Постанова № 11152967, 14.06.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

< Копія >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-997/09/2770

14.06.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Горошко Н.П. , Кучерука О.В. секретар судового засіданняКовінська Т.Г.

за участю представника позивача - Приватного підприємства "Цеоліт"- Мирошниченко В.Є.

представників відповідача - Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя- Нікольської К.Б. ,Токаревої Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Цеоліт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Водяхін С.А. ) від 25.08.09 у справі № 2а-997/09/2770

за позовом Приватного підприємства "Цеоліт" (вул. Я. Гамарніка, 12 кв. 2,Севастополь,99003)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74,Севастополь,99001)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Цеоліт" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001422310/0 від 28.12.2007 р., № 0001422310/1 від 13.03.2008 р., № 0001422310/2 від 29.05.2008 р., № 0003732310/2 від 29.05.2008 р., яки винесені відповідачем у звязку з встановленням порушень при нарахуванні податку на прибуток приватних підприємств; податкових повідомлень-рішень № 0001412310/0 від 28.12.2007 р., № 0001412310/1 від 13.03.2008 р., № 0001412310/2 від 29.05.2008 р., № 0000312310/0 від 09.04.2008 р., яки винесені відповідачем у звязку з встановленням порушень при нарахуванні податку на додану вартість; та податкових повідомлень-рішень № 0002391710/1 від 13.03.2008 р. та № 0002391710/2 від 29.05.2008 р., яки винесені відповідачем у звязку з встановленням порушень при нарахуванні податку з доходів фізичних осіб. Також позивачем було надано уточнення до позову, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002391710/0 від 28.12.2007р., яке винесено відповідачем у звязку з встановленням порушень при нарахуванні податку з доходів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25 серпня 2009 року в задоволенні позову Приватного підприємства "Цеоліт" до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем Приватним підприємством «Цеоліт»подано апеляційну скаргу, в який просить

- постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25 серпня 2009 року по справі за позовом Приватного підприємства "Цеоліт" до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправним та часткове скасування податкових повідомлень-рішень № 0001422310/0 від 28 грудня 2007 року, № 0001422310/1 від 13 березня 2008 року, № 0001422310/2 від 29 травня 2008 року, на суму 67758 гривень 00 копійок, № 0003732310/0 від 29 травня 2008 року, скасувати,

- прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001422310/0 від 28 грудня 2007 року, № 0001422310/1 від 13 березня 2008 року, № 0001422310/2 від 29 травня 2008 року, на суму 67758 гривень 00 копійок, № 0003732310/0 від 29 травня 2008 року.

Представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважая їх необґрунтованими, наполягали на залишенні рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржена, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка постанови, встановлюватися обставини і досліджуватися докази учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Цеоліт»підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено виїзну планову перевірку Приватного підприємства "Цеоліт" з питань виконання вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт перевірки № 887/10/23-123/30825495/258 від 17.12.2007 року.

Виявлені порушення з'явилися підставою для винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0001422310/0 від 28.12.2007 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 68758,00 грн., з яких - 53813,00 грн. - податок, 14945,00грн. - штрафні санкції, № 0003732310/2 від 29.05.2008 р. у загальному розмірі 3145,00 грн., з яких 2694,00 грн. податок, 451,00 грн. штрафна санкція. За результатами розгляду скарг позивача прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001422310/1 від 13.03.2008 р., № 0001422310/2 від 29.05.2008 р., № 0003732310/2 від 29.05.2008 р.

Судом першої інстанції встановлено, що податкові повідомлення-рішення № 0001422310/0 від 28.12.2007 року, № 0001422310/1 від 13.03.2008 р. скасовані з послідуючим прийняттям за наслідками оскарження ПП «Цеоліт»у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», податкових повідомлень-рішень № 0001422310/2 від 29.05.2008 р., які є діючими і підлягають оскарженню і розгляду у судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, в акті перевірки встановлено, що суб'єктом підприємницької діяльності в порушення приписів п. 3.1 ст. 3, п. 10.1 ст. 10, п. 11.2 ст. 11, п. 5.9, п. 5.10 ст. 5, п.п. 8.1.4 п. 8.1, п.п. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»допущені наступні порушення Закону України «Про податок з прибутку підприємств», що призвело до заниження валового доходу підприємства і завищення валових витрат підприємства. Неправильно відображені у податковому обліку повернення товару ТОВ ТФ «Ольвія»і ПП «ДЛК», валові витрати за період 4 кварталу 2006 р.- 2 кварталу 2007 року занижені на суму залишків товарно-матеріальних цінностей, неправильно проведена коректировка валових витрат по поверненню товару ТОВ ТФ «Ольвія»і ПП «ДЛК», підприємство завищило валові витрати на суми збитку балансової вартості запасів на кінець звітнього періоду, віднесені на валові витрати суми витрат, що не повязані з господарською діяльністю підприємства: по придбанню членських книжок, вартості юридичних послуг, суми грошової оцінки земельних ділянок, витрати по страхуванню предмету іпотеки, нарахована амортизація на маркиратор і фотоапарат.

Відповідно до статті 97 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (далі - Порядок №327), передбачено, що акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства (пункт 1.5 Порядку №327).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 1.7 Порядку №327).

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (пункт 2.3.4 Порядку №327).

Аналіз матеріалів справи, зокрема Акту перевірки №100/17-1-05-19008398 від 30.01.2007, дає суду апеляційної інстанції підстави вважати, що висновки, викладені в Акті перевірки, не підтверджені первинними та іншими документами.

Матеріали справи свідчать про те, що по відносинам з ТОВ ТФ «Ольвія»і ПП «ДЛК»предоплата за товар була віднесена до витрат підприємства, а у подальшому при поверненні товару, сума компенсації віднесена до доходу підприємства.

