Ухвала суду № 111506159, 22.11.2022, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 219/6594/18

1-кп/229/514/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2022 року Дружківський міський суд Донецької області

У складі :

Головуючого судді : ОСОБА_1

Суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6 обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувшиувідкритому судовомузасіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050260000292 від 19.03.2016 року , відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 307 ч.3, 311 ч.3 КК України , ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 3 КК України ,-

в с т а н о в и в :

Під час судового засідання прокурор просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_7 термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказав, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу відносно , ОСОБА_7 не зникли, а інші запобіжні заходи відносно обвинуваченого не можуть бути обрані.

Захисник ОСОБА_6 підтримав обвинуваченого,заперечував протизадоволення клопотання, просив не обирати обвинуваченому

запобіжний захід , так як обвинувачений тривалий час під вартою, клопотання не обґрунтоване ,ризики не існують, нових ризиків не надано , досліджені докази свідчать про не доведеність вини обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти клопотання яке не обґрунтоване ,він один по цій справі перебуває під вартою ,всі інші обвинувачені на свободі, він не розуміє чому його утримують під вартою він не скоював цього злочину.

При вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ,суд враховує вимогист. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України , за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема , особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування .

Так, відповідно до ст. 183 ч.1 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом , який застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе , що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам , передбаченимст. 177 КПК України. Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності .

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого , ОСОБА_7 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що він обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 311 КК України, за одним з яких законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років, особу обвинуваченого та ті обставини, що , ОСОБА_7 на теперішній час не має постійного місця роботи та офіційних джерел існування, крім того, ОСОБА_7 був раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів та був засуджений до позбавлення волі.

Вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду. Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

Застосування до обвинуваченого, ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли.

Тому судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому , ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, суду не надано та не зазначено про їх існування.

Рішення судуповинно забезпечитине тількиправа обвинувачених,а йвисокі стандартиохорони загальносуспільнихправ таінтересів,що вимагаєвід судубільшої суворостів оцінціцінностей суспільства,вважає,що підставидля продовженнязапобіжного заходу-тримання підвартою,не відпали,альтернативні запобіжнізаходи нев змозігарантувати належнуповедінку обвинуваченого ОСОБА_7 ,а томунаявнанеобхідність узбереженнітакої міризапобіжного заходуіз визначеннямстрокуу межах60 днів ,

На підставі викладеного, керуючись ст .ст. 177, 179, 181, 183, 350, 372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 307 ч. 3, 311 ч. 3 КК України, строк дії обраного ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів з 22.11.2022 року по 20.01. 2023 року включно .

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Номер провадження 1-кп/229/514/2022

Номер справи 219/6594/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року