Вирок № 11157889, 15.09.2010, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 1-285/10 копія

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лисенка Владислава Вікторовича

при секретарі: Ярмольській І.В.

за участі прокурора: Будніка І.А., Балійчука Р.І.

захисника: ОСОБА_1

представника потерпілої: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вільний Посад Олександрійського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, що має середню технічну освіту, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

- у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В

17.08.2008 близько 20 години в темну пору доби на 34 км.+140 м автодороги «Київ-Чоп» в с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області водій ОСОБА_3, керуючи за довіреністю технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Golf», д/н НОМЕР_2, рухаючись на освітлюваній ділянці дороги, з обмеженням швидкості 60 км/год., у лівій смузі руху в напрямку м. Києва, із швидкістю близько 80 км/год, проявив злочинну недбалість до дорожньої обстановки, яка склалася. В порушення вимог п. 18.4 Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.2002 року, при виявлені транспортних засобів, які рухалися в попутному напрямку, у правій смузі руху і перед нерегульованим пішохідним переходом зменшували швидкість та зупинилися, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, та продовжив рух, внаслідок чого допустив наїзд лівою передньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_4, який переходив проїжджу частину дороги по нерегульованому пішохідному переході з правого боку на лівий відносно напрямку руху автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно висновку експерта № 391/д/457 від 22.09.2008 року, отримав тілесні ушкодження, у вигляді: забита рана передньо-зовнішньої поверхні лівої гомілки на висоті 17см від підошов, уламковий перелом лівої великоберцової кістки в середній третині на висоті 28 см від підошов, фрагментарний перелом лівої малогомілкової кістки протяжністю 14 см на висоті 22 см від підошов; синці по внутрішній поверхні правої гомілки на висоті 11 см, 30 см, 32 см від підошов, синець по внутрішній поверхні правого колінного суглоба і стегна в нижній третині переривисто-кільцеподібної форми діаметром 15-14 см; множинні поверхневі різані і рвані рани лівої половини голови, лівій верхній кінцівці, осаднення і синець лівої половини обличчя, переломи лівої лобкової і сідничої кісток, садно по ходу крила лівої поздовжньої кістки, крововилив по задньо-внутрішній поверхні лівого стегна в нижній половині і в області нижнього кута лівої лопатки розмірами, кровопотоками м'яких покривів голови, розрив атланто-потилочного зчленування і довгастого мозку; множинні садна і ділянки осаднення на кінцівках і тулубі, від яких загинув на місці пригоди.

Таким чином, порушення водієм ОСОБА_3 вимог наступних пунктів Правил дорожнього руху України, а саме :

1. п. 1.3 - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими;

2. п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

3. п. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

4. п. 12.3. - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

5. п. 18.4. - якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2002 року, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали - заподіянням пішоходу ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, від яких останній загинув на місці пригоди.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України, не визнав та суду пояснив, що 17.08.2008 року у вечірній час він, керуючи автомобілем марки „Фольксваген”, їхав з с. Гурівщина в напрямку м. Києва по автодорозі „КиївЖитомир”. В автомобілі на передньому пасажирському сидінні знаходилась його дружина ОСОБА_5 Рухався він зі швидкістю біля 80 км/год. Доїжджаючи до пішохідного переходу, він почав пригальмовувати та вимкнув зчеплення. На пішохідному переході знаходилось троє чоловіків та жінка, яких він пропустив та продовжив рух по лівій крайній смузі руху. Проїхавши близько 30 метрів, побачив, як невідомий чоловік вистрибнув на його автомобіль з колесовідбійника. Він відразу зупинився та вийшов з автомобіля. Потерпілий вже був мертвий. На прохання працівника міілції ОСОБА_3 положив бампер, що відпав після зіткнення та номерний знак на капот автоомбіля.

- згідно показів свідка ОСОБА_5 , слідує, що 17.08.2008 року вона з її чоловіком ОСОБА_3 їхали в вечірній час з с. Гурівщина в м. Київ по автодорозі „Київ Житомир”. Її чоловік був за кермом автомобіля, а вона сиділа на правому пасажирському сидінні. Коли вони підїхали до пішохідного переходу, її чоловік пропустив чотиртьох пішоходів і рушив далі. Вона провела пішоходів поглядом і раптом почула удар. Вони зупинились, вийшли з автомобіля і вона побачила, що вони збили невідомого чоловіка;

- потерпіла ОСОБА_6 , яка не змогла дати пояснення в судовому засіданні у звязку з незадовільним станом здоровя, і її покази на досудовому слідстві були оголошені судом, яка пояснювала, що загиблий ОСОБА_4 її син. Влітку 2008 року її син поїхав у Київську область на заробітки. 17.08.2008 року у вечірній час їй зателефонувала її сестра і повідомила, що її сина ОСОБА_4 на автодорозі збив автомобіль і він загинув;

- свідок ОСОБА_7 , суду пояснив, що на початку червня 2008 року він приїхав на заробітки до Київської області разом з своїми родичами. В тому числі і з його покійним братом ОСОБА_4. Вони всі разом наймали житло в с. Гурівщина, Києво-Святошинського району, Київської області. 17.08.2008 року вони з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та дівчиною на імя ОСОБА_9 біля 20 години пішли до магазину за продуктами харчування. В магазині ОСОБА_9 придбала каву і вони з нею пішли додому, а ОСОБА_4 та ОСОБА_10 залишались курити біля магазину. Вони з ОСОБА_9 прийшли додому і через декілька хвилин прибіг ОСОБА_10 та повідомив, що ОСОБА_4 збив автомобіль. Вони побігли на місце дорожньо-транспортної пригоди. Його брат вже був мертвий, тіло лежало на відстані 30 м від пішохідного переходу, а автомобіль, що його збив, знаходився на відстані 8 м попереду від тіла його брата;

- свідок ОСОБА_10 , суду пояснив, що 17.08.2008 року він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_7 та дівчиною на імя ОСОБА_9 біля 20 години пішли до магазину, що знаходиться в с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області за продуктами харчування. В магазині ОСОБА_7 та ОСОБА_9 щось придбали та пішли додому, а вони з ОСОБА_4 вирішили покурити. Він підкурив цигарку ОСОБА_4 та відвернувся, щоб підкурити цигарку собі. В цей час ОСОБА_4 пішов переходити дорогу по пішоходному переходу. Коли обернувся, побачив, як ОСОБА_4 збив автомобіль;

- свідок ОСОБА_11 , суду пояснила, що влітку 2008 року вона з родичами та знайомими приїхали в Київську область на заробітки. Вони поселились в с. Гурівщина, Києво-Святошинського району Київської області. 17.08.2008 року біля 20 години ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та дівчина на імя ОСОБА_9 вирішили піти в магазин за продуктами. Вона попросила придбати їй миючого засобу для посуду. Через деякий час ОСОБА_9 та ОСОБА_7 повернулись і зайшли до будинку. Через декілька хвилин прибіг ОСОБА_10 та сказав, що ОСОБА_4 збив автомобіль. Вони всі побігли на місце дорожньо-транспортної пригоди та виявили, що ОСОБА_4 лежить мертвий на відстані біля 30 м від пішохідного переходу;

- свідок ОСОБА_12 , суду пояснила, що влітку 2008 року вона з родичами та знайомими приїхали в Київську область на заробітки. Вони поселились в с. Гурівщина Києво-Святошинського району, Київської області. 17.08.2008 року біля 20 години ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та дівчина на імя ОСОБА_9 вирішили піти в магазин за продуктами. Через деякий час ОСОБА_9 та ОСОБА_7 повернулись і зайшли до будинку. Через декілька хвилин прибіг ОСОБА_10 та сказав, що ОСОБА_4 збив автомобіль. Вони всі побігли на місце дорожньо-транспортної пригоди та виявили, що тіло ОСОБА_4 лежить на відстані близько 30 м від пішохідного переходу;

- на досудовому слідстві свідок ОСОБА_13, який не зявився в судове засідання з поважних причин і його покази були оголошені в судовому засіданні, пояснював, що 17.08.2008 року він знаходився на добовому чернуванні на ЦСВМ ОСОБА_14 Близько 21 години від чергового ЦСВМ надійшло повідомлення, що на 34 км автодороги Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода. Він разом з інспекторами ДПС виїхав на місце пригоди, а саме на 34км+140м автодороги Київ-Чоп. На крайній лівій смузі руху знаходився автомобіль марки «Фольксваген Гольф» синього кольору, державний номерний знак якого не пам'ятає. Автомобіль своєю передньою частиною розташовувався в напрямку м. Києва. Позаду автомобіля на відстані 39,5 м на проїжджій частині знаходився пішохідний перехід і між автомобілем і пішохідним переходом біля колесовідбійника лежав труп молодого чоловіка, як пізніше з'ясувалось, ОСОБА_4. Ділянка дороги, на якій відбулась дорожньо-транспортна пригода, освітлювалась ліхтарями освітлення, що були на узбіччі. Оглянувши автомобіль, було встановлено, що автомобіль має механічні пошкодження у вигляді вм'ятин на капоті, відірваного бамперу, який не лежав на проїжджій частині, а знаходився на капоті ближче до лобового скла автомобіля. Лобове скло було розбите: з лівої сторони автомобіля скла було видавлено назовні і на ньому мались численні тріщини, але уламки скла тримались на захисній плівці лобового скла, тому уламки скла не були розкидані на проїжджій частині. Передній номерний знак знаходився на капоті біля лобового скла автомобіля. Передні блок фари автомобіля та лічильники повороту не були ушкоджені. Задня частина автомобіля була не ушкоджена. На проїжджій частині уламків скла та пластмаси від автомобіля не було. Крім цього, перед автомобілем та за автомобілем на проїжджій частині знаходились туфлі чорного кольору від трупу ОСОБА_9 На даних туфлях були загнуті задні частини. Гальмівного шляху на даній ділянці дороги не було. Ним був складений протокол огляду місця події та була складена схема. Під час огляду застосовувалась фотозйомка. На місці події ним були опитані два свідки даної пригоди, імені та прізвищ на даний час не пам'ятає, які стверджували, що наїзд автомобіля на пішохода відбувся на пішохідному переході, хоча водій автомобіля цей факт заперечив, пояснивши, що наїзд вчинив за пішохідним переходом. Автомобіль був вилучений і поміщений на штрафний майданчик, труп був направлений в морг БЦРЛ;

- на досудовому слідстві свідок ОСОБА_15 , який не зявився в судове засідання з поважних причин і його покази були оголошені в судовому засіданні, пояснював, що взимку 2008 року він приїхав на заробітки в Київську область і оселився в с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області по вул. Київській. Він працював різноробочим на будівництві у вказаному селі. В селі біля автодороги Київ-Чоп розташоване кафе. Іноді після робочого дня він заходив до вказаного кафе відпочити. Туди заходили інші робітники. 17.08.2008 близько 20 години він разом зі своїм знайомим чоловіком на ім'я ОСОБА_9, який проживає в м. Умань, де саме, не знає, направились до вищевказаного кафе. Для того, щоб туди потрапити, їм необхідно було перейти дорогу Київ-Чоп на інший бік. Дорогу вони завжди переходили по пішохідному переходу поблизу зупинки «Лікарня». В той час, коли вони йшли по пішохідному переходу до кафе, напроти них по пішохідному переходу йшли два молодих хлопці, якийсь чоловік та дівчина. Вони йшли їм назустріч зі сторони автобусної зупинки. В той час, коли вони йшли по пішохідному переходу, автомобілі зупинились на смузі біля автобусної зупинки та на крайній правій смузі з метою пропустити пішоходів. В цей час на крайній лівій смузі він автомобілів не бачив. Далі один з чоловіків, який йшов по пішохідному переходу, який йшов перший, вийшов на крайню ліву смугу руху і в цей момент він побачив, як по крайній лівій смузі руху на великій швидкості рухався автомобіль «Фольксваген Гольф» синього кольору, який, на його думку, рухався зі швидкістю 140 км/год і, навіть не гальмуючи, здійснив наїзд на хлопця, який знаходився на пішохідному переході. Після удару тіло хлопця підлетіло доверху і далі впало на проїжджу частину. Автомобіль, проїхавши біля 30 метрів від пішохідного переходу, зупинився. Відразу після дорожньо-транспортної пригоди на місце ДТП приїхали працівники міліції, яким він надав відповідне пояснення. В той вечір будь-яких опадів не було, дорога була суха, дана ділянка дороги освітлювалась ліхтарями освітлення. Пішохід, на якого здійснив наїзд автомобіль, йшов по пішохідному переходу зправа наліво відносно руху автомобіля і йшов середнім темпом. Хлопця, на якого здійснили наїзд, він наглядно знав. Вважає, що в даній ДТП винен водій автомобіля, який на великій швидкості здійснив наїзд на пішохода, який рухався по пішохідному переходу.

Крім того, факт вчинення ДТП ОСОБА_3 наслідки цієї події підтверджують докази, які є в матеріалах справи і які були досліджені в ході судового слідства, а саме:

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.08.2008 року, в результаті якої на автодорозі „Київ-Чоп” автомобіль марки „Фольксваген”, який рухався в напрямку м. Києва здійснив наїзд на пішохода. Як вбачається ззі схеми до протоколу автоомбіль „ Фольксваген”, д/н НОМЕР_2 знаходився на відстані 39,5 м від пішоходного переходу, труп ОСОБА_4 лежав на відстані 7,2 м від автоомбіля, безпосередньо перед автомобілем, та на відстані 23,9 м позаду трупа лежало його взуття. Як вабчається протоокл огляду та схема до нього відповідають показам свідків по справі та підсудного, які підтвердили розташування учасників безпосередньо після ДТП. Крім того з протоколу вбачається, що ділянка дороги де трапилась подія має по дві смуги руху в кожному напрямку. Які розділені між собою колесовідбійниками. В районі пішоходного переходу в колесовідбійниках є прохід для пішоходів (а.с. 10-12);

- протокол огляду місця події. обєктом якого являється труп чоловіка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджує наслідки ДТП у вигляді смерті ОСОБА_4 (а.с. 13);

- протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану спяніння, згідно якого на момент огляду ОСОБА_3 був тверезим, що підтверджу3є ппокази підсудного про те, що він не вживав спиртних напоїв перед ДТП (а.с. 20);

- протокол огляду речових докаів, обєктом якого являється автомобіль марки „Фольксваген Гольф”, д/н НОМЕР_2. При огляді вказаного автомобіля виявлено ушкодження у вигляді: розбитого лобового скла з лівої сторони, деформації капоту, відсутність переднього бамперу, відсутність захисної решітки. Цей протоокл підтверджує факт наїзду на пішохода передньою частиною автоомбіля (а.с. 25);

- протокол огляду і перевірки технічного стану транспорту, в ході якого в автомобілі марки „Фольксваген Гольф”, д/н НОМЕР_2 було виявлено деформацію капоту, передньої панелі, розбиття лобового скла, передньої та лівої фари, декоративної решітки, переднього бамперу, лівого дзеркала заднього виду (а.с. 34);

- протокол очної ставки, проведеної між ОСОБА_15 та ОСОБА_3 де кожен підтримав свої покази, а саме свідок ОСОБА_15 вказував, що наїзд на пішохода стався на пішоходному переході (а.с. 96-99);

- заключення експерта № 391/Д/457, згідно якого при судово-медичному освідуванні трупа виявлено забита рана передньо-зовнішньої поверхні лівої гомілки на висоті 17см від підошов, уламковий перелом лівої великоберцової кістки в середній третині на висоті 28 см від підошов, фрагментарний перелом лівої малогомілкової кістки протяжністю 14 см на висоті 22 см від підошов; синці по внутрішній поверхні правої гомілки на висоті 11 см, 30 см, 32 см від підошов, синець по внутрішній поверхні правого колінного суглоба і стегна в нижній третині переривисто-кільцеподібної форми діаметром 15-14 см; множинні поверхневі різані і рвані рани лівої половини голови, лівій верхній кінцівці, осаднення і синець лівої половини обличчя, переломи лівої лобкової і сідничої кісток, садно по ходу крила лівої поздовжньої кістки, крововилив по задньо-внутрішній поверхні лівого стегна в нижній половині і в області нижнього кута лівої лопатки розмірами, кровопотоками м'яких покривів голови, розрив атланто-потилочного зчленування і довгастого мозку; множинні садна і ділянки осаднення на кінцівках і тулубі. Смерть ОСОБА_4, 1983 року народження наступила від закритої травми шиї, що супроводжувалась розривом атланто-потиличного зчленування і продовгуватого мозку. Виявлена травма шиї відносяиться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя і знаходиться в прямому причинному звязку із смертю. Описані ушкодження, за виключенням різаних ран, спричинені тупими предметами, різані рани виникли від дії гострих предметів, якими могли бути уламки скла при ДТП. Характер і локалізація кровопідтіків по внутрішній поверхні правої нижньої кінцівки, локалізація і морфологія країв відкритих переломів кістоу лівої голені вказують, що дані ушкодження виникли в результаті удара виступаючих частин автомобіля. що рухався, легкового типу в ліву бокову поверхню тіла потерпілого в момент, коли останній займав вертикальне або близьке до нього положення на проїжджій частині. Удар прийшовся нижче центра тяжіння, тому наступною фазою ДТП було падіння тіла в сторону транспортного засобу і на нього, при цьому виникли різані і рвані рани лівої половини голови, лівої верхньої кінцівки і кровопідтік лівої половини обличчя, переломи лівих лобкових і сідалищної кісток, садно по ходу крила лівої поздовшньої кістки. Далі мало місце зкидування тіла на дорожнє покриття, про що свідчать садна, ділянки осаднення на тулубі і кінцівках. Виявлена в крові кількість етилового спирту 1,80%0, при життя може відповідати середньому ступеню алкогольного спяніння. Як вбачається з висновку цієї експертизи наїзд стався в ліву частину тіла пішохода, в подальшому тіло було закинуте на автомобіль та впало на асфальт (а.с. 104-105);

- акт судово-медичного дослідження трупа „ 457 від 17.09.2008 року, згідно якого при судово-медичному освідуванні трупа виявлено забита рана передньо-зовнішньої поверхні лівої гомілки на висоті 17см від підошов, уламковий перелом лівої великоберцової кістки в середній третині на висоті 28 см від підошов, фрагментарний перелом лівої малогомілкової кістки протяжністю 14 см на висоті 22 см від підошов; синці по внутрішній поверхні правої гомілки на висоті 11 см, 30 см, 32 см від підошов, синець по внутрішній поверхні правого колінного суглоба і стегна в нижній третині переривисто-кільцеподібної форми діаметром 15-14 см; множинні поверхневі різані і рвані рани лівої половини голови, лівій верхній кінцівці, осаднення і синець лівої половини обличчя, переломи лівої лобкової і сідничої кісток, садно по ходу крила лівої поздовжньої кістки, крововилив по задньо-внутрішній поверхні лівого стегна в нижній половині і в області нижнього кута лівої лопатки розмірами, кровопотоками м'яких покривів голови, розрив атланто-потилочного зчленування і довгастого мозку; множинні садна і ділянки осаднення на кінцівках і тулубі. Смерть ОСОБА_4, 1983 року народження наступила від закритої травми шиї, що супроводжувалась розривом атланто-потиличного зчленування і продовгуватого мозку. Виявлена травма шиї відносяиться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя і знаходиться в прямому причинному звязку із смертю. Описані ушкодження, за виключенням різаних ран, спричинені тупими предметами, різані рани виникли від дії гострих предметів, якими могли бути уламки скла при ДТП: зіткнення автомобіля, що рухався з пішоходом. Виявлена в крові кількість етилового спирту 1,80%0, при житті може відповідати середньому ступеню алкогольного спяніння (а.с. 106-108);

- акт судово-токсикологічного дослідження крові № 2133 від 02.09.2008 року, згідно якого при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт 1,80%0 (а.с. 109);

- висновок експерта № 86а від 23.03.2010 року, згідно якого при заданих вихідних даних від місця кінцевого положення, зафіксованого під час огляду місця ДТП, автомобіль „Фольксваген Гольф” повинен був знаходитись на відстані не менше 40...42,9 м в момент, коли водій застосував гальмування. Згідно показів свідка ОСОБА_15, в заданій дорожній ситуації водія автомобіля „Фольксваген Гольф” повинен був діяти відповідно до вимог п. 18.4 ПДР, тобто, якщо перед нерегульованим пішоходним переходом зменшує швидкість чи зупиняється транспортний засіб, водії інших тарнспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити рух, лише переконавшись, що на пішоходному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Згідно показів водія автомобіля „Фольксваген Гольф” в заданій дорожній ситуації водій автомобіля „Фольксваген Гольф” повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, тобто при виникнення небезпеки негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Однак, згідно заданих вихідних даних ділянка дороги має колесовідбійник та вуличне освітлення, яких-небудь обєктів, що обмежували б видимість небезпеки пішохода не мається, тому експертові не зрозуміло, чому водій, згідно його пояснень виявив пішохода на відстані 1 м, та не міг виявити пішохода на проїжджій частині раніше. І заданий момент виникнення небезпеки для руху водію автомобіля „Фольксваген Гольф” технічна можливість уникнення наїзду на пішохода полягала у виконанні водієм автомобіля „Фольксваген Гольф” п. 18.4 Правил дорожнього руху, тобто при виконанні даного пункту Правил дорожнього руху водій автомобіля „Фольксваген Гольф” мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода, на що у нього не було перешкод технічного характеру (а.с. 116-118);

Суд визнає, що свідки ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 давали правдиві покази суду, які підтверджуються іншими доказами дослідженими в ході судового слідства.

Суд визнає, що потерпіла ОСОБА_6 та свідки ОСОБА_13, ОСОБА_15 давали правдиві покази в ході досудового слідства, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового сілдства.

Суд визнає, що підсудний ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_5 давали в основному правдиві покзаи суду, з приводу обставин які скаллись після ДТП. Покази ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з приводу самого факту ДТП в частині, що потерпілий ОСОБА_4 переходив проїжджу частину не по пішохідному переходу, а перелізши через колесовідбійник, зліва направо по ходу руху автомобіля не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та повністю спростовуються показами свідка ОСОБА_10 та показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_15, які категорично стверджують що ОСОБА_4 йшов по пішоходному переходу від зупинки „Лікарня”, тобто зправа наліво по ходу руху автомобіля „Фольксваген Гольф„ і на пішоходному переході на нього було скоєно наїзд. Згідно висновку судово-медичної експертизи удар автомобілем стався в ліву частину тіла пішохода, що свідчить про те, що останній був повернутий лівою частиною до автомобіля, отже дійсно переходив дорогу по пішоходному переходу саме зправа наліво відносно напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3

Тому, оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 повністю доведена і його суд кваліфікує за ст. 286 ч 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Обставин, обтяжують або помякшують покарання підсудного ОСОБА_3, відповідно до ст.ст. 66,67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчинення злочину, особу підсудного ОСОБА_3, який вчинив тяжкий злочин з необережності, позитивно характеризується за місцем проживання,та роботи, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, потребує оперативного лікування, є інвалідо другої групи, тому з урахуванням обставин справи та даних про особу підсудного, суд приходить до переконання про необхідність призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті 286 ч 2 КК України.

Враховуючи обставини вчинення злочину, яким заподіяно тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілого, особу підсудного ОСОБА_16, який грубо порушив правила дорожнього руху України, не надавши перевагу пішоходу на пішохідному переході, а також враховуючи факт керування підсудним транспортним засобом з фізичними вадами (відсутністю зору на праве око) суд вважає за необхідне призначати підсудному додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в межах санкції ч 2 ст. 286 КК України.

Суд визнає, що злочинними діями підсудного ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду, яка полягає у витратах на поховання її сина і ця шкода, відповідно до ст. 1187 ЦК України повинна бути відшкодована володільцем джерела підвищеної небезпеки, тобто підсудним. Тому суд задовольняє цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі.

Суд визнає, що злочинними діями підсудного ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6 заподіяна моральна шкода, яка полягає в стресі та переживаннях, перенесених внаслідок загибелі близької людини сина, однак, розмір заявленої потерпілою шкоди повинен бути зменшений, тому суд частково задовольняє цивільний позов потерпілої ОСОБА_17 про стягнення моральної шкоди. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує положення п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, згідно якого при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості”. Також при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує матеріальний стан підсудного який являється пенсіонером, інвалідом другої групи. Вище зазначена моральна шкода повинна бути відшкодована згідно ст. 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Враховуючи, щи ОСОБА_3 правомірно керував автомобілем марки „Фольксваген Гольф”, д/н НОМЕР_2 на підставі довіреності ОСОБА_18 від 17.06.2008 року, суд вважає, що матеріальна та моральна шкода, завдана поетрпілійОСОБА_6 повинна бути стягнута саме з підсудного ОСОБА_3, який керував автомобілем на відповідній правовій підставі, за дорученням, тобто є володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Судові витрати суд відповідно до ст. 93 КПК України стягує з підсудного ОСОБА_3

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Зобов'язати засудженого ОСОБА_3 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 24067 (двадцять чотири тисячі шістдесят сім) гривень 30 (тридцять) копійок матеріальної шкоди, заподіяної злочином.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 190 000 (сто девяносто тисяч) гривень моральної шкоди, заподіяної злочином.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області ( отримувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, р/р № 31250272210700 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, код 25574713, за проведення експертизи та дослідження) 656 (шістсот пятдесят шість) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок судових витрат.

Речовий доказ: автомобіль марки “Фольксваген Гольф”, державний номерний знак НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_18, - залишити ОСОБА_18 (прож.: АДРЕСА_1)

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області прокурором, потерпілою, представником потерпілої, захисником, а засудженим в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ: / підпис /