Рішення № 111645646, 20.06.2023, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/567/23

Провадження № 2/353/215/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: секретаря судового засідання Мороз М.І.,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду вм.Тлумачі впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_2 , Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, розташованої по вул. Макуха, 12, м. Тлумач Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтовувала тим, що в нотаріальному порядку їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Зазначає, що причиною пропуску вказаного строку було те, що після смерті брата вона перенесла нервовий зрив та неофіційно лікувалась, а також своєчасно не звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що в умовах воєнного стану строк для прийняття спадщини встановлено 10 місяців. У зв`язку з цим просила врахувати незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3

02.06.2023 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ними відзиву на позовну заяву та роз`яснено право пред`явити зустрічний позов.

Позивачка ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилась, однак у позовній заяві просила розгляд справи провести без її участі.

Представник відповідача Тлумацької міськоїради Івано-Франківськогорайону Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з`явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає, не заперечує проти його задоволення та просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилась, однак до суду направила письмову заяву, в якій вказала, що позов визнає та просила розгляд справи провести без її участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленомустаттями 206,207 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено,що згіднокопії свідоцтвапро правона спадщинуза заповітомвід25.01.1995 року та довідки Тлумацької міської ради Івано-Франківської області № 143 від 01.06.2023 року ОСОБА_3 на праві власності належало домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_3 (а.с. 6, 7).

Згідно копії свідоцтва про народження позивачки її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 11 зворот). 14.08.2004 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та після державної реєстрації шлюбу їй було присвоєно шлюбне прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с. 12). Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с. 11). Також згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_8 (відповідачка) її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_9 (а.с. 11). 19.11.1988 року ОСОБА_8 (відповідачка) зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 та після державної реєстрації шлюбу їй було присвоєно шлюбне прізвище « ОСОБА_11 », що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 20.06.2023 року (а.с. 33). Отже, незважаючи на відмінності у зазначенні імені їх матері у свідоцтвах про народження, ОСОБА_3 , ОСОБА_12 (позивачка) та ОСОБА_13 (відповідачка) є рідними братом та сестрами, оскільки їх спільним батьком є ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (батько) помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 4 зворот). ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 (мати позивачки) померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 4). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (брат) помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 3).

Згідно довідки Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 138 від 31.05.2023 року на день смерті ОСОБА_3 (брат) був зареєстрований та проживав один по АДРЕСА_3 та заповіт від його імені не посвідчувався (а.с. 5).

Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 22.05.2023 року, у спадковому реєстрі відсутня інформація щодо посвідчених від імені ОСОБА_3 (брат) заповітів, а також щодо заведених спадкових справ після смерті ОСОБА_3 (брат) та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину (а.с. 9, 10).

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_3 , однак позивачка отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що вона пропустила шестимісячний термін для прийняття спадщини, а також на момент смерті спадкодавця не була зареєстрована за адресою померлого. Також нотаріусом було роз`яснено про можливість звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини або із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується відповіддю приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. № 147/01-16 від 22.05.2023 року (а.с. 8).

Згідно зістаттею 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК Українивстановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першоїстатті 34 Закону України «Про нотаріат»нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом (частина другастатті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом даної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3ст.1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Предметом спорує встановленнядодаткового строкудля прийняттяспадщини позивачці,оскільки останняпісля смерті ОСОБА_3 ,будучи йогоспадкоємцем зазаконом,пропустила строкдля прийняттяспадщини.Обґрунтовуючи своїпозовні вимоги,позивачка вказувала,що вона не проживала разом із спадкодавцем на момент його смерті, своєчасно не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що в умовах воєнного стану строк для прийняття спадщини встановлено 10 місяців відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», а також зазначила, що пропущений нею строк для прийняття спадщини є незначним.

Так, пунктом 3 постанови КабінетуМіністрів Українивід 28.02.2022року №164«Деякі питаннянотаріату вумовах воєнногостану» визначено установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Тлумачення вказаних норм,з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:

- правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

- строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст. 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України);

- законодавець як у ст. 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;

- пункт 3 постанови КабінетуМіністрів Українивід 28.02.2022року №164«Деякі питаннянотаріату вумовах воєнногостану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

У постанові Верховного Суду № 676/47/21 від 25 січня 2023 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про те, що під час вирішення питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не підлягає застосуванню пункт 3постанови КабінетуМіністрів України№ 164від 28.02.2022 року, оскільки строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним, а питання щодо початку перебігу та наслідків спливу регулюються лишеЦивільним кодексом України, яким не передбачено зупинення перебігу строку на прийняття спадщини.

В свою чергу, відповідно дост. 63 Закону України «Про нотаріат»нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5(далі - Порядок N 296/5), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту (пункт 2.2 глави 10 розділу II Порядку N 296/5).

Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 глави 10 розділу II Порядку N 296/5).

Пунктом 3.16 глави 10 розділу II Порядку N 296/5 передбачено, що суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Проте з інформації зі Спадкового реєстру встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, а тому нотаріус жодних дій для повідомлення позивачки про відкриття спадщини не вчиняв, її виклик як спадкоємиця за законом не здійснював, у тому числі і шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. При цьому, приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. рекомендувала позивачці звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежнимі безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантованестаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Судом установлено, що шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 сплив 13 березня 2023 року, до нотаріуса позивачка звернулась 22 травня 2023 року, а позов до суду вона пред`явила 01 червня 2023 року, тобто пропущений нею строкдля подання заяви про прийняття спадщини є незначним.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причинивизначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі N 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі N 6-496цс17, від 17.10.2018 року у справі № 681/203/17-ц.

З вказаними висновками також погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі N 484/3221/17, від 17.10.2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 10 січня 2019 року у справі N 263/1221/17, від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17, від 25.03.2020 року у справі N 642/2539/18-ц, від 21.09.2020 року у справі N 130/2517/18, від 20.12.2021 у справі № 671/1504/20.

Враховуючи вищенаведене, та те, що на час відкриття спадщини позивачка не проживала разом зі спадкодавцем, спадкова справапісля смертіспадкодавця ОСОБА_3 не заводилася, судвважає,що позивачкапропустила строкдля зверненняв нотаріальнуконтору зметою прийняттяспадщини зазаконом післясмерті ОСОБА_3 з поважнихпричин,оскільки нотаріусом не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємців за законом, анотаріальна практика під час оформлення спадщини на час воєнного стану не була сталою. Зазначені причини не залежали від волі та дій спадкоємця, що свідчить проповажність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідностідо ч.1ст.82ЦПК України, обставини,які визнаютьсяучасниками справи,не підлягаютьдоказуванню,якщо судне маєобґрунтованого сумнівущодо достовірностіцих обставинабо добровільностіїх визнання.Обставини,які визнаютьсяучасниками справи,зазначаються взаявах посуті справи,поясненнях учасниківсправи,їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

У відповідностідо ч.4ст.206ЦПК України,у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи вищенаведене, позивачці слід визначити додатковий строк, достатній для подання нею в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини.

Відповідно доч.ч.1,2ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що сторонами по справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, клопотань провідшкодування витратдо закінченнясудових дебатівдо судуне надходило, суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі ст.ст. 1233, 1234, 1235, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України (в редакції 2003 р.), керуючись ст.ст. 13, 82, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительці АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , додатковий трьохмісячний строк для прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який обраховувати з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА