Постанова № 11152094, 22.06.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

22.06.2010 р. Справа № 2а-811/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Артіль ЛТД", <Позивач адресса > до1) Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, <Відповідач адресса >

2) Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області, <Відповідач адресса > за участю представниківвід позивача: Ковширін М.М.,

від відповідача: 1) Науменко А.С., Шапочинський О.П., 2) Хмельницький В.С.

У справі приймає участь прокурор Брезіцький В.С.

провизнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2010 р. №0002840700/0, стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1081327,00 грн, Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області по бюджетному відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю "Артіль" ЛТД податку на додану вартість за листопад 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Артіль" ЛТД (код ЄДРПОУ 13857386, рахунок №26001310005 в МФ АБ "Південний", МФО 326751) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2009 року в сумі 1081327 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя І. А. Устинов

Миколаївській окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2010 року Справа №2а-811/10/1470

м. Миколаїв

16:54

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомящої А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД,

до 1) Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

2) Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області,

за участю представників:

від позивача: Ковширін М.М.

від відповідача 1) Науменко А.С., Шапочинський О.П.

від відповідача 2) Хмельницький В.С.

про визнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2010 року № 0002840700/0, стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1081327,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД (далі ТОВ „Артіль”) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2010 року № 0002840700/0, стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 1081327 гривень.

До суду надійшла заява про зміну позовних вимог, а саме: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 08.02.2010р. №0002840700/0, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2009 року на 5247,00грн.; визнання протиправною бездіяльність ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (в частині ненадання відповідного висновку) та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області (в частині неперерахування коштів на підставі отриманих висновків) по бюджетному відшкодуванню ТОВ „Артіль” податку на додану вартість за листопад 2009 року та стягнення (відшкодування) із державного бюджету на користь ТОВ „Артіль” бюджетної заборгованості з ПДВ за листопад 2009 року в сумі 1081327 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на невідповідність рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, а також дій (бездіяльності) ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області вимогам чинного податкового законодавства.

Представники відповідачів позов не визнали з підстав, зазначених в акті перевірки та письмових запереченнях проти позову.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Працівниками ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Артіль»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2009 року по 30.10.2009 року.

За результатами перевірки працівниками ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва складено Акт від 02.02.2010 року № 148/07-000/13857386 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Артіль»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2009 року по 30.10.2009 року.

08 лютого 2010 року, на підставі акту від 02.02.2010 року №148/07-000/13857386 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Артіль»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2009 року по 30.10.2009 року, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002840700/0 від 08.02.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року на суму 5247 гривень.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.7.1., 7.7.2. п.7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 02.02.2010 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями (далі Закон № 168).

Зазначені підпункти Закону № 168 встановлюють порядок визначення сум податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, відповідно до п.п.7.7.1. сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2., якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду .

Залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах.

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Як свідчать матеріали справи, актом перевірки було встановлено наступне.

Відповідно до декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього звітного податкового періоду мала відємне значення та дорівнювала 1086574 гивень (рядок 18.2 Декларації) та в цій сумі була задекларована до складу податкового кредиту наступного (за листопад) звітного періоду (рядок 22.2 Декларації). Тобто вимоги п.п.7.7.1.ст.7 Закону № 168 позивачем були виконані.

Відповідно до декларації з ПДВ за листопад 2009 року, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього звітного податкового періоду також мала відємне значення та дорівнювала 398972 гривень (рядок 18.2 Декларації). Тобто умова, щодо наявності відємного значення другий раз поспіль, фактично мала місце, що надавало позивачу законних підстав для застосування норм п.п.7.7.2.”а” ст.7 Закону № 168.

У відповідності до „Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції наказу від 17 березня 2008 року № 159), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054, позивачем задекларовано до відшкодування з бюджету суму ПДВ в розмірі 1086574 гривень, шляхом відображення цього показника в рядку 23.1 декларації за листопад до якого його значення переноситься з рядку 22.2 декларації за жовтень, та подальшого відображення в поточній декларації (рядки 24 та 25.1 Декларації).

Матеріалами перевірки не встановлено будь-яких порушень стосовно показника рядка 3 додатку 3 „Розрахунок суми бюджетного відшкодування” до декларації за листопад, який визначено позивачем в сумі 1086574 гривень; та відповідно до Порядку заповнення декларації значення якого переноситься до рядку 25 поточної декларації (в якому вказується сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню).

Перевіркою зафіксована сума податку, фактично сплачена позивачем постачальникам у попередньому податковому періоді (у жовтні 2009р.) в сумі 1356203 гривень. Цей факт підтверджується сторонами та доведено в судовому засіданні. Відповідно до вимог п.п.7.7.2.”а” ст.7 Закону № 168, для визначення розміру бюджетного відшкодування, треба виконати ще одну умову порівняти задеклароване відємне значення із сумою податку, фактично сплаченою отримувачем товарів (послуг) своїм постачальникам у попередніх податкових періодах.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Статтею 7 Закону № 168 встановлено порядок та строки проведення розрахунків з відшкодування податку на додану вартість.

Так, відповідно до п.п.7.7.5. статті 7 Закону № 168 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п.7.7.6., на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до матеріалів справи, перевірка ТОВ „Артіль” закінчилася 29.01.2010 року, але як свідчать письмові докази надані ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва та ГУ УДК, станом на дату розгляду справи в суді бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 1081327 гривень ще не погашена, що свідчить про порушення відповідачами вимог Закону №168.

За таких обставин суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області по бюджетному відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю "Артіль" ЛТД податку на додану вартість за листопад 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Артіль" ЛТД (код ЄДРПОУ 13857386, рахунок № 26001310005 в МФ АБ "Південний", МФО 326751) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2009 року в сумі 1081327 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя І.А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності

до ч.3 ст. 160 КАС України

та підписана суддею 16.08.2010 року

Суддя І.А. Устинов