Рішення № 111719373, 22.06.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року Київ№ 640/11545/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (відповідач 1), в якому позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 100дп-22 від 14.07.2022 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва Ботезата А.В.».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Київську міську прокуратуру.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 25.08.2022 від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої просив суд:

залучити до участі у справі в якості співвідповідача Київську міську прокуратуру;

змінити предмет позову та розглянути його в такій редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження № 100дп-22 від 14.07.2022 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва Ботезата А.В.»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Київської міської прокуратури від 15.08.2022 № 1348к «Про застосування дисциплінарного стягнення»;

- поновити позивача на посаді прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва з 15.08.2022;

- стягнути з Київської міської прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15.08.2022 і до моменту фактичного поновлення на роботі.

22.09.2022 Окружним адміністративним судом міста Києва у судовому засіданні було прийнято заяву про зміну предмета позову та змінено статус Київської міської прокуратури (далі відповідач 2) з третьої особи на відповідача.

14.09.2022 та 03.10.2022 від Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження надійшли відзиви на позовну заяву, а від Київської міської прокуратури відзив надійшов 12.10.2022.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва 22.12.2022 скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Частиною другою статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

За результатом автоматизованого розподілу, 28.03.2023 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Лисці І.Г.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 задоволено заяву судді Лиски І.Г. про самовідвід, а справу передано до канцелярії суду для визначення складу суду згідно із частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатом повторного автоматизованого розподілу, 31.03.2023 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.

Відповідно до частини другої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 адміністративну справу № 640/11545/22 прийнято до провадження, призначено підготовче засідання на 02.05.2023.

У судовому засіданні 02.05.2023 в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства здійснено заміну відповідача - Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження на Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів (відповідач 1), оскільки 15.03.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення добору та підготовки прокурорів» № 2203-ІХ від 14.04.2022, яким статтю 73 Закону України «Про прокуратуру» викладено в новій редакції, відповідно до якої органом, що здійснює дисциплінарне провадження, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі - відповідач 1), яка є колегіальним органом, що відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, переведення та звільнення прокурорів з посади.

Представник позивача в судовому засіданні 02.05.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові та заяві про зміну предмета позову, які зводяться до порушення строку складення висновку і не співмірності застосованого виду стягнення із вчиненим порушенням та просив суд задовольнити позов. Відповідачі проти позову заперечили з підстав викладених у відзивах на позов та просили суд відмовити у його задоволенні повністю.

У судовому засіданні 02.05.2023 суд оголосив про закінчення підготовчого провадження та призначив розгляд справи по суті на 30.05.2023.

У судове засідання 30.05.2023 сторони з`явились, надали пояснення по суті справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що процедура перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності здійснювалась відповідачем 1 з порушення строків, визначених положеннями частини восьмої статті 46 Закону України «Про прокуратуру», у зв`язку із чим рішення відповідача 1 № 100дп-22 від 14.07.2022 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва Ботезата А.В.» не може вважатись таким, що було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України. Також позивач вказує на те, відповідач 1 під час розгляду на засіданні 14.07.2022 висновку про наявність дисциплінарного проступку безпідставно відмовив у задоволенні клопотань позивача про виклик осіб для надання пояснень по суті скарги, чим порушив вимоги частини п`ятої та шостої статті 47 Закону України «Про прокуратуру». Позивач також зазначає, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а застосований до нього вид стягнення не є пропорційним (співмірним) із вчиненим діянням, оскільки проступки були незначні, вчинені вперше та не мали умислу. Також позивач стверджує, що строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності сплив, позаяк з оскаржуваного рішення вбачається, що позаслужбове спілкування позивача з адвокатом Нечитайленком О.В. відбулось 24.06.2021, тоді як рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення за таке порушення було прийнято 14.07.2022, тобто більше ніж через рік, що є порушенням вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідач 1 проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позов, які зводяться до того, що процедура і строки здійснення дисциплінарного провадження дотримані, оскільки до відповідача 1 дисциплінарна скарга надійшла 20.01.2022, остання інформація від відповідача 2 на вимогу члена Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження надійшла 16.02.2022, тобто в межах встановленого двомісячного строку проведення перевірки. Щодо тривалого складення висновку 22.06.2022, то відповідач 1 зазначає, що вказане зумовлене початком 24.02.2022 військовою агресією російської федерації проти України, евакуацією членів Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі Комісія) до іншої місцевості та відсутністю доступу до матеріалів дисциплінарного провадження. Щодо відмови у задоволенні клопотань позивача про виклик осіб в засідання для надання пояснень, то така відмова обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не зазначив важливі обставини, які б могли повідомити свідки та які мають значення для справи, крім того вказані особи раніше вже надали свої пояснення Комісії. Відповідач 1 також спростовує доводи позивача про пропущення річного строку для притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки порушення, вчинені позивачем були триваючі, то строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності необхідно обчислювати з 21.09.2021, тобто часу припинення (вчинення) дисциплінарного правопорушення, а відтак оскаржуване рішення прийняте відповідачем 1 - 14.07.2022 в межах визначеного річного строку для його прийняття. Під час визначення виду застосованого до позивача дисциплінарного стягнення відповідачем 1 було враховано характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини та обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, крім того при вирішенні вказаного питання Комісія наділена дискреційними повноваженнями, що дозволяє їй на власний розсуд визначати вид дисциплінарного стягнення в залежності від скоєного прокурором дисциплінарного проступку.

Відповідач 2 проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позову, які зводяться до того, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача з посади, винесений на підставі рішення відповідача 1 та в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством. Позивач з оскаржуваним наказом ознайомлений, зауважень, заяв чи скарг від позивача після ознайомлення з оскаржуваним наказом до відповідача 2 не надходило.

Від представників сторін надійшли письмові заяви про розгляд адміністративної справи № 640/11545/22 в порядку письмового провадження.

Київський окружний адміністративний суд у судовому засіданні 30.05.2023 перейшов до розгляду адміністративної справи № 640/11545/22 в порядку письмового провадження.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та їх застосування сторонами, судом встановлено таке.

Рішенням Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 14.07.2022 № 100дп-22 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва Ботезата А.В.» (далі рішення Комісії) прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Копію вказаного рішення Комісії позивач отримав 21.07.2022, що підтверджується відповідною розпискою ОСОБА_1 , копія якої міститься в матеріалах справи (Т.1 а.с. 6).

Не погоджуючись із вказаним рішенням прокурор звернувся з позовом до суду.

Оскаржуваним рішенням Комісії встановлено таке.

ОСОБА_1 в органах прокуратури працює з 2009 року, на посаді прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва з 15.03.2021.

Присягу працівника прокуратури склав 08.02.2011, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомився 24.12.2012 та 10.09.2021.

До Комісії 20.01.2022 надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Яковлева А.С. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором ОСОБА_1 .

Скаржник вказав на те, що прокурор ОСОБА_1 порушив вимоги статті 224 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 12, 16, 19, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі Кодекс), Присягу прокурора, чим вчинив розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень, допустив невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків та протиправні позаслужбові стосунки використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

За таких обставин скаржник уважав, що в діях прокурора ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

Для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу розподілено голові Комісії ОСОБА_2 , яким за результатами її вивчення 27.01.2022 прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-75дс-49дп-22 стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку службового розслідування стосовно прокурора ОСОБА_1 (далі висновок службового розслідування), затвердженого керівником Київської міської прокуратури 20.12.2021, факти неналежного виконання службових обов`язків прокурором ОСОБА_1 під час здійснення прокурорського нагляду у формі процесуального керівництва у кримінальних провадженнях № 12017100080009079 від 13.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України; № 12018100080003565 від 28.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України; № 12017100080007586 від 30.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України; № 120211000800000972 від 29.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, та вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, знайшли підтвердження.

Службовим розслідуванням встановлено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000081 на підставі ухвали слідчого судді 21 та 22 вересня 2021 року проведено обшук офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснюють свою адвокатську діяльність члени АО «На варті закону».

Під час проведення обшуку на робочих столах, де знаходились документи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , виявлено оригінали матеріалів кримінальних проваджень, а саме: №№ 12017100080009079, 12018100080003565, 12017100080007586, 120211000800000972.

Значну кількість процесуальних дій у вказаних кримінальних провадженнях проведено безпосередньо прокурором Ботезатом А.В., зокрема тимчасові доступи до оригіналів реєстраційних справ на нерухоме майно тощо.

Відповідно до постанови про призначення групи прокурорів від 29.03.2021 прокурора Ботезата А.В. призначено старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 120211000800000972.

Також прокурор Ботезат А.В. 15.09.2021 витребував із СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві матеріали закритих кримінальних проваджень №№ 12017100080009079, 12018100080003565, 12017100080007586.

Вказані кримінальні провадження прокурору Ботезату А.В. доставлено 17.09.2021 нарочно, про що ним зроблено відмітку про їх отримання на відповідному супровідному листі. При цьому другий примірник супровідного листа належним чином не зареєстровано.

Надалі 20.09.2021 позивач надав у приміщенні Святошинської окружної прокуратури міста Києва для ознайомлення матеріали вказаних кримінальних проваджень та кримінальне провадження № 120211000800000972 адвокату Комлику В.В., який нібито представляв інтереси потерпілих, проте фактично не мав підстав для ознайомлення з ними, після чого ОСОБА_1 покинув межі прокуратури для участі у судовому засіданні та залишив матеріали кримінальних проваджень без відповідного нагляду неуповноваженій на це особі.

Адвокат Комлик В.В., ознайомившись із матеріалами вказаних кримінальних проваджень, виніс їх за межі прокуратури та направився у власних справах, у тому числі в офіс за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює свою адвокатську діяльність спільно з іншими адвокатами.

Того ж дня, після участі у судовому засіданні прокурор Ботезат А.В. заходів до повернення матеріалів провадження не вжив.

Окрім цього, під час службового розслідування проведено аналіз матеріалів переписки з мобільного телефону адвоката Нечитайленка О.В., вилученого працівниками Національного антикорупційного бюро України (далі НАБ України) під час обшуку, яким встановлено систематичне спілкування між останнім та прокурором ОСОБА_1 у різних мобільних додатках, обмін повідомленнями та пересилку процесуальних документів з різних кримінальних проваджень тощо.

Зокрема, згідно з перепискою від 24.06.2021 прокурором ОСОБА_1 адвокату Нечитайленку О.В., який не мав будь-яких повноважень у кримінальному провадженні № 120211000800000972, свідомо, за допомогою службового ключа доступу, діючи в інтересах останнього, сформовано інформаційну довідку та передано службову інформацію, доступ до якої обмежено, а саме повні витяги з Реєстру права власності на нерухоме майно та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) у кримінальному провадженні № 120211000800000972.

Відповідно до повідомлення ОСОБА_3 від 07.04.2021, адресованого ОСОБА_1 , встановлено наступну переписку російською мовою: «прівєт у тєбя на почтє допроси ОСОБА_5 і Давідовой почітай єслі всьо ок отдаю на подпісь», а також 19-25.03.2021 ОСОБА_1 адвокату Нечитайленку О.В, скеровано низку процесуальних документів з кримінальних проваджень (справ), які надавались адвокатам для зразка та подальшої підготовки аналогічних документів адвокатами у кримінальних провадженнях.

Окрім цього, відповідно до висновку службового розслідування від 03.11.2021, проведеного ГУНП у місті Києві за фактом виявлення детективами НАБ України матеріалів кримінальних проваджень №№ 12017100080009079, 12018100080003565, 12017100080007586, 120211000800000972, вказані кримінальні провадження Святошинським відділом поліції надані за усною вказівкою прокурора Ботезата А.В. Адвокати О. Нечитайленко та Н. Нечитайленко не були представниками у вказаних кримінальних провадженнях.

За результатами перевірки 22.06.2022 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора, який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.

Скаржника та прокурора Ботезата А.В. своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії.

У засіданні взяв участь представник скаржника прокурор відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Козорез І.О. та прокурор Ботезат А.В.

Під час засідання Комісією розглянуто три клопотання прокурора Ботезата А.В., зокрема щодо виклику на засідання адвоката Нечитайленка О.В. та потерпілих у кримінальних провадженнях з метою надання ними пояснень.

Комісією відмовлено у задоволенні клопотань, оскільки перевірка у дисциплінарному провадженні завершена та прокурором Ботезатом А.В. не обґрунтовано необхідність заслуховування пояснень таких осіб чи дослідження інших матеріалів.

Прокурор Ботезат А.В. пояснив, що у серпні 2021 року до нього звернувся адвокат Комлик В.В. щодо надання можливості ознайомитись із матеріалами кримінальних проваджень №№ 12017100080009079, 12018100080003565, 12017100080007586, 120211000800000972 з метою оскарження їх закриття у порядку статті 303 КПК України. При цьому адвокат зазначив, що відповідні документи (договори, ордери) на представництво інтересів потерпілих у вказаних провадженнях надасть перед ознайомленням.

До Святошинської окружної прокуратури міста Києва 20.09.2021 прибув адвокат Комлик В.В. для ознайомлення з матеріалами кримінальних проваджень. Прокурор Ботезат А.В. о 14 годині мав взяти участь у судовому засіданні, тому повідомив адвоката, що не може ознайомити його з матеріалами кримінальних проваджень.

Однак, на прохання адвоката Комлик В.В. ним надано матеріали вказаних кримінальних проваджень для ознайомлення в приміщенні прокуратури за умови, що після закінчення судового засідання і його повернення адвокат поверне їх йому.

Приблизно о 15 годині 20.09.2021, під час судового засідання йому зателефонував ОСОБА_6 , однак відповісти на його дзвінок він не зміг, оскільки був зайнятий у судовому процесі. Після завершення судового засідання прокурор одразу ж зателефонував адвокату ОСОБА_6 , який повідомив, що поспішав на зустріч із клієнтом, а оскільки прокурор ОСОБА_1 на його телефонний дзвінок не відповідав, то адвокат забрав пакет з кримінальними провадженнями з собою. При цьому вони домовились, що ввечері цього ж дня адвокат завезе матеріали вказаних проваджень. Проте ввечері, зіславшись на зайнятість, адвокат Комлик В.В. кримінальні провадження не повернув, тому вони домовились, що наступного дня вранці він привезе кримінальні провадження до прокуратури.

Прокурору Ботезату А.В. 21.09.2021 зателефонував адвокат Комлик В.В. та повідомив, що за місцем здійснення ним адвокатської діяльності детективи НАБ України проводять обшук і він не може потрапити до цього приміщення, щоб забрати матеріали вказаних вище кримінальних проваджень. Наступного дня адвокат повідомив, що детективами НАБ України вилучено оригінали вказаних кримінальних проваджень.

Про вказані події прокурор Ботезат А.В. 22.09.2021 доповів керівнику Святошинської окружної прокуратури міста Києва Тимошенку М.П.

Прокурор Ботезат А.В. погодився, що ним допущено порушення порядку реєстрації кримінальних проваджень, які надійшли до окружної прокуратури, та пояснив це отриманням їх після закінчення робочого дня.

Прокурор Ботезат А.В. не згодний з твердженнями дисциплінарної скарги, що ним не погоджено зі старшим групи прокурорів доступ до матеріалів провадження адвокату ОСОБА_6 та не перевірено включення його до групи прокурорів згідно з відомостями ЄРДР, а також, що вказаний адвокат не мав права на ознайомлення з матеріалами зазначених кримінальних проваджень.

Окрім цього, уважає, що переписка між ним та адвокатом ОСОБА_3 стосується виключно робочих питань, окрім одного привітання його з нагоди «Дня працівника прокуратури».

Щодо переписки від 24.06.2021 про передання адвокату Нечитайленку О.В. інформації, доступ до якої обмежено, а саме: повних витягів із Реєстру права власності на нерухоме майно, витягу з ЄРДР Ботезат А.В. вказав, що кримінальне провадження № 120211000800000972 зареєстровано за зверненням ОСОБА_7 , інтереси якого представляє адвокат Нечитайленко О.В. Предметом досудового розслідування є злочинні дії невстановлених осіб, спрямовані на заволодіння нежитловими приміщеннями у житловому будинку АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_7 .

Наприкінці червня 2021 року адвокат Нечитайленко О.В. прибув до окружної прокуратури з метою ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 120211000800000972 та повідомив прокурору, що відсутні витяги з Реєстру права власності на нерухоме майно та наступного дня звернувся до нього щодо надання йому в електронному вигляді зазначених витягів для повноти його адвокатського досьє, що він і зробив.

Прокурор Ботезат А.В не погодився з твердженнями про проведення допитів свідків у кримінальному провадженні № 120211000800000972 адвокатами та вказав, що між ним та адвокатом ОСОБА_3 здійснювався обмін електронними файлами, в яких останній у електронному вигляді викладав позицію його клієнтів, та згодом відправляв їх прокурору, які з метою економії часу використовувались прокурором під час складання процесуальних документів або проведення слідчих дій.

Окрім цього повідомив, що складання процесуальних документів та слідчі дії завжди проводяться ним особисто та за участі сторін, ствердив, що свідка ОСОБА_8 допитано ним особисто, а ОСОБА_9 під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 120211000800000972 він не допитував.

Рішенням Комісії визначено, що дисциплінарне провадження стосовно прокурора ОСОБА_1 відкрито у зв`язку з розголошенням таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень, вчиненням ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики.

У своєму рішенні Комісія також зазначила, що слід врахувати, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 9901/229/19, від 29.09.2021 у справі № 9901/501/19 суд зазначив, що для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий проступок, як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, потрібно установити, зокрема факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс.

Окрім цього, дії прокурора ОСОБА_1 свідчать також про неналежне виконання службових обов`язків.

Для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором службових обов`язків потрібно установити, зокрема факт ухилення прокурора від вчинення дій, передбачених законодавством, у рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов`язків, що тягне за собою настання негативних наслідків.

Комісія визначила, що комплексно аналізуючи матеріали дисциплінарного провадження можливо стверджувати, що прокурор Ботезат А.В. належним чином не перевірив у ЄРДР чи входить він до групи прокурорів у кримінальних провадженнях № № 12017100080009079, 12018100080003565, 12017100080007586. Використовуючи своє службове становище та свої повноваження, без скерування запиту та відповідної реєстрації в журналах обліку вихідної/вхідної кореспонденції та без відображення в системі електронного документообігу прокуратури усно витребував зі СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві матеріали вказаних кримінальних проваджень.

Надалі, вказані три кримінальні провадження та кримінальне провадження № 120211000800000972 самовільно надав адвокату Комлику В.В., належним чином не отримавши клопотання про ознайомлення з ними, та не перевірив його повноваження щодо таких дій. Після цього прокурор Ботезат А.В. покинув межі прокуратури для участі у судовому засіданні, залишивши матеріали кримінальних проваджень без відповідного нагляду неуповноваженій на це особі, що свідчить про недбале зберігання та незаконну передачу іншій особі службових документів.

Унаслідок таких дій матеріали кримінальних проваджень тривалий час перебували поза межами Святошинської окружної прокуратури міста Києва та були втрачені, тобто передані стороннім особам, а також розголошені відомості досудового розслідування невизначеній кількості осіб. Як наслідок, під час обшуку, проведеного працівниками НАБ України, матеріали вказаних кримінальних проваджень вилучено та після огляду передано Генеральному прокурору.

Окрім цього, спілкування прокурора Ботезата А.В. з адвокатами, направлення їм зразків документів, обмін у електронному вигляді позиціями клієнтів чи направлення повних витягів із Реєстру права власності на нерухоме майно, витягу з ЄРДР без належної фіксації ознайомлення адвокатом із такими документами, свідчить про його вступ у протиправні позаслужбові стосунки, тому такі дії можуть викликати сумнів у об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

У сукупності такі дії свідчать про одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, а також, що така поведінка прокурора ОСОБА_1 скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури.

Прокурор Ботезат А.В. у своїх поясненнях фактично підтвердив факт надання матеріалів кримінальних проваджень адвокату без належного нагляду за ними, а також не спростував спілкування та направлення документів за допомогою мобільних додатків для обміну повідомленнями. При цьому його твердження про наявність відповідних клопотань та повноважень у адвокатів представляти інтереси осіб у кримінальних провадженнях Комісією оцінені критично, як такі, що подані з метою ухилення від дисциплінарної відповідальності.

Зокрема, факт направлення адвокатом Комликом В.В. клопотання без відповідної реєстрації в журналах обліку вхідної кореспонденції та без відображення у системі електронного документообігу прокуратури ставить під сумнів його виготовлення у зазначений час.

Комісія дійшла висновку, що прокурором Ботезатом А.В. порушено вимоги пунктів 1.18, 3.18, 4.1.1, 5.4.5 Тимчасової інструкції, статті 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 12, 16, 19, 21 Кодексу, Присягу прокурора, чим вчинено проступки, відповідальність за які передбачено пунктами 1, 3, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», і наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, за неналежне виконання службових обов`язків, розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Згідно з рішенням Комісії вчинення прокурором ОСОБА_1 вказаних дисциплінарних проступків підтверджується: висновком службового розслідування; протоколом обушку від 21-22.09.2021; протоколом огляду від 11.10.2021; висновком службового розслідування від 03.11.2021, проведеного ГУНП у місті Києві.

Днем вчинення дисциплінарного проступку, як зазначила Комісія в рішенні, слід уважати день виявлення та вилучення матеріалів кримінальних проваджень працівниками НАБ України, тобто 21.09.2021, отже встановлений законодавством строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не минув.

Пропонуючи вид дисциплінарного стягнення стосовно прокурора ОСОБА_1 , Комісія врахувала його характеристику, грубий характер проступку, ступінь вини, а тому дійшла висновку про можливість накладення на нього стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Комісія також зазначила, що грубий характер дисциплінарних правопорушень прокурора є очевидним та не може бути виправдано жодними обставинами, є несумісним із подальшим зайняттям ним будь-якої посади в органах прокуратури. Зазначені вище діяння є достатньою підставою для застосування до прокурора дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, яке є найбільш суворим і застосовується лише в тому випадку, коли немає підстав для застосування більш м`яких видів стягнення, передбачених частиною першою статті 49 Закону України «Про прокуратуру».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов`язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав невиконання чи неналежного виконання службових обов`язків; розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 1, 3, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно з положеннями статті 44 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку (частина перша статті 45 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, зокрема, вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів. Порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначається положенням, прийнятим всеукраїнською конференцією прокурорів (частини перша, третя статті 73 Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 45 Закону України «Про прокуратуру» право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.

Згідно з положеннями частини першої, четвертої та шостої статті 46 Закону України «Про прокуратуру» секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження. Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки. Під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.

Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць (частина дев`ята статті 46 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно із частиною десятою статті 46 Закону України «Про прокуратуру» член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Як убачається з матеріалів дисциплінарного провадження № 07/3/2-75дс-49дп-22 дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора про вчинення прокурором дисциплінарного проступку надійшла та зареєстрована Відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження 20.01.2022, того ж дня здійснено розподіл скарги між членами органу визначено члена органу ОСОБА_2 (Т. 2 а.с. 3, 3а).

27.01.2022 відповідачем 1 прийнято рішення № 07/3/2-75дс-49дп-22 про відкриття дисциплінарного провадження.

Як убачається з матеріалів справи, висновок Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, про наявність дисциплінарного проступку прокурора, складений 22.06.2022. Відповідач 1 стверджує, що тривале складання висновку було зумовлене початком 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, через що члени Комісії евакуйовані були до іншої місцевості та доступ до матеріалів дисциплінарних проваджень був відсутній. З огляду на зазначені обставини, причини, що спричинили тривале складання зазначеного висновку, є об`єктивними та заслуговують на увагу.

Відповідно до частин першої, п`ятої та сьомої статті 47 Закону України «Про прокуратуру» розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заслуховуються пояснення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, подавати заяву про його відвід.

Відповідач 1 на виконання вимог статті 47 Закону України «Про прокуратуру» повідомив 01.07.2022 учасників дисциплінарного провадження про час та місце проведення засідання Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, що підтверджується відповідними листами, копії яких містяться в матеріалах справи (Т. 5 а.с. 205-210).

Під час засідання Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, позивач звернувся з клопотаннями про виклик в засідання ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 для дачі пояснень по суті скарги (Т. 5 а.с. 211- 221).

Однак, відповідач 1 у задоволенні зазначених клопотань відмовив, що відображено в протоколі засідання Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, від 14.07.2022, витяг із якого долучено до матеріалів справи (Т. 1 а.с. 262 - 264). Як убачається з вказаного витягу, у задоволенні клопотань було відмовлено, оскільки перевірка у дисциплінарному провадженні завершена, позивачем не обґрунтовано необхідність заслуховування пояснень таких осіб та вказаним особам у кримінальних провадженнях, вилучених під час проведення слідчих дій детективами НАБ України, надано статус свідків. Комісія вказала, що свідки не можуть дати оцінку діям прокурора ОСОБА_1 , у тому числі щодо залишення матеріалів кримінальних проваджень адвокату.

На думку позивача, вказані дії відповідача 1 є порушенням вимог частин п`ятої та шостої статті 47 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заслуховуються пояснення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, подавати заяву про його відвід.

З огляду на зазначені положення Закону України «Про прокуратуру», суд не погоджується із вказаними твердженнями позивача, оскільки заслуховувати пояснення інших осіб, у тому числі за клопотанням учасників провадження є правом, а не обов`язком Комісії, окрім того така відмова Комісії є вмотивованою, клопотання ставились на обговорення і по них приймалися рішення (Т.1 а.с. 263).

Частиною першою та третьою статті 48 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора також врегульовано Положенням про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятим всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 (зі змінами).

Положеннями частини першої статті 25 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та КПК.

Повноваження прокурора у кримінальному процесі визначені статтею 36 КПК.

Відповідно до частини другої статті 37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Частиною першою статті 221 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Статтею 222 КПК України передбачено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13.04.2017 № 111, до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів, прокуратури, належать протиправні позаслужбові стосунки використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень; порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру».

Відповідно до вимог Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 12.02.2019 № 27 (далі Тимчасова інструкція), та наказу Генеральної прокуратури України від 28.12.2018 № 266 «Про впровадження в промислову експлуатацію та забезпечення функціонування інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України» (далі ІС «СЕД») встановлено порядок отримання та реєстрації вхідної кореспонденції, у тому числі кримінальних проваджень.

Пунктом 1.18. Тимчасової інструкції визначено, що порушення її вимог, а також недбале зберігання, умисне псування, безпідставне знищення, підроблення, приховування, розкрадання, незаконна передача іншій особі службових документів, у тому числі електронних, а також незаконний доступ до них або до електронної бази даних тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з пунктом 3.18 Тимчасової інструкції матеріали кримінальних проваджень передаються через працівників, які забезпечують ведення діловодства у структурних підрозділах, із відміткою у відповідних книгах обліку (коли і кому передані документи) і відображенням руху в реєстраційно-моніторинговій картці ІС «СЕД».

Відповідно до вимог пункту 4.1.1 Тимчасової інструкції приймання документів, що надходять до прокуратури як в електронному вигляді, так і в паперовій формі, здійснюється централізовано службою діловодства. Документи у паперовій формі, що надійшли у неробочий час, у окружних прокуратурах приймаються черговим працівником. Наступного робочого дня вони надаються до служби діловодства для реєстрації у загальному порядку. Працівники прокуратури, які отримали документи в паперовій формі без реєстрації у прокуратурі, повинні невідкладно особисто або за участі працівника, який забезпечує ведення діловодства, передати такі документи у відповідний підрозділ (працівнику) служби діловодства для здійснення реєстрації у загальному порядку в ІС «СЕД».

Пунктом 5.4.4 Тимчасової інструкції визначено, що пересилка (доставляння) матеріалів кримінальних проваджень здійснюється лише фельд`єгерським зв`язком або кур`єром (уповноваженим працівником прокуратури).

Відповідно до пункту 5.4.5 Тимчасової інструкції передача кримінальних проваджень, доставлених кур`єром, із рук у руки без відповідної реєстрації і обліку в службі діловодства заборонена.

Позивач не заперечує щодо вчинення ним проступків, які стали підставою для розгляду цього дисциплінарного провадження, проте зазначає, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а застосований до нього вид стягнення не є пропорційним (співмірним) із вчиненим діянням, оскільки проступки були незначні, вчинені вперше та не мали умислу.

Судом установлено, що відповідачем 1 вимоги Закону України «Про прокуратуру» дотримані належним чином, процедура здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення не порушені та надано правову оцінку вчиненим позивачем проступкам.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

У межах розгляду цієї справи суд надає правову оцінку оскаржуваному рішенню виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем 1 юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок прокурора на предмет їх достатності.

Отже, у межах спірних правовідносин суд повинен перевірити спірне рішення відповідача 1 виключно на предмет наявності критеріїв свавільності, упередженості чи явного необґрунтування. Таких фактів позивачем не наведено і судом не встановлено.

Аналогічні твердження стосуються і питання критеріїв «грубого» порушення Правил прокурорської етики. Суд констатує, що такі критерії не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить виключно до дискреційних повноважень відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Суд, розглядаючи справи про притягнення до дисциплінарної відповідальності не наділений повноваженнями заміняти відповідний дисциплінарний орган і змінювати покарання на більш м`яке або скасовувати його з підстав недоведеності вини особи.

З приводу порушення принципу співмірності при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення, суд також зазначає, що правову оцінку оскаржуваному рішенню в цій частині суд може надати лише з позиції чи діяв відповідач 1 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд наголошує, що вирішення питання про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, що здійснюють дисциплінарні провадження.

Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Комісії містить кваліфікацію дій позивача, є вмотивованим, містить конкретні підстави звільнення позивача, визначені законом, а саме: неналежне виконання службових обов`язків, розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 1, 3, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»).

Щодо тверджень позивача про сплив строку, у межах якого до нього може бути застосована дисциплінарна відповідальність, то суд уважає, що вказані порушення мали триваючий характер, а відтак погоджується з висновками відповідача 1, викладеними у оскаржуваному рішенні щодо того, що днем вчинення дисциплінарного проступку слід вважати день їх виявлення та вилучення матеріалів кримінальних проваджень працівниками НАБ України, тобто 21.09.2021, отже встановлений законодавством строк для прийняття Комісією рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не сплив.

Відповідно до частин першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з викладених обставин справи у взаємозв`язку з наведеними нормами, судом не встановлено порушення відповідачем 1 таких норм та визначених ними процедур.

Натомість обставини порушення позивачем наведених норм Закону України «Про прокуратуру», Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів підтверджуються належними у справі доказами в їх сукупності, тож у відповідача 1 були наявні правові підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього відповідного дисциплінарного стягнення.

Ураховуючи зазначене, оскаржуване рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами, а тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Київської міської прокуратури від 15.08.2022 № 1348к «Про застосування дисциплінарного стягнення» та поновлення позивача на посаді прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва з 15.08.2022, а також стягнення з Київської міської прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15.08.2022 і до моменту фактичного поновлення на роботі, суд зазначає таке.

В обґрунтування вказаних позовних вимог, позивач зазначає, що наказ Київської міської прокуратури від 15.08.2022 № 1348к «Про застосування дисциплінарного стягнення», виданий на підставі оскаржуваного рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження № 100дп-22 від 14.07.2022 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва Ботезата А.В.». Тому, у разі скасування в судовому порядку рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження № 100дп-22 від 14.07.2022 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва Ботезата А.В.», наказ Київської міської прокуратури від 15.08.2022 № 1348к «Про застосування дисциплінарного стягнення» також підлягає скасуванню, як похідна вимога.

Згідно з пунктом 115 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, із змінами від 21.12.2019 та в редакції прийнятій всеукраїнською конференцією прокурорів 28.08.2021, копія рішення у дисциплінарному провадженні вручається прокуророві, стосовно якого воно прийняте, або у семиденний строк надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копії рішення надсилаються особі, яка подала дисциплінарну скаргу, керівнику органу прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду, а також керівнику органу прокуратури, уповноваженому приймати рішення про застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пунктів 3, 8 частини першої статті 11 Закону України «Про прокуратуру» керівник обласної прокуратури: призначає на посади та звільняє з посад прокурорів обласних та окружних прокуратур у встановленому цим Законом порядку; у встановленому порядку та на підставі рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора приймає рішення про застосування до прокурора окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування його на посаді прокурора.

Ураховуючи, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Київської міської прокуратури від 15.08.2022 № 1348к «Про застосування дисциплінарного стягнення» та поновлення позивача на посаді прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва з 15.08.2022, а також стягнення з Київської міської прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15.08.2022 і до моменту фактичного поновлення на роботі є похідними від вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження № 100дп-22 від 14.07.2022 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва Ботезата А.В.», у задоволенні якої судом відмовлено, відтак суд відмовляє і у їх задоволенні.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з викладених обставин справи у взаємозв`язку з наведеними нормами, судом не встановлено порушення відповідачем таких норм та визначених ними процедур.

Натомість обставини порушення позивачем наведених норм Закону України «Про прокуратуру», Присяги прокурора, Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів підтверджуються належними у справі доказами в їх сукупності, тож у відповідача 1 були наявні правові підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього відповідного дисциплінарного стягнення.

Доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, у межах заявлених підстав для їх задоволення, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.