Рішення № 11165432, 07.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.10 р.                     Справа № 29/13пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Автодорожник-Плюс”, м.Красногорівка, Донецька область

до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Петровський машинобудівний завод”, м.Донецьк

про: зобов’язання виконати в натурі зобов’язання за договором купівлі-продажу рухомого майна .

за участю:

представника Позивача – Колесников С.М. – довіреність від 07.07.2010р.

представника Відповідача – Шарий А.М. – довіреність від 23.06.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Автодорожник-Плюс”, м.Красногорівка, Донецька область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Петровський машинобудівний завод”, м.Донецьк (далі – Відповідач) про зобов’язання виконати в натурі зобов’язання за договором купівлі-продажу рухомого майна .

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем обов’язку щодо передачі рухомого майна, визначене договором купівлі-продажу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: попереднього договору купівлі-продажу рухомого майна від 31.05.2010р., проекту договору купівлі-продажу рухомого майна від 03.06.2010р., рішення по справі №9/123пд від 15.07.2010р., листа вимоги від 02.08.2010р., листа відповіді на вимогу від 02.08.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ч.1, 2 ст. 16, ст.ст. 525, 526, 527. ч.2 ст. 530, ч.1 ст. 662, ч.1 ст. 663 Цивільного кодексу України, ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 15 Господарського процесуального кодексу України

07.09.2010р. Позивачем на виконання ухвали суду через канцелярію суду були надані наступні документи: довідка державного казначейства з доказами зарахування державного мита до державного бюджету, належним чином засвідчені копії: наказу про призначення директора Щетиніна Д.П., протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Автодорожник – Плюс” від 12.11.2009р. та додатоку №1 до попереднього договору купівлі-продажу рухомого майна від 31 травня 2010р.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Сторони до початку судового засідання надали до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством „Петровський машинобудівний завод” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Автодорожник – Плюс” (Покупець) було укладено попередній договір купівлі-продажу рухомого майна, відповідно п.1.1 договору „Сторони” зобов’язуються у майбутньому, в строк до 04.06.2010р., укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу рухомого майна (основний договір), на умовах і в порядку, визначених цим попереднім договором.

Рухоме майно, складається з обладнання, верстат, інструменту, офісної та побутової техніки та іншого, в загальній кількості 988 одиниць (дев’ятсот вісімдесят вісім одиниць). Перелік рухомого майна, яке є предметом даного попереднього договору, надається в додатку №1 до даного попереднього договору, який є невід’ємною частиною. Рухоме майно є власністю „Продавця” і належить йому на праві власності, та знаходиться на балансі Відкритого акціонерного товариства „Петровський машинобудівний завод”, код ЄДРПОУ 00175018 (п.1.2 договору).

У розділі 2 договору сторони дійшли згоди щодо ціни, порядку розрахунків та оплат витрат:

- „Продавець” стверджує, що він згоден продати, а „Покупець” стверджує, що він згоден купити зазначене у додатку №1 до цього попереднього договору рухоме майно за ціною 10853978,40 (десять мільйонів вісімсот п’ятдесят три тисячі дев’ятсот сімдесят вісім гривень сорок копійок), в тому числі ПДВ у розмірі 1808996,40 грн. (один мільйон вісімсот вісім тисяч дев’ятсот дев’яносто шість гривень сорок копійок) (п.2.1 договору);

- ціну, вказану в п.2.1 даного попереднього договору, „Покупець” зобов’язується перерахувати на поточний рахунок „Продавця” не пізніше ніж протягом трьох банківських днів після підписання Основного договору (п.2.2 договору);

- „Покупець” має право розрахуватися з Продавцем, як грошовими коштами так і векселем, а також іншим чином, в порядку, що не суперечить діючому в Україні законодавству (п.2.3 договору).

За домовленістю „Сторін” укладення Основного договору здійснюватиметься до четвертого червня дві тисячі десятого року в місті Донецьку (п.6.1 договору).

Відтак, попередній договір укладений між Позивачем та Відповідачем у письмовій формі, підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Після настання обумовленого у попередньому договорі строку (до 04.06.2010р.) основний договір між Позивачем та Відповідачем укладено не було. За для захисту власних прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ „Автодорожник – Плюс” звернулося до господарського суду із позовом до ВАТ „Петровський машинобудівний завод” про укладання договору купівлі-продажу.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №9/123пд від 15.07.2010р. задоволені позовні вимоги у повному обсязі. Судом укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „Автодорожник-Плюс” та Відкритим акціонерним товариством „Петровський машинобудівний завод” договір купівлі-продажу рухомого майна в редакції викладеній у проекті договору купівлі-продажу рухомого майна від 03.06.2010р., та зазначено, що днем укладання договору купівлі-продажу рухомого майна вважати день набрання чинності рішення господарського суду (а саме 26.07.2010р.).

Означене судове рішення набрало законної сили в порядку ст.85 ГПК України. Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист від 02.08.2010р. (а.с.27) з вимогою передати рухоме майно у власність Позивача, після чого останній зобов’язується видати простий вексель у якості розрахунку за договором купівлі-продажу рухомого майна та підписати акти приймання-передачі зазначеного векселя.

Відповідач в порушення умов договору відмовився передати визначене договором купівлі-продажу рухоме майно та прийняти у якості оплати простий вексель, про що зазначив у листі від 02.08.2010 року (а.с.28).

З огляду на викладене, Позивач вважає, що вказані вище дії Відповідача порушують інтереси підприємства Позивача, а також суперечать вимогами чинного законодавства України, на підставі чого звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Згідно ч.1. ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов’язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) і згідно ст. 629 ЦК України є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно ч.1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, що яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Так, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що договір купівлі – продажу рухомого майна укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Автодорожник-Плюс” та Відкритим акціонерним товариством „Петровський машинобудівний завод” згідно рішення господарського суду Донецької області від 15 липня 2010р. у справі №9/123пд, повністю відповідає положенням чинного законодавства, а також містить всі істотні умови договорів.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З вищезазначених норм вбачається, що договори за своєю суттю є домовленістю, в якій втілюється вільне волевиявлення його сторін, автономія їх волі, а його особливістю є те, що він є юридичним фактом, який слугує підставою для виникнення цивільних прав і обов’язків. Договір є також однією з підстав виникнення цивільно-правового зобов’язання. Зобов’язання, що виникло і діє, породжує для однієї сторони право вимагати, а для іншої сторони - обов’язок виконувати певну відому дію або ж утриматися від неї. Належне виконання зобов’язання –це, передусім, виконання його відповідно до умов договорів та інших актів законодавства. Пріоритетність умов договору дає можливість його сторонам обрати такий конкретний варіант виконання зобов’язання, який би найбільшою мірою відповідав їхнім інтересам, оскільки сторони в договорі можуть відступати від положень цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист від 02.08.2010р. (а.с.27) з вимогою передати рухоме майно у власність Позивача, після чого останній зобов’язується видати простий вексель у якості розрахунку за договором купівлі-продажу рухомого майна та підписати акти приймання-передачі зазначеного векселя.

Відповідач в порушення умов договору відмовився передати визначене договором купівлі-продажу рухоме майно та прийняти у якості оплати простий вексель, про що зазначив у листі від 02.08.2010 року (а.с.28).

Оцінивши даний договір, із якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Згідно п.1 ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Відповідно п.1 ст. 663 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно ст.530 ЦК України.

Відтак, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що лист №б/н від 02.08.2010р. є вимогою про передачу рухомого майна. Вказаний лист направлено Відповідачу з вимогою передати у власність ТОВ „Автодорожник – Плюс” рухоме майно, зазначене у додатку №1 до договору в загальній кількості 988 (дев’ятсот вісімдесят вісім) одиниць за актом приймання-передачі. Також Позивач зобов’язується видати простий вексель у якості розрахунку за договором купівлі-продажу нерухомого майна (докази отримання підтверджені листом – відповіддю від 02.08.2010р. Відповідача (а.с. 28)). Відтак 02.08.2010р. (направлення відповідачу вимоги) +7 днів, отже у Позивача виникло саме 09.08.2010р. право на отримання рухомого майна.

Позивач має право розрахуватися з Відповідачем, як грошовими коштами так і векселем, а також іншим чином, в порядку, що не суперечить діючому в Україні законодавству, згідно п.2.3 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов’язку внатурі.

Отже, враховуючи що підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір купівлі-продажу рухомого майна, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Автодорожник-Плюс” та Відкритим акціонерним товариством „Петровський машинобудівний завод” згідно рішення господарського суду Донецької області від 15 липня 2010р. у справі №9/123пд, в якому не передбачено право Відповідача відмови Позивачу у передачі рухомого майна, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Автодорожник-Плюс”, м.Красногорівка, Донецька область до Відкритого акціонерного товариства „Петровський машинобудівний завод”, м.Донецьк про зобов’язання виконати в натурі зобов’язання за договором купівлі-продажу рухомого майна задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство „Петровський машинобудівний завод”, м.Донецьк (83038, м.Донецьк, вул.Чусовська, 1, ЄДРПОУ 00175018) виконати в натурі зобов’язання за договором купівлі-продажу рухомого майна, укладеного згідно рішення господарського суду Донецької області від 15.07.2010р. у справі №9/123пд, а саме:

- передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю „Автодорожник-Плюс” (83038, Донецька область, Маріїнський район, м.Красногорівка, вул.Юго-восточна, 1, ЄДРПОУ 36710566) рухоме майно, перелік якого надається в додатку №1 до договору за актом приймання-передачі а саме:

- прийняти у якості оплати за договором купівлі-продажу рухомого майна простий вексель шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі;

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Петровський машинобудівний завод”, м.Донецьк (83038, м.Донецьк, вул.Чусовська, 1, ЄДРПОУ 00175018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автодорожник-Плюс” (85630, Донецька область, Маріїнський район, м.Красногорівка, вул.Юго-восточна, 1, ЄДРПОУ 36710566) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 07.09.10р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя                               

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.10