Ухвала суду № 111707058, 22.06.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/553/23

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

22.06.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши заяву представника Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк", адвоката Cвятецького Д. В. (вх. № 7290/23 від 21.06.2023) про забезпечення позову у справі

за позовом: Державне підприємство "Ворохтянська високогірська

навчально-спортивна база "Заросляк"

(вул. Говерлянська, буд. 31, смт. Ворохта, Надвірнянський район,

Івано-Франківська область, 78595)

до відповідача: Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району

Івано-Франківської області

(вул. Д. Гальцького, буд. 41, смт. Ворохта, Надвірнянський район,

Івано-Франківська область, 78595)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача:

Міністерство молоді та спорту України

(01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 42)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача:

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

(вул. Сахарова, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача:

Івано-Франківська обласна державна адміністрація

(вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача:

Карпатський національний природний парк

(вул. В. Стуса, 6, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78501)

про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, скасування рішення державного реєстратора

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" до Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство молоді та спорту України, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Івано-Франківська обласна державна адміністрацію та Карпатський національний природний парк, про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, скасування рішення державного реєстратора.

Підставами позовних вимог позивач зазначає те, що рішення Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (14 сесії 8 скликання) від 11.11.2021 № 168-14/2021 в частині, що стосується земельної ділянки кадастровий номер 2611040300:21:008:0608, площею 0, 9 га (пункти 10, 10.1. оскаржуваного рішення) прийнято протиправно, з порушенням норм матеріального права, а відтак означене рішення підлягає скасуванню, так само як підлягає скасуванню прийняте на підставі нього рішення про державну реєстрацію прав власності - індексний номер: 61860894 від 26.11.2021 на земельну ділянку кадастровий номер 2611040300:21:008:0608, площею 0, 9 га.

Ухвалою від 16.06.2023 суд, зокрема, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; клопотання Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача задовольнив та залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство молоді та спорту України, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, Івано-Франківську обласну державну адміністрацію та Карпатський національний природний парк; підготовче засідання призначив на 12.07.2023.

21.06.2023 за вх. № 7290/23 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк", адвоката Cвятецького Д. В. про забезпечення позову.

Подану заяву представник позивача обґрунтовує тим, що судове рішення у даній справі може бути виконано лише у випадку, якщо на дату його виконання право власності на земельну ділянку площею 0, 9 га (кадастровий номер 2611040300:21:008:0608) буде зареєстровано за відповідачем та будуть відсутні будь-які інші реєстраційні дії стосовно даної земельної ділянки. Таким чином, у випадку відчуження, поділу, виділу чи вчинення будь-яких інших стосовно спірної земельної ділянки дій позивач не матиме можливості виконати судове рішення, а, отже, і захистити порушені права без нових звернень до суду.

При цьому, заявник вказує, що відповідачем наразі вчиняються дії із встановлення меж земельної ділянки в натурі, що може свідчити про вчинення дій з підготовки документів для подальшої передачі у власність або користування спірної земельної ділянки третім особам. Також, існує ризик знищення підпірної стіни, що перебуває у державній власності, з метою приховати протиправність дій Ворохтянської селищної ради щодо розпорядження земельною ділянкою площею 0, 9 га (кадастровий номер 2611040300:21:008:0608).

Відтак, заявник просить суд застосувати захід забезпечення позову, передбачений пунктами 1, 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 2611040300:21:008:0608, площею 0, 9 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2516727826120;

- заборони Ворохтянській селищній раді Надвірнянського району Івано-Франківської області, іншим особам вчиняти будь-які дії щодо встановлення заборон, застосування обмежень, створення перешкод Державному підприємству Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" у доступі до держаного нерухомого майна, яке закріплене за ним на праві господарського, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 2611040300:21:008:0608, площею 0, 9 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2516727826120;

- заборони суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (Міністерству юстиції України та його територіальні органи, суб`єкти державної реєстрації прав, державні реєстратори прав на нерухоме майно) проведення державної реєстрації прав та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки кадастровий номер 2611040300:21:008:0608, площею 0, 9 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2516727826120.

За правилами частин 1, 3, 4 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За результатами дослідження поданої заяви, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також не вбачає наявності виняткового випадку для призначення розгляду даної заяви у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 № 921/40/20).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20).

Статтею 1291 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Предметом позову Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" є немайнові вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (14 сесії 8 скликання) від 11.11.2021 № 168-14/2021 "Про розгляд земельних питань" в частині, зокрема пунктів 10, 10.1., якими затверджено Ворохтянській селищній раді технічну документацію щодо інвентаризації земель на земельну ділянку комунальної власності площею 0, 9 га (кадастровий номер 2611040300:21:008:0608) із земель водного фонду (прибережна захисна смуга р. Прут) для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей (код 10.08) з метою розміщення тимчасових споруд для надання туристичних послуг за адресою вул. Говерлянська в смт. Ворохта та зобов`язано Ворохтянську селищну раду здійснити реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку вказану в пункті 10 даного рішення, у визначеному законом порядку, а також скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав власності - індексний номер: 61860894 від 26.11.2021 на земельну ділянку кадастровий номер 2611040300:21:008:0608, площею 0, 9 га.

Судове рішення у разі задоволення таких вимог, не вимагатиме примусового виконання. Тому в даному випадку застосуватися та досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 28.11.2018 у справі № 910/10504/18, 05.11.2020 у справі № 910/7181/20).

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на подальшу неможливість захисту порушеного права позивача.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Згідно із частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. У відповідності до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Водночас, заявником (позивачем у справі) не долучено жодних доказів, які б свідчили про вчинення певних дій чи про наявність наміру відповідача здійснити будь-які дії щодо здійснення поділу, виділу спірної земельної ділянки чи передачі у власність або користування на неї та/або вчинення будь-яких інших дій щодо відчуження земельної ділянки кадастровий номер 2611040300:21:008:0608, площею 0, 9 га, в тому числі щодо державної реєстрації змін до речових прав на означені земельні ділянки, що виключає в даному випадку можливість вжиття таких видів забезпечення позову як:

- накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 2611040300:21:008:0608, площею 0, 9 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2516727826120;

- заборони суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (Міністерству юстиції України та його територіальні органи, суб`єкти державної реєстрації прав, державні реєстратори прав на нерухоме майно) проведення державної реєстрації прав та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки кадастровий номер 2611040300:21:008:0608, площею 0, 9 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2516727826120.

Заразом, представником Державного підприємства Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" не надано будь-яких доказів, які б підтверджували припущення, що відповідачем чи іншими особами вчиняються, або можуть бути вчинені дії, пов`язані зі знищенням чи пошкодженням державного майна - підпірної стінки, (інвентарний номер майна 10310007), яка розташована на земельній ділянці площею 0, 9 га (кадастровий номер 2611040300:21:008:0608), з метою приховати протиправність дій Ворохтянської селищної ради щодо розпорядження земельної ділянки площею 0, 9 га (кадастровий номер 2611040300:21:008:0608).

Відтак, аргументи позивача про доцільність вжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони Ворохтянській селищній раді Надвірнянського району Івано-Франківської області, іншим особам вчиняти будь-які дії щодо встановлення заборон, застосування обмежень, створення перешкод Державному підприємству Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" у доступі до держаного нерухомого майна, яке закріплене за ним на праві господарського відання, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 2611040300:21:008:0608, площею 0, 9 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2516727826120, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

В силу положень частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення конкретного позову, та на які така сторона посилається.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що існують дійсні обставини, які вказують на реально існуючу загрозу у поновленні чи утрудненні в поновленні законних прав та інтересів за захистом яких позивач звернувся до суду, а доводи Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" ґрунтуються на припущеннях наявності фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, про застосування яких просить позивач в контексті спірних правовідносин, котрі не підтверджено документально.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, не навів обставин та не подав належних доказів, із якими законодавство пов`язує необхідність їх застосування.

Таким чином, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист його прав чи законних інтересів, у зв`язку із чим заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні заяви представника Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк", адвоката Cвятецького Д. В. (вх. № 7290/23 від 21.06.2023) про забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.

4. Ухвала підписана - 22.06.2023.

Суддя В. В. Михайлишин