Постанова № 11166602, 13.09.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2010 року Справа № 6/204-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                     Стрелець Т.Г., Євстигнеєв О.С.

при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.

з участю представників сторін :

позивача –Маслов Л.К.

відповідача –Пономаренко С.В.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Снарк, ЛТД” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 1.07.2010р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Снарк, ЛТД”, м. Харків

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Видавництво “Зоря” корпоративне підприємство ДАК “Укрвидавполіграфія”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 49554,13гр.

В С Т А Н О В И В :

18.05.2010р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Снарк, ЛТД” (далі ТОВ “Снарк”) про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Видавництво “Зоря” корпоративне підприємство ДАК “Укрвидавполіграфія” (далі ТОВ “Зоря”) 49554,13гр. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі укладеного між сторонами договору, ТОВ “Снарк” поставило відповідачу товар, за який ТОВ “Зоря” розрахувалось частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 41181,4гр. Крім заборгованості позивач просив стягнути 1787,03гр. річних відсотків та 6585,7гр. інфляційних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 1.07.2010р. (суддя Коваленко О.О.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням ТОВ “Снарк” звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт послався на те, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність у відповідача обв’язку оплатити отриманий товар.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :

З матеріалів справи вбачається, що на підставі усної домовленості, без укладення договору у письмовій фірми, позивач на протязі листопада 2008р. –січня 2009р. поставив в адресу відповідача товар на загальну суму 313946,15гр. Натомість, ТОВ “Зоря” здійснило часткову оплату отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 41181,5гр.

Встановивши наявність між сторонами господарських відносин, факт отримання товару та існування заборгованості відповідача перед позивачем, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову посилаючись на те, що сторони не узгодили строк оплати товару. Оскільки ТОВ “Снарк” не направило в адресу відповідача вимогу про оплату, у ТОВ “Зоря” не виникло обв’язку оплатити всю вартість товару.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду помилковим з огляду на таке.

Між сторонами було укладено провочин не у письмовій формі, тобто з порушенням приписів ст.208 ЦК України. Проте, недодержання письмової форми правочину між юридичними особами, відповідно до ст.218 ЦК України, не має наслідком його недійсність. За таких обставин, згідно зі ст.509 ЦК України, ст.174 ГК України, у відповідача виникло зобов’язання оплатити прийнятий товар.

Фактичні дії сторін свідчать про те, що між ТОВ “Снарк” та ТОВ “Зоря” укладено усний договір, в якому досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, на яких буде відбуватися прийом, передача та оплата товару. При цьому відповідач погодився приймати та оплачувати товар, виходячи із цін, зазначених у документах, що його супроводжували.

За своєю природою правовідносини, що виникли між сторонами, є договором поставки, отже до цих правовідносин слід застосовувати приписи ч2 ст.712 ЦК України, яка передбачає, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що разом з товаром на загальну суму 313946,15гр. ТОВ “Зоря” отримало від ТОВ “Снарк” товаророзпорядчі документи, в яких міститися інформація про асортимент та вартість товару.

Оскільки умовами домовленості між сторонами та актами цивільного законодавства не передбачено інший порядок проведення розрахунку за отриманий товар, у відповідача виникло зобов’язання оплатити його з дня отримання товару.

З огляду на це, вимоги позивача щодо оплати повної вартості товару ґрунтуються на приписах ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України згідно яких зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, а одностороння відмова від виконання своїх зобов’язань неприпустима.

Враховуючи, що відповідачем порушено грошове зобов’язання, позивач, крім суми боргу, у відповідності до ст.625 ЦК України, має право на отримання індексу інфляції та річних відсотків.

Безпідставним є посилання відповідача на те, що правочин, укладений між сторонами є недійсним, оскільки його було укладено зі сторони ТОВ “Зоря” з порушенням законодавства, що регламентує закупівлю товарів за державні кошти, оскільки відповідачем не надано доказів того, що закупівля товару повністю або частково здійснювалась за рахунок державних коштів.

Всупереч приписів ст.33,34 ГПК України відповідач не надав належних доказів того, що перелічений у товаророзпорядчих документах товар не отримувався ТОВ “Зоря”, а тому пояснення представника відповідача про те, що не весь товар було отримано відповідачем суд розцінює як намагання уникнути обов’язку належним чином виконати обв’язок підприємства оплатити отриману продукцію.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Снарк, ЛТД” задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 1.07.2010р. скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Видавництво “Зоря” корпоративне підприємство ДАК “Укрвидавполіграфія” ( 49079, м. Дніпропетровськ, вул..Журналістів, 7, код ЄДРПОУ 05905591) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Снарк, ЛТД” (61125, м.Харків, пров.Ващенківський, 20, код ЄДРПОУ 24139808) 41181,40грн. основного боргу, 1787,03грн. річних, 6585,70грн. інфляційних, 743.31грн. державного мита, у тому числі за розгляд справи в апеляційній інстанції та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий А.О. Логвиненко

Суддя О.С. Євстигнеєв

Суддя Т.Г. Стрелець