Рішення № 111707094, 07.06.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2023Справа № 910/2721/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-НВ»

про стягнення 6 892 468, 64 грн

за участю представників:

від позивача: Буркова О.М.

від відповідача: Шабельник К.П.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-НВ» про стягнення 6 892 468, 64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0122-02024 від 01.01.2019 року.

Процесуальні дії у справі

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.02.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі № 910/2721/23 на 15.03.2023.

15.03.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 15.03.2023 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 05.04.2023.

22.03.2023 та 27.03.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заяви про продовження строку на подання відзиву.

05.04.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли клопотання про залишення позову без руху, про застосування строку позовної давності, зменшення розміру штрафу, призначення експертизи у справі та відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 05.04.2023 розглянувши клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

В обґрунтування клопотання про призначення судово-економічної експертизи відповідач посилається значну ціну позову - 6 892 468,64 гривень, складність розрахунків ціни позову, що складається з пені, штрафу, інфляційних втрат та відсотків річних, об`ємом наданого позивачем розрахунку, великою кількістю періодів за які здійснювалось нарахування пені, штрафу, інфляційних втрат та відсотків річних, тому є необхідність призначити судово-економічної експертизу.

У відповідності до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами встановленими статтею 86 цього кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи необхідність у спеціальних знаннях відсутня, а рішення зі спору може бути прийняте за наявними фактичними даними, що входять до предмета доказування, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи у справі.

У підготовчому засіданні 05.04.2023 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 19.04.2023.

10.04.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення проти заяви відповідача щодо застосування строків позовної давності.

19.04.2023 через відділ діловодства суду від відповідача повторно надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, клопотання про призначення експертизи у справі, клопотання про долучення доказів по справі.

У підготовчому засіданні 19.04.2023 розглянувши клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи, враховуючи наявні в матеріалах справи розрахунки пені, штрафу, інфляційних втрат та відсотків річних, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на відсутність підстав для призначення по справі судово-економічної експертизи.

У підготовчому засіданні 19.04.2023 розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без руху, суд відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне.

У своєму клопотанні про залишення позову без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України, відповідач посилається на те, що отриманий ТОВ «АГРО-НВ» разом з позовною заявою диск не містить електронних доказів.

Частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2023 встановлено, що позовна заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим було відкрито провадження у справі.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні докази направлення позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви разом з доданими до неї додатками.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні правові підстави для залишення позову без руху з причин, зазначених відповідачем у своєму клопотанні.

Враховуючи наведене, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без руху.

У судовому засіданні 19.04.2023 враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/2721/23 до судового розгляду по суті на 17.05.2023, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

16.05.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляд справи.

У судовому засіданні 17.05.2023 судом задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та оголошено про відкладення розгляду справи по суті на 07.06.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 07.06.2023 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.06.2023 надав пояснення по суті своїх заперечень, проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 07.06.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0122-02024 від 01.01.2019 у період з липня 2019 року по квітень 2022 року надавав відповідачу послуги з передачі електричної енергії, на підтвердження чого надав Акти приймання-передачі послуг та Акти коригування.

За доводами позивача, відповідач всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором, оплату за надані послуги здійснив частково, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 4 194 988,39 грн за період з січня 2022 року по квітень 2022 року.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховано пеню у сумі 495 800,22 грн, 3% річних у сумі 143 239,43 грн, інфляційні втрати у сумі 842 058,89 грн, штраф у сумі 1 216 381,71 грн.

Позиція відповідача

У поданому до суду клопотанні відповідач зазначив, що у разі задоволення судом позовних вимог, просить про зменшення розміру штрафу на 99% від заявленої суми.

В обґрунтування клопотання відповідач посилався на те, що ПрАТ «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» має монопольне становище на ринку, а тому договір було укладено в редакції позивача, зокрема і в частині розміру штрафних санкцій.

Відповідач зазначив, що ТОВ «АГРО-НВ» є підприємством, яке здійснює господарську діяльність у сфері АПК, надаючи послуги та продаючи товари виключно сільськогосподарським підприємствам України. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідач несе значні втрати при значному зменшення доходу від здійснення своєї підприємницької діяльності. Стягнення у надмірно великому розмірі призведе до значного погіршення фінансового становища ТОВ «АГРО-НВ».

Також, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до нарахованих позивачем пені та штрафу, 3% річних та інфляційних втрат у період з 02.07.2019 по 20.02.2022.

Відповідач заперечуючи проти розрахунку пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат надав в матеріали справи контррозрахунок.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» у приватне акціонерне товариство».

НЕК «УКРЕНЕРГО» є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК «УКРЕНЕРГО».

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п.55 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

01.01.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (правонаступник Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО») (ОСП, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-НВ» (користувач, відповідач) був укладений договір № 0122-02024 про надання послуг з передачі електричної енергії (надалі - договір).

У пункті 1.1. договору сторони погодили, ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

У відповідності до п. 1.2 договору, сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правила ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

Ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання Послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим Регулятором та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет (п. 3.1. договору).

За змістом п. 4.1. договору, в редакції Додаткової угоди від 29.11.2019 до договору, для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється: ля ОСР на підставі даних щодо обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР; для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальників; для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація. З цією метою застосовується дані обліку Адміністратора комерційного обліку та ЕІС користувача.

Відповідно до пункту 5.1. договору планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги (МВт*год) за розрахунковий період на тариф, встановлений Регулятором (грн/МВт*год). На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п. 6.1. договору).

Відповідно до умов п. 6.2. договору користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17.00 години другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно, або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 договору, у кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не менше планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 цього договору, на 5 днів наперед.

Пунктом 10.1. договору визначено, що планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 (двадцять п`ятого) числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. ОСП протягом 5 (п`яти) робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачу. ОСП протягом перших 5 (п`яти) робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги. Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої послуги, протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, повертає його ОСП, підписаний зі свого боку.

Відповідно до п. 10.4 договору рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунки, будь-які повідомлення зі цим договором повинні направлятись однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.

Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджуються квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою Сервісу та/або електронною поштою.

Згідно з п. 6.5 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.

У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей (п. 6.6. договору).

У відповідності до п. 7.1 договору ОСП має право на отримання від користувача своєчасну оплату за послугу.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 14.1. договору).

Додатком №1 до договору сторонами визначено перелік віртуальних точок комерційного обліку користувача на межі з оператором системи передачі.

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що на виконання умов договору позивач виконав свої зобов`язання та надав відповідачу послуги, що підтверджується Актами приймання-передачі послуг: липень 2019 року на суму 1 212 426,74 грн (Актом коригування від 31.08.2019 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів - 4 147 381,14 грн); серпень 2019 року на суму 3 573 343,14 грн (Актом коригування від 02.01.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів - 3 669 112,31 грн); вересень 2019 року на суму 1 421 776,44 грн (Актом коригування від 17.02.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів - 1 420 685,90 грн); жовтень 2019 року на суму 1 797 779,60 грн (Актом коригування від 30.03.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів - 1 806 780,08 грн); листопад 2019 року на суму 1 505 419,25 грн (Актом коригування від 18.05.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів - 1 449 307,20 грн); грудень 2019 року на суму 1 281 638,82 грн (Актом коригування від 19.06.2020 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів - 1 301 589,95 грн); січень 2020 року на суму 1 771 659,95 грн (Актом коригування від 18.08.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (- 96 761,67 грн); лютий 2020 року на суму 1 542 300,74 грн (Актом коригування від 23.09.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+1706,67); березень 2020 року на суму 1 419 109,63 грн (Актом коригування від 29.09.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-20891,17); квітень 2020 на суму 1314094,16 грн Актом коригування від 02.11.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (- 80366,91); травень 2020 року на суму 1 265 283,77 грн (Актом коригування вiд 17.11.2020 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (- 81523,84); червень 2020 року на суму 1 391190,96 грн (Актом коригування від 25.11.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-76915,73); липень 2020 року на суму 1 587 593,75 грн (Актом коригування від 21.12.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (- 39 663,55); серпень 2020 року на суму 2 332 497,32 грн (Актом коригування від 18.01.2021 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-142 902,73); вересень 2020 на суму 2 250799,91 грн (Актом коригування від 19.02.2021 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-26851,18); жовтень 2020 року на суму 2 825 850,86 грн (Актом коригування вiд 16.08.2021 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягiв (+91 736,34); листопад 2020 року на суму 3023305,79 грн (Актом коригування від 20.09.2021 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (- 19936,30); грудень 2020 року на суму 3 236 277,10 грн (Актом коригування від 27.09.2021 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+156860,52); січень 2021 року на суму 2607426,58 грн (Актом коригування вiд 20.10.2021 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+59781,13); лютий 2021 на суму 2 409024,18 грн (Актом коригування від 29.10.2021 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+180 109,49); березень 2021 року на суму 2418471,32 грн (Актом коригування від 17.11.2021 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-59656,96); квітень 2021 на суму 2150162,74 грн (Актом коригування від 17.12.2021 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-329096,73); травень 2021 року на суму 1943896,54 грн (Актом коригування вiд 29.12.2021 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (- 161 697,02); червень 2021 року на суму 1 837540,31 грн (Актом коригування від 30.12.2021 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (- 161 214,84); липень 2021 року на суму 1 906 593,64 грн (Актом коригування від 28.01.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-129 125,80); серпень 2021 року на суму 1 918521,43 грн (Актом коригування від 21.02.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-293103,47); вересень 2021 на суму 1 882299,26 грн (Актом коригування вiд 21.03.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+71000,68); жовтень 2021 на суму 3035 576,53 грн (Актом коригування від 19.05.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зi змiною фактичних обсягів (+391354,98); листопад 2021 року на суму 3 064796,23 грн (Актом коригування від 30.05.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+236747,22); грудень 2021 року на суму 2 295 537,10 грн (Актом коригування від 16.06.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягiв (+50135,41); січень 2022 року на суму 2 581963,98 грн (Актом коригування від 29.06.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+215 079,61); лютий 2022 на суму 2141979,74 грн (Актом коригування вiд 27.07.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+296 286,21); березень 2022 року на суму 1 348 548,47 (Актом коригування від 18.08.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+88 764,50); квітень 2022 року на суму 78396,13 грн (Актом коригування вiд 20.09.2022 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+12 136,11).

На підтвердження надіслання відповідачу Актів приймання-передачі послуг та Актів коригування позивачем надано до матеріалів справи витяги з Сервісу «Аскод онлайн», поштові відправлення ПАТ «Укрпошта».

Позивачем у період з липня 2019 року по березень 2022 року були виставлені відповідачу рахунки фактури, які направлені на електронну пошту ТОВ «АГРО-НВ» «protsenkova@ulf.com.ua» за допомогою Сервісу, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи роздруківки з Сервісу «АСКОД».

За доводами позивача, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 4 194 988,39 грн.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивачем нараховані пеня у сумі 495 800,22 грн, 3% річних у сумі 143 239,43 грн, інфляційні втрати у сумі 842 058,89 грн, штраф у сумі 1 216 381,71 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (надалі - Закон № 2019-VIII).

Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про надання послуг з передачі.

Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.

Згідно розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.

Доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії (пункт 1.3. розділу ХІ Кодексу системи передачі).

Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, 01.01.2019 між сторонами укладено договір № 0122-02024 про надання послуг з передачі електричної енергії, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надавати послугу з передачі електричної енергії, а відповідач зобов`язався здійснювати її оплату в порядку визначеному договором.

Пунктом 4.1. договору визначено, що для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється: ля ОСР на підставі даних щодо обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР; для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальників; для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація.

У період з січня 2019 року по квітень 2022 року позивач поставляв на об`єкти відповідача електричну енергію у загальному розмірі 71 507 545,67 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі послуг: липень 2019 року на суму 1 212 426,74 грн (Актом коригування від 31.08.2019 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів - 4 147 381,14 грн); серпень 2019 року на суму 3 573 343,14 грн (Актом коригування від 02.01.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів - 3 669 112,31 грн); вересень 2019 року на суму 1 421 776,44 грн (Актом коригування від 17.02.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів - 1 420 685,90 грн); жовтень 2019 року на суму 1 797 779,60 грн (Актом коригування від 30.03.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів - 1 806 780,08 грн); листопад 2019 року на суму 1 505 419,25 грн (Актом коригування від 18.05.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів - 1 449 307,20 грн); грудень 2019 року на суму 1 281 638,82 грн (Актом коригування від 19.06.2020 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів - 1 301 589,95 грн); січень 2020 року на суму 1 771 659,95 грн (Актом коригування від 18.08.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (- 96 761,67 грн); лютий 2020 року на суму 1 542 300,74 грн (Актом коригування від 23.09.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+1706,67); березень 2020 року на суму 1 419 109,63 грн (Актом коригування від 29.09.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-20891,17); квітень 2020 на суму 1314094,16 грн Актом коригування від 02.11.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (- 80366,91); травень 2020 року на суму 1 265 283,77 грн (Актом коригування вiд 17.11.2020 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (- 81523,84); червень 2020 року на суму 1 391190,96 грн (Актом коригування від 25.11.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-76915,73); липень 2020 року на суму 1 587 593,75 грн (Актом коригування від 21.12.2020 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (- 39 663,55); серпень 2020 року на суму 2 332 497,32 грн (Актом коригування від 18.01.2021 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-142 902,73); вересень 2020 на суму 2 250799,91 грн (Актом коригування від 19.02.2021 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-26851,18); жовтень 2020 року на суму 2 825 850,86 грн (Актом коригування вiд 16.08.2021 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягiв (+91 736,34); листопад 2020 року на суму 3023305,79 грн (Актом коригування від 20.09.2021 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (- 19936,30); грудень 2020 року на суму 3 236 277,10 грн (Актом коригування від 27.09.2021 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+156860,52); січень 2021 року на суму 2607426,58 грн (Актом коригування вiд 20.10.2021 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+59781,13); лютий 2021 на суму 2 409024,18 грн (Актом коригування від 29.10.2021 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+180 109,49); березень 2021 року на суму 2418471,32 грн (Актом коригування від 17.11.2021 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-59656,96); квітень 2021 на суму 2150162,74 грн (Актом коригування від 17.12.2021 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-329096,73); травень 2021 року на суму 1943896,54 грн (Актом коригування вiд 29.12.2021 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (- 161 697,02); червень 2021 року на суму 1 837540,31 грн (Актом коригування від 30.12.2021 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (- 161 214,84); липень 2021 року на суму 1 906 593,64 грн (Актом коригування від 28.01.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-129 125,80); серпень 2021 року на суму 1 918521,43 грн (Актом коригування від 21.02.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (-293103,47); вересень 2021 на суму 1 882299,26 грн (Актом коригування вiд 21.03.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+71000,68); жовтень 2021 на суму 3035 576,53 грн (Актом коригування від 19.05.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зi змiною фактичних обсягів (+391354,98); листопад 2021 року на суму 3 064796,23 грн (Актом коригування від 30.05.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+236747,22); грудень 2021 року на суму 2 295 537,10 грн (Актом коригування від 16.06.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягiв (+50135,41); січень 2022 року на суму 2 581963,98 грн (Актом коригування від 29.06.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+215 079,61); лютий 2022 на суму 2141979,74 грн (Актом коригування вiд 27.07.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+296 286,21); березень 2022 року на суму 1 348 548,47 (Актом коригування від 18.08.2022 змiнилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+88 764,50); квітень 2022 року на суму 78396,13 грн (Актом коригування вiд 20.09.2022 змінилась загальна вартість наданих послуг у зв`язку зі зміною фактичних обсягів (+12 136,11).

У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей (п. 6.6. договору).

Доказів оскарження відповідачем Актів приймання-передачі послуг та Актів розбіжностей вартості послуг до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 6.2 договору користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17.00 години другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно, або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 договору, у кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не менше планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 цього договору, на 5 днів наперед.

Пунктом. 6.5 договору визначено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.

Відповідач частково оплатив поставлену електричну енергію у загальному розмірі 67 312 557,28 грн, а отже у відповідача виникла заборгованість перед ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» в сумі 4 194 988,39 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов`язання з оплати передачі електричної енергії у розмірі 4 194 988,39 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 4 194 988,39 грн.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку із простроченням оплати поставленої електричної енергії позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 495 800,22 грн, 3% річних у сумі 143 239,43 грн, інфляційні втрати у сумі 842 058,89 грн, штраф у сумі 1 216 381,71 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідальність у вигляді пені та штрафу за порушення строків оплати передбачена у пункті 6.7. договору, згідно із яким сторони погодили, що передбачено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши розрахунки пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат, судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягають пеня у сумі 495 800,22 грн, штраф у сумі 1 216 381,71 грн, 3% річних у сумі 143 239,43 грн, інфляційні втрати у сумі 842 058,89 грн.

Поряд з тим, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу за період з 02.07.2019 по 20.02.2022.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільногоправа або інтересу.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, в тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом встановлено, що позивач нараховує пеню на суму боргу з урахуванням періодичної часткової оплати за період з 03.07.2019 по 15.02.2022 та штраф з 31.01.2020 по 03.01.2022.

При цьому, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 № 383 строк карантину продовжено до 30.06.2023.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Отже, у пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX визначено статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, які продовжено на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, вимоги про стягнення пені та штрафу, нараховані з 03.07.2019 по 11.03.2020 (включно) та з 31.01.2020 по 11.03.2020 (включно), заявлені позивачем поза межами закінчення строку позовної давності.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу є частково обґрунтованими в частині стягнення пені у сумі 271 383,46 грн та штрафу у сумі 1 014 149,07 грн.

У задоволенні клопотання відповідача в частині застосування строку позовної давності до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд відмовляє, оскільки позивач звернувся до суду з вимогами в цій частині в межах строку позовної давності.

Також відповідачем заявлено про зменшення розміру штрафу на 99% від заявленої суми.

У зазначеній заяві відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів спричинення йому шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань, а також посилається на те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідач несе значні втрати при значному зменшення доходу від здійснення своєї підприємницької діяльності, а тому стягнення у надмірно великому розмірі призведе до значного погіршення фінансового становища ТОВ «АГРО-НВ».

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 №6-100цс14.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Щодо посилань відповідача на лист Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, то суд зазначає наступне.

Згідно з листом Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Відповідно до 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Отже, листм Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 не є належним доказом щодо встановлення обставин непереборної сили у даних правовідносинах.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача, суд зазначає, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення порушень, незалежно від того, чи завдано у зв`язку з цим збитки. Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку, а тому клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу суд залишає без задоволення.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд частково задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-НВ».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-НВ» (03115, місто Київ, пр.Перемоги, будинок 121, корпус В, кабінет 401, ідентифікаційний код 32015568) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (01032, місто Київ, вулиця СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) заборгованість у сумі 4 194 988,39 грн, пеню у сумі 271 383,46 грн, 3% річних у сумі 143 239,43 грн, інфляційні втрати у сумі 842 058,89 грн, штраф у сумі 1 014 149,07 та судовий збір у сумі 96 987,29 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.06.2023.

Суддя О.В. Гулевець