Рішення № 111737817, 23.06.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.06.2023Справа № 910/6437/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали за позовом Приватного підприємства "Європейський транспортно-логістичний центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікарго" про стягнення 124 461,86 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2023 року Приватне підприємство "Європейський транспортно-логістичний центр" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікарго" (далі - Товариство) 124 461,86 грн, з яких: 108 800,00 грн - основна заборгованість, 14 775,34 грн - пеня, 886,52 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов`язань за договором транспортно-експедиційного обслуговування від 22 листопада 2022 року № Е-22/11/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 травня 2023 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6437/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 1 травня 2023 року про відкриття провадження у справі № 910/6437/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 02055, місто Київ, вулиця Анни Ахматової, будинок 14-Б, приміщення 352.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Товариству в зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 1 травня 2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте Товариство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

31 травня 2023 року на адресу суду від позивача надійшла заява від 29 травня 2023 року вих. №29/05 про те, що ціна позову не змінилася.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2022 року між Товариством та Підприємством укладено договір № Е-22/11/22 транспортно-експедиційного обслуговування, за умовами якого останнє зобов`язалося у порядку та на умовах цього договору й додатків до нього, за заявкою (дорученням) Товариства, за його рахунок і винагороду, надавати транспортно-експедиційні послуги шляхом надання залізничних вагонів (власних, орендованих вагонів або вагонів, що знаходяться в управлінні Підприємства на інших законних підставах (далі - вагони Підприємства) для перевезень вантажів Товариства за маршрутами, зазначеними у додаткових угодах до договору та/або послуги з організації оплати провізних платежів, а також інші види погоджених сторонами супутніх послуг (пункт 1.1. угоди).

Даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

За умовами пунктів 2.1.-2.3. договору Товариство направляє Підприємству письмові заявки на надання послуг, за якими (після узгодження їх сторонами) Підприємство надає Товариству відповідь стосовно виконання замовлених останнім послуг та проводить розрахунки з перевізниками.

Згідно з пунктом 3.1.1. угоди, у строк не пізніше, ніж за 3 доби до запланованої дати відправлення вантажу, Товариство повинне направити на електронну адресу Підприємства (etlc_doc@ukr.net) письмову заявку із зазначенням: дати завантаження; найменування станції, залізниці і код станції відправлення; найменування станції, залізниці і код станції призначення; відправника вантажу, його поштову адресу, код відправника; одержувача вантажу, його поштову адресу, код одержувача; найменування вантажу та його кількості, станції залізничного переходу кордону України з іншими країнами. Заявка підписується уповноваженою особою Товариства, підпис якого скріплюється печаткою.

Відповідно до пункту 1.2. договору вартість послуг Підприємства та розрахунки між сторонами визначаються розділом 4 даної угоди, а саме: Товариство зобов`язане здійснити оплату вказаних послуг не пізніше ніж за 2 дні до початку здійснення перевезень при наявності рахунку на оплату, надісланого Підприємством на електронну адресу Товариства. Розмір авансових платежів визначається виходячи з очікуваного (запланованого) обсягу перевезень, інших послуг та витрат Підприємства, які плануються протягом 3 днів надання послуг. Розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України - гривні (пункт 4.1. угоди).

Згідно з пунктами 4.2. та 4.3. правочину вартість послуг з організації перевезення вантажів у власних/орендованих піввагонах Підприємства, напрямки перевезення вантажів, інші витрати, пов`язані з організацією конкретного перевезення, а також винагорода за надані послуги, узгоджуються сторонами окремо в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього договору. Товариство відшкодовує Підприємству всі пов`язані витрати із переадресування вагонів при наданні послуг за даним договором, зокрема: зберігання на місцях загального користування, плата за користування, маневрові роботи, оформлення переадресування, додатковий залізничний тариф та інші витрати.

Відповідно до пунктів 4.4. та 4.5. договору нормативний час перебування власних/орендованих вагонів Підприємства на під`їзній колії Товариства (вантажовідправника/вантажоодержувача) під навантаженням/вивантаженням, а також розмір плати за користування вагонами понад нормативний час обумовлюються сторонами у додаткових угодах до договору. За час перебування власних/орендованих вагонів Підприємства за межами митної території України понад нормативного часу, яке визначається сторонами додатково, Товариство оплачує останньому плату за користування вагоном за кожну добу. При цьому, кожна неповна доба вважається за повну, якщо інше не передбачено додатковою угодою до договору. Нормативний час і розмір плати визначається сторонами в додаткових угодах. Дата, місяць, час передачі вагонів визначаються за даними електронної бази ГІОЦ AT "Українська залізниця" (далі - ГІОЦ УЗ).

На виконання вищевказаних умов договору 22 листопада 2022 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, що є невід`ємною його частиною, в якій визначено, що вартість послуг Підприємства при організації перевезення вантажу Товариства - зерна, згідно з наданими останнім заявками, за кожний вагон за маршрутами: Юсківці/Гребінка/Ромодан Південної залізниці (станція відправлення) - Ужгород (експ.) Львівської залізниці - (станція пограничного переходу) - Требішов (Республіка Словакія) (станція призначення), становить 25 000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди Товариство самостійно здійснює розрахунки із залізницею по сплаті провізних платежів (залізничного тарифу) та додаткових зборів за перевезення власних/орендованих вагонів Підприємства у навантаженому стані по території України, а також у навантаженому та порожньому стані за межами митного кордону України. У разі списання залізницею з особового рахунку Підприємства додаткових зборів, зазначених у перевізному документі та сплачених останнім, оплата таких зборів компенсується Товариством на підставі наданого Підприємством рахунку протягом 3-х робочих днів з дати виставлення такого рахунку.

У пункті 2 додаткової угоди сторони погодили, що нормативний час перебування власних/орендованих вагонів Підприємства на під`їзній колії Товариства (вантажовідправника) під навантаженням становить 48 годин. Починаючи з 49-ї години плата за користування власними (орендованими) вагонами Підприємства за час їх знаходження на під`їзній колії під навантаженням визначається сторонами в розмірі 600,00 грн з ПДВ за кожний вагон на добу. При цьому, неповна доба вважається повною. Час перебування вагонів у користуванні Товариства на під`їзній колії під вантажними операціями визначається за даними пам`яток ГУ-45. За даними ГІОЦ УЗ час вантажних операцій визначається: при наявності у Товариства (вантажовідправника) договору із залізницею на подавання/забирання вагонів - ОТОТ і ПРДР; при наявності у Товариства (вантажовідправника) договору із залізницею на експлуатацію під`їзної колії - ОТОТ і ОКОТ. Товариство здійснює оплату за понаднормативне користування рухомим складом під вантажними операціями вивантаженням на під`їзній колії протягом 2-х банківських днів з моменту виставлення Підприємством відповідного рахунку. Якщо при здійсненні авансового платежу Товариство не виділяє суму плати за користування вагонами і не оплачує окремим платіжним дорученням, Підприємство залишає за собою право утримувати ці суми самостійно з авансових платежів Товариства і закривати виставлені акти виконаних робіт у хронологічному порядку.

У додатковій угоді сторони також погодили нормативний час перебування власних/ орендованих вагонів Підприємства за межами митної території України - 4 доби. У разі перевищення зазначеного часу перебування вагонів за митною територією України, Товариство сплачує Підприємству плату в розмірі 600,00 гривень за кожний вагон за кожну добу понаднормативного їх перебування за межами України. При цьому, кожна розпочата доба вважається за повну. Облік часу знаходження вагону за межами митної території України визначається з моменту здачі навантаженого вагону по станції прикордонного переходу і до моменту прийому порожнього вагону по станції прикордонного переходу. Число, місяць, година і хвилини передачі й збирання вагонів встановлюються згідно з даними електронної бази ГІОЦ УЗ (пункт 3 додаткової угоди).

Не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, Підприємство направляє на електронну адресу Товариству на затвердження й підписання звіт/акт наданих послуг за минулий місяць, який останній зобов`язаний прийняти й затвердити (підписати) (пункт 2.4. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами (22 листопада 2022 року) і діє до 31 грудня 2023 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього правочину протягом одного місяця до закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік і на тих же умовах, які передбачені договором та додатковими угодами до нього (пункт 7.1. договору).

Судом встановлено, що на виконання укладеного між сторонами договору позивач у період його дії надав Товариству послуги на загальну суму 568 800,00 грн (разом із ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів наданих послуг: від 31 грудня 2022 року № 39 на суму 94 800,00 грн, № 40 на суму 24 000,00 грн, № 46 на суму 450 000,00 грн.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

З матеріалів справи вбачається, що Підприємство сформувало та виставило Товариству відповідні рахунки-накладні від 31 грудня 2022 року за надані послуги на загальну суму 568 800,00 грн (разом із ПДВ), копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: № 39 на суму 94 800,00 грн, № 40 на суму 24 000,00 грн та № 46 на суму 450 000,00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за наведеним договором свідчить відсутність з боку замовника претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов цього правочину, а також підписаний між сторонами акт звіряння взаємних розрахунків за 4 квартал 2022 року на загальну суму 568 800,00 грн. Також у зазначеному акті Товариство підтвердило наявність у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 118 800,000 грн.

При цьому, як вбачається із наданої на лист Підприємства від 23 січня 2023 року № 23/01 відповіді Товариства від 24 січня 2023 року № 24/01, останнє визнало факт наявності у нього заборгованості згідно вищевказаних рахунків та актів наданих послуг за листопад - грудень 2022 року в розмірі 118 800,000 грн, а також гарантувало оплату цієї суми в повному обсязі.

