Рішення № 11166105, 09.09.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2010 р.Справа № 16/74 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/74

за позовом: публічного акціонерного товариства "Кіровоград-Авто", м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бобринець Кіровоградської області

про стягнення 15 628,22 грн.

Представники сторін:

від позивача - Шугальова О.А., довіреність № б/н від 01.05.10 р.;

від відповідача - ОСОБА_1, особисто.

Публічне акціонерне товариство "Кіровоград-Авто" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 17 972,72 грн.

У судовому засіданні 31.08.10 р. представником позивача подано заяву № 82 від 30.08.10 р. про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 19 628,22 грн. та пеню в сумі 3051,25 грн.

09.09.10 р. позивачем подано уточнення позовних вимог, відповідно до змісту яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 15 628,22 грн., тобто фактично позивач зменшив розмір позовних вимог, посилаючись на часткове погашення відповідачем заборгованості в сумі 4 000,00 грн. (а.с. 67-68).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить до процесуальних прав позивача, а також враховуючи те, що дані вимоги отримані відповідачем, про що свідчить відповідна відмітка (а.с. 68), господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви, поданої в судовому засіданні 09.09.10 р. (а.с. 67-68).

Під час судового розгляду справи відповідач визнав існування за ним заборгованості перед публічним акціонерним товариством "Кіровоград-Авто".

Так, відповідно до заяви, поданої у судовому засіданні 31.08.10 р., відповідачем в повному обсязі визнається заборгованість в сумі 19 628,22 грн. (а.с. 61).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини та факти.

04.03.09 р. між відкритим акціонерним товариством "Кіровоград-Авто" (далі - Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (далі- Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна за № 79 (далі за текстом - Договір, а.с. 7 - 8).

Згідно умов Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування будівлі та споруди, названі у подальшому "об'єкт, що орендується".

Об'єкт, що орендується, являє собою комплекс окремих будівель, що стоять окремо, разом з підсобними (допоміжними) спорудами за адресою: Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Кірова, 47. Загальна площа орендованої площі - 0,1487 га, розмір земельної ділянки, що передається у користування разом з об'єктом, що орендується - 0,1936 га. Вартість майна - 899602,00 грн. (пп. 1.1.-1.3., 1.5. Договору).

Розділом 2 Договору визначено, що Орендодавець передає майно Орендарю в оренду для використання в межах своєї статутної діяльності.

У розділі 3 Договору сторони обумовили порядок передачі об'єкта в оренду.

Так, зокрема в п.п. 3.5., 3.6. Договору зазначено, що при передачі об'єкта, що орендується, складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії.

Об'єкт, що орендується вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.

Відповідно до 5.1. Договору, загальний розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, в цілому складає 2100,00 грн. за місяць, а пунктом 5.2. передбачено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця наперед не пізніше 25 числа кожного місяця.

Строк оренди складає один рік з моменту прийняття об'єкта, що орендується за актом здачі-приймання (п. 4.1. Договору).

Згідно п. 4.2. Договору, якщо жодна сторона в строк за два місяці до закінчення Договору не заявить про намір його розірвати, Договір автоматично пролонгується на такий же самий строк.

Договір підписаний позивачем та відповідачем, скріплений круглою печаткою Орендодавця.

Як вбачається з письмових пояснень позивача, дію Договору пролонговано до 04.03.2010 року (а.с. 60).

Укладений між сторонами Договір є договором оренди, правовідносини за яким регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України та параграфом 5 Глави 29 Господарського кодексу України.

Так, стаття 759 Цивільного кодексу передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується переди наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Акту прийому-передачі приміщень від 04.03.09 р., позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі (а.с. 9).

Акт прийому-передачі приміщень підписаний повноважними представниками сторін, скріплений круглою печаткою позивача.

Відповідно до п. 7.1.Договору Орендар зобов'язався своєчасно здійснювати орендні платежі.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконував, своєчасно та в повному обсязі не проводив оплату орендних платежів, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, станом на 30.11.09 р. за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в розмірі 8916,78 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 30.11.09 р. (а.с. 10).

Вказаний акт звірки підписаний обома сторонами та скріплений печаткою Орендодавця.

В подальшому, відповідачем не здійснено розрахунки по сплаті орендної плати за грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень 2010 року.

Таким чином, загальна сума заборгованості станом на 01.05.2010 року склала 15 628,22 грн., про що сторонами підписано відповідний ат звірки взаємних розрахунків (а.с. 11).

Станом на 30.08.10 р. заборгованість відповідача склала 19 628,22 грн. (а.с. 36).

Разом з цим, як вбачається із розрахунку позивача, відповідачем у вересні місяці 2010 року сплачено 4000,00 грн., тобто сума основного боргу тепер складає 15 628,22 грн. (19 628,22 грн. - 4000,00 грн. = 15 628,22 грн.).

Розрахунок заборгованості відповідача в розмірі 15 628,22 грн. грн. відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить нормам чинного законодавства (а.с. 68).

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 15 628,22 грн. суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з цим, позивач просить стягнути на його користь з відповідача пеню в сумі 1539,59 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.1. Договору Орендар несе відповідальність у вигляді пені у випадку прострочення по сплаті орендних платежів у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальністю за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Однак, при здійсненні відповідного розрахунку пені, позивачем не враховано вимоги вказаних вище норм чинного законодавства, в результаті чого дещо завищено розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, пеня, що підлягає стягненню з відповідача за неналежне виконання зобов'язання складає:

- за період з 25.01.10 р. по 30.08.10 р. - 207,27 грн.;

- за період з 25.02.10 р. по 30.08.10 р. - 176,80 грн.;

- за період з 25.03.10 р. по 30.08.10 р. - 171,08 грн.;

- за період з 25.04.10 р. по 30.08.10 р. - 134,52 грн.;

- за період з 25.05.10 р. по 09.08.10 р. - 80,40 грн.;

- за період з 25.06.10 р. по 16.08.10 р. - 42,57 грн., всього - 812,64 грн.

Таким чином, в частині стягнення пені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 812,64 грн.

В іншій частині вимог по стягнення пені позивачу слід відмовити.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 8285, 93, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунки в банківських установах не відомі) на користь публічного акціонерного товариства "Кіровоград-Авто" (25011, м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, 123, п/р 26001029020801 ЧФ АТ "Брокбізнесбанк" м. Черкаси, МФО 354897, код 03120392) заборгованість в сумі 16 440,86 грн., з них 15 628,22 грн.- основна заборгованість, 812,64 грн. - пеня, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 164, 41 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226,56 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено 14.09.2010 р.