Постанова № 11151532, 18.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2010 р. справа № 2а-19764/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Окрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Донецькпогрузтранс», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

про визнання дій Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька неправомірними при винесенні повідомлень про перерозподіл платежу з податку на додану вартість та пеню № 105660016566710, № 105660016589142, № 105660016650675 та № 105660016607816; зобовязання Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька внести зміни в картку особового рахунку Державного підприємства «Донецькпогрузтранс» шляхом повернення утриманої суми пені у розмірі 4533 грн. 19 коп. у сплату податку на додану вартість в той період, коли було здійснено перерозподіл

за участю представників сторін:

від позивача: Чеверди Г.О. за дов. від 9 березня 2010 року

Дзими О.Г. за дов. від 11 березня 2010 року

від відповідача: Бистрова М.І. за дов. від 10 серпня 2010 року

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Донецькпогрузтранс» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька неправомірними при винесенні повідомлень про перерозподіл сплачених сум на сплату податку на додану вартість та пені № 105660016385201, № 105660000686480, № 1056600016416843, № 105660004208673; зобовязання Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька внести зміни в картку особового рахунку Державного підприємства «Донецькпогрузтранс» шляхом повернення утриманої суми пені у розмірі 4533 грн. 19 коп. у сплату податку на додану вартість в той період, коли було здійснено перерозподіл.

Під час розгляду справи позивач уточнив пункт 1 позовних та просив суд визнати дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька неправомірними при винесенні повідомлень по перерозподілу платежу з податку на додану вартість та пеню № 105660016566710, № 105660016589142, № 105660016650675 та № 105660016607816.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що кошти, які були перераховані ним на погашення боргу, розстроченого ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 1 червня 2009 року по справі № 2а-5472/09/0570 за позовом Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька до Державного підприємства «Донецькпогрузтранс» про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 328006 грн. 00 коп., відповідачем спрямовано на погашення податкового боргу з податку на додану вартість та пені, про що позивачу були направлені повідомлення: № 105660016566710 від 30 березня 2010 року на суму 121 грн. 85 коп., № 105660016589142 від 29 квітня 2010 року на суму 1720 грн. 68 коп., № 105660016650675 від 30 червня 2010 року на суму 1250 грн. 62 коп., № 105660016607816 від 27 травня 2010 року на суму 1440 грн. 04 коп. Позивач вважає дії податкового органу щодо розподілу сплачених позивачем коштів такими, що не відповідають вимогам статті 124 Конституції України, частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, яким встановлено порядок виконання судових рішень, статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123, якимвстановлений порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів). Тому просить позов задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що розподіл сплаченої суми здійснено у відповідності до норм підпункту 16.1.1., пункту 16.1., підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: за платіжним дорученням № 7371 від 27 травня 2010 року на суму 13666 грн. 92 коп. грошові кошт в сумі 12226 грн. 88 коп. спрямовані на погашення боргу, а 1440 грн. 04 коп. на погашення пені; за платіжним дорученням № 6793 від 30 березня 2010 року на суму 725 грн. 92 коп. грошові кошт в сумі 604 грн. 07 коп. спрямовані на погашення боргу, а 121 грн. 85 коп. на погашення пені; за платіжним дорученням № 7086 від 29 квітня 2010 року на суму 13666 грн. 92 коп. грошові кошт в сумі 11 946 грн. 00 коп. спрямовані на погашення боргу, а 1720 грн. 68 коп. на погашення пені; за платіжним дорученням № 7741 від 30 червня 2010 року на суму 13666 грн. 92 коп. грошові кошт в сумі 12416 грн. 30 коп. спрямовані на погашення боргу, а 1250 грн. 62 коп. на погашення пені. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем здійснюється погашення суми податкового боргу згідно рішення суду про розстрочення такого боргу. Тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Донецьквантажтранс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 25 грудня 2006 року, включене до ЄДРПОУ за номером 34828840, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька з 29 грудня 2006 року (арк. справи 24 30).

30 березня 2010 року платіжним дорученням № 6793 від 30 березня 2010 з призначенням платежу «сплата розстроченого податку на додану вартість, згідно рішення № 2а-5472/09/0570 від 1 липня 2009 року за березень 2010 року» позивачем сплачено 725 грн. 92 коп. (арк. справи 6).

Згідно зворотного боку облікової карти платника податків з податку на додану вартість (арк. справи 33), зазначені кошти в сумі 604 грн. 07 коп. спрямовані позивачем на погашення недоїмки, а 121 грн. 85 коп. на погашення пені.

29 квітня 2010 року платіжним дорученням № 7086 від 29 квітня 2010 з призначенням платежу «сплата розстроченого податку на додану вартість, згідно рішення № 2а-5472/09/0570 від 1 липня 2009 року за квітень 2010 року» позивачем сплачено 13666 грн. 92 коп. (арк. справи 8).

Згідно зворотного боку облікової карти платника податків з податку на додану вартість (арк. справи 35), зазначені кошти в сумі 11 946 грн. 00 коп. спрямовані позивачем на погашення недоїмки, а 1 720 грн. 68 коп. на погашення пені.

27 травня 2010 року платіжним дорученням № 7371 від 27 травня 2010 з призначенням платежу «сплата розстроченого податку на додану вартість, згідно рішення № 2а-5472/09/0570 від 1 липня 2009 року за травень 2010 року» позивачем сплачено 13666 грн. 92 коп. (арк. справи 12).

Згідно зворотного боку облікової карти платника податків з податку на додану вартість (арк. справи 35), зазначені кошти в сумі 12 226 грн. 88 коп. спрямовані позивачем на погашення недоїмки, а 1 440 грн. 04 коп. на погашення пені.

30 червня 2010 року платіжним дорученням № 7741 від 30 червня 2010 з призначенням платежу «сплата розстроченого податку на додану вартість, згідно рішення № 2а-5472/09/0570 від 1 липня 2009 року за травень 2010 року» позивачем сплачено 13666 грн. 92 коп. (арк. справи 9).

Згідно зворотного боку облікової карти платника податків з податку на додану вартість (арк. справи 36), зазначені кошти в сумі 12 416 грн. 30 коп. спрямовані позивачем на погашення недоїмки, а 1 250 грн. 62 коп. на погашення пені.

Дії щодо розподілу сум 121 грн. 85 коп., 1 720 грн. 68 коп., 1 440 грн. 04 коп., 1 250 грн.62 коп. (всього 4533 грн. 19 коп.) в рахунок погашення пені є предметом оскарження в даній справі.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Як зазначає відповідач, суму коштів у розмірі 4533 грн. 19 коп., відповідно до підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181), спрямовано на погашення пені

Підпунктом 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону № 2181,встановлено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Відповідно до пункту 1.3 частини 1 статті 1 Закону № 2181, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.2 частини 1 статті 1 Закону № 2181, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Отже, поняття податкового зобов'язання охоплюється поняттям «податкового боргу (недоїмка)», яке в свою чергу може бути або самостійно узгодженим платником податків або узгодженим в адміністративному чи судовому порядку.

Згідно частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Стаття 257 КАС України визначає порядок виконання судових рішень в адміністративних справах. Так, відповідно до частин 2, 4 статті 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно преамбули Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону № 606, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На стадії виконання судового рішення, як завершальної стадії судового провадження, застосовуються заходи примусового виконання рішень, передбачені, статтею 4 Закону № 606, зокрема - звернення стягнення на майно боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні, інші заходи, передбачені рішенням.

Закон № 2181, в свою чергу, є спеціальним законом з питань оподаткування, нормами якого встановлений перелік певних заходів, які можуть самостійно вживатися податковим органом з метою погашення податкового боргу застосування податкової застави, арешт та реалізація активів тощо.

З аналізу зазначених норм вбачається, що заходи превентивного характеру, встановлені Законом № 606 та Законом № 2181 чітко відрізняються між собою тим, що вони застосовуються в залежності від того, в якому режимі знаходиться заборгованість.

Отже, виконання рішення суду шляхом звернення до органів виконавчої служби є одним із засобів погашення боргу, як завершальної стадії судового провадження та примусового виконання рішення, у відповідності до Закону № 606. Саме він повинен застосовуватися у випадку невиконання рішення суду в добровільному порядку.

З аналізу наведених норм вбачається, що підпункт 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону № 2181встановлює порядок сплати пені платником податків (окремо виділеної в платіжному документі чи не зазначеної окремо в платіжному документі), а також порядок її розподілу податковим органом.

