Рішення № 111714453, 30.05.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/828/23

провадження № 2/753/2690/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Іващенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у праві спільної сумісної власності,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив:

- визначити, що частка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві спільної сумісної власності на кв. АДРЕСА_1 становить 1/3 частку;

- визначити, що частка ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на кв. АДРЕСА_1 становить 1/3 частку;

- визначити, що частка ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на кв. АДРЕСА_1 становить 1/3 частку.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, після смерті якого відкрилась спадщина на нерухоме майно - частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Зазначена квартира належить померлому ОСОБА_3 та сторонам у справі на праві спільної сумісної власності на підставі договору купівлі-продажу від 27.10.1995. Інших спадкоємців, крім позивача та відповідачки після померлого немає. У липні 2022 року позивач звернувся до Сьомої Київської державної нотаріальної контри з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у спільному майні не виділена частка спадкодавця.

Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 14.02.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив підготовче засідання на 27.03.2023 на 12 год. 40 хв.; задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував від Сьомої київської державної нотаріальної контри належним чином завірену копію спадкової справи № 492/2022.

06.03.2023 на виконання ухвали від 14.02.2023 до суду від Сьомої київської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 492/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3

27.03.2023 представник позивача - адвокат Хорошайло Н.В. подала заяву про проведення підготовчого засідання, яке призначене на 27.03.2023, без її участі.

27.03.2023 у зв`язку з неявкою відповідачки суд відклав розгляд справи на 27.04.2023 на 14 год. 00 хв.

27.04.2023 представник позивача - адвокат Хорошайло Н.В. подала:

- заяву про проведення підготовчого засідання без її участі, позовні вимоги підтримує;

- заяву, в якій просить вважати ордер № 1262753 від 26.12.2022 недійсним, оскільки правову допомогу ОСОБА_1 більше не надає.

27.04.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив до розгляду по суті на 30.05.2023 об 11 год. 30 хв.; установив такий порядок з`ясування обставин, на які посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, та порядку дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті: заслухати пояснення сторін, дослідити письмові докази.

01.05.2023 відповідачка подала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

30.05.2023 представник позивача - адвокат Хорошайло Н.В. подала заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Батьком позивача та відповідачки у справі є ОСОБА_3 (а.с.7, 8).

Згідно з копією купівлі-продажу нерухомості, посвідченого Київською універсальною біржею 27.10.1995, реєстраційний номер А5855/8815 власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с.11).

Відповідно до інформаційної довідки Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» КВ-2022 №14546 від 21.07.2022 квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Київською Універсальною біржею 27.10.1995 №А5855/8815 та зареєстрованого в Бюро 16.11.1995 за реєстровим номером 5098 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с.6).

19.07.2022 Сьомою київською державною нотаріальною контрою заведено спадкову справу № 492/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , крім позивача та відповідачки, немає.

Постановою державного нотаріуса Сьомої київської державної нотаріальної контри Гасс В.Ю. від 14.12.2022 відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 частка якої належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у спільній власності не визначені частки кожного співвласника. Тому нотаріус не може визначити склад спадкового майна та відповідну частку померлого, на яку претендує спадкоємець (а.с.10).

Мотиви та норми права, з яких виходить суд.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялись внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Отже, суд установив, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 його діти - позивач та відповідачка у справі звернулись у встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку квартири. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцям було відмовлено через неможливість визначення частки квартири, яка належить померлому ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної часткової власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна сумісна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного у них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Зі змісту договору купівлі-продажу встановлено, що квартира є спільною сумісною власністю померлого ОСОБА_3 , та сторін у справі.

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Враховуючи, що сторонам у справі та спадкодавцю на праві спільної сумісної власності належить зазначена квартира, презюмується, що частки є рівними, тобто по 1/3 частки у кожного.

Разом із тим, щодо вимог позивача про визнання за померлим ОСОБА_3 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЦК України здатність мати права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом із тим, як зазначено в ч. 1 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

З урахуванням зазначеного, визнання судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить також про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень до статті 16 ЦК України.

У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 16.06.2021 у справі № 570/997/19, від 16.09.2020 у справі № 464/1663/18, від 27.05.2020 у справі № 361/7518/16, від 22.04.2020 у справі № 127/23809/18, від 20.03.2019 № 550/1040/16.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги позивача про визнання права власності на частки квартири за померлим ОСОБА_3 .

Керуючись нормами ст. 2, 5, 12, 209, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у праві спільної сумісної власності задовольнити частково.

Визначити, що частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 є рівними, а саме - кожному з власників належить по 1/3 частки у праві власності на цю квартиру.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частику квартири АДРЕСА_1 .

Визначити за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частику квартири АДРЕСА_1 .

В інший частині позову відмовити.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Маркєлова