Позаяк, 17 лютого 2023 року на поточний рахунок позивача Товариством було оплачено лише 10 000,00 грн по рахунку від 31 грудня 2022 року № 40, що підтверджується наявною в матеріалах довідкою від 7 квітня 2023 року № 4-1-10/281/23бт Aкціонерного товариства "Європейський промисловий банк" (обслуговуючий банк Підприємства).

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина 1 статті 909 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 906 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частиною 1 статті 929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки заявлена до стягнення сума основного боргу, яка складає 108 800,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Товариство на момент прийняття рішення не надало доказів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Підприємства до відповідача про стягнення цієї суми основного боргу. У зв`язку з цим позов у даній частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 886,52 грн трьох процентів річних, нарахованих за період прострочення з 3 січня 2023 року по 7 квітня 2023 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що заявлений Підприємством до стягнення з відповідача розмір трьох процентів річних відповідає вимогам чинного законодавства, положенням договору та не перевищує розраховані судом суми, а також те, що Товариство не надало власного контррозрахунку, позовні вимоги про стягнення з відповідача вищевказаної компенсаційної виплати підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 14 775,34 грн пені, нарахованої за період з 3 січня 2023 року по 7 квітня 2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 ГК України).

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (далі - Закон) передбачено, що цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 5.8. договору у разі порушення термінів оплати, передбачених цим правочином, і виникнення заборгованості за надані послуги з організації перевезень вантажів, Товариство сплачує Підприємству неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення і за весь період прострочення оплати.

Оскільки заявлений Підприємством до стягнення розмір пені охоплює належний період нарахування, не перевищує розрахованої судом суми, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позов у частині стягнення з відповідача вказаної штрафної санкції є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Підприємства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми понесених витрат на інформаційні послуги Філії ГІОЦ УЗ - довідку від 6 квітня 2023 року № 46/292 у розмірі 1 468,13 грн та виготовлення довідки від 7 квітня 2023 року № 4-1-10/281/23бт Aкціонерного товариства "Європейський промисловий банк" (обслуговуючий банк Підприємства) у розмірі 400,00 грн.

На підтвердження зазначених вище витрат позивачем надані платіжні інструкції від 6 квітня 2023 року: № 2025 на суму 1 468,13 грн та № 17994 на суму 400,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 4 частини 3 статті 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати позивача, понесені ним у зв`язку із виготовленням довідки від 7 квітня 2023 року № 4-1-10/281/23бт, є підтвердженими належними доказами та такими, що безпосередньо пов`язані з розглядом даної справи. Зокрема, вказана довідка була оцінена судом в ході розгляду даного спору в якості належного та допустимого доказу суми основного боргу відповідача у даній справі. Відтак, витрати на її виготовлення у розмірі 400,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Разом із цим, з довідки Філії ГІОЦ УЗ від 6 квітня 2023 року № 46/292 вбачається, що вона була надана Підприємству на його запит щодо отримання інформації, зокрема, довідки форми ГУ-45 з додатками до неї (пам`ятки про забирання/подавання вагонів).

При цьому, сторони у пункті 2 додаткової угоди до договору від 22 листопада 2022 року № Е-22/11/22 погодили, що час перебування вагонів у користуванні Товариства на під`їзній колії під вантажними операціями визначається за даними пам`яток ГУ-45. За даними ГІОЦ УЗ час вантажних операції визначається: при наявності у Товариства (вантажовідправника) договору з залізницею на подавання/забирання вагонів - ОТОТ і ПРДР; при наявності у Товариства (вантажовідправника) договору з залізницею на експлуатацію під`їзної колії - ОТОТ і ОКОТ.

Тобто, вищевказана довідка отримана позивачем на виконання вищевказаної умови договору і є звичайними витратами суб`єкта господарювання під час здійснення його господарської діяльності. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що вказані витрати позивача не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача на підставі статті 123 ГПК України.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236- 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікарго" (02055, місто Київ, вулиця Анни Ахматової, будинок 14-Б, приміщення 352; ідентифікаційний код 43564407) на користь Приватного підприємства "Європейський транспортно-логістичний центр" (01011, місто Київ, вулиця Миколи Лєскова, будинок 1-А, офіс 2; ідентифікаційний код 33422416) 108 800 (сто вісім тисяч вісімсот) грн 00 коп. основної заборгованості, 14 775 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн 34 коп. пені, 886 (вісімсот вісімдесят шість) грн 52 коп. трьох процентів річних, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору та 400 (чотириста) грн 00 коп. витрат, пов`язаних з виготовленням банківської довідки для підтвердження суми спірної основної заборгованості.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 23 червня 2023 року.

Суддя Є.В. Павленко