Рішення № 111617231, 19.06.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/310/23

Провадження № 2/752/3466/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 червня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Машкевич К.В.

при секретарі Гненик К.П.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0505298160 від 20.07.2020 в сумі 88536,82 грн, витрат на оплату судового збору в сумі 2481,00 грн, витрат на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.07.2020 між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем було укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0505298160, відповідно до якого, позивач надав відповідачу фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах цього договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Pozichka».

Відповідно до умов договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000,00 грн в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами.

Договір позики укладений в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики №0505298160 від 20.07.2020, що акцентована відповідачем 20.07.2020, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором.

Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

ТОВ «Інфінанс» належним чином виконало свої зобов`язання за договором кредиту, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору кредиту.

18.10.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт-Капітал» укладено договір факторингу №18-10/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт-Капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором позики №0505298160 від 20.07.2020.

За період користування кредитними коштами, відповідачем здійснено часткові платежі на погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, однак станом на момент подання позову до суду, заборгованість за кредитним договором не погашається, проценти за користування кредитними коштами відповідачем не сплачуються, в результаті чого утворилася прострочена заборгованість в сумі 88536,82 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 7500,00 грн, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги - 58143,75 грн, заборгованості за нарахованими відсотками згідно договору кредиту - 22893,07 грн.

На підставі зазначеного позивач просить про задоволення позову.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.02.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

У встановлений ухвалою строк від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 20.07.2020 між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0505298160, відповідно до якого, позивач надав відповідачу фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах цього договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Pozichka».

Відповідно до умов договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000,00 грн в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами.

Договір позики укладений в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики №0505298160 від 20.07.2020, що акцентована відповідачем 20.07.2020, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6, 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України.

Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Вбачається, що ТОВ «Інфінанс» належним чином виконало свої зобов`язання за договором кредиту, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Встановлено, що 18.10.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт-Капітал» було укладено договір факторингу №18-10/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт-Капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором позики №0505298160 від 20.07.2020.

Згідно ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ «Вердикт-Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Інфінанс» втратив такі права.

Згідно Додатку №3 до Договору факторингу №18-10/21 від 18.10.2021, за кредитним договором №0505298160 від 20.07.2020 у позичальника наявна заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в розмірі 7500,00 грн та заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги в розмірі 58143,75 грн.

Пунктом 1.6. договору надання позики №0505298160 від 20.07.2020 визначено, що до умов даного Договору застосовуються фіксована процентна ставка. Порядок обчислення процентної ставки встановлюється цим пунктом Договору та Правилами. Максимальна відсоткова ставка нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75%.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 18.10.2021 по 09.04.2022 становить 22893,07 грн, що розрахована виходячи із відсоткової ставки 1,75%.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1ст. 612 ЦК України).

Згідно статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно положень статей76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором №0505298160 від 20.07.2020, що свідчить про неналежне виконання останнім умов цього договору.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 9000,00 грн слід зазначити таке.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду копії таких документів: договір про надання правової допомоги; заявку на надання юридичної допомоги; витяг з акту про надання юридичної допомоги з детальним описом наданих послуг, відповідно до якого визначено розмір витрат на правничу допомогу, який складає в сукупності 9 000,00 грн; платіжне доручення про оплату згідно договору про надання правової допомоги.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9000,00 грн витрат за надання правової допомоги.

З урахуванням задоволення позову, у відповідності до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 481,00 грн.

Керуючись статтями 512, 516, 526, 610, 611, 612, 1050, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , відома адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б) заборгованість за договором надання позики №0505298160 від 20.07.2020 в сумі 88536,82 грн, витрати на оплату судового збору в сумі 2481,00 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відома адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя