Рішення № 111672878, 15.06.2023, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/524/23

Провадження № 2/353/208/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мотрук Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Стельмах В.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельні частки (паї) в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в :

Позивач, ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача, Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельні частки (паї) в порядку спадкування за законом. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що станом на 01.07.1990 року в АДРЕСА_1 проживали її батьки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Останнім на праві власності належали земельні частки (паї) розміром по 29,42 умовних кадастрових гектара, що знаходяться в колективній власності спілки селян «Золотий колос» в с. Локітка Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області. Земельні частки батьків виділені на підставі рішення виконкому Палагицької сільської ради від 09.12.1997 року за №119 у відповідності із Сертифікатами на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки, відповідно, серії ІФ № 14 та серії ІФ № 14, зареєстровані в Книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої частки за № 20 та №19 від 27.12.1997 року. За життя батьки не обміняли дані сертифікати ні на сертифікат державного зразка, і ні на державний акт на право власності на земельну ділянку. На сьогоднішній день немає в наявності бланків сертифікатів державного зразка, які би можна було замінити попередні сертифікати, видані сільською радою, оскільки сертифікати державного зразка видавалися Тлумацькою РДА, яка на даний час ліквідована. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько ОСОБА_2 . Після смерті матері відкрилася спадщина на все належне їй на день смерті майно. Він з батьком вступили в управління спадковим майном матері, але юридично не оформили своїх спадкових прав. Після смерті батька відкрилася спадщина на його спадкове майно, в тому числі і на 1/2 частину земельної частки (паю) матері, яку за життя батько не оформив на своє ім`я. Вона звернулася до державного нотаріуса Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області, Васильєвої Н.М., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначені земельні частки (паї), однак їй було відмовлено, у зв`язку з тим, що відсутній необхідний для видачі свідоцтва про право на спадщину документи, які посвідчують право власності на спірне майно. Даний факт позбавляє її права на оформлення спадкового права на дані земельні частки (паї). Просила визнати за нею право власності на вказану земельні частки (паї) в порядку спадкування за законом, після смерті матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4

Позивач, ОСОБА_1 , в підготовче судове засідання не з`явилася, однак в позовній заяві зазначила, що розгляд справи здійснювати у її відсутності.

Представник відповідача, Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, в підготовче судове засідання не з`явився. 06.06.2023 року від нього надійшла заява в якому зазначив, що проти задоволення позову не заперечує, визнає позов у повному обсязі та просив розглядати справу без його участі (а.с. 49).

23.05.2023 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи та зібрані по ній докази суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до п.1 Указу Президента України від 10 листопада 1994 року №666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», установлено, що приватизація земель, які перебувають у користуванні сільськогосподарських підприємств і організацій, є невідкладним першочерговим заходом у здійсненні земельної реформи в Україні. Передачу земель у колективну та приватну власність для виробництва сільськогосподарської продукції проводити на добровільних засадах, виходячи з того, що земля повинна належати тим, хто її обробляє.

Згідно п.2 вищевказаного Указу Президента України, рекомендовано місцевим Радам народних депутатів за участю Державного комітету України по земельних ресурсах ужити заходів щодо прискорення передачі відповідно до земельного законодавства безплатно у колективну власність земель колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, трудові колективи яких виявили бажання одержати землю у власність. Організаціям землеустрою здійснювати у якомога коротші строки поділ земель, які передано у колективну власність, на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі (на місцевості). Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.

Пунктом п.3 даного Указу Президента України установлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією, що зазначено у п.5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

На виконання вищевказаних Указів Президента України, Івано-Франківською обласною радою народних депутатів 31.07.1995 року було розроблено та затверджено «Положення про сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки (в умовних кадастрових гектарах) та сам бланк Сертифікату (а.с. 33, 37).

Постановою КМУ від 12.10.1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)», затверджено форму сертифікату на право на земельну частку (пай) та зразок Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Судом встановлено,що згідно сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ 14 № 19 та серії ІФ 14 № 20, зареєстрованим в книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої частки за № 19 та № 20 від 27.12.1997 року, виділена на підставі рішення виконкому Палагицької сільської ради від 09.12.1997 року за №119, земельна ділянка в розмірі 29,42 умовних кадастрових гектарів, на території Палагицької сільської ради, в межахсередньої земельноїчастки безвизначення намісцевості,що направі приватноївласності належала ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 5, 6 ).

Даний сертифікат виданий за формою, яка розроблена Івано-Франківськоюобласною радоюнародних депутатів31.07.1995року та підлягавзаміні насертифікат державногозразка,форма якогозатверджена Постановою КМУвід12.10.1995року або на державний акт, що посвідчує право власності на землю при виділенні меж ділянки на місцевості, у встановленому законом порядку. Однак, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 даних замін не здійснили.

Відповідно до ч. 9 та 10ст. 5 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (намісцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.

Згідно ст. 6 ЗК України (в редакції в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для:ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарськихбудівель (присадибна ділянка);садівництва; дачного і гаражного будівництва. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу, дарування та обміну. Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їхкомпетенції за плату або безплатно. Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для: ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється у порядку, передбаченому цією статтею; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленомупорядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеногостаттею67цього Кодексу; садівництва; дачного і гаражного будівництва.

Статтею 23 ЗК України (в редакції в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Пунктом 2 розділу VІІ Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначається, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Згідно архівного витягу з рішення 8сесії Палагицькоїсільської Радинародних депутатів22скликання від25.03.1997року«Про обчислення середньої земельної частки для громадян сіл Палагичі, Гончарівка, Локітка, Попелів», сесія сільської Ради народних депутатів вирішила вирахувати середню земельну частку працівникам спілки селян « ІНФОРМАЦІЯ_5 » пенсіонерам з їх числа, працівникам соціальної сфери сіл Гончарівка, Локітка і Попелів, пенсіонерам з їх числа і тим пенсіонерам сільськогосподарських підприємств, що мають стаж роботи жінки 15 років і чоловіки 20 років окремо по селах, затвердили список пайовиків та передали землі для товарного сільськогосподарського виробництва площею 597,3 га, по населених пунктах: Палагичі, Гончарівка, Локітка, Попелів (а.с. 7, 8-9, 10).

Мати позивача, ОСОБА_3 дійсно включена в списки громадян, що мають право на середню земельну частку (пай), які є складовою проекту роздержавлення і приватизації земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Палагицької сільської ради під № 19 (пенсіонери спілки «Золотий колос» с. Локітка). Розмір земельної частки (паю) ОСОБА_3 становить 29.42 умовних кадастрових гектарів. Згідно журналу реєстрації сертифікатів на право на середню земельну частку (пай), що видається Тлумацькою районною державною адміністрацією по Палагицькій сільській раді відсутні записи про одержання сертифіката на середню земельну частку (пай) на ім`я громадянки ОСОБА_3 по селу Локітка Палагицької сільської ради, що підтверджується довідкою виданою Палагицьким старостинським округом №17 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 280 від 09.05.2023 року (а.с. 22).

Батько позивача, ОСОБА_2 дійсно включений в списки громадян, що мають право на середню земельну частку (пай), які є складовою проекту роздержавлення і приватизації земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Палагицької сільської ради під № 20 (пенсіонери спілки «Золотий колос» с. Локітка). Розмір земельної частки (паю) ОСОБА_2 становить 29.42 умовних кадастрових гектарів. Згідно журналу реєстрації сертифікатів на право на середню земельну частку (пай), що видається Тлумацькою районною державною адміністрацією по Палагицькій сільській раді відсутні записи про одержання сертифіката на середню земельну частку (пай) на ім`я громадянина ОСОБА_2 по селу Локітка Палагицької сільської ради, що підтверджується довідкою виданою Палагицьким старостинським округом №17 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 279 від 09.05.2023 року (а.с. 23).

З довідки виданоїПалагицьким старостинськимокругом №17Тлумацької міськоїради Івано-Франківськогорайону Івано-Франківськоїобласті №304від 16.05.2023року вбачається,що Палагицькою сільською радою не проводились роботи по виготовленню проекту роздержавлення (паювання) земель сільськогосподарського виробництва по с. Локітка, спілка селян «Золотий колос». На даний час проект роздержавлення по с. Локітка відсутній. В наявності Схема розміщення власників земельних часток (паїв) по масивах (урочищах) с. Локітка. Земельні частки (паї) громадян - ОСОБА_2 - 29.42. умовних кадастрових гектари та ОСОБА_3 - 29.42 умовних кадастрових гектари згідно Схеми розміщення паїв знаходяться в урочищі «Сіножаті», номер контура 59, с. Локітка (а.с. 24).

24.01.1947 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_4 і після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується копією повторного свідоцтва про одруження (а.с. 38).

З випискиіз погосподарськоїкниги №3с.Локітка,сторінка 3-4,особовий рахунок№ НОМЕР_1 Палагицької сільськоїради Тлумацькогорайону Івано-Франківської області станомна 01.07.1990року вбачається,що 1/2житлового будинку,що розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,який побудованийдо 05.08.1992року,числиться як колгоспний двірі вньому зареєстрованіта проживали: ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 - голова двору; ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина (а.с. 27).

Згідно копії свідоцтва про народження, позивач ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , де в графі батько зазначений « ОСОБА_2 », а в графі мати « ОСОБА_3 » (а.с. 39). 01.05.1976 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 і після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 39).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 28).

Довідкою виданою Палагицьким старостинським округом №17 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 09.05.2023 року № 281 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати ОСОБА_3 1919 року народження, що була постійною жителькою с. Локітка Тлумацького району Івано-Франківської області та на день смерті зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті за вказаною адресою зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 чоловік, 1922 року народження; ОСОБА_1 дочка, 1955 року народження. Заповіт від імені ОСОБА_3 в Палагицькій сільській раді не посвідчувався (а.с. 25).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 29).

У силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост.1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Довідкою виданою Палагицьким старостинським округом №17 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 09.05.2023 року № 282 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її батько ОСОБА_2 1922 року народження, що був постійним жителем с. Локітка Тлумацького району Івано-Франківської області та на день смерті зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день його смерті за вказаною адресою зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 дочка, 1955 року народження. Заповіт від імені ОСОБА_2 в Палагицькій сільській раді не посвідчувався (а.с. 26).

ОСОБА_1 22.03.2023 року, звернулася додержавного нотаріусаТлумацької державноїнотаріальної конториІвано-Франківськогорайону Івано-Франківськоїобласті, ОСОБА_9 ,із заявамипро видачусвідоцтва проправо наспадщину зазаконом,однак їйбуло відмовлено,у видачісвідоцтва направо власностіна спірніземельні частки(паї),у зв`язкуз тим,що узаявника відсутній необхідний для видачі свідоцтва про право на спадщину документи, які посвідчують право власності на вищезазначені земельні частки (паї), так як нема його в наявності, що підтверджується постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 109/02-31 від 22.03.2023 року та № 110/02-31 від 22.03.2023 року (а.с. 31, 32).

Згідно копій спадкових справ № 6/2008, № 3/2023, заведеної Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_2 . Інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом немає (а.с. 51-61, 63-69).

Зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити право власності на земельні частки (паї) в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України та ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Частин 2 статті 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 316-319, 328, 392, 1216 - 1222, 1268-1269 ЦК України, ст. 5, 23, 81,152 ЗК України та керуючись ст. 81, 82, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельні частки (паї) в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) розміром 29,42 умовних кадастрових гектара, що знаходиться в урочищі «Сіножаті» села Локітка Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, виділена на підставі рішення виконкому Палагицької сільської ради від 09.12.1997 року у відповідності із Сертифіком на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ № 14, зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої частки за № 19 від 27.12.1997 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) батька ОСОБА_2 розміром 29,42 умовних кадастрових гектара та на 1/2 частину земельної частки (пай), що знаходиться в урочищі «Сіножаті» села Локітка Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, виділена на підставі рішення виконкому Палагицької сільської ради від 09.12.1997 року у відповідності із Сертифіком на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серій ІФ № 14, зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої частки за № 20 від 27.12.1997 року, яку він успадкував після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Відповідач: Тлумацька міська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. І. Макуха, 12, м. Тлумач, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04054234.

Повний текст судового рішення складено 21 червня 2023 року.

ГоловуючийЛ. І. МОТРУК