Рішення № 111530720, 12.06.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року Справа № 160/16589/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11 листопада 2019 року №Ф-4729-58-У про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 19147,26 грн та від 10 лютого 2021 року №Ф-4729-58-У про сплату боргу (недоїмки) у сумі 11249,48 грн, винесені ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 19147,26 грн та 11249,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_1 були складені вимоги від 11.11.2019 №Ф-4729-58-У про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 19147,26 грн та від 10.02.2021 №Ф-4729-58-У про сплату боргу (недоїмки) у сумі 11249,48 грн. Позивач указує, що контролюючий орган формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) у разі наявності у платника податків на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску. Така вимога має бути надіслана платнику податків протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Згідно з базою даних контролюючого органу, заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску виникла у позивача у період 2017-2020 роки. Поряд з цим, вимога від №Ф-4729-58-У про сплату боргу (недоїмки) у сумі 19147,26 грн сформована контролюючим органом лише 11.11.2019, а вимога №Ф-4729-58-У на суму 11249,48 грн сформована 10.02.2021. Таким чином, відповідач вже при першому випадку появи недоїмки, якщо така була відображена у картці позивача, зокрема, станом на квітень 2018 року, повинен був протягом 15 робочих днів надіслати вимогу про сплату недоїмки. Проте, контролюючий орган не скерував на адресу позивача вимоги про сплату недоїмки у встановлений строк. Про факт існування вимог про сплату боргу (недоїмки) позивач дізналася після відкриття виконавчого провадження про стягнення суми боргу за оскаржуваними вимогами. Але, оскільки ці вимоги не були надіслані позивачу, вони не набули статусу узгоджених, тому не можуть вважатись виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню органами державної виконавчої служби.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/16589/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 31.10.2022 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів звернення до суду в межах строків, встановлених ст.122 КАС України, або подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та відповідними доказами.

21.11.2022 до суду від позивача засобами поштового зв`язку від 14.11.2022 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 28.11.2022 задоволено клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду; поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії; прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

15.12.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що в інтегрованій картці платника по коду бюджетної класифікації 71040000 засобами діючого програмного забезпечення ОСОБА_1 проведені автоматичні квартальні нарахування єдиного соціального внеску за період IV квартал 2017 року, вересень 2017 року, I-IV квартали 2018 року, I-IV квартали 2019 року, I-ІІІ квартали 2020 року, жовтень-листопад 2020 року на загальну суму 31100,74 грн. З урахуванням переплати в ІКП по коду бюджетної класифікації 71040000 станом на 01.01.2018 в сумі 704,00 грн, сума заборгованості з єдиного внеску станом на 08.12.2022 складає 30396,74 грн. Ця сума не була своєчасно сплачена позивачем, тому є сумою боргу (недоїмки) і підставою для складення оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) від 11 листопада 2019 року №Ф-4729-58-У у сумі 19147,26 грн та від 10 лютого 2021 року №Ф-4729-58-У у сумі 30396,74 грн, які були надіслані на адресу позивача, яка міститься в інформаційній системі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ІТС «Податковий блок»: АДРЕСА_1 . Відповідач зазначає, що під час винесення цих вимог діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву відповідач також просить суд визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, викладені у позовній заяві ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки).

Щодо заявленого клопотання, суд зазначає, що в ухвалі від 28.11.2022 суд вирішив питання про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду, з огляду на обставини, наведені позивачем в обгрунтування підстав для поновлення строку, а також з огляду на те, що позивач у шестимісячний строк після того як дізналась про наявність оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) звернулась до суду з цією позовною заявою.

Суд не вбачає підстав для висновку про те, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним.

Таким чином, наведене вище клопотання відповідача суд залишає без задоволення.

Ухвалою суду від 28.11.2022 витребувано у позивача довідку за формою ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» та довідку за формою ОК-7 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» стосовно ОСОБА_1 .

Витребувані судом документи були надані до суду 23.12.2022.

24.01.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 підтримала вимоги викладені у позовній заяві та просила задовольнити позов повністю. Крім того, позивач зазначає, що отримала від відповідача відзив пріоритетним поштовим відправленням. Проте, відповідач не надіслав позивачу копій доданих до відзиву документів. Не надіслання позивачу разом з відзивом копій документів підтверджується відсутністю опису вкладеного у цінний лист, оскільки відзив було направлено відповідачем не листом з оголошеною цінністю з описом вкладеного, а пріоритетним відправленням. Таким чином, позивач уважає, що відповідач не підтвердив документально надіслання позивачу копій доданих до відзиву документів, тому поданий відповідачем відзив не може бути розглянутий у цій справі.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.162 КАС України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Тобто, зазначена вище норма зобов`язує відповідача надіслати іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів. Проте, зазначеною статтею не встановлено вимоги щодо доказів, які мають підтверджувати надіслання відзиву іншим учасникам справи, та порядок його надіслання (простим листом, листом з описом вкладення тощо).

З огляду на викладене, суд зазначає, що наведеним у відзиві обставинам буде надана оцінка разом з іншими доказами, наявними у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

УСТАНОВИВ:

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 у період з 28.09.2017 по 17.02.2021 була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Відповідно до даних інформаційної системи податкових органів, заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 станом на 08.12.2022 становить 30 396,74 грн.

Контролюючим органом були сформовані вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 11.11.2019 №Ф-4729-58-У на суму 19147,26 грн, від 10.02.2021 №Ф-4729-58-У на суму 11249,48 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наведеного у відзиві на позов, суми несплаченого позивачем єдиного внеску становлять:

- за ІV квартал 2017 року 1056,00 грн;

- вересень 2017 року 704,00 грн;

- за 2018 рік: І квартал 2457,18 грн; ІІ квартал 2457,18 грн; ІІІ квартал 2457,18 грн; ІV квартал 2457,18 грн;

- за 2019 рік: І квартал 2754,18 грн; ІІ квартал 2754,18 грн; ІІІ квартал 2754,18 грн; ІV квартал 2754,18 грн;

- за 2020 рік: І квартал 2078,12 грн; ІІ квартал 1039,06 грн; ІІІ квартал 3178,12 грн;

- за жовтень листопад 2020 року 2200,00 грн.

Позивач уважає зазначені вимоги протиправними, тому звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є, крім іншого, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

За правилами, встановленими ч. 4 ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», обов`язки платників єдиного внеску виникають: у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується: 2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції станом на 01.01.2017).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІ внесено зміни до абзацу 2 п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме: слова «році» та «року» замінити відповідно словами «кварталі» та «кварталу».

Після внесених змін норма викладена в такій редакції: «У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у п.п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція № 449).

Пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 визначено, що податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Згідно з п. 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Таким чином, у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску податковий орган на підставі облікових даних з інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Судом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 28.09.2017, запис про припинення підприємницької діяльності внесено 17.02.2021.

Отже, у позивач, зокрема, у спірний період, за який відповідачем була нарахована недоїмка, і яким є ІV квартал 2017 року, 2018 рік, 2019 рік, І, ІІ, ІІІ квартали та жовтень-листопад 2020 року був наявний обов`язок нарахування та сплати єдиного соціального внеску, навіть за відсутності отриманого доходу від підприємницької діяльності та її фактичного нездійснення.

При цьому, судом враховано також і посилання позивача на те, що спірну вимогу направлено із порушенням строків. Так, пунктом 3 розділу VI Інструкції № 449 установлено, що у випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Водночас, обов`язок сплачувати єдиний внесок не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу виник у позивача не у зв`язку з прийняттям оскаржуваної вимоги, а в силу вимог закону, а тому є передбачуваним наслідком правозастосування.

Суд враховує також положення статті 68 Конституції України, відповідно до яких кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Крім того, суд враховує правовий висновок, сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 04.12.2019 у справі №440/2149/19, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, позивачем не надано доказів про те, що у спірний період вона була найманим працівником на території України і платником єдиного внеску до бюджету України за неї був роботодавець.

Поряд з цим, до матеріалів справи надані довідки Форми ОК-5, ОК-7 Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу.

Згідно з цими довідками, у період з вересня по грудень 2017 року та у січні 2018 року ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) значиться як страхувальник, який здійснював сплату єдиного соціального внеску. У період з лютого 2018 року по грудень 2020 року страхувальник ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) таких оплат не здійснювала.

Таким чином, позивач сплачувала єдиний внесок у період вересень-грудень 2017 року та січень 2018 року.

Розмір єдиного внеску в розрахунку за місяць у 2017 році становив 704,00 грн (3200,00 грн (мінімальна заробітна плата) х 22% (розмір єдиного внеску) = 704,00 грн; у 2018 році 819,06 грн (3723,00 грн (мінімальна заробітна плата) х 22% (розмір єдиного внеску) = 819,06 грн.

Отже, у період сплати позивачем з вересня по грудень 2017 року та у січні 2018 року єдиного соціального внеску загальна його сума становила 3635,06 грн (2816,00 грн = 704,00 грн х 4 (вересень-грудень 2017 року) + 819,06 грн (січень 2018 року)).

Таким чином, підлягає скасуванню вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 №Ф-4729-58-У у сумі 3635,06 грн.

Щодо залишку суми (26761,68 грн) несплаченого боргу (недоїмки), суд зазначає, що враховуючи, що обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний соціальний внесок, за правилами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», розповсюджується, зокрема, на фізичних осіб-підприємців, а позивач у період з 28.09.2017 по 17.02.2021 була зареєстрована як фізична особа-підприємець на території України, оскаржувані вимоги в загальній сумі 26761,68 грн є правомірними і такими, що скасуванню не підлягають.

У позовній заяві позивач також заявляє позовні вимоги про зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 19147,26 грн та 11249,48 грн.

Щодо цих позовних вимог, суд зазначає таке.

За визначенням пункту 2 розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до положень пункту 1 Розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №826/9288/18, відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Враховуючи те, що судом установлено протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 №Ф-4729-58-У на суму 3635,06 грн, суд уважає належним та допустимим способом захисту прав позивача зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , виключивши вказану суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому, суд зауважує, що зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків у спірних правовідносинах є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, такий спосіб відповідає вимогам чинного законодавства та не позбавляє суб`єкта владних повноважень дискреційного розсуду, адже такий обов`язок прямо передбачений нормативно-правовим актом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У цій справі позивачем оплачено судовий збір у сумі 992,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, а також те, що позовні вимоги у цій справі були задоволені частково, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 118,68 грн.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11 листопада 2019 року №Ф-4729-58-У в частині визначення ОСОБА_1 до сплати єдиного внеску у загальній сумі 3635 (три тисячі шістсот тридцять п`ять) грн 06 коп.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), виключивши недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 3635 (три тисячі шістсот тридцять п`ять) грн 06 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн 68 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005 код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Суддя Н.В. Кучугурна