Вирок № 111543971, 14.06.2023, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/7146/19

Провадження № 1-кп/362/117/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12019110140001492 від 25.10.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Токмак, Запорізької області, українки, громадянки України, із середньою освітою, не одруженої, маючу на утриманні не повнолітніх дітей, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимою вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2021 року за ч. 4 ст. 190 КК України до 10 років позбавлення волі із конфіскацією частини належного їй майна, який змінено ухвалою Київського апеляційного суду від 09.02.2022 року та зменшено міру покарання до 7 років позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини належного їй майна,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

25 жовтня 2019 року, о 14 години 00 хвилин, ОСОБА_8 , перебувала у приміщенні ТОВ «АТБ-маркет», що розташований за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського, 7-а, де у останньої виник умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_8 , користуючись тим, що за її протиправними діями ніхто не спостерігає, зайшла до ряду з алкогольними напоями та іншими товарами побачила на полицях товарно-матеріальні цінності, де реалізовуючи свій умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, маючи корисливу мету, направлену на особисте збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підійшла до вказаних полиць та у свою наплічну сумку чорного кольору поклала продукти харчування, а саме: ікру марки «Norven» форелі лососева зерниста з/б вагою (120 грам) та ціною станом на 25.10.2019 року 224,80 грн., каву марки «Jacobs Monarch» розчинна сублімована ск/банка вагою (95 грам) та ціною станом на 25.10.2019 року 83,90 грн., сир м`який марки «Волошкове поле» Адигейський 40% вак/уп вагою (275 грам) та ціною станом на 25.10.2019 року 48,90 грн., шоколад марки «Millennium» Favorite Orange чорний к/уп вагою (100 грам) та ціною станом на 25.10.2019 року 24,90 грн., чай марки «Richard Royal Heart» чорний байховий листовий ароматизований вагою (30 грам) та ціною станом на 25.10.2019 року 61,90 грн.

Вчинивши усі дії, які вважала за необхідні для доведення злочину до кінця, ОСОБА_8 , пройшла поза розрахункові каси, не розрахувавшись за вищевказану товарно-матеріальні цінності чим бажала спричинити матеріальної шкоди ТОВ «АТБ-маркет» у загальній сумі 444 грн. 40 коп., але злочин не було закінчено з причин які не залежали від її волі, оскільки остання, при виході із приміщення супермаркету, була зупинена працівниками охорони ТОВ «АТБ-маркет».

Протиправні дії ОСОБА_8 , які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно, досудовим органом кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просила розглядати кримінальне провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись вивченням доказів, які характеризують обвинувачену ОСОБА_8 , оскільки обвинувачена вину визнає повністю.

Представник потерпілого ТОВ «АТБ-маркет» в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутності та при винесенні міри покарання покладаються на розсуд суду (т. 1 а.с. 61).

ОСОБА_8 та її захисник не заперечували про подальший розгляд даного кримінального провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. Також в судових дебатах просили суворо її не карати.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3ст. 349 КПК України, роз`яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положенняст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, за згодою учасників судового провадження провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

А тому, крім допиту обвинуваченої, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченої та характеризуючи на неї даних.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Допитана в судовому засідання ОСОБА_8 , у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю та підтвердила обставини його вчинення, викладені в обвинувальному акті, а саме, що вона 25.10.2019 року точний час вона вже не пам`ятає, але це було в день перебувала у приміщені магазину «АТБ-маркет», точної адреси вона також не пам`ятає у м. Василькові, зайшла до ряду з продуктами харчування та заволоділа продуктами харчування вказаними в обвинувальному акті, яки поклала у наплічну сумку чорного кольору та в подальшому пройшла поза розрахункові каси, не розрахувавшись за вказані продукти харчування, але при виході із приміщення магазину її зупинили працівники охорони. У вчиненому вона щиро розкаюється.

Покази ОСОБА_8 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченої змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

При кваліфікації дій обвинуваченої, суд ураховує, що Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 р. в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченомуКК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними, криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Отже, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_8 вчинила дії, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно, а її дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченої ОСОБА_8 суд, відповідно дост. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Статтею 65КК України та п. 1 постанови ПленумуВерховного судуУкраїни від24.10.2003року №7«Про практикупризначення судамикримінального покарання» передбачено, що під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Положеннями ст.50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до вимог статей 50, 65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

При призначенні покарання обвинуваченійОСОБА_8 суд згідно з вимогами статей 65-67КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року «Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушенняі після його вчинення, обставини, що пом`якшують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставиною що пом`якшує покарання ОСОБА_8 у відповідності до ст. 66 КК України є її щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 , передбачених ст. 67 КК України судом не встановлено.

Підстав для застосування вимог ст. 69 КК України відносно ОСОБА_8 судом не вбачається.

Судом враховується також висновок досудової доповіді Білоцерківського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області щодо обвинуваченої ОСОБА_8 відповідно до якого орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе (т. 1 а.с. 170-173).

Також,суд враховує,що обвинувачена ОСОБА_8 на облікуу лікаря-психіатрата лікаря-наркологане перебуває;за місцемпроживання характеризуєтьсяпозитивно;має наутриманні неповнолітніхдітей;стан здоров`я,спосібжиття,а саме,що вонарозлучена,не працює, щиророзкаялась ускоєному,засуджена за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2021 року за ч. 4 ст. 190 КК України.

Оскільки кримінальне провадження ОСОБА_8 вчинено до постановлення вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2021 року, то у відповідності до ч. 4 та ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання суд визначає шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2021 року зміненого ухвалою Київського апеляційного суду від 09.02.2022 року та визначено ОСОБА_8 остаточну міру покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини належного їй майна. При цьому в строк остаточного призначеного покарання у відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України, суд зараховує відбуте частково ОСОБА_8 покарання за попереднім вироком строк попереднього ув`язнення із 09.06.2021 року по 07.11.2021 року із розрахунку один день позбавлення волі за два дні попереднього ув`язнення та в період із 08.11.2021 року по 13.06.2023 року із розрахунку один день позбавлення волі за один день знаходження її в місцях позбавлення волі.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 2 ст.124КПК України стягнути з ОСОБА_8 на користь держави вартість проведеної по справі товарознавчої експертизи у сумі 785 грн. 05 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 349, 369-371, 373-374, 376, 377 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_8 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ч. 4 та ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглиненняменш суворогопокарання,призначеного данимвироком більшсуворим,призначеним вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2021 року зміненого ухвалою Київського апеляційного суду від 09.02.2022 року, призначити остаточну міру покарання ОСОБА_8 у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини належного їй майна.

У строк відбутого ОСОБА_8 покарання, призначеного даним вироком від 14.06.2023 року у виді 7 (семи) років позбавлення волі зарахувати відбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки 3 (три) місяці 18 днів за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2021 року зміненого ухвалою Київського апеляційного суду від 09.02.2022 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 обраховувати із 14.06.2023 року.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 785 грн. 05 коп.

Речові докази:

Ікру марки «Norven» форелі лососева зерниста з/б вагою (120 грам); каву марки «Jacobs Monarch» розчинна сублімована ск/банка вагою (95 грам); сир м`який марки «Волошкове поле» Адигейський 40% вак/уп вагою (275 грам); шоколад марки «Millennium» Favorite Orange чорний к/уп вагою (100 грам); чай марки «Richard Royal Heart» чорний байховий листовий ароматизований вагою (30 грам), які передано на відповідальне зберіганні відповідно до розписки уповноваженій особі ТОВ «АТБ-маркет», залишити ТОВ «АТБ-маркет».

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня післяухвалення надіслатиучасникам судовогопровадження,які небули присутнімв судовомузасіданні.

Суддя ОСОБА_9