Рішення № 11159214, 09.09.2010, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи 2-433

Категорія 45

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 вересня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

при секретарі Абрамчук Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтувала тим, що 27 липня 2008 року Чорнижівською сільською радою Маневицького району Волинської області було зареєстровано шлюб з відповідачем, актовий запис № 9. Від даного шлюбу у них народилася одна дитина: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина перебуває на повному утриманні позивача. Будь-якої допомоги на її утримання відповідач не надає. Крім того, вказала, що спільне життя з відповідачем не склалося. Він почав зловживати спиртними напоями, в звязку з чим між ними часто виникали сварки та непорозуміння. ОСОБА_1 намагалася зберегти сімю, але її намагання виявилися марними. З вини відповідача подальше спільне життя та збереження сімї стали неможливими. На даний час вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин. Між ними відсутнє взаєморозуміння, вони втратили повагу одне до одного. Фактично їх сімя розпалася, шлюб збережений бути не може. Вважаючи, що їх сімя розпалась з вини відповідача, ОСОБА_1 просила шлюб між ними розірвати, малолітню дитину залишити у неї на проживанні. Враховуючи, що ОСОБА_2 ухиляється від надання матеріальної допомоги на утримання дитини в добровільному порядку, просила стягнути з нього на її користь аліменти в частці від його заробітку (доходу) та до досягнення ОСОБА_4 повноліття.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги із мотивів, викладених в поданій до суду заяві, підтримала, просила суд стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти в частці від його заробітку (доходу), що передбачено чинним законодавством, та розірвати їх шлюб, залишивши малолітню дитину у неї на проживанні.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився і не повідомив суд про причини неявки, хоча завчасно був повідомлений про час і місце слухання справи у встановленому законом порядку, що підтверджується розпискою про отримання ним судової повістки.

Враховуючи думку позивача, яка не заперечує щодо розгляду справи у відсутності відповідача, а також те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив розглядати справу у відсутності відповідача ОСОБА_2, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України до обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, відносяться: стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей чи непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З досліджених в судовому засіданні свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 27 липня 2008 року та свідоцтва про народження дитини НОМЕР_2 від 7 травня 2009 року встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27 липня 2008 року та мають від даного шлюбу одну малолітню дитину: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно не проживають. Малолітня ОСОБА_4 проживає з позивачем та перебуває на її повному утриманні. Належної матеріальної допомоги на її утримання відповідач не надає, хоча має реальну можливість надавати таку допомогу. Позивач ніде не працює, доглядає за малолітньою дитиною, а тому не має можливості забезпечувати дочку всім необхідним та отримувати додаткові доходи для належного матеріального забезпечення сімї. Зазначене підтвердила позивач в судовому засіданні, а також це встановлено із досліджених судом письмових доказів: довідки № 1000 від 30.06.2010 року, виданої Чорнижівською сільською радою Маневицького району.

Проаналізувавши пояснення позивача та оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач по стану здоровя спроможний надавати допомогу на утримання своєї малолітньої дитини, має для цього відповідний доход, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 липня 2010 року та до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, спільного господарства не ведуть. Спору про їх місце проживання та місце проживання малолітньої дитини між ними немає. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, будучи впевненою, що їх сімя розпалась, відповідач байдуже поставився до заявленого позову, не подав до суду жодних заперечень на позовні вимоги, не зявився в судове засідання, будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, та не повідомив про причини неявки.

Наведені обставини дають суду підстави вважати, що сімя між даним подружжям розпалась і збережена бути не може, а тому шлюб між ним слід розірвати. Подальше збереження подружжям шлюбу є недоцільним, оскільки стосунки між ними істотно суперечать їх інтересам та інтересам малолітньої дитини.

Виходячи із інтересів малолітньої дитини, враховуючи її вік, суд вважає за доцільне залишити дитину після розірвання шлюбу на проживанні у позивача ОСОБА_1

За бажанням позивача після розірвання шлюбу їй слід залишити прізвище ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при поданні позову, а також на користь держбюджету Маневицького району 22050001 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 90 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 59 гривень 50 копійок судового збору в доход держави.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 180 183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Россоша Теплицького району Вінницької області, мешканця с. Несвіч Луцького району Волинської області, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 липня 2010 року та до досягнення нею повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Шлюб, зареєстрований 27 липня 2008 року Чорнижівською сільською радою Маневицького району Волинської області, актовий запис № 9 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, від якого є одна малолітня дитина, розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_1.

Малолітню дитину: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на проживанні у ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 (тридцять) гривень судових витрат, а також на користь держбюджету Маневицького району 22050001 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 90 (девяносто) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 59 (пятдесят девять) гривень 50 копійок судового збору в доход держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте Маневицьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: