Постанова № 11155034, 19.05.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 р. Справа № 2-а-2959/09/1618

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради та Центра по нарахуванню та здійснення соціальних виплат у Полтавській області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради та Центра по нарахуванню та здійснення соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій неправомірними та виплату державної допомоги,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, яким просить визнати неправомірними дії субєкта владних повноважень: державного органу - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області ( далі УПСЗН) щодо відмови в перерахунку допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 08 липня 2008 року по 30 червня 2009 року, зобовязати відповідачів провести перерахунок та виплати заборгованість допомоги по догляду за двома дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 08 липня 2008 року по 30 червня 2009 року в розмірі 12.221 грн. 61 коп. та зобовязати відповідачів призначити з 01 липня 2009 року допомогу по догляду за двома дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», в редакції станом на 22 травня 2008 року та виплачувати її по 07 квітня 2011 року.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 листопада 2009 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії УПСЗН щодо відмови в перерахунку та виплаті допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до шести років.

Зобовязано УПСЗН та Центр по нарахуванню та здійснення соціальних виплат у Полтавській області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1О, допомогу по догляду за доньками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 08.07.2008 року і до досягнення дітьми трирічного віку відповідно до положень Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами. Зумовленими народженням та похованням» виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого Закону України «Про державний бюджет України» на відповідний рік з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, в апеляційній скарзі відповідач УПСЗН та ЦНЗСВ посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позивних вимог.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення, відповідно до положень ст. 202 ч. 1 п. 4 КАС України, слід частково скасувати, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

За матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1, яка має двох дітей: доньку ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та доньку ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року, з 08.07.2008 року перебуває на обліку в УПСЗН виконавчого комітету Лубенської міської ради, яким позивачці призначена виплата допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку.

При визначенні в 2008 році УПСЗН керувався ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 в редакції від 28.02.2008 року.

Частиною 3 ст. 179 Кодексу законів про працю України встановлено, що за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 року № 2240-Ш, з наступними змінами (подалі Закон № 2240-Ш), визначено, що цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Відповідно до визначання термінів, передбачених Законом № 2240-ІІІ, субєктом загальнообовязкового державного соціального страхування є застрахована особа, на користь якої здійснюється відповідне страхування.

Страховий випадок подія, з настанням якої виникає право у застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання матеріального забезпеченні або соціальних послуг.

Згідно із ст. 35 вищезазначеного Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності, що є страховим випадком, який зумовлює відповідне матеріальне забезпечення, надається у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

До тимчасової втрати працездатності відносить, окрім іншого, також період по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 2240-ІІІ).

Пунктом п. ч. 1 ст. 20 Закону № 2240-ІІІ визначено, що кошти загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання.

Статтею 43 Закону № 2240-ІІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 4 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” з наступними змінами визначено, що виходячи з можливостей Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виплата, передбачена статтею 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, встановлюється в розмірі не нижче подвійного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, а виплата, передбачена статтею 43 зазначеного Закону, встановлюється в розмірі не нижче ніж 23 відсотки прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Дію цієї статті зупинено на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Відповідно до положень Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік” стаття 4 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” виключена.

Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 33 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 року.

Законом України від 03.06.2008 року № 309-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” статтю 4 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” виключено.

В пункті № 3 Постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 39 від 18.05.2006 року на виконання пункту 3 статті 11 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначилось про надання повноважень голові правління Фонду звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією внесення змін до чинного законодавства щодо передачі функції призначення та надання допомоги при народженні дитини органам соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету.

З метою врегулювання питання передачі функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення та своєчасного надання застрахованим особам у 2007 році зазначених виплат за рахунок коштів державного бюджету наказом Міністра праці та соціальної політики України “Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення” від 06.12.2006 року № 453 наказано Міністру праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації та Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації забезпечити, зокрема:

- до 25 грудня 2006 року прийняття від страхувальника або робочого органу Фонду списків застрахованих осіб та заявки на суму коштів за видами виплат;

- з 1 січня 2007 року призначення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі документів, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

- своєчасне формування заявок по коштах державного бюджету, необхідних на виплату застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 1 січня 2007 року.

Пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” зупинена дія ст. 41 та 43 Закону № 2240-ІІІ та п. 14 цієї ж статті зупинена дія ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” у частині встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зупинення дії статті 43 на 2007 рік, передбачене пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007.

Частиною 3 ст. 56 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, встановлювалося, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 207 від 26.12.2006 року “Про бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2007 рік” визначено про зупинення у 2007 році виплату за рахунок коштів Фонду допомоги при народженні дитини та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за виключенням випадків, коли зазначені два види допомоги нараховані до 1 січня 2007 року, але фактично не виплачені у 2006 році.

З метою приведення окремих нормативних актів Фонду у відповідність до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” зупинена на 2007 рік дія положень Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 26.06.2001 року. № 16, із змінами і доповненнями, які стосуються виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2007 року N 32, зареєстрованим Мінюстом України 10.02.2007 року за № 112/13379, затверджений Порядок передачі документів від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення для продовження виплати у 2007 році застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.

З урахуванням наведеного, визначене ст. 56 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” про здійснення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у встановлених цим Законом розмірах за своєю суттю означає, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у 2007 році позбавляється функцій призначення та виплати такої допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку”, прийнятою відповідно до ст. 56 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, встановлено, що 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям (субвенція): з 1 січня - призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13, зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 900, затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яким визначений механізм призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів державного бюджету.

Визнані такими, що втратили чинність: “Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2005 року N 315 “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми” та постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 року N 503 “Про внесення змін до Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування”.

Встановлено, що призначення і виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи. Виплата згідно з цією постановою допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року.

Підставою для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є заява застрахованої особи, наказ (розпорядження) роботодавця про надання застрахованій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки по догляду за дитиною, а для застрахованих осіб, зазначених у частинах другій і третій статті 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, - заява застрахованої особи.

Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема, - абзац третій частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з 09.07.2007 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка повинна надаватися особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового соціального страхування, на законодавчому рівні не визначений, оскільки з 09.07.2007 року відновлена редакція 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” , - “допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом”, проте остання постанова Правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з цього питання прийнята 27.12.2005 року № 218. Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 207 від 26.12.2006 року визначено про зупинення у 2007 році виплату за рахунок коштів Фонду допомоги при народженні дитини та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за виключенням випадків, коли зазначені два види допомоги нараховані до 1 січня 2007 року, але фактично не виплачені у 2006 році.

Дія ст. 4 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” зупинена приписами Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Статтю 4 виключено згідно із Законом України від 28.12.2007 року N 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.

Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 33 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008).

Законом України від 03.06.2008 року N 309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю ст. 4 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” виключено.

А встановлений в 2007 році Верховною Радою України розмір виплат, передбачених ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” відповідно до положень п. 5 розділу 1Х “Прикінцеві положення” цього Закону України, а саме - “до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених статтями 41, 43, 46 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму”, визнаний таким, що не відповідає Конституції України.

Стаття 13 Закону № 2811-XII, в редакції Закону України № 2334-Ш від 22.03.2001 року, що діяла до 01.01.2008 року визначала, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом мала не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснювала догляд за дитиною.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” змінена редакція ст. 13 Закону № 2811-ХП (чинна з 01.01.2008 року), - “право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною”.

Відповідно до приписів Закону № 2811-ХП, в редакції чинній з 01.01.2008 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є одним із видів соціальної допомоги, що надається особі, як застрахованій в системі загальнообовязкового соціального страхування, так і не застраховані в цій системі, яка фактично доглядає дитину до досягнення нею трирічного віку.

Згідно із ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 2811-ХП, - громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

З урахуванням положень ч. 7 ст. 9 КАС України, колегія суддів вважає, що здійснюючі з 09.06.2007 року особі, застрахованій в системі загальнообовязкового соціального страхування, виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішення питання про розмір зазначеної допомоги, відповідач повинен був виходити з приписів ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП.Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (подалі - Закон № 107-У1)” редакція ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону № 2811-ХП викладені наступним чином, відповідно,

- "допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень";

- "допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".

Дані положення Закону № 107-VІ в встановленому порядку такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнані.

Статтею 58 Закону № 107-VІ затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі, зокрема, для працездатних осіб: з 1 січня - 633 гривні, з 1 квітня - 647 гривень, з 1 липня - 649 гривень, з 1 жовтня - 669 гривень.

Визначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001 року N 486/202/524/455/3370, зареєстрованим Мінюстом України 07.02.2001 року № 112/6400, затверджена Методика обчислення сукупного доходу сімї для всіх видів соціальної допомоги.

Пунктом 1.5 даної методики визначений порядок обчислення сукупного доходу сімї при визначенні розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 з наступними змінами "Про затвердження "Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми" визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення. Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами (п. 18).

Відповідно до п. 19 цієї Постанови, - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.

Пунктом 20 Постанови визначений перелік документів, який подається до органів праці та соціального захисту населення особою, яка бажає отримувати допомогу.

Згідно з абзацом 3 п. 23 Постанови, - для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви.

Про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення (п. 43).

У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган праці та соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви (п. 44).

Пункт 22 даної Постанови (редакція з 28.02.2008 року) щодо розмірів зазначеної допомоги кореспондується з положеннями Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Оскільки здійснення перерахунку раніш призначеною допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, визначеному ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ, а саме, - в розмірі більшому ніж мінімальний, можливо лише в результаті обчислення сукупного доходу сімї позивачки при поданні нею кожного півріччя до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради відповідних документів, а таких документів (довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан) позивачка до відповідача не подавала, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1О, щодо виплат за 2008 рік.

Відповідно до ст. 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми” від 27.12.2001 року № 1751 передбачено, що відповідно до статті 15 Закону № 2811-ХІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Отже, на час виникнення у позивача права на отримання допомоги існували дві норми закону, які по різному визначали компетенції певних державних органів по встановленню розміру допомоги по догляду за дитиною.

При цьому колегія суддів зазначає, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної ради України.

Конституція не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України в п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 по справі за № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”

Виходячи з системного аналізу Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, Закону України “Про Державний бюджет на 2009 рік”, Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 по справі за № 4-зп, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку за 2009 рік, оскільки позивачу була призначена допомога при народженні дітей відповідно до положень ст. 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, яка діяла на час виникнення у позивача права на отримання такої допомоги і не була визнана неконституційною.

За таких обставин, відповідач, здійснивши у 2009 р., виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у порядку та розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, правомірно діяв, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.

Також, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для захисту заздалегідь непорушених прав позивачки (в частині вимог до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Полтавської області).

Типовим положенням про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 р. N 790, визначено, що серед основних завдань управління праці та соціального захисту населення є призначення та виплата соціальної допомоги.

Згідно з зазначеним Положенням Центр, окрім іншого, здійснює контроль за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальних допомог. Забезпечує оформлення документів на виплату всіх видів грошових допомог і відправку їх підприємствам звязку та установам банків відповідно до узгоджених графіків.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та приймає рішення про часткове скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1, 3, 6 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позовів задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Якщо суд апеляційної інстанції змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів приймає рішення щодо скасування оскаржуваного судового рішення в цій частині, з прийняттям нового про зарахування на рахунок бюджету місцевого самоврядування судовий збір у сумі 3,40 грн. (а.с. 1), сплачений позивачкою при зверненні до адміністративного суду.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. "З" ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Пільг щодо сплати судового збору в даному випадку, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має, оскільки відповідно до п. 7 ст. 4 цього Декрету, від сплати державного мита звільняються органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 89, 94, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 202 ч. 1 п. 4, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради та Центра по нарахуванню та здійснення соціальних виплат у Полтавській області задовольнити.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 листопада 2009 року в частині зобовязання УПСЗН та Центра по нарахуванню та здійснення соціальних виплат у Полтавській області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1, допомогу по догляду за доньками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 08.07.2008 року і до досягнення дітьми трирічного віку відповідно до положень ЗУ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами. Зумовленими народженням та похованням” виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого ЗУ “Про державний бюджет України” на відповідний рік з урахуванням виплачених сум скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" зарахувати на рахунок місцевого бюджету м. Суми судовий збір у сумі 3,40 грн., сплачений ОСОБА_1 при зверненні до адміністративного суду.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

В іншій частині постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 листопада 2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 24.05.2010 р.