Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2023 року Справа № 160/8251/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування під час розрахунку розміру пенсії довідок №7Д-1012/11N-А9-1432, №7Д-1013/11N-А9-1432 від 26.06.2009 року за період з 01.03.1982 року по 31.03.1990 року ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок №7Д-1012/11N-А9-1432,№7Д-1013/11N-А9-1432 від 26.06.2009 року за період з 01.03.1982 року по 31.03.1990 року, починаючи з 12.10.2021 року та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує пенсію за віком. Однак, при обчисленні пенсії за віком відповідачем не враховано довідки від 26.06.2009 року №7Д-1012/11N-А9-1432 та №7Д-1013/11N-А9-1432, видані Міністерством сільського господарства Литовської Республіки за період з 01.03.1982 року по 31.03.1990 року.
При цьому, як підставу для неврахування вказаних довідок, відповідач зазначив неможливість проведення перевірки їх відповідності та сум заробітної плати, вказаних у них, первинним документам.
Позивач, вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25.04.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими.
Відповідач зазначає, що з 12.10.2021 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач посилається на приписи статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зазначає, що з метою перевірки відповідності спірних довідок та сум заробітної плати, вказаних у них, первинним документам був направлений відповідний запит до Соціальної служби у місті Вільнюсі Литовської Республіки. Однак, на вказаний запит пенсійний орган отримав відмову у наданні персональних даних фізичної особи (позивача).
З-поміж іншого, відповідач посилається на пропуск строку звернення позивача з позовом до суду.
За вказаних обставин, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 12.10.2021 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком.
При цьому, як стверджує позивач, при обчисленні пенсії відповідачем не були враховані довідки від 26.06.2009 року №7Д-1012/11N-А9-1432, №7Д-1013/11N-А9-1432 за період з 01.03.1982 року по 31.03.1990 року.
Так, у листі, зокрема, від 28.10.2022 року №32905-24966/К-01/8-0400/22 відповідач зазначив, що ним був направлений запит до Соціальної служби у місті Вільнюсі Литовської Республіки щодо проведення перевірки відповідності сум заробітної плати у довідках від 26.06.2009 року №7Д-1012/11N-А9-1432 та №7Д-1013/11N-А9-1432 первинним документам. Однак вказана Служба відмовила у наданні персональних даних фізичної особи, а тому, лише за умови підтвердження сум заробітної плати первинними документами можливо вирішити питання проведення перерахунку пенсії.
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 09 липня 2003 року.
Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Пенсійні виплати - це грошові виплати в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.
Пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону України №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Таким чином, у разі надання особою заяви на призначення (перерахунок) пенсії із наданням довідки за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 01.07.2000 року, зазначена довідка може бути врахована для призначення (перерахунку) розміру пенсії тільки після обов`язкового підтвердження первинними документами, на підставі яких було видано зазначену довідку.
Питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1.
У додатку №1 до Порядку №22-1 передбачено, що в довідці про заробітну плату повинно бути зазначено назви первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якими можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 2.1 Порядку №22-1 встановлено, що за бажанням пенсіонера у період до 01.01.2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01.07.2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Водночас, Порядком визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 року №919 запроваджено механізм визначення заробітної плати для обчислення пенсії у разі втрати первинних документів про нарахування, виплату підприємствами заробітної плати.
Так, відповідно до Порядку №919 за період роботи до 01.01.1998 року заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за наявності підприємства, де працювала особа, або його правонаступника - виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на такому підприємстві, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).
Чинним законодавством, яким врегульовано порядок ведення бухгалтерського обліку визначено, що первинним документом для фіксування господарської операції з нарахування заробітної плати є розрахункова відомість, а для фіксування операції з виплати заробітної плати у готівковій формі - платіжна відомість (відомість на виплату грошей або видаткова відомість). Вони є підставою для бухгалтерського обліку відповідних операцій - нарахування та виплати заробітної плати (частина перша статті 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Особовий рахунок використовується для акумуляції інформації про заробітну плату кожного працівника установи. На підставі первинних документів з обліку виробітку та виконаних робіт, відпрацьованого часу і вищевказаних документів на різні види виплат дані щодо кожного працівника фіксуються щомісячно в його особовому рахунку. Окрім зазначеної інформації в особовому рахунку здійснюється фіксація утримань, відрахувань та внесків із заробітної плати. В особовому рахунку також відмічається сума заборгованості працівників установи. В особовий рахунок вноситься інформація про відпустки та переміщення працівника. Особовий рахунок має характер накопичувального реєстру і відкривається на рік. На підставі даних минулого місяця, що внесені в особовий рахунок, та даних первинного обліку поточного місяця формується розрахунково-платіжна відомість.
Тобто, обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено. Водночас, визначальним критерієм для включення відповідного заробітку до суми доходу, з якого обчислюється пенсія, є нарахування внесків на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Пунктом 4.3. Порядок №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Таким чином, обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 01.07.2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.06.2019 року у справі №752/21038/16-а, від 20.03.2018 року у справі №527/1655/17, від 09.07.2020 року у справі №676/3575/16-а.
Відповідно до частини 1 статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно частини 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.
Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія.
Тому, в разі сумніву в розмірі заробітної платні, яка враховується при обчисленні пенсії, пенсійний орган має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Так, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 при поданні заяви про призначення пенсії було надано, зокрема, трудову книжку та довідки від 26.06.2009 року №7Д-1012/11N-А9-1432 та №7Д-1013/11N-А9-1432, видані Міністерством сільського господарства Литовської Республіки за період з 01.03.1982 року по 31.03.1990 року.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював, зокрема, з 24.03.1982 року по 03.03.1990 року на клайпедській базі «Океанрибфлот».
Крім того, страховий стаж на вказаному підприємстві підтверджено довідками від 26.06.2009 року №7Д-1012/11N-А9-1432 та №7Д-1013/11N-А9-1432, виданими Міністерством сільського господарства Литовської Республіки.
Тобто, відповідач мав в розпорядженні трудову книжку ОСОБА_1 , в якій по хронології відображено місце та роботу, яку виконував останній, наявний відтиск печатки та спірні довідки, тому, суд констатує, що пенсійний орган до обрахунку стажу позивача поставився формально.
Щодо здійснення відповідачем дій, спрямованих на перевірку відповідності сум заробітної плати у довідках від 26.06.2009 року №7Д-1012/11N-А9-1432 та №7Д-1013/11N-А9-1432 первинним документам, то суд зазначає наступне.
Так, дійсно відповідачем з метою перевірки спірних довідок був направлений запит від 04.02.2022 року № 0400-010309-8/20517 до Соціальної служби у місті Вільнюсі Литовської Республіки.
Однак, у відповідь на вказаний запит Соціальна служба у місті Вільнюсі Литовської Республіки відмовила у наданні персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 .
При цьому, відмова обгрунтована тим, що запитувачем інформації, а саме, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не зазначена правова підстава надання/отримання персональних даних.
Тобто, запитувана інформація не надана виключно з підстави некоректно складеного запиту.
Водночас, спірні довідки №7Д-1012/11N-А9-1432, №7Д-1013/11N-А9-1432 від 26.06.2009 року, видані Міністерством сільського господарства Литовської Республіки, містять інформацію щодо суми заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, суму заробітку позивача з розшифруванням по місяцях за період з березня 1982 року по березень 1990 року, підпис керівника підприємства, а також відповідний відбиток печатки вказаного підприємства. Також у довідка наявне посилання на особові рахунки, на підставі яких вони складені.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 1 Угоди між Урядом України і Урядом Литовської Республіки про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення при визначенні права на пенсію повністю зараховується страховий (трудовий) стаж, в тому числі в пільговому обчисленні, набутий згідно з законодавством кожної Договірної Сторони, незалежно від того, яка частка страхового (трудового) стажу набута на території тієї чи іншої Договірної Сторони.
При призначенні пенсії на пільгових умовах та за вислугу років зараховується тільки стаж, набутий згідно з законодавством кожної з Договірних Сторін, у відповідній системі або на тій же посаді, роботі чи професії.
З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає врахуванню при визначенні розміру пенсії, а відтак, і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність дій щодо неврахування під час розрахунку пенсії спірних довідок, а тому, похідна вимога зобов`язального характеру, відповідно, підлягає задоволенню.
З приводу тверджень відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Так, за загальним правилом, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, про порушення свого права на перерахунок пенсії у відповідному розмірі позивач дізнався після отримання відповіді пенсійного органу, зокрема, від 28.10.2022 року № 32905-24966/К-01/8-0400/22. При цьому, за захистом порушеного права позивач звернувся до адміністративного суду 20.04.2023 року, тобто, не пропустивши встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 30.01.2018 року справа № 234/9660/17 та від 24.04.2018 року справа № 646/6250/17, пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу до Конвенції). Разом з тим, при визначені права позивача на звернення до адміністративного суду слід керуватись також строками, визначеними в інших законах, зокрема, Законах України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
Також суд зазначає, що в Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 46).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
При цьому, Основний Закон містить імперативну норму, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками місця проживання або іншими ознаками (стаття 24).
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що доводи відповідача щодо пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду є безпідставними.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи повне задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 1073,60 грн., сплата яких підтверджується квитанцією № 32528798800006712659 від 13.04.2023 року, яка міститься в матеріалах справи.
Керуючись статтями 9, 72-77, 139, 241-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування під час розрахунку розміру пенсії довідок №7Д-1012/11N-А9-1432, №7Д-1013/11N-А9-1432 від 26.06.2009 року за період з 01.03.1982 року по 31.03.1990 року ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок №7Д-1012/11N-А9-1432, №7Д-1013/11N-А9-1432 від 26.06.2009 року за період з 01.03.1982 року по 31.03.1990 року, починаючи з 12.10.2021 року та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 19.06.2023 року.
Суддя І.О. Лозицька
Судове рішення № 111655214, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 19.05.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/8251/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: