Вирок № 111600664, 19.06.2023, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

19.06.2023

Справа № 331/2750/23

Провадження № 1-кп/331/435/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження № 42022081370000496 від 10.11.2022 року з обвинувальним актом у відношенні

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має повну вищу освіту, перебуває у цивільному шлюбі, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» має статус адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 699 від 03.10.2008 видане Запорізькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури), командира 1-го взводу охорони роти охорони та забезпечення військової частини НОМЕР_1 , капітана, раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.405, ч.5 ст.407 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі, Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022, №259/2022 від 17.05.2022, № 341/2022 від 12.08.2022, № 573/2022 та від 07.11.2022 № 757/2022 строк дії воєнного стану в України продовжено, до 21.02.2023. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № №69/2022 «Про загальну мобілізацію» з 24.02.2022 на території України оголошено проведення мобілізації.

Пунктом 8 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, Інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

17.08.2022 на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 ОСОБА_3 призвано ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за мобілізацією та цього ж дня направлено до військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «капітан».

Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», початком проходження військової служби громадянами, призваними на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, з 17.08.2022 капітан ОСОБА_3 набув статусу військовослужбовця.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2022 № 10дск капітана ОСОБА_3 призначено на посаду командира 1-го взводу охорони роти охорони та забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2022 №11 капітана ОСОБА_3 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем, капітан ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, Військової Присяги, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до статей 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

У відповідності до вимог ст.59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ОСОБА_3 , як командир (начальник), зобов`язаний показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Поряд з цим, наказом Головнокомандувача Збройних сил України від 29.08.2022 № 1148 старшого лейтенанта ОСОБА_6 призначено на посаду командира роти охорони та забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Наказом Командувача Військово-морських сил України від 13.09.2022 №312 старшому лейтенанту ОСОБА_6 присвоєно військове звання «капітан».

Положеннями ст.ст. 28-33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут) передбачено, за своїм службовим становищем та військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовці.

Відповідно до п.111 Статуту командир роти (корабля 4 рангу) підпорядковується командирові батальйону (дивізіону кораблів) і є прямим начальником усього особового складу роти (корабля).

Відповідно до п.119 Статуту командир взводу (групи, башти) підпорядковується командирові роти (бойової частини) і є прямим начальником усього особового складу взводу (групи, башти).

Таким чином, під час проходження військової служби капітан ОСОБА_6 являвся безпосереднім начальником капітана ОСОБА_3 .

Проте, командир 1-го взводу охорони роти охорони та забезпечення військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення.

Так, капітан ОСОБА_3 , проходячи військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира 1-го взводу охорони роти охорони та забезпечення, 24.10.2022 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, не з`явився вчасно на службу без поважних причин з лікувального закладу КНП «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Запорізької міської ради, а саме до військового містечка № НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , про своє місцезнаходження безпосередньому та прямим командирам не повідомив, та самоусунувшись від виконання своїх службових обов`язків, проводив час на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 не приймав, таким чином до 08.11.2022 безпідставно перебуваючи поза межами військової частини. 08.11.2022 капітан ОСОБА_3 прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 про що доповів своєму безпосередньому начальникові.

Після цього, 22.11.2022 о 18 год. 30 хв. капітан ОСОБА_3 , проходячи військову службу за мобілізацією на посаді командира 1 -го взводу охорони роти охорони та забезпечення військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, діючи повторно, самовільно залишив місце служби - військове містечко № НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 , розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , про своє місцезнаходження безпосередньому та прямим командирам не повідомив, та самоусунувшись від виконання своїх службових обов`язків, проводив час на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 не приймав, таким чином до 11.12.2022 безпідставно перебуваючи поза межами військової частини. 11.12.2022 капітан ОСОБА_3 прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 про що доповів своєму безпосередньому начальникові.

Крім того, 10.01.2023 о 16 год. 00 хв. капітан ОСОБА_3 , проходячи військову службу за мобілізацією на посаді командира 1-го взводу охорони роти охорони та забезпечення військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, діючи повторно, самовільно залишив місце служби - військове містечко № НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 , розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , про своє місцезнаходження безпосередньому та прямим командирам не повідомив, та самоусунувшись від виконання своїх службових обов`язків, проводив час на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 не приймав, таким чином до 01.02.2023 безпідставно перебуваючи поза межами військової частини. 01.02.2023 капітан ОСОБА_3 прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 про що доповів своєму безпосередньому начальникові.

Крім того, 11.12.2022 о 19 год. 00 хв., командир 1-го взводу охорони роти охорони та забезпечення військової частини НОМЕР_1 , капітан ОСОБА_3 прибув до місця несення служби у військове містечко № НОМЕР_3 , розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , після безпідставної відсутності протягом 20 діб за місцем служби, в той час як командир роти охорони та забезпечення військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_6 ніс службу у добовому наряді в якості чергового по військовому містечку № 3 військової частини НОМЕР_1 , якому капітан ОСОБА_3 здійснив доповідь про своє прибуття.

В той же час, капітан ОСОБА_6 , який ніс службу в якості чергового по військовому містечку № 3, виконуючи обов`язки з військової служби за посадою командира роти охорони та забезпечення військової частини НОМЕР_1 , виконуючи свої обов`язки з підтримання військової дисципліни, бойової готовності підпорядкованої роти, успішного виконання ним бойових завдань та підтримання внутрішнього порядку у роті, почав проведення бесіди з підлеглим йому капітаном ОСОБА_3 з метою з`ясування причини безпідставної відсутності останнього за місцем служби, а також щодо необхідності в подальшому дотримання військової дисципліни.

Проте, капітан ОСОБА_3 , реагуючи на зауваження профілактичного характеру, будучи невдоволеним зауваженнями, висловленим в його бік безпосереднім командиром капітаном ОСОБА_6 , почав у присутності інших військовослужбовців висловлювати нецензурні вислови на адресу останнього, на що ОСОБА_6 зробив зауваження капітану ОСОБА_3 щодо припинення порушення військової дисципліни.

Приблизно о 19 год. 10 хв. 11.12.2022, капітан ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні чергової частини військового містечка № НОМЕР_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , усвідомлюючи протиправний та позастатутний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що капітан ОСОБА_6 є його безпосереднім начальником за посадою, діючи в умовах воєнного стану та реалізуючи свій раптово виниклий умисел направлений на вчинення насильства щодо командира роти охорони та забезпечення військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_6 , у зв`язку із виконанням ним обов`язків з військової служби, заподіяв тілесні ушкодження капітану ОСОБА_6 шляхом нанесення не менше двох ударів кулаками рук в область голови останнього, внаслідок чого капітану ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці правої вушної раковини, садна в правому крилі носа з розповсюдженням на шкірну частину ділянки губ праворуч та в правій завушній ділянці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав повністю та пояснив, що в серпні 2022 року його було мобілізовано та направлено до військової частини, яка знаходилась в стані формування. Командира військової частини по факту не було, посади постійно змінювались. В організації роботи військової частини на його думку було багато прогалин, які він хотів налагодити, однак побачив супротив з боку офіцерів старших його за званням. Далі, його призначили на посаду командира взводу, однак особи, які також працювали у військовій частині, не приймали його до свого колективу, пропонували перевестись в іншу частину, оскільки окрім нього ніхто нічим займатись не хотів. Вказує на те, що на той час у військовослужбовців була маленька заробітна плата, його це не влаштовувало та він намагався вияснити причину вказаного. Далі, почались словесні конфлікти з потерпілим ОСОБА_6 . Йому не подобалась така обстановка в колективі та він вирішив піти. Далі, в жовтні 2022 року представники керівництва почали його постійно ставити в наряди, які він не повинен нести за званням. Вказує на те, що ніяких бойових завдань він та його підлеглі не виконували. Крім того, після вибухів, які лунали у місті, в них був наказ розосередитися, з чого вбачається, що вихід в місто був вільний. Далі, він захворів, у зв`язку з чим перебував у госпіталі, після чого був виписаний з госпіталя та продовжив лікуватися у сімейного лікаря, знаходячись вдома, про що повідомив представників військової частини. Після чого, він отримав маленьку заробітну плату, почав з`ясовувати причину, однак ніхто не міг пояснити,чому так вийшло. На що він образився та пішов з військової частини додому. Весь час він був вдома, однак ніхто з військової частини його не шукав.08 листопада 2022 року він повернувся до військової частини. Знову був невдоволений порядком проходження військової служби, оскільки не отримував заробітну плату та мав погані відносити із товаришами по службі. Крім того, керівництво відносно нього постійно виносили догани, тим самим притягали його дисциплінарної відповідальності. Образившись на вищевказані факти, він прийняв рішення знову залишити військову частину. Щодо подій, які виникли 11 грудня 2022 року, пояснив, що він прибув до військової частини та посварився із своїм безпосереднім керівником ОСОБА_6 , який у своєму кабінеті став робити йому зауваження з приводу відсутності на службі. У якийсь момент ОСОБА_7 підвищив голос та встав, що він розцінив як можливий напад на нього та інтуітивно став захищатися, виставивши руку перед собою, тим самим можливо наніс удари останньому, після чого інші солдати, які перебували поруч, завалили його та зв"язали до приїзду ВСП. Зазначив, що розуміє неправолмірність своїх дій щодо усіх епізодів кримінальних правопорушень, однак просив суд врахувати ті особисті мотиви, які стали причиною такою його поведінки. Окремо просив взяти до уваги, що він має позитивну характеристику із місця роботи - Ради адвокатів Запорізької області, раніше ніколи не притягувався до відповідальності, має цивільну дружину та неповнолітню дитину, яку повністю утримує за власний рахунок, у вчиненому щиро розкаявся та має намір продовжувати військову службу та нсти військовий обов"язок належним чином. Просив суд при призначенні покарання застосувати ст. 69 та ст. 75 КК України та не позбавляти його волі.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі в повному обсязі через повне визнання обвинуваченим обставин скоєння кримінальних правопорушень.

Таким чином,оцінюючі зібраніпо справідокази,суд вважає,що винуватістьобвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати:

- за ч.5 ст.407 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану, та у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану;

- за ч.4 ст.405 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у заподіянні тілесних ушкоджень начальникові у зв`язку з виконанням ним обов`язків з військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 ,у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив кримінальніправопорушення,які згідност.12КК Українивідносяться докатегорії тяжкихзлочинів,раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є військовослужбовцем, займав посаду командира 1-го взводу охорони роти охорони та забезпечення військової частини НОМЕР_1 , має численні дисциплінарні стягення за час служби, має цивільну дружину, на утриманні неповнолітніх дітей не має, за минулим місцем роботи характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 на підставі ст. 67 КК України, судом не встановлені.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, беручи до уваги, що вчинені обвинуваченим військові злочини в умовах воєнного стану свідчать про відсутність у останнього бажання до проходження подальшої служби у Збройних Силах України, та як наслідок, може призвести до вчинення ним нових військових злочинів в умовах воєнного стану, суд доходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, та з цих підстав вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкцій статей, за якими кваліфікуються його діяння, у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 70 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з положеньст. 54 КК Україниособа, засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

З огляду на обставини кримінальної справи, характер дій обвинуваченого та його особу, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення військового звання «капітан».

При цьому, з огляду на кількість епізодів злочинної діяльності (три факти нез"явлення на службу без поважних причин та самовільне залишення військової частини), дані про особу обвинуваченого, який за нетривалий час військової служби (менше одного року) 22 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 положень ст. 69, 75 КК України не вбачається.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.405, ч.5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 405 КК України - у вигляді п`яти років позбавлення волі;

-за ч.5ст.407КК України- у вигляді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді п`яти років та одного місяця позбавлення волі.

На підставіст. 54 Кримінального кодексу Українипозбавити ОСОБА_3 військового звання «капітан».

Строк відбуванняпокарання ОСОБА_3 обраховувати з моменту затримання - з 09 лютого 2023 року.

Запобіжний західу відношенні ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 діб з моменту його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя: ОСОБА_1