Рішення № 11166252, 09.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

09.09.10                                                                                           Справа№ 24/99

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Любисток”, м.Рівне

До відповідача: Приватного підприємства „Авелес”, м.Львів

Про стягнення 274286,68грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Кравчук В.Р. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 274286,68грн., в т.ч.: 271368,65грн. основного боргу, 948,42грн. пені та 1969,61грн. 20% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за період з 24.03.2010року по 20.04.2010року позивач поставив відповідачу товар на суму 128530,49грн. За отриманий товар відповідач розрахувався частково в сумі 16300,35грн., заборгованість становить 112230,14грн.

18.06.2010р. відповідачу надіслана претензія з вимогою оплатити товар, яка залишена без задоволення.

22.04.2010року сторонами укладено договір про постачання продукції №05/2010, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити відповідачу товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити упродовж 28 календарних днів з моменту отримання.

На виконання умов договору за період з 27.04.2010року по 09.06.2010року позивач постав відповідачу товар на суму 159 138,51грн., який відповідач не оплатив.

Позивач зазначає, що загальна сума боргу становить 271368,68грн. (112 230,14 + 159 138,51).

За прострочення оплати товару, поставленого на умовах договору № 05/2010, на підставі п.5.4 цього договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 948,42грн., яка нарахована в розмірі облікової ставки НБУ. Крім того, на підставі п.5.4 договору та ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення 20% річних в сумі 1969,61грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

Ухвали суду, надіслані на адресу відповідача –м. Львів, просп. Червоної Калини, 95, кв.24, повернені суду відділенням зв’язку з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Однак, згідно з витягом з ЄДР станом на 08.09.2010р. місцезнаходженням приватного підприємства «Авелес»є : м. Львів, просп. Червоної Калини, 95, кв.24.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

За період з 24.03.2010року по 20.04.2010 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 128530,49грн., що підтверджується поданими суду видатковими накладними, а саме:

-№551 від 24.03.2010року на суму 44663,09грн.;

- №552 від 24.03.2010року на суму 9150,74грн.;

- №663 від 02.04.2010року на суму 8874,74грн.;

- №664 від 02.04.2010року на суму 6403,31грн.;

- №689 від 13.02.2010року на суму 3999,90грн.;

- №690 від 13.04.2010року на суму 12624,95грн.;

- №737 від 20.04.2010року на суму 41091,58грн.;

- №739 від 20.04.2010року на суму 360,18грн.;

- №740 від 20.04.2010року на суму 1392,00грн.

Зазначені накладні підписані відповідачем та скріплені його печаткою.

Строк оплати товару в накладних не вказаний.

22.04.2010року сторонами укладено договір №05/2010 про постачання продукції, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити відповідачу товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити.

Додатком №1 до договору передбачено, що товар поставляється відповідачу без довіреностей, в додатку є зразок відбитку печатки, якою матеріально відповідальна особа буде засвідчувати свій підпис на накладних про одержання товару.

На виконання умов договору за період з 27.04.2010року по 09.06.2010року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 159138,51грн., підтвердженням чого є подані суду накладні ( всього 10 видаткових накладних), які підписані матеріально відповідальною особою та скріплені печаткою відповідача.

Термін оплати товару встановлено сторонами в п.4.4 договору - протягом 28 календарних днів з моменту отримання товару.

Доказів оплати товару, поставленого на виконання умов договору, суду не подано.

Факт отримання відповідачем товару за період з 24.03.2010р. по 09.06.2010р. на загальну суму 287669,00 грн.( 128 530,49 +159138,51) підтверджується актом звірки розрахунків станом на 16.06.2010р., в якому вказані накладні, по яких був поставлений товар, а також сума боргу станом на 16.06.2010р. –286 368,65грн. Названий акт підписаний двома сторонами і скріплений печатками двох сторін.

18.06.2010року позивач надіслав відповідачу претензію за №7 з вимогою оплатити товар, поставлений за період з 24.03.2010р. по 09.06.2010р., в тому числі по накладних за період з 24.03.2010р. по 20.04.2010р., а також по накладних за період з 27.04.2010р. по 09.06.2010р. на підставі договору, яку відповідач отримав 23.06.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ( претензія та повідомлення додані до матеріалів справи).

Як вбачається з матеріалів справи, після підписання акту звірки відповідач сплатив 16300,35грн.

Отже, загальна сума основного боргу відповідача за товар поставлений у період з 24.03.2010року по 20.04.2010 року, а також за товар, поставлений на підставі договору №05/2010 від 22.04.2010року ,становить 271368,65грн. (287669,00- 16300,35).

Станом на день вирішення спору, доказів сплати заборгованості в сумі 271368,65грн. суду не подано.

За прострочення оплати товару, поставленого на умовах договору 05/2010, на підставі п. 5.4 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 948,42грн., яка нарахована в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за договором 159138,51грн., окремо по кожній накладній, за період, що не перевищує 6 місяців від дня, коли зобов’язання повинно бути виконане.

На підставі ст. 625 ЦК України та п.5.4 договору позивачем заявлено до стягнення 20% річних в сумі 1969,61грн. від суми боргу за договором 159138,51грн.

Розрахунки пені та 20% річних додані до матеріалів справи.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо термін негайного виконання не випливає із договору або закону.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано ( п.6 ст.232 ГК України).

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору (п.5.4) встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції відповідач зобов’язаний сплатити 20% річних від простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджено поставку відповідачеві товару за період з 24.03.2010року по 20.04.2010 року на суму 128530,49грн, строк оплати якого не встановлений. Отже, в силу ст.530 ЦК відповідач зобов’язаний був оплати цей товар у 7-денний строк з дня отримання претензії №7, тобто, до 01.07.2010р. Фактично відповідач оплатив товар частково в сумі 16000,35грн., заборгованість становить112230,14грн

На підставі договору №05/2010 від 22.04.2010року позивач поставив товар на суму 159138,51грн., який підлягав оплаті упродовж 28 календарних днів з моменту поставки, проте не оплатив його.

Отже, заборгованість становить 271 368,65грн.( 112230,14 + 159138,51).

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Авелес”, ідентифікаційний код 36182692, адреса: 79049, м.Львів, пр. Червоної Калини,95/24, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Любисток”, ідентифікаційний код 33618885, адреса: 33024, м.Рівне, вул.Соборна,444-А, - 271368,65грн. основного боргу, 948,42грн. пені, 1969,61грн. 20% річних, 2742,87грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Суддя Хабіб М.І.

Рішення виготовлене та підписане 15.09.2010року.

Суддя