Рішення № 11148282, 06.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2010 року                                                                      Справа №08/1488

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача –Нитченко І.В. –представник за довіреністю,

від відповідача –Коваленко С.В. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача           товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія

«Міськжитлобуд»

до

відповідача приватного підприємства «Будівельно-виробнича фірма «Євгенія»

про                     стягнення 16583,62 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»звернулося до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Будівельно-виробнича фірма «Євгенія»заборгованість по сплаті орендної плати за користування майном в сумі 16583,62 грн. в тому числі : 12964,01 грн. основного боргу, 2938,94 грн. інфляційних, 680,67 грн. - 3% річних та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.08.2010 позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних та річних відповідно у сумах 2981,65 грн. та 710,63 грн. В частині вимоги про стягнення основного боргу в сумі 12964,01 грн. залишив без змін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

          Відповідач у відзиві на позов та представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечують з підстав, що договір оренди майна на який посилається позивач зі сторони відповідача підписаний особою, а саме головним інженером О.В.Дишлевим, тобто особою яка не уповноважена на його підписання. Згідно довідки ЄДРПОУ керівником ПП «БВФ «Євгенія» є Чернецький О.М. В журналі вихідної кореспонденції відповідача запис про надання будь-яких довіреностей на ім’я Дишлевого О.В. відсутній. Згідно пункту 1.1 Договору розмір орендної плати за 90 календарних днів з урахуванням ПДВ становить 16549,80 грн. При цьому згідно п.п. 1.6, 1.7 Договору право Орендаря користуватися майном припиняється через 60 днів після підписання прийому-передачі майна. Орендар зобов’язується повернути майно впродовж двох днів після підписання акту прийому-передачі. При укладенні додаткової угоди від 25.08.2008 сторонами було визначено лише ціну оренди майна за весь строк користування майном і не вказаний порядок розрахунків за залишок оренди майна (в період з 25.08.2008 по 16.10.2008). У даному зобов’язанні, як вважає відповідач, не вказано терміну його виконання. Оскільки, вимогу про сплату орендних платежів позивачем не пред’явлено то позовні вимоги про стягнення інфляційних та річних не є обґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

24 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»(Орендодавець –Позивач у справі) в особі директора Дубка В.М., який діє на підставі Статуту та приватним підприємством «Будівельно-виробнича фірма «Євгенія»(Орендар –Відповідач у справі), в особі головного інженера Дишлового О. В., який діє на підставі довіреності було укладено договір оренди майна №24/06 (Далі –Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування наступне майно: рама кріплення до будівлі баштового крана FO-23 в кількості 1 шт. та секції рядові до баштового крана FO-23В в кількості 6 шт. Розмір орендної плати з урахуванням ПДВ становить всього 16549,80 грн.

Передача майна відбулася 02 липня 2008 року згідно акту прийому-передачі майна, підписаного сторонами (а.с.12.).

Сторони дійшли згоди, що Орендодавець передає Орендарю у користування майно, зазначене в п.п.1.1 Договору протягом п’яти календарних днів з моменту підписання Договору. Право користування майном виникає у Орендаря з моменту підписання акту прийому-передачі майна п.п. 1.3, 1.4 Договору).

Відповідно до п. 1.5 Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань, а в частині розрахунків до повного розрахунку між сторонами.

Право користуванням майном припиняється через 60 днів після підписання акту прийому-передачі майна.

Відповідно до п. 3.3. Договору Орендар перераховує на поточний рахунок Орендодавця суму орендної плати, зазначену в п. 3.1 Договору протягом п’яти календарних днів з моменту підписання. Орендну плату в розмірі 16549,80 грн. відповідачем сплачено 26 червня 2008 року.

25 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору №24/06 від 24.06.2008.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди внесено зміни до п. п. 1.5, 3.1 Договору та викладено в наступній редакції :

- пункт 1.5 Договору –право Орендаря користуватися майном припиняється 16 жовтня 2008 року.

- пункт 3.1 Договору –ціна Договору за 107 календарних днів оренди становить 29513,81 грн. ( в тому числі ПДВ).

Передача майна відбулася 31.10.2008 року згідно акту прийому-передачі майна, підписаного сторонами (а.с.14).

Інші умови Договору оренди, що не закінчується цією Додатковою угодою залишені без змін.

Невиконання Орендарем зобов’язань щодо своєчасної сплати орендних платежів, які встановлені п. 3.3 Договору, стало підставою для звернення позивача до суду. Сума заборгованості на день розгляду справи становить 12964,01 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своїм змістом Договір оренди майна №24/06 від 24.06.2008 є договором найму (оренди) і відповідає вимогам статті 283 ГК України та статті 759 ЦК України, якими встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Договір №24/06 від 24.06.2008 був підписаний директором товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»Дубком В.М. та головним інженером приватного підприємства «Будівельно-виробнича фірма «Євгенія»Дишлевим О. В., який діяв на підставі доручення. Копія доручення від 24.06.2008 відповідно до якої, Дишлевому О.М. директором ПП «БВФ «Євгенія»Чернецьким О.М. надано повноваження на укладення договорів та внесення змін до проектно-кошторисної документації, міститься в матеріалах справи (а. с.55).

Згідно пункту 3.1 Договору розмір орендної плати становить 16549,80 грн., які відповідачем сплачено 26 червня 2008 року.

В подальшому, 25.08.2008, між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору №24/06, якою внесено зміни до пунктів 1.5 та 3.1 Договору та викладено в наступній редакції:

- пункт 1.5 Договору –право Орендаря користуватися майном припиняється 16 жовтня 2008 року.

- пункт 3.1 Договору –ціна Договору за 107 календарних днів оренди становить 29513,81 грн. ( в тому числі ПДВ).

Інші умови Договору оренди, що не закінчується цією Додатковою угодою залишені без змін.

Відповідно до пункту 3.3 Договору Орендар зобов'язаний перерахувати кошти за орендоване майно протягом п’яти календарних днів з моменту підписання Договору.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Разом з тим, в порушення вказаних вимог закону, положень Договору та Додаткової угоди, Відповідач не виконував умови належним чином і з 1 вересня 2008 року у Відповідача виникла заборгованість в сумі 12964,01 грн., які підлягають до стягнення.

Згідно ч. 2 ст. 625 та ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а також боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі вищезазначених положень законодавства нараховано інфляційних у сумі 2981,65 грн., а також 3 % річних у сумі 710,63 грн., які він також просить стягнути з Відповідача.

Суд, перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних в сумі 710,63 грн., та 2981,65 грн. інфляційних, встановив, що розрахунок Позивачем зроблено невірно, тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 521,05 грн. 3% річних та 2553,91 грн. інфляційних, в іншій частині позову про стягнення 3% річних та інфляційних відмовляє за необґрунтованістю.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Відповідача 16038,97 грн., з яких: 12964,01 грн. заборгованості по орендній платі, 521,05 грн. річних та 2553,91 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача пропорційно до задоволеного позову підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 160,39 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 227,25 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Будівельно-виробнича фірма «Євгенія», (м. Черкаси, вул. Волкова, буд 75, кв. 77, код 14182306) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»(м. Київ, вул. Скляренка, буд. 5, код 30153713) –12964,01 грн. заборгованості по орендній платі, 521,05 грн. 3% річних, 2553,91 грн. інфляційних, 160,39 грн. витрат по сплаті державного мита та 227,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко

Повне рішення складено 08.09.10