Рішення № 111769562, 21.06.2023, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.2023м. СумиСправа № 920/414/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/414/23

за позовом Акціонерного товариства Райффайзен Банк (вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, м. Київ, 01011)

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 77 962 грн 04 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 77962 грн 04 коп. заборгованості за кредитом відповідно до кредитного договору № 011/9807/249933 від 09.12.2014, укладеного між сторонами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2023, справу призначено до розгляду судді Вдовенко Д.В.

Ухвалою від 20.04.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/414/23, визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі № 920/414/23 від 20.04.2023, що була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження, повернута до суду 26.05.2023 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", надіслана повторно - повернута до суду 06.06.2023 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Станом на 21.06.2023 відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких клопотань чи заяв не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

09.12.2014 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 011/9807/249933 відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, № 260545831 (0988432800), МФО 337483, шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів.

Максимальний ліміт кредиту за договором складає 100 000,00 гривень. В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту. На дату укладання кредитного договору поточний ліміт кредиту складає 30 000,00 гривень. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 договору.

За умовами п. 1.2. договору строк дії кредиту - з дня підписання договору страхування у відповідності до умов статті 4 договору по 09.12.2016 включно, далі дата закінчення кредитування (може змінюватись в порядку, передбаченому договором).

Згідно з п. 1.3 договору без укладання додаткових угод до договору кредитор має право продовжити строк дії кредиту на 24 календарних місяці за умови, що на дату закінчення кредитування буде дотримано умови, встановлені договором.

Пунктом 1.4. договору визначено, що кредит надається з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності позичальника.

Відповідно до п. 5.1. договору позичальник зобов`язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов`язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2. договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. Під поняттям "Погашення заборгованості» сторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору.

Згідно з п. 5.2. договору позичальник зобов`язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов`язкового платежу в сумі не менше 15 (п`ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами кредитора. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов`язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного позичальником щомісячного обов`язкового платежу попередніх періодів.

У разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати позичальником кредитору за договором в термін виконання зобов`язань позичальника за договором, позичальник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за договором.

Умовами п. 8.1. договору визначено, що у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань (обов`язків) за договором, обставин, передбачених пунктом 8.2. договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов`язання позичальника за договором не будуть виконані, кредитор має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів про зміни) скасувати максимальний ліміт/поточний ліміт та вимагати дострокового погашення заборгованості.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за договором (п. 12.1. договору).

Протягом дії договору позивач надавав відповідачу кредитні кошти, шляхом безготівкового перерахування з позичкового рахунку на поточний рахунок відповідача, відкритий в АТ «Райффайзен Банк», в межах поточного ліміту, що підтверджується випискою банку по рахунку відповідача за період з 09.12.2014 до 25.10.2022.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань за договором (прострочена заборгованість з обов`язкового щомісячного внеску - 35 798 грн 28 коп.) позивач звернувся до відповідача з вимогою від 26.09.2022 № 114/5-К-257137 про дострокове погашення кредиту в повному обсязі (заборгованості за дозволеним овердрафтом - 77 962 грн 04 коп.). Вимога надіслана відповідачу 31.10.2022, що підтверджується службовим чеком та списком згрупованих відправлень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав своєчасно та у повному обсязі договірні зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитом в сумі 77 962 грн 04 коп. (заборгованість за дозволеним овердрафтом).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1, 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Факт надання позивачем відповідачу кредитних коштів за договором підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема випискою банку по рахунку відповідача та розрахунком заборгованості. Відповідач порушив договірні зобов`язання щодо сплати щомісячного обов`язкового внеску, на вимогу банку кредитні кошти не повернув, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Заборгованість відповідача становить 77 962 грн 04 коп. Доказів сплати боргу чи обґрунтованих заперечень проти позову відповідач не подав.

Враховуючи факт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 77 962 грн 04 коп. заборгованості за дозволеним овердрафтом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк (вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) 77 962 грн 04 коп. заборгованості за дозволеним овердрафтом, 2684 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 26.06.2023.

СуддяД. В. Вдовенко