Постанова № 1118285, 16.10.2007, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа №2а- 605/07

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2007 року                                11 год. 45 хв.                                            м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:                                           

позивача: Ващишина В.В.

відповідача: Пришко Н.І., Такун І.Г.

третя особа: представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Ітема» до Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області, про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

            Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дубровицькому районі від 23 березня 2007 року №0000152340/0, яким підприємству визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 582100 грн. основного платежу та 291050 грн. штрафної санкції. У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги. Пояснили суду, що податок на додану вартість в сумі 582100 грн. підприємством включено до складу податкового кредиту правомірно на підставі податкових накладних, виданих у встановленому порядку. Дані податкові накладні виписані відповідно до вимог підпункту 7.2.1. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно підпункту 7.2.3. статті 7 цього ж Закону є звітними податковими та розрахунковими документами. Зустрічною перевіркою постачальника продукції ПП ТД «Імпекс-плюс» підтверджено факт сплати податку на додану вартість у сумі 582100 грн. до бюджету.

            Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову. Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, пояснили суду, що проведеною перевіркою позивача встановлено порушення ним вимог підпунктів 7.2.1., 7.4.5., 7.2.6. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».  Порушення виразились в тому, що підприємство в травні, червні та липні 2006 року безпідставно включило до податкового кредиту податок на додану вартість по п’ятьох податкових накладних, оформлених неналежним чином. У відповідних графах неправильно вказано кількість автомобілів та номенклатуру товару. Ці відомості не відповідають відомостям, вказаним в накладних на придбання товару. Представники відповідача вважають, що оспорене рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства про оподаткування, в задоволенні позову просять відмовити.

            Представник третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору пояснила суду, що судові витрати по справі, у разі задоволення позову, слід присуджувати з відповідача. Про це є відповідний лист Міністерства фінансів України. У Державному бюджеті статті видатків на сплату присудженого фізичним та юридичним особам судового збору немає.

            Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що з 09 лютого по 05 березня 2007 року ДПІ у Дубровицькому районі проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Торгівельно-виробничого підприємства «Ітема» за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року. На підставі матеріалів перевірки 23 березня 2007 року ДПІ у Дубровицькому районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152340/0, яким позивачу визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 873150 грн., з яких 582100 грн. основного платежу та 291050 грн. штрафних санкцій. ДПІ у Дубровицькому районі реорганізовано у Дубровицьку міжрайонну державну податкову інспекцію. Дані обставини стверджені актом перевірки від 14 березня 2007 року №24-23/33166936, оспореним податковим повідомленням-рішенням, наказом ДПА України від 21 грудня 2006 року №798 (а.с.5-25, 82-83).

В розділі 3.1.5. акту перевірки (а.с. 16-20) відповідач зазначає, що перевіркою правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 582100 грн., в тому числі травень 2006 року – 98896,66 грн., червень 2006 року – 255566,67 грн., липень 2006 року – 227636,67 грн. Згідно акту перевірки заниження виникло внаслідок порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.1., 7.2.6., 7.4.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 18 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165. Порушення виразилось в тому, що 5 податкових накладних неналежним чином оформлені. Зокрема в них неправильно вказано кількість поставленої продукції та номенклатуру товару. Тому відповідач приходить до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість. Між тим такий висновок ДПІ у Дубровицькому районі не ґрунтується на вимогах чинного законодавства про оподаткування.

Дослідженими судом доказами встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу №061053/003 від 01 січня 2006 року ПП «Торговий дім «Імпекс Плюс» (продавець) продало ТзОВ Торгово-виробниче підприємство «Ітема» (покупець) автомашини виробництва ВАТ «Автоваз», які покупець оплатив. На частину проданих автомашин продавцем виписані податкові накладні від 22 травня 2006 року №434 та 435, 23 червня 2006 року №458 та 459 і 07 липня 2006 року №503, сума податку на додану вартість за якими складає 582100 грн. Продавець вказану суму податку на додану вартість у відповідних періодах відніс до складу податкових зобов’язань, а покупець – до складу податкового кредиту. Тобто, дослідженими судом доказами підтверджено факт здійснення господарської операції між ПП «Торговий дім «Імпекс Плюс» та ТзОВ Торгово-виробниче підприємство «Ітема» - поставку товару та його оплату, визначено особу, що видала податкові накладні та підтверджено факт сплати продавцем товару податку на додану вартість до бюджету. Дані обставини стверджені договором купівлі-продажу, рахунками-фактурами, реєстрами  розрахункових документів, податковими накладними, видатковими накладними, довідкою ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 03 березня 2007 року №972/23-104/33092575 зустрічної перевірки ПП «ТД»Імпекс-плюс» (а.с. 26-60).

Відповідно до підпункту 7.5.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Перелік обов'язкових реквізитів, які повинна містити податкова накладна, що надається покупцю визначено підпунктом 7.2.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Оскільки судом встановлено, що суми податку, включені позивачем до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, достовірно підтверджено факт здійснення купівлі-продажу товару та проведення його оплати, підтверджено факт сплати податку на додану вартість до бюджету продавцем - ПП «Торговий дім «Імпекс Плюс», то недоліки у оформленні податкових накладних в частині заповнення відомостей про кількість та номенклатуру товару не можуть бути підставою для неприйняття даних податкових накладних до уваги як звітних податкових та розрахункових документів.

Недотримання позивачем порядку, встановленого підпунктом 7.2.6 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" також не є підставою для висновку про заниження сплати податку на додану вартість, оскільки згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5 статті 7 цього ж Закону підставою для відповідальності платника податку є непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. За таких обставин висновок відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставним, а оспорене рішення слід скасувати як таке, що прийняте з порушенням вимог законодавства про оподаткування.

Судові витрати по справі в сумі 3 грн. 40 коп. слід присудити на користь позивача з Державного бюджету. При цьому судом не приймаються до уваги доводи представника третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про присудження таких витрат з відповідача. Ці доводи суперечать вимогам частини 1 статті 94 КАС України, де зазначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дубровицькому районі №0000152340/0 від 23 березня 2007 року.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Ітема» з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 

                 Постанова складена в повному обсязі 18 жовтня 2007 року.

Головуючий:                                                          В.М.Шарапа