Постанова № 11164983, 17.08.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 р. м. Чернівці Справа №2а-1688/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ватаманюка Р.В.; секретаря судового засідання Закієвої А.В.;

за участю: представника позивача Королюк В.І. (довіреність від 19.04.2010 року №6);

представників відповідача Бишки М.Є. (довіреність від 14.04.2010р. №3362/9/10-007) ; Кукуряка Р.І. (довіреність від 6.05.2010р. №4060/9/10-007);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Герцаївське автотранспортне підприємство»до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької областіпро визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.08.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ :

В поданому 20.04.2010 року адміністративному позові позивач та з врахуванням уточнення позовних вимог від 27.05.2010 року просив суд визнати протиправними дії посадових осіб Новоселицької МДПІ по здійсненню планової перевірки приватного підприємства «Герцаївське автотранспорт підприємство», за наслідками якої складений акт від 17.03.2010 року та визнати нечинним та скасувати рішення №0000302323202/23 від 23 березня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 362 838,94 грн.

В обґрунтування свої позивних вимог позивач зазначив наступне.

Відповідачем порушений порядок проведення перевірки, результати якої оформлено актом б/н від 17.03.2010р., оскільки планова перевірка позивача проведена без наявності підстав, передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні»і з порушенням порядку її проведення.

Акт перевірки б/н від 17.03.2010 року, який складений за наслідками перевірки, дії про проведенню якою є неправомірними, як доказ у справі, одержано з порушенням закону. А відтак, відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України, вказаний перевірки, як доказ встановлення факту порушень позивачем п.п.5.2 п.5 та п.п.2.8 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»не може бути взятий до уваги.

Крім, того за висновками перевірки ПП «Герцаївське автотранспортне підприємство»порушено п. 2.8, п. 5.2 Постанови Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні». На підставі Акту перевірки 23 березня 2010 року Відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових)санкцій №0000302323202/23 на суму 362 838,94 грн.

Вважає, що рішення № 0000302323202/23 від 23 березня 2010 року прийняте з порушенням норм чинного законодавства. (а.с. 3-7, 44-45)

Відповідач не погоджуючись з заявленим позовом 11.05.2010 року та 15.06.2010 року подав суду заперечення.

За результатами перевірки ПП «Герцаївське АТП»складено акт №0239/24/02/23/34178794 від 17.03.2010 року, форму якого наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 р. № 534. та в підпункті 2.2.14 пункту 2 акту відображено інформацію про факти, які встановленні в ході перевірки

Посилання позивача в заяві на те, що перевірка ПП «Герцаївське АТП»не відповідає вимогам ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в частині не повідомлення платника податків за 10 днів про проведення перевірки є безпідставним, оскільки ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

В результаті перевірки встановлено порушення п.п.5.2 п.5 та п.п.2.8 п.2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»№637 від 15.12.2004 року, затвердженої Постановою Правління Національного банку України, а саме встановлено понадліміт залишку готівкових коштів в касі на кінець дня за первинними бухгалтерськими документами підприємства (касові книги за 2007-2010р.) на загальну суму 192 261,18 грн.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами, а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004 року, затвердженого постановою Правління Нацбанку України не враховано понадлімітні залишки готівки у дні які протягом трьох денного періоду передували дню в якому проводились виплати, які належать до фонду оплати праці, а саме: 12.02.2008р. понадлімітний залишок готівки становить 877,55 грн., виплата заробітної плати проводилась 13.02.2008р.; 12.03.2008р. понадлімітний залишок готівки становить 1 321,20 грн., виплата заробітної плати проводилась 13.03.2008р.; 10.04.2008р. понадлімітний залишок готівки становить 1 137,60 грн., виплата заробітної плати проводилась 14.04.2008р.; 14.07.2008р. понадлімітний залишок готівки становить 3 242,05 грн., виплата заробітної плати проводилась 15.07.2008р.; 30.10.2009р. понадлімітний залишок готівки становить 4 263,31 грн., виплата заробітної плати проводилась 31.10.2009р.

Всього понадлімітних коштів в касі ПП «Герцаївське АТП»за вказаними датами становило 10 841,71 грн.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.95 № 436/95 передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. (а.с. 33-36, 51-53).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача позов не визнали повністю посилаючись на обставини викладені в запереченні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі направлень на проведення позапланової перевірки №129 та №130 від 17.03.2010 року та згідно плану-графіку проведення перевірок за дотриманням суб'єкта господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій на березень 2010 року Новоселицькою МДПІ проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги) , вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгові патентів та ліцензій позивача. За результатами перевірки ПП «Герцаївське АТП»складено акт №0239/24/02/23/34178794 від 17.03.2010 року. Згідно акту ПП «Герцаївське АТП»порушено п. 2.8, п. 5.2 Постанови Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні». (а.с. 8-14)

На підставі Акту перевірки 23 березня 2010 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000302323202/23 на суму 362 838,94 грн. (а. с. 15).

Згідно статуту ПП «Герцаївське АТП»основний вид діяльності підприємства - надання транспортних послуг, який передбачає роботу підприємства у вихідні та святкові дні. (а.с. 18-22).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору .

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягомрозумного строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265 95-ВР від 06.07.1995 року ДПА України був прийнятим наказ №355 від 27.05.2008р. «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків».

Зокрема в п. 3.1 ст. 3 додатку №1 вищевказаного наказу ДПА України, зазначено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством на підставі рішення керівника органу державної податкової служби. Пунктом 3.2 статті 3 цього наказу передбачено, що перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо па перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу - ДПС.

Згідно статті 16 Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченим законодавством України.

Статтею 11-1 Закону України від 04.12.90 № 509 «Про державну податкову службу в Україні»передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, стаття 11-1 Закону № 509 хоча і містить частину 7 (позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів. визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду), однак не визначає підстави і порядок проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Статтею 11-2 Закону № 509 «Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок»врегульовано порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових перевірок. Зокрема нормою даного Закону визначено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення.

Підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом № 265/95 та п 3.1. п.3.2 додатку №1 до наказу ДПА України від 27.05.2008 року № 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» та проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби.

Виходячи з пояснень сторін, досліджених доказів, встановлених на підставі них фактів, відповідних правовідносин та системного аналізу норм права, що регламентують спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо проведення перевірки позивача, є правомірними і відповідають вимогам ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, та тютюнових виробів», тобто вчиненні у спосіб та в межах компетенції передбаченої законом.

Посилання позивача на те, що відповідачем не направлено письмове попередження про направлення на проведення відповідної перевірки, судом до уваги не взяти, як таке що не базується на вимогах закону. Оскільки жодним нормативним актом не передбачено такий обовязок відповідача. А таке твердження суперечить меті проведення даної категорії перевірок.

Перевіряючи правомірність прийнятого рішення суд виходить з наступного.

Суд погоджується з твердженням позивача, що фінансові (штрафні) санкції за перевищення лімітів готівки в касах та право органів державної податкової служби на застосування фінансових (штрафних) санкцій за такі порушення правил здійснення господарської діяльності має визначатись Законами України, а не Указами Президента України.

Пунктом 5.10 Постанови Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні»(далі Постанова № №637) передбачено, що готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Пунктом 7.22 Постанови №637 передбачено, що під час перевірок зясовується те, як підприємство дотримується встановленого ліміту каси, строків і порядку готівкової виручки. Крім того, має враховуватися те, що кошти, які одержані з каси банку або спрямовані з виручки на виплати, що належать до фонду оплати праці відповідно до пункту 2.10 Положення №637 протягом трьох - п'яти робочих днів зберігатися в касі понад установлений ліміт каси.

Позивачем витрачались кошти виключно на господарські потреби та заробітну плату. Зв'язок між сумою виручки на кінець робочого дня та визначення цілей на які була витрачена готівка не проводився.

Виходячи з встановлених обставин, системного аналізу норм Законів що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв в супереч вимог ст. 19 Конституції України, та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема спірне рішення прийняте в супереч повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; не пропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Тому вказане рішення як протиправне підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.

Таким чином адміністративний позов в цілому підлягає задоволенню частково.

А саме підлягає задоволенню вимога в частині визнання протиправним та скасування рішення №0000302323202/23 від 23 березня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 362 838,94 грн. І іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присуджує на користь позивача понесені ним судові витрати судовий збір в сумі 1.70 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасування рішення №0000302323202/23 від 23 березня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 362 838,94 грн. (триста шістдесят дві гривні вісімсот тридцять вісім гривень девяносто чотири копійки).

3.В задоволенні адміністративного позову в іншій частині (щодо визнання протиправним дій посадових осіб по здійсненню перевірки) відмовити

4.Стягнути з Державного бюджету на користь приватного підприємства «Герцаївське автотранспортне підприємство» судові витрати у розмірі 1.70 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено в повному обсязі 22 серпня 2010 року.

Суддя Р.В. Ватаманюк