Рішення № 111822600, 23.06.2023, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/605/16-ц

Провадження № 2/715/268/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Григорчак Ю.П.

секретар судового засідання Кравець Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що відповідно до укладеного договору CVHMAE00001055 від 16.06.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 12 000 доларів США терміном до 14.06.2012 року. В забезпечення виконання зобов`язання за договором №CVHMAE00001055 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, а тому станом на 29.02.2016 року має заборгованість у розмірі 52 595,75 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом 10 418,07 доларів США., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 13 805,61 Доларів США, заборгованості по комісії 702,12 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором 27 669,90 доларів США. У зв`язку з наведеним просить суд стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 52595,75 доларів США та судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити і справу розглянути у відсутності їх представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, жодних клопотань до суду не направляв.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, від її представника - адвоката Романюка В.І. надійшло клопотання про застосування строків позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом в становлено, що між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CVHMAE00001055 від 16 червня 2007 року. ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 12 000,00 доларів США терміном до 14.06.2012 року.

16 червня 2007 року між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № CVHMAE00001055, згідно даного договору ОСОБА_2 стала поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором.

Станом на 29.02.2016 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 52 595,75 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом 10 418,07 доларів США., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 13 805,61 Доларів США, заборгованості по комісії 702,12 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором 27 669,90 доларів США.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення відсотків, суд зазначає наступне.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

У свою чергу згідно розрахунку заборгованості, складеного позивачем, станом на день припинення дії кредитного договору 15.06.2012 року розмір нарахованих відсотків становив 6300,22 доларів США.

Однак у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідачів не 6 300,22 доларів США, а 13 805,61 доларів США. Тобто позивач в своєму розрахунку без належних правових підстав нарахував 7505,39 доларів США відсотків після припинення дії кредитного договору.

Аналогічно підлягають вирішенню і позовні вимоги позивача до відповідачки ОСОБА_2 в частині стягнення з неї пені за несвоєчасність виконання позичальником зобов`язань, нарахованої після 15.06.2012 року. При цьому суд зауважує, що згідно доданого позивачем розрахунку загальний розмір нарахованої пені станом на 15.06.2012 року складає 4137,19 доларів США, а станом на 29.02.2016 року 33 454,92 доларів США. В позовних вимогах сума зазначена 27 669,90 доларів США.

В основу зазначених висновків суд ставить правові позиції, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі №523/3082/14-ц від 27.03.2019 року, у справі №200/15135/14-ц.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення решти заборгованості, суд зазначає наступне. Судом встановлено, що останній платіж ОСОБА_1 здійснив 20 січня 2009 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей: забезпечувати юридичну визначеність та остаточність, а також захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в тому випадку, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що відбувалися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже могли втратити достовірність та повноту із плином часу.

Соціально-економічне значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин, дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість цивільних відносин.

Оскільки умовами договору встановлено окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожним черговим платежем починається з моменту порушення строку його погашення.

Згідно договору поруки №CVHMAE00001055 від 16.06.2007 року, який наявний у матеріалах справи, повернення кредиту мало відбутись до 14.06.2012 року.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення, позичальником, терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності, стосовно кожного щомісячного платежу у межах, строку кредитування згідно з частиною п`ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного, виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Згідно п.7.1 кредитного договору №CVHMAE00001055 від 16.06.2007 року, який наявний в матеріалах справи, сторони погодили, що відповідач ОСОБА_1 повинен щомісячно з «05» по «09» числа сплачувати кредит, відсотки, винагороду і комісію у розмірі 293,46 доларів США.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем, останній раз щомісячний обов`язковий платіж відповідач ОСОБА_1 сплатив 20.01.2009 року, у зв`язку з чим з 10.02.2009 року почала обраховуватись позовна давність щодо вимог про стягнення в судовому порядку з відповідачів обов`язкових щомісячних платежів.

У відповідності до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 в частині стягнення відсотків за користування кредитом, починаючи з 15.06.2012 року, в розмірі 7505,39 доларів США та пені за цей же період слід відмовити у зв`язку з їх безпідставністю, а в задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_2 слід відмовити у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

На пiдставi викладеного, керуючись ст. ст. 3-13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в с. Тарашани Глибоцького району Чернівецької області на користь АТ КБ «ПриватБанк», вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість в розмірі 52595 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) доларів США 75 центів, що за курсом 27.05 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.02.2016 року складає 1 422 715 (один мільйон чотириста двадцять дві тисячі сімсот п`ятнадцять) гривень 04 копійки, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 21 340 (двадцять одна тисяча триста сорок) гривень 73 копійки, а також судові витрати на розміщення оголошення про виклик до суду в газетах «Урядовий кур`єр» та «Буковина» в розмірі 1 260 (одна тисяча двісті шістдесят) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: