Рішення № 11171574, 01.09.2010, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

«1» вересня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого, судді САВРАНСЬКОЇ Т.І. при секретарі Юрченко С.В. за участю : представника позивача за посадовим становищем директор Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Чайка»

Мамикіна В.П. представника відповідача ОСОБА_4 на підставі довіреності від 30 липня 2010 року (реєстровий № 1262)

ОСОБА_5 представника Ялтинської міської ради і Виконавчого комітету Ялтинської міської ради на підставі довіреностей від 26 травня 2009 року за № 02.10-05/635 та від 29 травня 2009 року за № 02-10-05/651 Селіванова В.В. представника Комунального

підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» на підставі довіреності від 14 січня 2010 року за № 33 Мельникова Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства Ялтинської міської ради Фабрика «Чайка» до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради і ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», Ялтинської міської ради, Фонду комунального майна Ялтинської міської ради і Товариства з обмеженою відповідальністю «Соні-Елсі-Транзит», - про визнання незаконними та скасування правових актів індивідуальної дії, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, усунення перешкод у здійсненні права користування майном і внесення змін до інвентарних справ,

В С Т А Н О В И В :

12 лютого 2010 року представник Комунального підприємства Ялтинської міської ради Фабрика «Чайка» Мамикін В.П. звернувся до Ялтинського міського суду АРК із зазначеним позовом у порядку цивільного судочинства і остаточно просить суд :

Визнати незаконним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1955 від 24 грудня 2004 року «Про виділ нежитлової будівлі літера «П» та літера «Е» зі складу домоволодіння АДРЕСА_1»;

Визнати незаконним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1703 від 27 серпня 2007 року «Про затвердження рішень міжвідомчої комісії з реєстрації будівель та внутрішніх перепланувань гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3-в»;

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1, видане ОСОБА_4 3 вересня 2007 року, на підставі якого була здійснена державна реєстрація права власності згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № НОМЕР_2 від 3 вересня 2007 року;

Зобовязати ОСОБА_4 усунути перешкоди Комунальному підприємству Ялтинської міської ради Фабрика «Чайка» у здійсненні права господарського відання шляхом звільнення господарського блоку літера «В», який розташований за адресою: АДРЕСА_3 в;

Зобовязати Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» внести відповідні зміни до інвентарних справ домоволодінь АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1955 від 24 грудня 2004 року і Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1703 від 27 серпня 2007 року, всупереч вимог закону і на порушення права господарського відання Комунального підприємства Ялтинської міської ради Фабрика «Чайка», здійснено незаконне вилучення будівлі літера «В» зі складу комунальної власності і зареєстроване право приватної власності за відповідачем ОСОБА_4

У судовому засіданні директор Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Чайка» Мамикіна В.П. підтримав позовну заяву із зазначених підстав.

Представник відповідача ОСОБА_4 на підставі довіреності від 30 липня 2010 року (реєстровий № 1262) ОСОБА_5 заперечував проти позову, загалом посилаючись на законність реєстрації права власності на обєкт комунальної власності за його довірителем, заявивши про застосування позовної давності.

Представник Виконавчого комітету Ялтинської міської ради на підставі довіреності від 29 травня 2009 року за № 02-10-05/651 ОСОБА_3 просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви, зазначивши на те, що Виконавчий комітет Ялтинської міської ради діяв у межах наданих повноважень та на підставі закону.

Представники відповідачів не обґрунтували своїх заперечень і щодо тверджень представника Комунального підприємства Ялтинської міської ради Фабрика «Чайка» про належність спірної будівлі підприємству на праві господарського відання, і порушення Виконкомом Ялтинської міської ради при затвердженні рішень міжвідомчої комісії компетенції Ялтинської міської ради з розпорядження комунальною власністю.

Від Ялтинської міської ради, залученої до участі у справі в якості третьої особи на боці позивача, зявився ОСОБА_3, який водночас здійснює представництво Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, і, заперечуючи проти позову, свою позицію, ураховуючи доводи представника позивача про відчуження нерухомого майна з порушенням компетенції Ялтинської міської ради, взагалі не обґрунтував.

Представник Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» на підставі довіреності від 14 січня 2010 року за № 33 Мельников Ю.О. зазначив на відсутність матеріально-правової заінтересованості у вирішенні спору і надав для огляду суду матеріали інвентарних справ, які були витребувані Ухвалою від 17 серпня 2010 року.

За результатами огляду інвентарних справи особи, які беруть участь у справі, не заперечували факту належності господарського блоку літера «В», який розташований у АДРЕСА_3.

Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не зявились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, їх неявка розгляду справи не перешкоджає.

Представники сторін не заявили у суді, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, тому не вирішувалось питання про їх допит в якості свідків згідно зі ст. 184 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представників сторін і третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, зясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з таких підстав.

На підставі п. п. 1, 4 Рішення 18 сесії 21 скликання Ялтинської міської ради народних депутатів від 29 жовтня 1992 року «Про формування комунальної власності міста та селищ», у відповідністю з вимогами ст. ст. 31, 32, 35 Закону України «Про власність», у комунальну власність міста було передано майно державних підприємств, організацій та установ, згідно Додатку № 1, а також зобовязано Бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію обєктів комунальної власності.

З Додатку № 1 до Рішення Ялтинської міської ради народних депутатів від 29 жовтня 1992 року убачається, що у комунальну власність був переданий майновий комплекс Ялтинської фабрики хімчистки і банно-пральних послуг «Чайка» зі структурними підрозділами (а.с. 51).

За розпорядженням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 92-р від 24 лютого 1995 року Ялтинська фабрика хімчистки і банно-пральних послуг «Чайка» була перейменована на Державне підприємство сфери послуг Фабрика «Чайка» (а.с. 71).

Згідно повідомлення Фонду комунального майна Ялтинської міської ради за № 02-11\432 від 11 березня 2004 року у повному господарському віданні Державного підприємства сфери послуг Фабрика «Чайка» перебувають будівлі, що розташовані за адресами:

м. Ялта, вул. Блюхєра, 2 механічна пральня;

АДРЕСА_3 цех хімчистки;

м. Ялта, вул. Ломоносова, 15 міська баня.

У звязку з реєстрацією права власності та оформленням інвентарних справ на виробничі будівлі, за Наказом Державного підприємства сфери послуг Фабрика «Чайка» № 31 від 13 березня 2004 року, було здійснено упорядкування найменувань будівель та споруд підприємства за Додатком № 1 (а.с. 54, 55), у тому числі будівель хімчистки, до яких належав і сарай літера «В» (АДРЕСА_3).

На підставі Рішення Ялтинської міської ради № 47 від 26 травня 2004 року Державне підприємство сфери послуг Фабрика «Чайка» було перейменовано на Комунальне підприємство Ялтинської міської ради Фабрика «Чайка», що підтверджується довідкою за вих. № 163 від 25 грудня 2009 року (а.с. 71).

Отже, Фабрика «Чайка» на час вирішення справи є комунальним підприємством, утвореним Ялтинською міською радою в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності.

Відповідно до ч. 3 статті 78 Господарського кодексу України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Згідно з вищезазначеним Комунальне підприємство Фабрика «Чайка» володіє переданим йому майном на праві господарського відання як комунальне комерційне підприємство.

Разом з тим видача Ялтинській міській раді 4 листопада 2004 року Свідоцтва про право власності на нерухоме майно за № 135271 і подальша реєстрація права комунальної власності (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5317291 від 4 листопада 2004 року) на майновий комплекс підприємства відбулось без урахування будівлі сараю літера «В», розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

Судом встановлено, що виключення приміщення сараю літера «В» відбулось саме внаслідок видання Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Рішення № 1955 від 24 грудня 2004 року «Про виділ нежитлової будівлі літера «П» та літера «Е» зі складу домоволодіння АДРЕСА_1» і Рішення № 1703 від 27 серпня 2007 року «Про затвердження рішень міжвідомчої комісії з реєстрації будівель та внутрішніх перепланувань гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2».

Так, після дослідження витребуваних на підставі Ухвали від 17 серпня 2010 року інвентарних справ на домоволодіння № № 24, 24-а, 24-в, суд встановив, що первинно будівля літера «В» була без будь-яких правових підстав включена до домоволодіння АДРЕСА_1, з присвоєнням їй нової літери «Р». У подальшому п. 1 Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради за № 1955 від 24 грудня 2004 року зі складу домоволодіння АДРЕСА_1 було виділено домоволодіння АДРЕСА_2, але вже з будівлею «В», призначення якої в інвентарній справі змінили з сараю на господарський блок.

Право власності ОСОБА_4 на господарський блок літера «В» було зареєстровано як на самочинно споруджений, на підставі Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1703 від 27 серпня 2007 року «Про затвердження рішень міжвідомчої комісії з реєстрації будівель та внутрішніх перепланувань гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2».

На підставі договору купівлі-продажу від 5 жовтня 2005 року (реєстровий № 6-1030), Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18 серпня 2005 року, Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 жовтня 2006 року і Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1703 від 27 серпня 2007 року ОСОБА_4 3 вересня 2007 року одержав єдине Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1, яким посвідчується право власності на житловий будинок літера «Б», майстерню літера «А», сарай літера «Д» і господарський блок літера «В», розташовані у АДРЕСА_2.

За таких обставин слід визнати, що реєстрація права власності на будівлю літера «В» за ОСОБА_4 і виділення її до складу домоволодіння АДРЕСА_2 у цілому здійснені з порушенням права господарського відання Комунального підприємства Ялтинської міської ради Фабрика «Чайка».

Відповідно до ч. 1 статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом субєкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених ГК України та іншими законами.

Частиною 3 статті 136 ГК України передбачено, що до захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Оскільки право господарського відання комунального підприємства було порушено виданням правових актів індивідуальної дії, то, вирішуючи справу, суд має застосувати положення ч. 1 ст. 21 та ч. 1 статті 393 Цивільного кодексу України, за змістом яких правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує право власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Порушення права господарського відання Комунального підприємства Ялтинської міської ради Фабрика «Чайка» відбулось при невідповідності прийнятих Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради правових актів положенням ст. ст. 317, 319 ЦК України, за змістом яких виключно власнику належить право розпорядження своїм майном. При цьому розпорядження комунальною власністю здійснюється окремим і специфічним порядком. Так, з урахуванням ст. ст. 169, 172, 327 ЦК України та відповідно до п. 30 ч. 1 статті 26, ст. ст. 46, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розпорядження комунальною власністю здійснюється за рішенням відповідної місцевої ради, прийнятим на засіданні сесії, або утвореними нею органами приватизації, у відповідністю зі ст. ст. 3, 7 9, 10 12, 13 19, 22, 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», шляхом викупу, продажу на аукціоні або за конкурсом, крім випадків відчуження комунального майна у порядку, передбаченому Законами України «Про виконавче провадження» і «Про іпотеку».

Крім того, вкотре Ялтинський міський суд вимушений звернути увагу Виконавчого комітету Ялтинської міської ради на те, що реєстрація права власності на новостворене чи реконструйоване нерухоме майно на підставі затверджених Виконкомом Ялтинської міської ради рішень Міжвідомчої комісії є незаконною, оскільки прямо суперечить ст. 331 ЦК України, положенням Закону України «Про планування і забудову територій» та іншим нормативним актам. Обґрунтування правомірності таких рішень з посиланням на Положення про міжвідомчу комісію при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради, затвердженим Рішенням Виконкому Ялтинської міської ради № 121 (1) від 26 квітня 2002 року, є хибним, адже це Положення за своєю природою є нормативним актом, в якому встановлюються права, обовязки громадян та юридичних осіб в окремому порядку набуття права власності на новостворене та реконструйоване майно, проте у відповідністю зі ст. 57 Конституції України цей акт не був оприлюднений, а відтак є нечинним, а, по-друге, згідно статті 4 ЦК України, взагалі не належить до актів цивільного законодавства України.

Прийнявши на порушення вимог вказаних нормативних актів оспорені у судовому порядку Рішення, Виконавчий комітет Ялтинської міської ради розпорядився комунальнім майном з перевищенням повноважень.

З огляду на таке, суд встановив підстави для визнання незаконними та скасування Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1955 від 24 грудня 2004 року в частині виділу складу літера «П» та майстерні літера «Е» зі складу домоволодіння АДРЕСА_1 по АДРЕСА_2 і Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1703 від 27 серпня 2007 року в частині затвердження дозволу на реєстрацію господарського блоку літера «В».

Суд відхиляє заяву представника ОСОБА_4 про застосування позовної давності, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Нікчемними суд визнав і заперечення представника Ялтинської міської ради та її Виконавчого комітету, оскільки відповідно до ч. 3 статті 136 ГК України субєкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Зважаючи на те, що на підставі Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1955 від 24 грудня 2004 року і Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1703 від 27 серпня 2007 року було видане Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 3 вересня 2007 року, а також здійснена реєстрація права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 рішенням суду має бути визнано недійсним і зазначене Свідоцтво.

Оскільки згідно ст. 182 ЦК України і ст. ст. 1, 4, 17-20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» зміни у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обмежень тягнуть зміну володіння, без внесення відповідних змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень мета позову, спрямована на захист права господарського відання, не може бути досягнута. Отже, у відповідністю зі статтею 217 ЦПК України суд має визначити порядок виконання рішення, зазначивши, що реєстрація права приватної власності на господарський блок літера «В», яка здійснена за ОСОБА_4 на підставі Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1955 від 24 грудня 2004 року і згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1, підлягає скасуванню. При цьому, ураховуючи ст. ст. 17 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» і п. 5 Прикінцевих положень цього закону, внесення змін до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обмежень є обовязком Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації».

Окремо суд відзначає, що проведення реконструкції, добудови чи надбудови спірної будівлі не є підставою для набуття права власності на неї особою, яка таку річ відповідним чином переробила, адже відповідно до ч. 2 ст. 332 ЦК України особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ. Відтак, не матимуть правового значення при скасуванні реєстрації права власності на господарський блок літера «В» посилання відповідачів на здійснення його реконструкції, надбудови або зміни призначення.

Щодо решти позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування майном і внесення змін до інвентарних справ, то для їхнього задоволення суд підстав не убачає з наступних підстав.

Як встановлено судом, будівля літера «В» вибула з володіння позивача і право власності на таку було зареєстровано за ОСОБА_4 У випадках позбавлення права володіння має предявлятися віндикаційний позов з підстав ст. ст. 387, 388 ЦК України. Позов про усунення перешкод у здійсненні права користування може предявлятися тільки після повернення майна у володіння особи, оскільки відповідно до ст. 391 ЦК України однією з підстав для негаторного позову є відсутність спору з приводу належності майна на праві власності чи іншому титулі. Отже, до набрання цим рішенням законної сили і скасування реєстрації права приватної власності на господарський блок літера «В» за ОСОБА_4 підстави для такого позову відсутні.

Внесення змін до інвентарних справ, як спосіб захисту цивільних права або інтересів, взагалі не передбачено жодним актом цивільного законодавства, зокрема й тому, що інвентарні справи належать до суто технічної документації, зміст якої не підлягає окремій правовій оцінці за критеріями законності чи дійсності.

Таким чином, розглянувши цивільну справу в присутності представників сторін і третьої особи, повно та всебічно зясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 16, 21, 317, 319, 391, 393 Цивільного кодексу України, ст. 136 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3, 10, 11, 14, 15, 60, 61, 158 ч. 1, 179, 209, 212-215, 217 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Комунального підприємства Ялтинської міської ради Фабрика «Чайка» до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради і ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», Ялтинської міської ради, Фонду комунального майна Ялтинської міської ради і Товариства з обмеженою відповідальністю «Соні-Елсі-Транзит», - про визнання незаконними та скасування правових актів індивідуальної дії, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1955 від 24 грудня 2004 року «Про виділ нежитлової будівлі літера «П» та літера «Е» зі складу домоволодіння АДРЕСА_1» в частині виділу складу літера «П» та майстерні літера «Е» зі складу домоволодіння АДРЕСА_1 по АДРЕСА_2.

Визнати незаконним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1703 від 27 серпня 2007 року «Про затвердження рішень міжвідомчої комісії з реєстрації будівель та внутрішніх перепланувань гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2» в частині затвердження дозволу на реєстрацію господарського блоку літера «В».

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1, видане ОСОБА_4 3 вересня 2007 року, на підставі якого була здійснена державна реєстрація права власності згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № НОМЕР_2 від 3 вересня 2007 року.

У відповідністю зі ст. 217 ЦПК України визначити, що на виконання рішення суду має бути скасована реєстрація права приватної власності на господарський блок літера «В», яка здійснена за ОСОБА_4 на підставі Рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1955 від 24 грудня 2004 року і згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1.

Відповідно до ст. ст. 17 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» і п. 5 Прикінцевих положень цього закону внесення вказаних змін до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обмежень є обовязком Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» (м. Ялта, вул. Дзержинського, 4, код 32684496).

В решті позовних вимог відмовити.

У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Чайка» суму судового збору в розмірі одна тисяча сімсот сімнадцять гривень, суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі сто двадцять гривень, а усього одну тисячу вісімсот тридцять сім гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