Рішення № 111484719, 24.05.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1502/23

Провадження № 2/202/1040/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2023 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Ісаєвої Д.А.

за участю секретаря судового засідання Разнатовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Воронко В.В. звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача посилається на те, що 18 червня 2022 року на перехресті проспекту Слобожанського та вул. Б. Хмельницького, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Hyundai TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював перестроювання зі зміною напрямку руху ліворуч, не переконався, що це буде безпечним, змусивши своїми діями автомобіль Сhevrolet державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , здійснити гальмування та створивши останньому аварійну обстановку.

Внаслідок створеної водієм автомобіля Hyundai TUCSON ОСОБА_2 , аврійної обстановки, позивач ОСОБА_1 , який в цей час продовжував рух по проспекту Слобожанський, на своєму автомобілі DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_3 , скоїв зіткнення з автомобілем Сhevrolet державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , після чого продовжив некерований рух та скоїв зіткнення з автомобілем DAEWOO державний номерний знак НОМЕР_4 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

На місце пригоди було викликано працівників поліції, якими за вказаним фактом було складено протоколи про адміністративні правопорушення, а саме за ч. 5 ст. 122 КУпАП стосовно водія автомобіля Hyundai TUCSON державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 , та за ст 124 КУпАП - стосовно позивача ОСОБА_1 , водія автомобіля DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_3 .

22 серпня 2022 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було розглянуто справу про адміністративне правопорушення передбачене ст 124 КУпАП стосовно позивача ОСОБА_1 . За наслідками судового розгляду провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Натомість 09 вересня 2022 року тим же таки Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було розглянуто справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП стосовно ОСОБА_2 . Розглянувши зазначену справу, під час розгляду якої ОСОБА_2 , визнав свою винуватість в дорожньо-транспортній пригоді, суд дійшов висновку, щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, та наклав на останнього адміністративне стягнення.

Зазначені вище обставини підтверджуються Постановами Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.08.2022 р., справа № 202/3446/22, та від 09.09.2022 р., справа №202/3412/22.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, які детально описано у Висновку експерта з авто-товарознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 94/22А, виконаного судовим експертом Пилипенком Олександром Степановичем.

У відповідності до зазначеного висновку матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля DAEWOO LANOS державний номерний знак НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 45 541, 51 грн. (сорок п`ять тисяч п`ятсот сорок одна гривня, 51 коп.).

Цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 , була застрахована відповідачем ПрАТ СК УНІКА відповідно до Поліса ОСЦПВ № АР/5977080.

Позивач звернувся до відповідача в телефонному режимі з вимогою про відшкодування завданої йому шкоди.

Письмовою відповіддю на звернення позивача, відповідач відмовився від здійснення виплати страхового відшкодування на користь позивача ОСОБА_1 , за описаною подією.

Відповідач мотивував свою відмову, ти, що на його думку цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу виникає лише стосовно транспортного засобу Сhevrolet державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , та транспортного засобу DAEWOO державний номерний знак НОМЕР_4 під управлінням водія ОСОБА_4 , а перед іншими учасниками дорожньо-транспортної пригоди від 18.06.2022 р., (тобто перед позивачем ОСОБА_1 ) - не виникає.

Враховуючи викладене, представник позивача просив стягнути з ПрАТ «СК «УНІКА» на користь позивача грошові кошти в сумі 45 541,51 грн., витрати на залучення експерта у розмірі 3500 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн..

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, завчасно надав заяву, у якій просив розглянути дану справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Зі згоди представника позивача та на підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позову по суті, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 18 червня 2022 року на перехресті проспекту Слобожанського та вул. Б. Хмельницького, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Hyundai TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював перестроювання зі зміною напрямку руху ліворуч, не переконався, що це буде безпечним, змусивши своїми діями автомобіль Сhevrolet державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , здійснити гальмування та створивши останньому аварійну обстановку.

Внаслідок створеної водієм автомобіля Hyundai TUCSON ОСОБА_2 , аврійної обстановки, позивач ОСОБА_1 , який в цей час продовжував рух по проспекту Слобожанський, на своєму автомобілі DAEWOO LANOS, державний номерний знак НОМЕР_3 , скоїв зіткнення з автомобілем Сhevrolet державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , після чого продовжив некерований рух та скоїв зіткнення з автомобілем DAEWOO державний номерний знак НОМЕР_4 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

22 серпня 2022 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було розглянуто справу про адміністративне правопорушення передбачене ст 124 КУпАП стосовно позивача ОСОБА_1 . За наслідками судового розгляду провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Натомість 09 вересня 2022 року тим же таки Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська було розглянуто справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП стосовно ОСОБА_2 . Розглянувши зазначену справу, під час розгляду якої ОСОБА_2 , визнав свою винуватість в дорожньо-транспортній пригоді, суд дійшов висновку, щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, та наклав на останнього адміністративне стягнення.

Зазначені вище обставини підтверджуються Постановами Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.08.2022 р., справа № 202/3446/22, та від 09.09.2022 р., справа №202/3412/22.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, які детально описано у Висновку експерта з авто-товарознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 94/22А, виконаного судовим експертом Пилипенком Олександром Степановичем.

Цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 , була застрахована відповідачем ПрАТ СК УНІКА відповідно до Поліса ОСЦПВ № АР/5977080.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Позивач звернувся до відповідача в телефонному режимі з вимогою про відшкодування завданої йому шкоди.

Письмовою відповіддю на звернення позивача, відповідач відмовився від здійснення виплати страхового відшкодування на користь позивача ОСОБА_1 , за описаною подією.

Відповідач мотивував свою відмову, ти, що на його думку цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу виникає лише стосовно транспортного засобу Сhevrolet державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , та транспортного засобу DAEWOO державний номерний знак НОМЕР_4 під управлінням водія ОСОБА_4 , а перед іншими учасниками дорожньо-транспортної пригоди від 18.06.2022 р., (тобто перед позивачем ОСОБА_1 ) - не виникає.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон України № 1961-IV).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закон України № 1961-IV).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе, у межах суми страхового відшкодування, виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди в межах суми страхового відшкодування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.988ЦКУкраїни страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст.990ЦКУкраїни страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до приписів статей 22, 29 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За змістом вказаних норм, з урахування положень абзацу другого пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому виплата зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, який повертається після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає податок на додану вартість, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.

Саме такий правовий висновок щодо застосування вказаних норм викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 757/22706/15-ц (провадження № 61-4507св18).

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов`язаний дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За приписами ст. ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до ст. 80 цього Кодексу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Позивачем було замовлено експертне дослідження з метою встановлення вартості спричиненого йому матеріального збитку. Висновок експерта Пилипенка О.С. № 94/22А від 17.01.2023 року, складений на замовлення позивача, суд вважає належним та допустимим доказом, оскільки складений у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, й «Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», з урахуванням приписів ст. ст. 102, 106 ЦПК України.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування висновку експерта Пилипенка О.С. № 94/22А від 17.01.2023 року щодо розміру майнової шкоди, заподіяної власнику автомобіля, не спростовано визначений розмір матеріального збитку, а отже не доведено, що вказаний розмір визначено експертним дослідженням невірно.

З урахуванням вищевказаних вимог процесуального закону, встановлених судом обставин справи, з огляду на те, що висновок експерта Пилипенка О.С. № 94/22А від 17.01.2023 року одержаний у порядку, встановленому законом, суд вважає наданий позивачем висновок експерта належним, допустимим і достатнім доказом, яким позивач обґрунтовує розмір заподіяної шкоди його майну.

У відповідності до зазначеного висновку матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля DAEWOO LANOS державний номерний знак НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 45 541, 51 грн. (сорок п`ять тисяч п`ятсот сорок одна гривня, 51 коп.).

За складання судовим експертом Пилипенка О.С. висновку експерта № 94/22А від 17.01.2023 товарознавчої експертизи, позивачем було сплачено на користь судового експерта 3500,00 гривень, що підтверджується квитанцією про оплату наданих експертних послуг від 17.01.2023 року, які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "УНІКА" відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП в розмірі 45 541,51 грн., витрати на залучення експерта у розмірі 3 500,00 грн.

У відповідності до ст. 141 КПК України, з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, юридична адреса: 0412, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6 літ. В, на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 45 541,51 грн., витрати на залучення експерта у розмірі 3 500,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, юридична адреса: 0412, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6 літ. В, , на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073,60 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Д.А. Ісаєва