Пунктом 5.10 ст. 10 Закону України «Про податок з прибутку підприємств»встановлено, що у випадку якщо після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включно і перерахунок у випадку повернення проданих товарів або права власності на такі товари (результат робіт, послуг) продавцю, платник податку продавець і платник податку покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів і валових витрат у відповідному періоді, в якому здійснювалась така зміна суми компенсації.

Неправильна коректировка у такому випадку не призвела до заниженя валового доходу або до збільшення валових витрат, що двічі відображено в акті у п. 3.1.1 і 3.1.2.

Рахунки бухгалтерського обліку 20, 22, і 28 відносяться до другого класу «Запаси». Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Доказів того, що позивачем занижені валові витрати на суми залишків товарно-матеріальних цінностей у четвертому кварталі 2006 року другому кварталі 2007 року, а також того, що перевищені валові витрати підприємства на суми збитків балансової вартості запасів на кінець звітнього період у четвертому кварталі 2006 року і у першому кварталі 2007 року не надано.

Як встановлено матеріалами справи ПП «Цеоліт»придбало земельні ділянки № 34, 36 по вул. Качінський тупик у м. Севастополі, їм зроблені узгодження для зміни цільового призначення земельних ділянок под будівництво багатоквартирного жилого будинку, заказані проекти у відповідних організаціях і підприємствах.

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 здійснені юридичні послуги з питань отримання кредиту, розробки будівельної документації, проведення проектно-пошукових робіт для отримання проекту будівництва комплексу жилих будинків, з питань цивільного і господарського права. В результаті здійснення цих послуг підприємством укладені кредитні договори з фінансовою установою, земельні ділянки передані в іпотеку, здійснюється господарська діяльність по підготовці до будівництва комплексу жилих будинків.

Фізичною особою підприємцем наданий акт виконаних робіт відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», здійснена оплата послуг, надані документи, які підтверджують використання земельних ділянок у господарській діяльності.

Порушення по віднесенню до валових витрат сум витрат на суму грошової оцінки земельних ділянок у сумі 2800,00 грн. ПП "Увітал" визнані позивачем у судовому засіданні у суді першої інстанції. Однак зміни до адміністративного позову у частині розрахунку позивачем надані не були.

Суд вважає, що відповідач правильно нарахував податкове зобовязання і штрафні санкції по віднесеню до валових витрат суму витрат на суму грошової оцінки земельних ділянок ПП "Увітал" у сумі 2800,00 грн..

Судом встановлено, що між ПП «Цеоліт»і АКБ «Укрсоцбанк»19.12.2006 року укладено договір № 945/519-ВЛ1 про надання відновлювальної кредитної лінії. Відповідно до п. 1.3, 1.3.1 договору забезпеченням зобовязань ПП «Цеоліт»є обєкт нерухомості: трикімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що є власністю ОСОБА_6. Цільове використання кредитної лінії відповідно до п. 1.2 договору на поповнення оборотних засобів ПП «Цеоліт».

Підпунктом 5.4.6 п. 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до валових витрат відносяться будь-які витрати по страхуванню кредитних і інших рисків платника податку, що повязані із здійсненням ним господарської діяльності.

Підприємством нараховано амортизацію по основному засобу маркиратору (обладнання для нанесення маркування на товар: дата і час виготовлення, строк зберігання, номер партії, штрих-код, логотип, серійний номер), а також по електричній печі і фотоапарату.

Однак позивачем не надано доказів використання у господарській діяльності електричної печі Daewoо. Таким чином, суд вважає, що відповідач правильно нарахував податкове зобовязання і штрафні санкції з операції придбання електричної печі Daewoo.

Одним з видів діяльності підприємства є оптова торгівля продуктами харчування. Маркиратор відповідно до наданих актів знаходився на території ОП «БЗПТ «Цеоліт», де ПП «Цеоліт»виготовляло консервовану продукцію, яку поставляло для нужд ЧФ МО РФ, відповідно до державних контрактів та реалізовувало іншим споживачам. Підприємство на тарі розміщувало свою етикетку, зі своїм найменуванням, всіма необхідними реквізитами і відповідно маркувало продукцію. Доходи від продажу такої продукції відносилися підприємством до валового доходу. Фотоапарат використовується підприємством для фотографування обєктів нерухомості, реклама яких розміщується у засобах масової інформації і системі Інтернет.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Відповідно до п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Державною податковою адміністрацію м. Севастополя за результатами розгляду скарги ПП «Цеоліт»у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами і державними цільовими фондами»винесено податкове повідомлення-рішення № 0003732310/0 від 29.05.2008 р. Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення є невірний розрахунок наростаючим підсумком заниження оподатковуваного прибутку Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя.

У звязку з відсутністю підстав для нарахування вказаних штрафних санкцій ДПА у м. Севастополя не мало підстав для збільшення суми податку на прибуток і суми штрафної (фінансової) санкції, тому податкове повідомлення-рішення № 0003732310/2 від 29.05.2008 року підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищевикладені обставини, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова суду від 25.08.2009 ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в звязку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195,196, п.3 частини першої статті 198, п.п. 3,4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Цеоліт»задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 25.08.2009 року по справі № 2а-997/09/2770 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Приватного підприємства "Цеоліт" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001422310/2 від 29 травня 2008 року у частині нарахування на суму 67835,50грн. з яких 53038 грн. податок,14797 грн 50 коп штрафні санкції. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003732310/2 від 29.05.2008 року .

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 червня 2010 р.

Головуючий суддя< підпис >М.А.Санакоєва

Судді <підпис >Н.П.Горошко <підпис >О.В.Кучерук <З оригіналом згідно >

<Підпис ><Довідник працівників >