Рішення № 111491702, 02.06.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7884/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання Матіко Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою Моторно (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

Моторне (транспортне) Страхове бюро України звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи її тим, що 01.05.2022 року, близько 18 год. 50 хв., на вулиці Академіка Корольова, у м. Ужгород, з вини відповідача ОСОБА_1 , який керував автомобілем «ВА32107», р.н.з. НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП).

На дату скоєння цієї пригоди водій, ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.

Так, в результаті вищевказаної пригоди був пошкоджений автомобіль «ЗАЗ», р.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 та який був забезпечений полісом ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», що діяв на момент ДТП.

Вина відповідача підтверджується постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.05.2022 року. Отже, відповідальною особою за завдані збитки є відповідач по справі, ОСОБА_1 .

Згідно Звіту від 20.05.2022 року, складеного спеціалістом ТОВ «СОС Сервіс Україна», розмір матеріальної шкоди визначений як вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу та становить 25 729 грн. 99 коп. з ПДВ на запчастини та 24 991 грн. 82 коп., без ПДВ.

У зв`язку з залученням спеціаліста МТСБУ понесло витрати в розмірі 1650 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

15.06.2022 року МТСБУ перерахувало потерпілому суму страхового відшкодування в розмірі 24 991 грн. 82 коп., що підтверджується наказом та платіжним дорученням.

Таким чином, загальна сума витрат МТСБУ, пов`язаних з регламентною виплатою склала 26 641 грн. 82 коп.

Отже, право регресу до незастрахованої особи, відповідача по справі, виникло у МТСБУ з 16.06.2022 року.

МТСБУ звернулося з вимогою до відповідача про досудове врегулювання спору, від якого надійшла заява з проханням розстрочити суму боргу.

21.07.2022 року на електронну адресу відповідача було направлено договір про порядок погашення боргу у строк до 30.12.2022 року.

Однак, відповідач не виконав свої зобов`язання перед позивачем, а тому він має сплати на користь МТСБ України за період з 16.06.2022 року по 15.05.2023 року: пеню в розмірі 12 189 грн. 16 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 955 грн. 76 коп. та 3% річних в розмірі 731 грн., а загалом 15 875 грн. 92 коп.

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що МТСБУ відповідно до Закону здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат в сумі 24 991 грн. 82 коп., витрати за послуги експерта в розмірі 1 650 грн. 00 коп., пеню в розмірі 12 189 грн. 16 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 955 грн. 76 коп., 3% річних в розмірі 731 грн. та судовий збір в розмірі 2 684 грн. 00 коп.

В судове засідання представник моторного (транспортного) Страхового бюро України не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання надав заяву згідно якої позовні вимоги визнав в повному обсязі та зобов`язався погасити заборгованість. Також просив розглянути справа у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 01.05.2022 року у місті Ужгороді на вул. Акадамека Корольова з вини громадянина ОСОБА_1 , який керував автомобілем «ВА32107», р.н.з. НОМЕР_1 , була скоєна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль марки «ЗАЗ», р.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 та який був забезпечений полісом ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», що діяв на момент ДТП.

Вина відповідача підтверджується постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.05.2022 року.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, судом встановлено, що в результаті зазначеної ДТП з вини відповідача ОСОБА_1 був пошкоджений автомобіль марки «ЗАЗ», р.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 .

Встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВА32107», р.н.з. НОМЕР_1 не була застрахована, що підтверджується витягом з ЦБД МТСБУ.

З матеріалів справи вбачається, що 08.06.2022 року потерпілий ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування, звернувся як власник пошкодженого транспортного засобу із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

У відповідності до п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

За правилами ст. 22 даного закону, моторне (транспортне) Страхове бюро України відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначених вимог закону та на підставі: звіту №329.22ЕSOS_-220510-242563 від 20.05.2022 року, складеного спеціалістом ТОВ «СОС Сервіс Україна», - розрахунку розміру регламентної виплати, яка належить власнику колісного транспортного засобу від 30.08.2019, - довідки про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №1 від 14.06.2022, МТСБУ здійснило регламентну виплату у розмірі 24 991 грн. 82 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 883950 від 15.06.2022 року.

Також судом встановлено, що у зв`язку з залученням спеціаліста МТСБУ понесло витрати в розмірі 1 650 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №884103 від 21.06.2022 року.

Позивач зазначає у позові, що МТСБУ звернулося з вимогою до відповідача про досудове врегулювання спору, від якого надійшла заява з проханням розстрочити суму боргу.

21.07.2022 року на електронну адресу відповідача було направлено договір про порядок погашення боргу у строк до 30.12.2022 року.

Пунктом 3 вказаного Договору передбачено, що у разі порушення Боржником умов даного Договору, Кредитор має право у будь-який момент звернутися в суд з вимогами про стягнення коштів в порядку регресу з урахуванням штрафних санкцій: пені, інфляційних та 3% річних за весь час прострочення.

Однак, відповідач не виконав свої зобов`язання перед позивачем, у зв`язку з чим за період з 16.06.2022 року по 15.05.2023 року виникла заборгованість, яка складається з: пені в розмірі 12 189 грн. 16 коп., інфляційних втрат в розмірі 2 955 грн. 76 коп. та 3% річних в розмірі 731 грн., а загалом 15 875 грн. 92 коп., розрахунок додається.

Загальна ж сума боргу відповідача перед позивачем становить 42 517 грн. 74 коп.

Положеннями ст.11 ЦК України регламентовано виникнення цивільних прав та обов`язків із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами у справі, останні регулюються спеціальними нормами, а саме, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст.13 даного закону.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому ст.1188 ЦК України регулюється відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якими у розумінні ч. 1 ст.1187 ЦК України є діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів.

Відповідно до ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов`язання по відшкодуванню шкоди.

Таким чином, у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, моторне (транспортне) Страхове бюро України набуло право регресу до винної у ДТП особи відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися от певної дії, а стягувач має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Отже, завдання майнової (матеріальної) шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою.

Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або не грошовим.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з Факту завдання шкоди особі.

Статтями, 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що платникигрошових коштівсплачують накористь одержувачівцих коштівза прострочкуплатежу пенюв розмірі,що встановлюєтьсяза згодоюсторін.Розмір пені,передбачений статтею1цього Закону,обчислюється відсуми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Починаючи з червня 2022 року Національним банком України була встановлена облікова ставка на рівні 25%, яка діє і на сьогоднішній день.

У відповідності до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Здійснивши аналіз наведених вище норм права та виходячи з фактичних, встановлених судом обставин справи, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем позов ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права, є підставним, а тому підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ч.1ст.141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у розмірі 2684 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.11,1166,1188,1191 Цивільного кодексу України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.4,19,258,263,264,265,268,280-282,289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат в сумі - 24 991 грн. 82 коп., витрати за послуги експерта в розмірі - 1650 грн. 00 коп., пеню в розмірі - 12 189 грн. 16 коп., інфляційні втрати в розмірі - 2 955 грн. 76 коп., 3% річних в розмірі - 731 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ЄДРПОУ: 21647131) сплачений останнім судовий збір в розмірі - 2684,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 12.06.2023 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк