Рішення № 11166086, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/37608.09.10 За позовом Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»

До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 17067,04 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Лозенко Ю.Г. представник за довіреністю.

Від відповідача не зявився.

В судовому засіданні 08.09.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 85 Господарсько-процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 17067,04 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 170,67 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 було порушено провадження у справі № 47/376, розгляд якої було призначено на 22.07.2010р., ухвалою від 22.07.2010р. відкладено на 08.09.2010р.

В судовому засіданні 08.09.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що позивачем, як страховиком по договору добровільного страхування № 011092/4002/0000059 від 25 червня 2009р., було виплачено вигодонабувачу страхове відшкодування в розмірі 17067,04 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Відповідач своїх представників в судові засідання 22.07.2010р., 08.09.2010р., не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці Головного міжрегіонального управління статистики. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду, або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2009р. між ОСОБА_1, як страхувальником, ВАТ «Ерсте банк», як вигодонабувавчем, та позивачем - ВАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик», як страховиком, правонаступником якої є ПАТ «Страхова компанія «Уніка», було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011092/4002/0000059 (далі договір страхування), згідно умов якого предметом страхування є транспортний засіб марки Chevrolet Lacceti NF196, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Умовами договору страхування сторонами було погоджено, що до переліку страхових випадків включено дорожньо-транспортні пригоди.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля марки Chevrolet Lacceti NF196, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1.

Згідно полісу загальнообовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/5734755, між відповідачем ВАТ «Національна страхова компанія «Оранта», як страховиком, та ОСОБА_2, як страхувальником, було укладено договір загальнообовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 15.07.2009р.-14.07.2010р., ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 35000,00 грн., розмір франшизи 00,00 грн., забезпечений транспортний засіб автомобіль Peugeot 407, державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно довідки відділу ДАІ з обслуговування Оболонського району, 30.07.2009р. на Московському мості сталася ДТП (зіткнення) за участю застрахованого автомобіля марки Chevrolet Lacceti NF196, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля Peugeot 407, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок якого відбулось пошкодження автомобілів.

Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2009р. по справі № 3-8824/2009, ОСОБА_2 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки його вина у здійсненні зіткнення та порушенні п. 13.1 Правил дорожнього руху, підтверджується зібраними по справі доказами.

Відповідно до звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 70, складеного ФОП ОСОБА_3 на замовлення позивача, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки Chevrolet Lacceti NF196, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 складає 17512,04 грн.

Згідно страхового акту № 00026916, пошкодження транспортного засобу марки Chevrolet Lacceti NF196, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яке сталося 30.07.2009р. за участю застрахованого автомобіля марки Chevrolet Lacceti NF196, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля Peugeot 407, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 17067,04 грн. (17512,04 (сума збитку) 445,00 (франшиза) = 17067,04 грн.).

Відповідно до платіжного доручення № 019607 від 18 серпня 2009р., позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі 17067,04 грн. з призначенням платежу «страхове відшкодування згідно договору № 011092/4002/0000059».

Позивачем було направлено відповідачу вимогу № 118/2009 від 27 квітня 2010р. про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП з вимогою сплати суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 17067,04 грн., оскільки під час ДТП автомобілем Peugeot 407, державний номерний знак НОМЕР_2 керував водій ОСОБА_2, і цивільно-правова відповідальність якого застрахована в обсязі 35000,00 грн. у відповідача згідно полісу загальнообовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ст. 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В ст.1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування”, визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування”, визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із аб.18 ст.9 Закону України „Про страхування”, франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування -це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування”, страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ч. 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що між ОСОБА_1, як страхувальником, та позивачем - ПП «СК «Уніка», як страховиком, було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011092/4002/0000059, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки Chevrolet Lacceti NF196, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Внаслідок ДТП (зіткнення), яке сталося 30.07.2009р. на Московському мості за участю застрахованого автомобіля марки Chevrolet Lacceti NF196, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля Peugeot 407, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок якого відбулось пошкодження автомобілів, а ОСОБА_2 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Оболонського районного суду від 20 серпня 2009р. по справі 3-8824/2009.

На виконання умов укладеного договору та на підставі страхового акту № 00026916, пошкодження застрахованого транспортного засобу марки Chevrolet Lacceti NF196, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яке сталося 30.07.2009р. між зазначеним автомобілем під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля Peugeot 407, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 17067,04 грн., яке було виплачено позивачем у повному обсязі в сумі 17067,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

В свою чергу, оскільки автомобіль Peugeot 407, державний номерний знак НОМЕР_2, яким під час ДТП керував водій ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в обсязі 35000,00 грн. у відповідача згідно полісу загальнообовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування 17067,04 грн., що складає вартість відновлювального ремонту автомобіля Chery марки Chevrolet Lacceti NF196, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1

Враховуючи викладене, суд вбачає по-перше: наявність вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, у спричиненні позивачу збитків саме в розмірі 17067,04 грн., по-друге, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок дій особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, завдано збитків в якості втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), зокрема сплата позивачем 17067,04 грн., а по-третє: наявний причинно-наслідковий звязок між діями особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, відносно вини у вчинені ДТП та негативним наслідком зазначених дій для позивача - понесення реальних збитків, право на відшкодування яких позивач отримав в порядку регресу на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України.

Таким чином суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 17067,04 грн. в порядку регресу на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України є законними обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: сума виплаченого страхового відшкодування в розмірі 17067,04 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути в порядку регресу з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: 01032 м. Київ, вул. Жилянська, 75) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(код ЄДРПОУ 20033533, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, оф. 22) суму виплаченого страхового відшкодування 17 067 (сімнадцять тисяч шістдесят сім) грн. 04 коп., а також 170 (сто сімдесят) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата складання повного тексту рішення 13.09.2010