Проте, суд зазначає, що порядок сплати пені у відповідності до підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону № 2181, не є засобом виконання судового рішення, отже не може бути застосований податковим органом на стадій виконання судового рішення, як засіб його виконання, оскільки розподіл пені є заходом погашення податкового боргу, що вживається виключно податковим органом, який не наділені повноваженнями державного виконавця.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на стадії виконання судового рішення, повинні застосовуватись саме заходи виконання судового рішення, встановлені нормами Закону № 606, як загальні правила виконання всіх судових рішень, а не норми спеціального Закону № 2181 з питань оподаткування. У звязку з цим, податковим органом неправомірно спрямовано суму коштів у розмірі 121 грн. 85 коп., 1 720 грн. 68 коп., 1 440 грн. 04 коп., 1 250 грн.62 коп. (всього 4533 грн. 19 коп.) в рахунок погашення пені, у відповідності до підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону № 2181.

Відповідно до пункту 3.6. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123, зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Згідно із пунктом 11.4. Інструкції, під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

Таким чином, погашення пені відображається в картці особового рахунку платника податків.

Враховуючи те, що податковим органом неправомірно спрямовано суму коштів у розмірі 121 грн. 85 коп., 1 720 грн. 68 коп., 1 440 грн. 04 коп., 1 250 грн.62 коп. (всього 4533 грн. 19 коп.) в рахунок погашення пені, ці операції підлягають виключенню з картки особового рахунку з податку на додану вартість позивача.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843, затверджена Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (далі Інструкція № 290).

Цю Інструкцію розроблено відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування в Україні», Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до пункту 4 Інструкції, погашення сум нарахованої пені здійснюється за рахунок джерел, визначених статтею 7 Закону № 2181 щодо погашення податкового боргу платників податків.

Статтею 7 Закону № 2181 передбачений перелік джерел самостійної сплати податкового зобовязання або погашення податкового боргу, зокрема - це власні кошти платника податків.

Однак, враховуючи те, що сплата коштів платника податків спрямована на виконання судового рішення, розподіл цих коштів податковим органом у відповідності до підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону № 2181, яким врегульовано порядок сплати пені, що нараховується в результаті несвоєчасної сплати податкового боргу, не є засобом погашення податкового боргу з пені, у звязку з цим - не може бути здійснений податковим органом на стадій виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 3.7. Інструкції № 290, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 № 74/194, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року № 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1.

Враховуючи те, що платник податків не сплачував пеню разом зі сплатою податкового боргу і взагалі не визначав її окремо у платіжних дорученнях, складання та надсилання позивачу повідомлень, у відповідності до пункту 3.7. Інструкції № 290, про суми розподілу сплачених коштів є безпідставним, оскільки в платіжних дорученнях позивача, що містяться в матеріалах справи, чітко вказане призначення платежу сплата розстроченого податку на додану вартість згідно рішення суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що пункт 7.7 статті 7 Закону № 2181 не дає податковому органу право та не зобовязує його змінювати призначення платежу, визначене платником податків у платіжному дорученні.

З урахуванням того, що податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, та безпідставно направив позивачу повідомлення № 105660016589142, № 105660016566710№, № 105660016650675, № 105660016607816, а також те, що в особовому рахунку з податку не позивача неправомірно обліковуються суми 121 грн. 85 коп., 1 720 грн. 68 коп., 1 440 грн. 04 коп., 1 250 грн.62 коп. (всього 4533 грн. 19 коп.), що спрямовані відповідачем на погашення пені, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена у відповідності до пункту 2 статті 71 КАС України, правомірність своїх дій, позовні вимоги про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька при винесенні повідомлень по перерозподілу платежу з податку на додану вартість та пеню № 105660016566710, № 105660016589142, № 105660016650675 та № 105660016607816 та зобовязання Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька внести зміни в картку особового рахунку Державного підприємства «Донецькпогрузтранс» шляхом повернення утриманої суми пені у розмірі 4533 грн. 19 коп. у сплату податку на додану вартість в той період, коли було здійснено перерозподіл, підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька при винесенні повідомлень по перерозподілу платежу з податку на додану вартість та пеню № 105660016566710, № 105660016589142, № 105660016650675 та № 105660016607816; зобовязання Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька внести зміни в картку особового Державного підприємства «Донецькпогрузтранс» шляхом повернення утриманої суми пені у розмірі 4533 грн. 19 коп. у сплату податку на додану вартість в той період, коли було здійснено перерозподіл - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька при винесенні повідомлень по перерозподілу платежу з податку на додану вартість та пеню № 105660016566710, № 105660016589142, № 105660016650675 та № 105660016607816.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька внести зміни в картку особового рахунку Державного підприємства «Донецькпогрузтранс» шляхом повернення утриманої суми пені у розмірі 4533 грн. 19 коп. у сплату податку на додану вартість в той період, коли було здійснено перерозподіл.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 серпня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 23 серпня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.