Ухвала суду № 111737438, 20.06.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

за результатами розгляду заяви про грошові вимоги до боржника

20.06.2023м. ДніпроСправа № 904/1538/22

за заявою Акціонерного товариства "Мегабанк" (місто Київ)

до боржника ОСОБА_1 (місто Дніпро)

про визнання грошових вимог на суму 17 014,99 грн та 5 368,00 грн судового збору

Суддя Примак С.А.

при секретарі судового засідання Скорик Н.О.

За участі представників сторін:

від кредитора: не з`явився

від боржника: не з`явився

від керуючого реструктуризацією боргів: Колошин В.П

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду 06.04.2023 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява Акціонерного товариства "Мегабанк" до боржника ОСОБА_1 про визнання грошових вимог на суму 17 014,99 грн та 5 368,00 грн судового збору.

Ухвалою господарського суду від 19.04.2023 відкладено вирішення питання щодо прийняття заяви Акціонерного товариства "Мегабанк" до боржника ОСОБА_1 про визнання грошових вимог на суму 17 014,99 грн та 5 368,00 грн судового збору.

До господарського суду 18.04.2023 від заявника Акціонерного товариства "Мегабанк" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду від 19.04.2023 прийнято заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" до розгляду у засіданні на 09.05.2023. Зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника Колошина В.П. (свідоцтво №582 від 26.03.2013) та боржника ОСОБА_1 надати до суду до 05.05.2023 повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора.

До господарського суду 02.05.2023 від керуючого реструктуризацією боргів Колошина В.П. за допомогою засобів електронного поштового зв`язку надійшло повідомлення №01-29/852 від 02.05.2023 про результати розгляду заяви кредитора, відповідно до якої керуючий реструктуризацією боргів визнав грошові вимоги Акціонерного товариства "Мегабанк" на суму 10 000,00 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів та 5 368,00 грн - позачергово.

До господарського суду 04.05.2023 від боржника ОСОБА_1 надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог, відповідно до якого останній визнав дані грошові вимоги на суму 10 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 09.05.2023 відкладено розгляд грошових вимог Акціонерного товариства "Мегабанк" на 20.06.2023, зобов`язавши Акціонерне товариство "Мегабанк" та боржника ОСОБА_1 надати до суду до 10.06.2023 належним чином засвідчену копію договору №TDB.2021.0001.11537 від 27.04.2021 з усіма змінами та доповненнями.

До господарського суду 26.05.2023 від боржника ОСОБА_1 надійшов лист (вх. суду №25754/23 від 26.05.2023), відповідно до якого останній зазначив, що разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надано суду наявну копію договору №TDB.2021.0001.11537 від 27.04.2021 з додатками.

Судом, перевіривши матеріали справи №904/1538/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , встановлено наявність копії вказаного договору, у зв`язку з чим копію вказаного договору з наявними додатками було долучено до матеріалів даних грошових вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Грошові вимоги Акціонерного товариства "Мегабанк" до боржника ОСОБА_1 обґрунтовані наявною заборгованістю за договором №TDB.2021.0001.11537 від 27.04.2021 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових осіб todobank.

Відповідно до поданого заявником розрахунку, заборгованість перед боржника за вказаним договором склала суму у розмірі 9 995,38 грн, на яку заявником було нараховано відсотки по користуванню кредитом у розмірі 7 019,61 грн.

При цьому, відповідно до поданих керуючим реструктуризацією боргів та боржником повідомлень про розгляд даних грошових вимог, останніми визнано суму боргу за вказаним кредитним договором у розмірі 10 000,00 грн.

Дослідивши поданий заявником розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором №TDB.2021.0001.11537 від 27.04.2021 станом на 01.12.2022 (а.с. 6), господарський суд встановив, що заявником не надано належного обґрунтування вказаного розрахунку щодо нарахування заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Зокрема заявником не зазначено розмір відсотків, що нараховувалися на тіло кредиту та підстави нарахування (посилання на відповідний пункт договору).

Відсутність в матеріалах справи умов до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових осіб todobank позбавляють суд можливості перевірити обґрунтованість та вірність нарахованих процентів за користування кредитом.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України заява кредитора має містити виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування, а також до заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Згідно із положеннями статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №916/1813/16.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

Традиційно правило допустимості доказів у процесуальному праві розумілось як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (Заява N 16404/03) від 19 лютого 2009 року 921, зазначається, що хоча стаття 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії", від 12 липня 1988 року, серія A, N 140, с. 29, пп. 45 - 46, та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії", від 9 червня 1998 року, Reports 1998-IV, с. 1462, п. 34).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 р. у справі 927/313/18, від 11.09.2019 р. у справі № 902/1260/15, від 25.02.2019 у справі № 909/327/18.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, належними та допустимими доказами, які підтверджують вимоги кредитора до боржника можуть відповідні договори, угоди, свідоцтва про передачу прав вимоги, первинні документи.

Разом з тим, як зазначалося заявником не надано до суду умов до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових осіб todobank, якими останній обґрунтовує свої вимоги до боржника, зокрема на підставі яких здійснювалося нарахування процентів за користування кредитними коштами.

З огляду на викладене, заявником не дотримано вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, що у свою чергу унеможливлює встановити факт виникнення грошового зобов`язання боржника перед кредитором в частині нарахованих відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частинами 2 та 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне визнати частково грошові вимогичастково грошові вимоги Акціонерного товариства "Мегабанк" до боржника ОСОБА_1 на суму 5 368,00 грн (судовий збір) - позачергово та 10 000,00 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів.

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 59,60 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати частково грошові вимоги Акціонерного товариства "Мегабанк" до боржника ОСОБА_1 на суму 5 368,00 грн (судовий збір) - позачергово та 10 000,00 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у 10-ти денний строк до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя С.А. Примак