Ухвала суду № 111619479, 08.06.2023, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/2477/23

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Сокаль 08.06.2023 року

Слідчий суддяСокальського районногосуду Львівської області ОСОБА_1 за участю :

секретаряОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокаля клопотання старшого слідчого Відділення поліції №2 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_6 розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141310000175 від 06.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст. 185 КК України, про застосування до підозрюваного запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою,-

в с т а н о в и в:

На розгляді суду перебуває дане кримінальне провадження.

Слідчий подав клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

клопотання мотивоване наступним : досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , 06 червня 2023 року о 21 годині 04 хвилини в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого продовжено Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженого Законом України №2500-IX від 19.02.2023, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з метою власного збагачення, перебуваючи у торговому залі магазину ТОВ «АТБ Маркет», що розташований за адресою: Львівська область, Червоноградський район, м. Сокаль, вул. Шептицького, 49А, шляхом вільного доступу, проник в складське приміщення магазину, звідки взяв 16 банок слабоалкогольного напою "Villa Bianca FRAGOLINO", вартістю 41.30 гривні (сорок одна гривня тридцять копійок) кожна, загальною вартістю 660,8 гривень (шістсот шістдесят гривень вісімдесят копійок) та сховав у свій рюкзак, однак був помічений вантажником магазину, в результаті чого ОСОБА_5 залишив рюкзак із 16-ма банками слабоалкогольного напою "Villa Bianca FRAGOLINO" в службовому приміщенні, а сам з місця події втік. Таким чином ОСОБА_5 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням в сховище, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 4 ст.185 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сокаль, Львівської області, проживаючий по АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не працюючий, з середньою-спеціальною освітою, раніше судимий, востаннє 08.12.2017 Сокальським районним судом за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, відносно якого 29.03.2018 та 18.12.2018 скеровано обвинувальні акти в Сокальський районний суд за ч.2 ст.185 КК України, та 27.02.2023 і 05.06.2023 за ч.4 ст.185 КК України, який не являється нотаріусом, депутатом чи адвокатом.

07 червня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.

Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними в процесі досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема:

Протоколом затримання ОСОБА_5 ;

Протоколом огляду місця події;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

Протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 ;

Протоколом проведення впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_8 ;

Протоколом проведення впізнання за участі свідка ОСОБА_7 .

Протоколом огляду відеозапису.

Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Як зазначено у пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011, п.32 рішення у справі «Фокс, Кампбел і Хартлі проти Сполученого Королівства» слідчий суддя (суд) повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Вважаю, що зібрані в ході досудового розслідування докази дають підстави стверджувати, що підозра є обґрунтованою.

Наявними ризиками, які дають підстави вважати, що підозрюваний може ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків є:

Перебуваючи на волі ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки такому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від від п`яти до восьми років і це може стимулювати його до втечі, а також останній ніде офіційно не працює, не має постійного легального джерела доходу та міцних соціальних зв`язків за місцем проживання;

ОСОБА_5 в минулому неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення та на шлях виправдання не став, а тому є ризик, що перебуваючи на волі він може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Незаконно впливати на представника потерпілого та свідків шляхом їх переконання та залякування і може схилити їх до зміни даних ними показань, або не дачі показань у кримінальному провадженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Керуючись вимогами ст. 178 КПК України крім зазначених вище ризиків, прошу суд врахувати наступні обставини, які можуть сприяти настанню вищевказаних ризиків, а саме, те що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, ОСОБА_5 не одружений, не має утриманців, не працює, не має постійного джерела доходів, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, наявність доказів, які в сукупності свідчать про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, а також вчинення даного кримінального правопорушення в період дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання згідно ухвали слідчого судді Сокальського районного суду від 16.05.2023 у кримінальному провадженні №12023141310000141.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, таким чином, вважаю, що оцінка в сукупності всіх обставин, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, в тому числі, у виді тримання під вартою, вказує на необхідності клопотати про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливості застосування до нього інших, більш м`яких запобіжних заходів.

Зокрема, застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним, оскільки обставини вчинення ним кримінального правопорушення, а також дані, що характеризують його особу, свідчать про неможливість застосування до нього запобіжного заходу, передбаченого ст. 179 КПК України, тобто, особистого зобов`язання, так як вищевикладені обставини в їх сукупності вказують на те, що у разі застосування до нього вказаного запобіжного заходу такий ним з високою ймовірністю може бути порушено.

Крім того, враховуючи вказане неможливо передати підозрюваного ОСОБА_5 на особисту поруку іншим особам з огляду на відсутність таких осіб, які б висловили згоду на надання суду відповідного письмового зобов`язання, застосування запобіжного заходу, передбаченого ст. 180 КПК України до підозрюваного ОСОБА_5 теж є на даний час неможливим.

Також, з урахуванням вищевикладених обставин, а також того, що ОСОБА_5 ніде не працює та не має достатніх грошових засобів для внесення застави, унеможливлює застосування до нього, як самостійного запобіжного заходу, передбаченого ст. 182 КПК України.

Крім того, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, передбаченого ст. 181 КПК України, а саме домашнього арешту, є неможливим, оскільки за адресою проживання у нього міцні соціальні зв`язки, а тому застосування даного запобіжного заходу може мати наслідком настання ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, оскільки умови такого запобіжного заходу, ним можуть бути порушені з метою уникнення від відбування реального покарання, вчинення тиску на свідка у кримінальному провадженні та такий запобіжний захід не може повною мірою запобігти ризику продовження вчинення кримінальних правопорушень.

У відповідності до п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року застосування тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості".

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засідання клопотання підтримав, просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5

ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні, заперечили відносно даного клопотання, та просять суд визначити Домашній Арешт.

Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Як зазначено у пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011, п.32 рішення у справі «Фокс, Кампбел і Хартлі проти Сполученого Королівства» слідчий суддя (суд) повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Заслухавши думку сторін кримінального провадження слідчий суддя дійшов до висновку, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк ві 5 до 8 років, розлучений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, осіб похилого віку, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, тобто мають місце ризики вказані слідчим в клопотанні про обрання останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням у Львівському слідчому ізоляторі..

Тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі підозрюваного, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя і ухиленню від суду.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому наявна необхідність у обранні такого запобіжного заходу із зазначенням визначеного строку з визначення розміру застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму.

На підставі викладеного, керуючись ст.194 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

клопотання задоволити. Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сокаль, Львівської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 06.08.2023 року включно з поміщенням останнього до ДУ "Львівська установа виконання покарань №19".

Визначивши розмір застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 51 780 (п`ятдесят одна тисяча сімсот вісімдесят) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в даній ухвалі, протягом строку дії ухвали.

Реквізити для внесення застави: код отримувача (код за ЄДРПОУ):26306742, Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ; Банк отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача:UA598201720355219002000000757.

У випадкувнесеннязастави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки:

1. повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

2. прибувати на першу вимогу до суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ГУ ДКСУ коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити прокурора і Сокальський районний суд Львівської області.

У разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покладається на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Слідчий суддя : ОСОБА_1