Постанова № 11151798, 12.07.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2010 р. № 2а-7323/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

при секретарі - Фейдаш Х.М.,

за участю представників позивача Осіпова Г.О., Холощак Ю.В, Холощак О.Г., представників відповідача Мусійчук А.О., Карпина Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Посейдон"

до ДПІ Залізничному районі міста Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення:

№ 00061/2302/8207 від 23.03.2009 року, № 0000612302/1/15683 від 02.06.2009 року, № 0000612302/4/17671 від 30.06.2009 року, № 00006/2302/2/23104 від 27.08.2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Посейдон” (далі-Товариство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова (далі-ДПІ), просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 00061/2302/8207 від 23.03.2009 року, № 0000612302/1/15683 від 02.06.2009 року, № 0000612302/4/17671 від 30.06.2009 року, № 00006/2302/2/23104 від 27.08.2009 року та судові витрати покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковий орган за наслідком позапланової виїзної перевірки Товариства з питань правових відносин з ТзОВ “Профліга” за період з 01.03.2008р. по 30.09.2008р. необґрунтовано прийшов до висновку про завищення податкового кредиту Товариством на загальну суму 7 408,34 грн., що відображено в Акті перевірки. Оспорювані податкові повідомлення-рішення є протиправні, оскільки Товариство сфомувало податковий кредит на підставі усного договору, актів надання послуг, платіжних доручень, податкових накладних, які є первинними документами.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, зазначаних у заперечення та додаткових поясненнях та вважали, що Товариством зайво включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ “Профліга” за рахунок відсутності податкового зобовязання у постачальника в сумі 7 408,34 грн., оскільки право на формування податкового кредиту виникає лише при фактичному надходженні сум податку на додану вартість до Державного бюджету України від контрагента ТзОВ “Профліга”. Проте останній не сплачує податки до бюджету, останню податкову звітність подав за лютий 2008 року, такі послуги останнім Товариству не надавались, оскільки відсутній технічний персонал та виробничі активи. З актів надання послуг не вбачається в якому обсязі були виконані ці послуги, що є порушенням порядку складання первинних документів. Окрім того зазначили, що діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється на підставі договору, укладеного між оператором телекомунікацій, провайдером та споживачем, проте договір між Товариством та ТзОВ “Профліга” був усним. Вважають угоду нікчемною, яка в свою чергу не породжує правових наслідків. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 липня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено що Товариство з обмеженою відповідальністю “Посейдон” зареєстроване рішенням Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради 07.07.1993 року за № 06050, свідоцтво про державну реєстрацію від 12.01.1993 року, у період що перевірявся було платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питань правових відносин з ТзОВ ?Профліга? за період з 01.03.2008р. по 30.09.2008р. за наслідком якої складено Акт від 10.03.2009р. № 414/23-2/19338003 в якому встановлено, що Товариством в порушення вимоги п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168 з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №168) - завищено податковий кредит на загальну суму 7 408,34 грн., в тому числі у березні 2008р. 1 240 грн., у квітні 2008р. 1 733,33 грн., у травні 2008р. 966,67 грн., у червні 2008р. 966,67 грн., у липні 2008р. 1 181,67 грн., у серпні 2008р. 660,00 грн., у вересні 2008р. 660,00 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 00061/2302/8207 від 23.03.2009 року, яким Товариству визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 11 112,51 грн., в т.ч. основний платіж в розмірі 7 408,34 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 704, 17 грн.

За наслідком адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 00061/2302/8207 від 23.03.2009 року до ДПІ у Залізничному районі м.Львова, ДПІ у м.Львові, ДПА у Львівській області таке залишено без змін, а скарги Товариства без задоволення.

За результатами розгляду скарг ДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000612302/1/15683 від 02.06.2009р., № 0000612302/4/17671 від 30.06.2009р., № 00006/2302/2/23104 від 27.08.2009р.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду про захист своїх прав.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону №168 визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що між Товариством (Замовник) та ТзОВ “Профліга” (Виконавцем) був укладений усний договір, відповідно до якого ТзОВ “Профліга” зобовязується надати послуги по доступу до Internet у березні-вересні 2008р. та послуги адміністрвання сервера та налагодження доступу до мережі Internet.

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, Internet послуги були необхідні Товариству для здійснення його господарської діяльності щодо співпраці (укладенні угод продажу продукції: джерело безперебійного живлення, пристрій безперебійного живлення тощо) з його контагентами, які знаходились за межами України.

Товариство оплатило за послуги ТзОВ ?Профліга?, що підтверджується платіжними дорученнями: №240 від 11.04.2008р. на суму 7 440,00 грн. у т.ч. ПДВ 1 240,00 грн.; №300 від 13.05.2008р. на суму 10 400,00 грн. у т.ч. ПДВ 1 733,33 грн.; №486 від 05.08.2008р. на суму 18690,00 грн. у т.ч. ПДВ3115,00 грн.; №553 від 05.09.2008р. на суму 3 960,00 грн. у т.ч. ПДВ 660,00 грн.; №643 від 17.10.2008р. на суму 3 960,00 грн. у т.ч. ПДВ 660,00 грн.

Як встановлено податковим органом, згідно додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень - вересень 2008р. ТзОВ „Посейдон” до податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 7 408,33 грн. від постачальника ТзОВ ?Профліга? відповідно до податкових накладних та реєстру одержаних податкових накладних: № 3310000055 від 31.03.2008р. на суму 7 440 грн., в тому числі ПДВ 1240,00 грн.; №4300000026 від 30.04.2008р. на суму 10440,00 грн., в тому числі ПДВ 1 733,33 грн.; №5300000075 від 30.05.2008р. на суму 5800,00 грн., в тому числі ПДВ 966,67 грн.; №6300000039 від 30.06.2008р. на суму 5 800 грн., в тому числі ПДВ 966,67 грн.; №7150000005 від 15.07.2008р. на суму 1290,00грн., в тому числі ПДВ 215,00 грн.; №7310000063 від 31.07.2008р. на суму 5800,00 грн., в тому числі ПДВ 966,67 грн.; №8290000041 від 29.08.2008р. на суму 3960,00 грн., в тому числі ПДВ 660,00 грн.; №9300000064 від 30.09.2008р. на суму 3960,00 грн. , в тому числі ПДВ 660,00 грн.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88.

Відповідно до норм даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

За наслідком надання вищеперелічених послуг Товариство та ТзОВ ?Профліга? склали Акти надання послуг: б/н від 31.03.2008р. на загальну суму 7 440,00 грн. , в тому числі ПДВ 1240 грн.- послуги по доступу до мережі Internet за 03.2008р.; б/н від 30.04.2008р. на загальну суму 10440 грн. , в тому числі ПДВ 1733,33 грн.- послуги по доступу до мережі Internet за 04.2008р.; б/н від 30.05.2008р. на загальну суму 5800 грн. , в тому числі ПДВ 966,67 грн.- послуги по доступу до мережі Internet за 05.2008р.; б/н від 30.06.2008р. на загальну суму 5800 грн. , в тому числі ПДВ 966,67 грн.- послуги по доступу до мережі Internet за 06.2008р.; б/н від 15.07.2008р. на загальну суму 1290грн. , в тому числі ПДВ 215,00 грн.- послуги адміністрування сервера та налагодження доступу до мережі Internet; б/н від 31.07.2008р. на загальну суму 5800 грн. , в тому числі ПДВ 966,67 грн .- послуги по доступу до мережі Internet за 07.2008р.; б/н від 29.08.2008р. на загальну суму 3960 грн. , в тому числі ПДВ 660грн.- послуги по доступу до мережі Internet за 08.2008р.; б/н від 30.09.2008р. на загальну суму 3960 грн. , в тому числі ПДВ 660грн.- послуги по доступу до мережі Internet за 09.2008р. в яких вказано вартість виконаних робіт в т.ч. ПДВ та що Виконавець та Замовник не мають взаємних претензій по термінах виконання, оплаті та якості наданих послуг.

Суд зауважує, що Акти надання послуг як первинні документи складені з порушенням вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, оскільки в них не зазначено змісту та обсягу господарської операції, одиницю виміру господарської операції, відсутня інформація про фактично понесені витрати на здійснення цих робіт, яким чином надавався доступ до мережі Інтернет, відсутні показники, які вплинули на формування сум, що належать до сплати ( час, швидкість, обєм інформації), в актах наданих послуг не міститьсяь жодного посилання на надання послуг в рамках усного договору.

Виходячи з вищенаведеного, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Окрім того, контролюючим органом під час перевірки встановлено придбання ТзОВ ?Посейдон? послуг Internet не у провайдера, а у посередника ТзОВ ?Профліга?, що в судовому засіданні сторонами не спростовано.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.2003 №1280 провайдери телекомунікацій здійснюють діяльність у сфері телекомунікацій на підставі договору з оператором телекомунікацій - резидентом України та копії ліцензії цього оператора на відповідний вид діяльності у випадках, передбачених законом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації»однією із умов надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених Національною комісією з питань регулювання звязку (далі-НКРЗ).

Відповідно до п. 435 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" від 09.08.2005 № 720 система оплати послуг з доступу до Інтернет та форма розрахунків визначаються договором.

Частиною 4 Статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Пунктом 1 частини 1 статті 208 цього кодексу передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, що не було дотримано Товариством та ТзОВ ?Профліга? при укладенні угоди про надання послуги по доступу до Internet у березні-вересні 2008р. та послуги адміністрвання сервера та налагодження доступу до мережі Internet.

Представниками відповідача в судовому засіданні долучено листа від 31.03.2010 р. №82 ДП НТЦ ?Українська академічна і дослідницька мережа? ІФКС НАН України, надісланому як відповідь на запит податкового органу в якому вказано, що останнє не укладало те не має існуючих угод щодо надання послуг Інтернет - звязку з ТзОВ ?Посейдон? та ТзОВ ?Профліга?.

Внаслідок відображення в податковій звітності результатів господарських операцій з ТзОВ “Профліга”, Товариство отримало право на формування податкового кредиту, тобто право на податкову вигоду.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

В статті 13 Цивільного кодексу України зазначено, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства. Не допускається зловживання правом.

За змістом частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті є нікчемним. Як установлено частиною другою статті 215 того ж Кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до п.3.2.1 ст. 3 Закону України ?Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами? визначає, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, сума такого податку вважається бюджетним фондом, який належить державі та створюється від її імені.

Застосування угод та вчинення дій, які не мають іншої економічної мети крім мінімізації сплати податків - є зловживання правом на свободу підприємницької діяльності. Зазначене зловживання виражається в укладання удаваних угод, що має на меті приховати реальну угоду, яка суперечить моральним засадам суспільства (спроба ухилитись від конституційного обовязку сплати податків).

У відповідності до ст.902 Цивільного кодексу України, виконавець за договором про надання послуг повинен надати послуги особисто, а у випадках, встановлених договором, має право покласти виконання договору на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Як вбачається з пояснень представників відповідача та матеріалів справи у ТзОВ “Профліга” відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів, спеціальних знань, що свідчить про відсутність реального характеру відповідних послуг, на підставі яких визначено суми податкового кредиту, а загалом і про відсутність факту надання таких робіт, з чим погоджується суд.

Отже, Товариством проплачувались кошти ТзОВ “Профліга” без мети реального настання правових наслідків, з метою несплати податків, що призвело до втрати дохідної частини Державного бюджету. Витрати по вищеперелічених послугах здійснено без фактичного виконання таких ТзОВ “Профліга”, а тому суд приходить до переконання, що договори укладені Товариством та ТзОВ ?Профліга? є нікчемні.

Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд приходить до висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та правомірно прийшов до висновку про донарахування податку на додану вартість, а тому наявні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.3 Закону України ?Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами? №2181 від 21.12.2000 року.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, і тому у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Посейдон” до ДПІ Залізничному районі міста Львова про скасування податкових повідомлень-рішень № 00061/2302/8207 від 23.03.2009 року, № 0000612302/1/15683 від 02.06.2009 року, № 0000612302/4/17671 від 30.06.2009 року, № 00006/2302/2/23104 від 27.08.2009 року слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України такі не належить стягувати зі сторін спору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 20.07.2010 року.

Суддя Шинкар Т.І.