Рішення № 111707612, 08.06.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2023 Справа № 914/614/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім.Ю.С. Завадського"

про стягнення 1797888,24 грн

за участю представників:

від позивача Стернюк В.А.

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім.Ю.С. Завадського" про стягнення 1797888,24 грн, з яких 1594665,31 грн основний борг, 36906,73 грн інфляційні витрати, 9414,12 грн 3% річних та 156902,08 грн пеня.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 08.06.2023 позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання 08.06.2023 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи позивача, суд встановив таке.

12.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім.Ю.С. Завадського" (споживач) укладено договір №41АР200-100723-22 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, відповідно до пунктів 1.1.-1.4. якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2022 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу до 108800,00 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі пункти призначення). Перелік точок комерційного обліку споживача вказаний в додатку 2, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку:

- оплата в розмірі 15% (п`ятнадцять відсотків) здійснюється споживачем до двадцять восьмого числа місяця, що передує місяцю поставки;

- оплата в розмірі 25% (двадцять п`ять відсотків) здійснюється споживачем не пізніше 1-го числа місяця поставки газу;

- оплата в розмірі 30% (тридцять відсотків) здійснюється споживачем не пізніше 10-го числа місяця поставки газу;

- оплата в розмірі 30% (тридцять відсотків) здійснюється споживачем не пізніше 20-го числа місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Як зазначено у позовній заяві, ТзОВ "Твій Газзбут" свої зобов`язання згідно з умовами договору виконало, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за жовтень 2022 року та листопад 2022 року, однак відповідач всупереч умов договору не здійснив оплату за поставлений йому газ відповідно до вказаних актів приймання-передачі природного газу, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 1594665,31 грн.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, позивач відповідно на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 36906,73 грн інфляційних витрат та 9414,12 грн 3% річних.

Відповідно до пункту 6.2.1. договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який оплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Отже за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач на підставі пункту 6.2.1. договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 156902,08 грн.

Таким чином, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 1797888,24 грн, з яких 1594665,31 грн основний борг, 36906,73 грн інфляційні витрати, 9414,12 грн 3% річних та 156902,08 грн пеня.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 12.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім.Ю.С. Завадського" (споживач) укладено договір №41АР200-100723-22 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

Факт поставки відповідачу природнього газу підтверджується актом приймання-передачі природнього газу №ТГ382100977 від 31.10.2022 на суму 681775,57 грн та актом приймання-передачі природнього газу №ТГ382115571 від 30.11.2022 на суму 912889,74 грн. Тобто як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив відповідачу природній газ загальну суму 1594665,31 грн.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог та матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1594665,31 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1594665,31 грн основного боргу є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог, інфляційні втрати за жовтень 2022 позивач нараховує за період з 11.11.2022 по 07.02.2023, а інфляційні втрати за листопад 2022 за період з 11.12.2022 по 07.02.2023. При цьому як вбачається із поданого розрахунку, позивачем враховано невірний індекс інфляції за січень 2023 року (враховано невірний: 101,3%, замість вірного: 100,8%).

Зважаючи на вказане, судом було здійснено перерахунок інфляційних втрат. Відповідно до здійсненого перерахунку, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 28853,57 грн інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок 3% річних та пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 9414,12 грн 3% річних та 156902,08 грн пені є обґрунтовані, з огляду на що підлягають задоволенню повністю.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 26968,33 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1506 від 14.02.2023.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 26847,53 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню частково.

Крім того, позивач до закінчення судових дебатів заявив клопотання про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши при цьому, що докази на підтвердження їх розміру будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі.

Так, відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат та встановити строк для подання доказів щодо розміру таких витрат.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 123, 126, 129, 221, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського" (81440, Львівська область, Самбірський район, село Вістовичі, вулиця Берегова, будинок 26, ідентифікаційний код 05423366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, місто Київ, вулиця Острозьких Князів, будинок 32/2, ідентифікаційний код 43965848) 1594665,31 грн основного боргу, 28853,57 грн інфляційних витрат, 9414,12 грн 3% річних, 156902,08 грн пені та 26847,53 грн витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, у відповідності до статті 327 ГПК України.

5. Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на 22.06.2023 на 14:40 год.

6. Встановити позивачу строк до 14.06.2023 для подання доказів щодо розміру судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділуГосподарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 19.06.2023.

Суддя Петрашко М.М.