Рішення № 111764442, 26.06.2023, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/933/23

Провадження №2/713/168/23

РІШЕННЯ

іменем України

26.06.2023 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Орган опіки та піклування Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, про визначення місця проживання дитини,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Орган опіки та піклування Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, про визначення місця проживання дитини.

У позові вказував, що з 2013 року проживав без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 і ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька - ОСОБА_3 .

Він зареєстрований по АДРЕСА_1 , а проживає по АДРЕСА_2 . Дочка проживає з ним і він займається її вихованням та доглядом. Вважає, що створені хороші та комфортні умови для проживання доньки з ним, оскільки вона має окрему кімнату, забезпечена усім необхідним для навчання, проживання та розвитку. Він бере активну участь у вихованні дочки - відвідує батьківські збори, цікавиться її навчанням.

Він не працює, отримує тимчасові доходи, здійснює перевезення пасажирів та невеликих вантажів на власному автомобілі. Закупив устаткування та орендував виробниче приміщення для відкриття майстерні з ремонту автомобілів. На даний час оформляє документи для здійснення підприємницької діяльності, а тому вважає, що його доходи будуть збільшені, а матеріальне становище покращиться.

За місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, фізично здоровий.

З відповідачкою проживають окремо, вона працює за кордоном, але періодично повертається та зустрічається з донькою, проводить з нею час, приймає участь у її вихованні.

У зв`язку з тим, що вони з відповідачкою не перебувають у зареєстрованому шлюбі і немає підтвердження того, що їх спільна донька проживає з ним, у нього виникають складнощі при вирішенні соціальних питань, які стосуються доньки, відвідування навчального закладу в якому вона навчається, лікувальних закладів у випадку її захворювання. Періодично потрібно доводити, що він має рівні права з матір`ю щодо участі у вихованні, догляді та матеріальному забезпеченні дитини.

Проживання доньки з відповідачкою неможливе, оскільки вона більшу частину часу перебуває за межами України. Однак він не має наміру перешкоджати їй у зустрічах і спілкуванні з донькою, участі в її вихованні, спільному відпочинку, матеріальному утриманні. Навпаки буде всебічно сприяти цьому. Він розуміє, що малолітня дитина, тим більше дівчинка, потребує спілкування та уваги матері.

Відповідачка відмовляється надати письмову заяву про своє бачення щодо визначення проживання їх дитини з ним.

Позитивне вирішення позову на його користь не змінить місця проживання та навчання доньки, її звичного життєвого розпорядку, спілкування з друзями, родиною.

Посилаючись на ст.ст.8, 19, 161 СК України, ч.3 ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» просив визначити місце проживання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ним за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. До початку судового засідання надав до канцелярії суду заяву, просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, належно повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. До початку підготовчого засідання надіслала на поштову адресу суду заяву, у якій просила провести розгляд справи за її відсутності. Також зазначила, що погодиться на рішення, прийняте судом.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Органу опіки та піклування Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення підготовчого засідання про що є відомості в матеріалах справи. До початку підготовчого засідання надали до канцелярії суду письмові пояснення, у яких просили справу розглядати за відсутності їх представника та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 31.03.2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 19.04.2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

В ухвалі про відкриття провадження зобов`язано Орган опіки та піклування Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області надати до початку підготовчого засідання висновок щодо розв`язання спору щодо визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини та позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який бажає проживати з неповнолітньою дитиною, відповідно до ч.5 ст.19 СК України.

Ухвала виконана 10.05.2023 року.

Ухвалою суду від 08.06.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано такі докази:

копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданого 24.05.2016 року на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якому наявна відмітка про виїзд за межі України 04.02.2023 року;

копію повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12.11.2021 року Вижницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

копію характеристики №18, виданої 16.02.2023 року Берегометським ліцеєм №3 Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, згідно якої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у Берегометському ліцеї №3 в 3 класі. За час навчання в закладі зарекомендувала себе активною ученицею. Володіє навчальним матеріалом на достатньому рівні. Має середню зорову і слухову пам`ять. Особливий нахил проявляє до предметів гуманітарного циклу. Дівчинка фізично розвинута. Навчальні заняття практично не пропускає. Учениця виконує доручення класного керівника. ОСОБА_4 товариська, щира, життєрадісна. Дівчинка завжди охайна і доглянута. Батько ОСОБА_4 бере активну участь у вихованні дочки. Відвідує батьківські збори, цікавиться навчанням дитини. Дівчинка позитивно відгукується про своїх батьків. Мати ОСОБА_4 на заробітках за кордоном, періодично відвідує родину;

копію довідки Берегометської АЗПСМ КНП «Берегометський центр первинної медико-санітарної допомоги» Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 02.02.2023 року, згідно якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 здорова;

копії акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 07.02.2023 року та довідки про склад сім`ї №477 від 03.02.2023 року, виданих Берегометською селищною радою, згідно яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає в АДРЕСА_2 , без реєстрації. За вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (власник будинку). Будинок площею 57,10 кв.м, складається з трьох кімнат, кухні та коридору. У будинку чисто, продукти харчування є в наявності, умови проживання задовільні, дитина доглянута. Мати дівчинки на час обстеження знаходиться за межами України у Італії. Вихованням дочки займається батько. Дівчинка має окрему кімнату, місце для навчання, забезпечена усім необхідним для навчання, проживання та розвитку;

копію медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серії ААА №134998, виданої 02.02.2023 року КНП «Вижницька БЛІЛ», згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на обліку не знаходиться, за допомогою не звертався, здоровий;

копію сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 12ЯЯС №610842, виданої 02.02.2023 року КНП «Вижницька БЛІЛ», згідно якої у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 наркологічних захворювань не виявлено;

копію повного Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» серії ВР-000629635, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на території України станом на 01.02.2023 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває;

копію характеристики №34, виданої 01.02.2023 року старостою с. Чорногузи Вижницької міської ради, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 безпартійний, освіта повна загальна середня. Проживає без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На утриманні неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 не працює у зв`язку з відсутністю роботи. Зареєстрований у АДРЕСА_1 , а фактично з сім`єю проживає у житловому будинку батьків дружини. Поведінка ОСОБА_1 в селі позитивна, у громадських місцях веде себе тактовно, у спілкуванні з односельчанами ввічливий. Хороший сім`янин і батько. Заяв на ОСОБА_1 до старостату с. Чорногузи Вижницької міської ради не надходило;

копію довідки №254, виданої 01.02.2023 року старостою с. Чорногузи Вижницької міської ради, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не працює, має дохід від тимчасових заробітків в Україні.

З витребуваного судом висновку Органу опіки та піклування Берегометської селищної ради №483 від 09.05.2023 року встановлено, що орган опіки та піклування вважає, що проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

Відповідачка заперечень проти позову та доказів на спростування позовних вимог суду у встановлений судом строк не надала.

При вирішенні позовних вимог про визначення місця проживання дитини з батьком суд застосовує такі норми матеріального права.

У статті 7 СК України закріплено, що суд при розгляді справ про регулювання сімейних відносин повинен забезпечити можливість здійснення прав дитини, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні та максимально можливо враховувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції прав людини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 року під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови:

по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною;

по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

У принципі 6 Декларації прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року закріплено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

У ч.1 ст.15 ЗУ «Про охорону дитинства» закріплено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Відповідно до ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

У частинах 1-3 ст.157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Стаття 160 СК України закріплює, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Тлумачення ч.1 ст.161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (стаття 171 СК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі №402/428/16-ц (провадження №14-327цс18) зазначено, що:

«Декларація прав дитини не є міжнародним договором. Разом з тим положення Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей. У зв`язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14.12.2016 року у справі №6-2445цс16 та від 12.07.2017 року у справі №6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, про обов`язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини бути розлучена зі своєю матір`ю. Велика Палата Верховного Суду вважає, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року».

У постанові Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №377/128/18 (провадження №61-44680св18) вказано, що:

«Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі №487/2001/19-ц (провадження №61-12667св20) зазначено, що:

«Закріплення вказаними вище міжнародними документами та актами внутрішнього законодавства України право дитини бути почутою передбачає, що думка дитини повинна враховуватися при вирішенні питань, які її безпосередньо стосуються. Разом з цим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не відповідає та не захищає права та інтереси дитини, передбачені Конвенцією. Отже, вирішуючи спір, суд має віддати перевагу тому з батьків, який може забезпечити більш сприятливі умови виховання дитини. Важливим критерієм є моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, невиконання батьківських обов`язків, притягнення до судової чи адміністративної відповідальності».

У постанові Верховного Суду від 30.10.2019 року у справі №352/2324/17 (провадження №61-14041св19) зазначено, що:

«Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства».

У постанові Верховного Суду від 30.03.2021 року у справі №542/1428/18 (провадження №61-18612св19) зазначено, що:

«Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах».

У постанові Верховного Суду від 24.11.2021 року у справі №754/16535/19 (провадження №61-14623св21) вказано, що:

«Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини».

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наданих позивачем та безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:

- сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували;

- позивач зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 разом з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- у будинку в АДРЕСА_2 позивачем створені належні умови для проживання дочки ОСОБА_3 , а саме: у неї є окрема кімната, оснащена всім необхідним для нормального життя, розвитку та навчання;

- позивач піклується про дитину, займається її навчанням та вихованням;

- позивач офіційно не працює, заробляє тимчасовими підробітками;

- відповідачка з 04.02.2023 року перебуває за межами України;

- позивач за місцем реєстрації проживання характеризуються позитивно.

Аналіз наведених обставин в сукупності з наведеними нормами матеріального права та фактичним визнанням позову дає підстави для висновку, що місце проживання дитини ОСОБА_3 з позивачем буде відповідати її якнайкращим інтересам і він забезпечить її розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Суд звертає увагу, що визначення місця проживання дитини з батьком, не повинно впливати на її взаємовідносини з матір`ю, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

Суд також роз`яснює, що відповідачка, яка безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дочки, має право та обов`язок піклуватися про її здоров`я, стан її розвитку, незалежно від того, з ким дитина буде проживати.

Враховуючи наведені вище вимоги закону, досліджені докази та встановлені на їх підставі обставини, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , про визначення місця проживання неповнолітньої дитини обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, принципу 6 Декларації прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, ст.ст.7, 19, 141, 153, 157, 160, 161, 171 СК України, ст.ч.8, 15 ЗУ «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-82, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354, п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з її батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем його проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Орган опіки та піклування Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Центральна, смт. Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 04416996.

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК