Постанова № 11164553, 09.09.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 вересня 2010 року Справа № 2а-2897/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МогиланС.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 16-50 год. адміністративну справу

за позовом: Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград»,

до відповідача: Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача Слюсара О.В.,

відповідача Скрипника О.М.,

Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград»звернулося з позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000942310/0 від 21.07.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 18110,00 грн., та яке винесене на підставі акту №9/23-10/03346822 від 12.07.2010 р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», код за ЄДРПОУ 03346822 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2008 р. по взаємовідносинах з ПП «Україна Спецагро»(код за ЄДРПОУ 34894693)».

Позивач вказує, що висновки перевіряючих ґрунтуються на тому, що позивачем включено до складу податкового кредиту за грудень 2008 року суми податку на додану вартість у звязку з придбанням товарів згідно нікчемного правочину з ?ПП «Україна Спецагро».

Позивач зазначає, що ним у ПП «Україна Спецагро»придбано у відповідності до договору купівлі-продажу засувку чавунну Ду1000Ру з електроприводом. Позивач вказує, що ним правомірно сплачену суму ПДВ віднесено до податкового кредиту, оскільки факт передачі майна та використання його в господарській діяльності підприємства підтверджений первинними документами, а тому вважає, що податкове повідомлення-рішення винесене всупереч вимогам чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам.

Відповідачем подано заперечення на позовну заяву у відповідності до якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі., оскільки ОКВП «Дніпро-Кіровоград»господарська операція на підставі якої було сформовано податковий кредит, здійснена, на його думку, без мети реального настання правових наслідків, так як контрагентом є підприємство, що має ознаки фіктивності.

В судове засідання зявився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, що вказані в запереченні на позовну заяву.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 09.09.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 15.09.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Кіровоградської ОДПІ та ДПА у Кіровоградській області у період з 07 липня 2010 року по 09 липня 2010 року проведено позапланову виїзну перевірку Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2008 р. по взаємовідносинах з ПП «Україна Спецагро», за результатами якої складено акт №9/23-10/03346822 від 12.07.2010 р. (а.с.12-21), де висновками, зокрема, є порушення ОКВП «Дніпро-Кіровоград», на думку відповідача п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого, на думку відповідача, занижено податок на додану вартість за грудень 2008 року на суму 12073,00 грн.

21.07.2010 р. Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки №9/23-10/03346822 від 12.07.2010 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000942310/0 від 21.07.2010 р. (а.с.11) з податку на додану вартість у сумі 12073,00 грн. за основним платежем та 6037,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 18110,00 грн.

Як встановлено в судовому засіданні податкове зобовязання з податку на додану вартість (основний платіж), визначене відповідачем у звязку із включенням ОКВП «Дніпро-Кіровоград»до складу податкового кредиту за грудень 2008 року суми податку на додану вартість за податковою накладною №926 від 23.12.2008 року (а.с.140), виписаною ПП «Україна-Спецагро»на засувку чавунну Ду 1000 Ру 10 з електроприводом на загальну суму 72436,00 грн. (в т.ч. ПДВ 12072,67 грн.).

Відповідач вважає, що вказана податкова накладна виписана за господарською операцією, яка здійснена на підставі нікчемного правочину з ПП «Україна-Спецагро», без мети реального настання правових наслідків, так як контрагентом є підприємство, що має ознаки фіктивності.

Матеріали справи містять копію договору купівлі-продажу №9-002/21, відповідно до умов якого Приватне підприємство «Україна-Спецагро»взяло на себе зобовязання передати, а Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград»оплатити вартість засувки чавунної Ду 100 Ру з електроприводом за 72436,00 грн., в т.ч. ПДВ 12072,67 грн. (а.с.28-29, 137).

Згідно видаткової накладної №926 від 23 грудня 2008 року Приватне підприємство «Україна-Спецагро»передало позивачеві засувку чавунну Ду 100 Ру з електроприводом за 72436,00 грн., в т.ч. ПДВ 12072,67 грн. (а.с.141).

Платіжним дорученням № 2561 від 29.12.2008 р. ОКВП «Дніпро-Кіровоград»перерахувало ПП «Україна-Спецагро»72436,00 грн. в оплату за засувку чавунну Ду 1000 Ру 10 з електроприводом, що не заперечувалось відповідачем (а.с.31).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року (а.с.116-119) позивачем включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 291479,00 грн., в тому числі 12072,67 грн. на підставі податкової накладної №926 від 23.12.2008 р., виписаної Приватним підприємствм «Україна-Спецагро»(а.с.140).

В судовому засіданні встановлено, що контрагент ОКВП «Дніпро-Кіровоград»- ПП«Україна-Спецагро»на момент видачі податкової накладної, був зареєстрований платником податку на додану вартість та був юридичною особою, не обмеженою будь-яким чином щодо здійснення господарської операції з купівлі-продажу, що не заперечувалось відповідачем, а тому відповідно до вимог п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»мало обовязок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»від 15.04.2010 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 4 грудня 2007 року, прийнятій у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват комплект" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, обовязковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є здійснення її субєктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження. Сформульоване в Господарському кодексі України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення.

З матеріалів справи вбачається відображення господарської операції з придбання засувки чавунної в бухгалтерському обліку позивача (а.с.35).

В матеріалах справи міститься накладна на внутрішнє переміщення №ФП-0000556 від 24.12.2008 р., відповідно до якої відбулося переміщення засувки чавунної з центрального складу №1 на Олександрійський цех експлуатації (Олександрійська насосна станція) (а.с.34), що відображено також в бухгалтерському обліку (а.с.35). Засувці присвоєно інвентарний номер 1896 (а.с.36-37).

Згідно акту №ФВЭ-000345 введення в експлуатацію основних засобів від 31.12.2008 р. передано в експлуатацію придбану засувку в Олександрійській насосній станції (а.с.42).

У відповідності до інвентаризаційної відомості №11969 товарно-матеріальних цінностей станом на 01.11.2009 р. засувка чавунна Ду1000 Ру 10 з електроприводом знаходилася та використовувалась на Олександрійській насосній станції (а.с.43-44).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

При цьому в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі «Про податок на додану вартість»передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належно оформленої та виданої податкової накладної, що узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові №08-158 від 09.09.2008 року.

З огляду на надані позивачем первинні документи, суд приходить до висновку, що господарська операція з купівлі-продажу засувки чавунної між ОКВП «Дніпро-Кіровоград»та ПП «Україна-Спецагро»була реальною та товарною, придбану засувку позивачем використано в своїй господарській діяльності, тож, враховуючи належно оформлену податкову накладну (а.с.140), позивач обґрунтовано включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 12072,67грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0000942310/0 від 21.07.2010 р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В звязку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати з Державного бюджету України в сумі 3,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000942310/0 від 21.07.2010 р., винесене Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією, яким Обласному комунальному виробничому підприємству «Дніпро-Кіровоград»визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 12073,00 грн. основного платежу та 6037,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 18110,00 грн.

Присудити Обласному комунальному виробничому підприємству «Дніпро-Кіровоград», код ЄДРПОУ 03346822 (25009, м.Кіровоград, вул. 50-років Жовтня, 19 а) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Дата виготовлення постанови у повному обсязі 14 вересня 2010 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуС.В. Могилан