Ухвала суду № 11167101, 20.07.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13857/09/4/0170

20.07.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Дадінської Т.В. , Єланської О.Е. секретар судового засіданняКовінська Т.Г.

за участю представника позивача - Закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський комбінат "Будіндустрія" - Устинова В.В.

представника відповідача - Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим- Дзеблюк О.О.

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 08.02.10 по справі №2а-13857/09/4/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський комбінат "Будіндустрія" (Промислова, 2,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98400)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська, 3,Бахчисарай,98403)

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

30.11.2009 року позивач - Закрите акціонерне товариство “Бахчисарайський комбінат “Будіндустрія” звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (далі відповідач 1) про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.11.2009 року №0000030022.

Свої позовні вимоги позивач мотивував помилковістю висновків податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” у зв'язку із несвоєчасним здійсненням імпортної операції, оскільки придбаний у нерезидента товар було фактично ввезено на митну територію України у строк, що не перевищував обмеження, передбаченого у висновку Міністерства економіки України. Також позивач вважає, що відповідач безпідставно вважає датою завершення імпортної операції дату оформлення вантажної митної декларації, а не дату фактичного перетину митного кордону України.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.02.10 позов Закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський комбінат "Будіндустрія" до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено частково.

Визнано частково протиправним і скасовано рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим від 18.11.2009 року №0000030022 в частині застосування до Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»штрафних (фінансових) санкцій на суму 80694,90 грн.

В задоволенні решти частини позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»3,40 грн. судових витрат.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим та Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим звернулись до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, в яких просять постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача заперечував проти апеляційних скарг.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні з підстав, викладених у скарзі.

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно, про причини не явки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржується, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 30800313, державну реєстрацію проведено Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим (а.с. 87), на час прийняття спірного рішення знаходився на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в ДПІ в Бахчисарайському районі (а.с. 112), на час судового розгляду справи знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (а.с. 111).

Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі АР Крим проведено виїзну позапланову перевірку дотримання вимог валютного законодавства в частині виконання зовнішньоекономічного контракту №К08295 від 15.07.2008 року за період з 15.07.2008 року по 30.10.2009 року. За наслідками перевірки складено акт від 09.11.2009 року №321/22/30800313 (а.с. 6-13), за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” в частині невчасності розрахунків нерезидента "Pfeiffer AG”(Німеччина) за контрактом №К08295 від 15.07.2008 року.

На підставі даного акту та відповідно до ст. ст. 2, 4 Закону №185 відповідачем прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 159433,56 грн.

Висновки податкового органу про порушення позивачем порядку здійснення зовнішньоторговельної діяльності повязані із наступними обставинами.

Позивачем укладено із підприємством "Рfeiffer AG”(Німеччина) зовнішньоекономічний контракт №К08295 від 15.07.2008 року (а.с. 16-80), згідно із яким вказане підприємство зобовязується продати позивачу обладнання та надати послуги по його установці. Обладнання поставляється протягом 13 місяців після отримання передплати на умовах DDU, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року). Додатковою угодою до контракту від 27.10.2008 року строк поставки продовжено до 25 календарних місяців після отримання передплати (а.с. 18, 55).

Умовами контракту, зокрема, передбачено зобов'язання позивача здійснити сплату 326000,00 євро протягом 30 днів після підписання контракту.

На виконання зазначених умов позивач перерахував зазначену суму за платіжним дорученням від 13.08.2008 року №22.

Згідно із висновком Міністерства економіки України від 22.10.2008 року №400-4202/2008 позивачу продовжено строк розрахунку за контрактом №К08295 від 15.07.2008 року у сумі 326000,00 євро з 10.02.2009 року до 15.09.2009 року.

В акті перевірки від 09.11.2009 року №321/22/30800313 зазначено, що згідно із вантажною митною декларацією ІМ-40 №600000001/9/003781 підтверджено часткову поставку товару на суму 165000,00 євро, крім того банківськими документами підтверджено часткове повернення коштів від нерезидента на валютний рахунок позивача, а саме 28.09.2009 року зараховано 161000,00 євро.

Відповідно до ст. 2 Закону №185 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст.4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно із ст. 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”імпорт (імпорт товарів) купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поняття “момент перетину товаром митного кордону України”визначається також нормами Митного кодексу України.

Зокрема, згідно з п. 2 ст. 1 цього кодексу ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно із п. 35 ст. 1 Митного кодексу України, пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Згідно із ст. 40 МК України визначено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно зі ст. 37 вказаного кодексу України переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.

Статтею 43 Митного кодексу України встановлено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Отже під поставкою імпортованого товару, слід вважати факт ввезення товару на митну територію України.

Пунктом 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574 встановлено, що вантажна митна декларація це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Отже, оформлена ВМД типу ІМ-40 не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України. При цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу “під митним контролем”з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, інвойсу №21000308 та міжнародної товарно-транспортної накладної CMR (а.с. 85, 86), на товаросупровідні документи на вантаж вартістю 165000,00 євро, митним органом проставлено штамп “під митним контролем”із зазначенням дати 11.09.2009 року.

Отже суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що граничний строк здійснення імпортної операції на суму 165000,00 євро позивачем не було порушено, що є підставою для скасування спірного рішення в частині застосування фінансових санкцій на суму 80694,90 грн.

В решті частині, застосування фінансових санкцій обумовлюється простроченням термінів здійснення імпортної операції, у зв'язку із поверненням нерезидентом коштів на валютний рахунок позивача із перевищенням обмеження, встановленого згідно із висновком Міністерства економіки України від 22.10.2008 року №400-4202/2008.

Отже доводи податкового органу про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону №185 за вказаних обставин підтверджуються матеріалами справи.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову частково є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.

Отже, апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 частини першої ст. 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2010 у справі № 2 а-13857/09/4/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 липня 2010 р.

Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.Е.Єланська З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва