Ухвала суду № 111569924, 01.06.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8915/23

Провадження № 1-кс/202/4051/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12021046660000402 від 11.09.2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися зі скаргами на постанову слідчого слідчого відділення ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 15 травня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12021046660000402 від 11.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126, ч. ч. 3,4 ст. 296 КК України.

Зазначені скарги ухвалою слідчого судді від 01 червня 2023 року були об`єднані в одне провадження.

Скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обґрунтовані тим, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є несправедливою, свавільною, упередженою, незаконною, необґрунтованою та невмотивованою.

На думку потерпілих, слідчим були проігноровані наявні в матеріалах досудового розслідування достатні докази для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 4 ст. 296 КПК Украі?ни.

Слідчий застосував вибірковии? та непослідовних підхід до оцінки доказів.

В основу свого рішення слідчий поклав недостовірні та суперечливі показання певних свідків, допити яких були проведені неналежним чином та без присутності потерпілих. Слідчии? виривав з контексту протоколів допиту певні показання свідків. Під час досудового розслідування слідчим не була виконана ухвала слідчого судді від 29.08.2022 року, якою зобов`язано провести допит свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ?сіі? Олексіі?вни у присутності потерпілих. У постанові про закриття кримінального провадження слідчии? навів перекручені та неправдиві обставини.

Звертають увагу, що ухвалою Дніпровського апеляціи?ного суду від 13.04.2023 року було скасовано постанову слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровськіи? області ОСОБА_5 від 10.03.2023 року про закриття цього ж кримінального провадження № 12021046660000402 від 11.09.2021 року.

В мотивувальніи? частині ухвали Дніпровського апеляціи?ного суду від 13.04.2023 року зазначено, що у межах досудового розслідування слідчому належить забезпечити реалізацію прав потерпілих, ретельно та всебічно дослідити обставини кримінального правопорушення, в тому числі ті, що випливають з апеляціи?них доводів потерпілих, вжити належні і вичерпні заходи з метою встановлення істини у справі.

Однак, ігноруючи всі доводи та аргументи потерпілих, викладені у клопотаннях, положення законодавства та висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, а також матеріали досудового розслідування та обставини кримінального правопорушення, 15.05.2023 року слідчии? знову прийняв постанову про закриття кримінального провадження. При цьому слідчим не були розглянуті раніше подані потерпілими клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій.

Потерпілі вважають, що розслідування не було належним та ретельним. Особі, щодо якоі? є достатні підстави вважати, що вона вчинила кримінальне правопорушення, не вручено підозру. Потерпілі не мали можливості брати ефективну участь у розслідуванні. Розслідування не було доступним для потерпілих в межах, необхідних для захисту законних прав та інтересів.

За цих підстав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять постанову слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровськіи? області ОСОБА_5 від 15.05.2023 року про закриття кримінального провадження №12021046660000402 від 11.09.2021 року скасувати.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скаргу підтримали та наполягали на скасуванні постанови слідчого.

Слідчий ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував.

Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що на даний час перевіряється законність винесеної постанови про закриття кримінального провадження.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021046660000402 від 11 вересня 2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126, ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК України, в якому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було визнано потерпілими.

Постановою слідчого СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 зазначене кримінальне провадження було закрите у зв?язку з відсутністю в діянні ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення.

Постанова слідчого обґрунтована тим, що під час досудового розслідування було встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 виник особистий конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 застосував засіб сльозогінної дії з метою отримання можливості потрапити до під`їзду, де останній мешкає, в той час коли ОСОБА_3 перешкоджав йому в цьому. В свою чергу, ОСОБА_4 , фіксуючи дану подію на камеру мобільного телефону, підійшла до ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , потративши під хмару, яка утворилася внаслідок застосування ОСОБА_7 засобу сльозогінної дії. У діях ОСОБА_7 не було умислу на спричинення потерпілим тілесних ушкоджень чи завдання побоїв.

На думку слідчого, само по собі розпилення особою речовини дратівливої дії на іншу особу та вимовляння образ не створюють складу кримінального правопорушення.

У зв`язку з цим слідчий дійшов до висновку про відсутність у діянні ОСОБА_7 , яке мало місце 20.08.2021 року, складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126, ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК України.

Слідчий суддя вважає, що рішення слідчого про закриття кримінального провадження є необґрунтованим та було прийнято без всебічного та повного з`ясування всіх обставин кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує, що діючим кримінальним процесуальним законом на суд, слідчого суддю, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади покладений обов`язок під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частина 1 статті 9 КПК України).

Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з вимогами ст. 284 КПК України прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, в їх сукупності.

Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, належної оцінки всіх доказів, які стосуються цього провадження.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу. Таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Як наголошується в рішенні Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» держава зобов`язана гарантувати кожному ефективне розслідування, яке має бути ретельним, безстороннім і сумлінним, повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання; органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз; будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

З матеріалів кримінального провадження, які були досліджені у судовому засіданні, вбачається, що під час досудового розслідування був проведений достатній обсяг слідчих та процесуальних дій, направлених на встановлення істини у кримінальному провадженні.

Водночас слідчий не надав належної та всебічної оцінки зібраним у кримінальному провадженні доказам.

Так, частиною 1 статті 296 КК України передбачено кримінальну відповідальність за хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

У частинах 2 - 4 статті 296 КК України визначені кваліфікуючі ознаки хуліганства.

При цьому під громадським порядком розуміється зумовлена закономірностями соціального розвитку система правил та інститутів, що забезпечує упорядкованість суспільних відносин і надає їм певної організаційної форми.

Термін «грубе порушення» є оціночною категорією. Його предметний зміст залежить від конкретних обставин вчинення винним діяння.

Так, грубість порушення громадського порядку слід визначати з урахуванням характеру вчинених хуліганських дій, їх наслідків, місця й тривалості їх вчинення, кількості потерпілих від зазначених дій, їхнього віку, стану здоров`я, істотності порушення їхніх інтересів або інтересів підприємств, установ, організацій. Особа, яка вчиняє хуліганські дії, грубо нехтує правилами поведінки в суспільстві.

Під особливою зухвалістю розуміють нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з побоями та іншим насильством, яке спричинило тілесні ушкодження, чи знущанням над потерпілим, знищення або пошкодження майна, тривале, що довгий час не припиняється, порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо.

Перелік такий дій не є вичерпним та має визначатися у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин правопорушення.

У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2021 року по справі № 671/324/17 зазначається, що для надання правильної правової оцінки діянням особи в кожному випадку необхідно з`ясовувати, чи посягнула ця особа на правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, чи були ці діяння безсумнівно хуліганськими як для винного, так і для інших, чи мало діяння характер грубого порушення громадського порядку. Також необхідно звертати увагу і на обставини вчинення хуліганства, зокрема обстановку, місце та час його вчинення, кількість присутніх при цьому інших осіб, поведінку винного під час хуліганських дій. Застосування фізичного насильства, що супроводжувалося спричиненням ударів потерпілому, відштовхування інших осіб, які намагалися припинити його дії, свідчать у сукупності про особливу зухвалість.

Слідчий суддя звертає уваги, що згідно з матеріалами досудового розслідування, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 до події, яка мала місце 20.08.2021, особисто не були знайомі, що підтверджується їх обоюдними показами, тобто між ними на той час неприязних стосунків не існувало.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наполягають на тому, що конфлікт між ними і ОСОБА_7 виник у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 зробив останньому зауваження з приводу порушення громадського порядку - розпивання спиртних напоїв у громадському місці.

Наступні події, за фактом яких здійснювалося досудове розслідування, відбувалися негайно у розвиток даної ситуації.

Відтак висновок слідчого про виникнення між ОСОБА_7 і ОСОБА_3 особистого конфлікту нічим не підтверджений та є помилковим.

Слідчий не надав належної оцінки діям ОСОБА_7 , що передували застосуванню ним сльозогінного засобу (газового балончика), а саме висловлюванню ним на адресу потерпілих протягом певного проміжку часу нецензурної лайки, образ та погроз, демонстрації наявної при ньому зброї, не реагуванню на зауваження присутніх осіб.

Оскільки подія правопорушення відбувалася у певний проміжок часу, то зміст і послідовність дій ОСОБА_7 під час такої події мають оцінюватися на предмет наявності складу кримінального правопорушення в їх сукупності, а не кожна дія окремо.

Слідчий суддя вважає, що з огляду на характер діяння ОСОБА_7 , яке відбувалося у громадському місці, супроводжувалося нецензурною лайкою, образами та погрозами, які він висловлював як знаходячись у дворі будинку, так і викрикував з вікна під`їзду, а також відкритою демонстрацією наявної при ньому зброї, подальшим застосуванням засобу сльозогінної дії (газового балончика), що стало реакцією на правомірні зауваження з боку потерпілого, пов`язані з необхідністю дотримання громадського порядку та залишенням на місці події до приїзду поліції, висновок слідчого про відсутність у діянні ОСОБА_7 грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, не може вважатися достатньо обґрунтованим.

На переконання слідчого судді, слідчий дійшов до необґрунтованого та передчасного висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підстав п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

За таких обставин постанова слідчого про закриття кримінального провадження не може вважатися законною.

В даному випадку слідчому належить встановити та надати оцінку дійсному перебігу події, яка мала місце 20.08.2021 року по АДРЕСА_1 , в тому числі змісту, характеру і послідовності дій ОСОБА_7 , їх тривалості та наслідкам.

Лише після цього можливо зробити об`єктивний висновок про наявність чи відсутність у діянні ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 слід задовольнити та скасувати постанову слідчого слідчого відділення ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 15 травня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12021046660000402 від 11.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126, ч. ч. 3,4 ст. 296 КК України.

Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу задовольнити.

Постанову слідчого слідчого відділення ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 15 травня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12021046660000402 від 11.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126, ч. ч. 3,4 ст. 296 КК України, скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1