Рішення № 11148101, 07.09.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

07 вересня 2010 року справа № 5020-4/142 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Фирма “Акватория-Порт”

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 41)

до                    Виконавчого комітету Інкерманської міської ради депутатів

(м. Севастополь, Інкерман, вул. Шевкопляса, будинок 37),

про визнання права власності,

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників:

Позивач (ТОВ "Фірма "Акваторія-Порт") - Мельниченко Тетяна Сергіївна - представник, довіреність № 2 від 18.08.2010 ;

Відповідач (Інкерманська міська рада депутатів) - Шевцова Олеся Петрівна - представник. довіреність № 36 від 21.01.2010

Прокурор (Прокуратура міста Севастополя) –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фирма “Акватория-Порт” звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Інкерманської міської ради депутатів про визнання права власності.

Позов обґрунтований, з посиланням на вимоги статті 331 Цивільного кодексу України, виникненням у позивача права власності на новостворене майно, побудоване на підставі Договору підряду №67 від 15.12.1998.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.09.2010 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 26.08.2010.

До початку судового засідання 26.08.2010 прокурор, у порядку статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, статті 29 Господарського процесуального кодексу України повідомив про вступ в процес, посилаючись на те, що, при розгляді позову зачіпаються економічні інтереси держави.

У судовому засіданні 26.08.2010 відповідач надав відзив на позовну заяву, зазначивши, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи те, що позивач з вказаним питанням до відповідача не звертався взагалі, та посилаючись на статтю 392 Цивільного кодексу України, вважає що підстави звернення позивача з даним позовом –відсутні.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений у судовому засіданні 26.08.2010 на 07.09.2010.

У судовому засіданні представник позивача виклав зміст позовних вимог, просив визнати за ТОВ «Фірма «Акваторія-порт»право власності на під’їзну залізничну колію, розташовану в місті Інкерман міста Севастополя, загальною протяжністю 781, 5 метрів, що примикає до під’їзного шляху ВАТ «Севморзавод»стрілкою № 2, що складається із трьох колій, з яких № 2 навантажувально-розвантажувальна, довжиною від стрілки примикання № 3 до упору 161,5 метрів.

Прокурор у судове засідання 07.09.2010 не з’явився, явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, до початку судового засідання надав заяву про відкликання листа від 26.08.2010 про вступ прокурора в процес у зв’язку з відсутністю необхідності участі прокурора в справі (від 31.08.2010 №12533-д).

Відповідач у судовому засіданні 07.09.2010 проти позовних вимог заперечував за мотивами, вказаними у відзиві на позов, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

15.12.1998 між ТОВ «Фірма «Акваторія-порт» та ЗАТ Укрспецжелдорстрой»укладено договір підряду № 67.

Відповідно умов п.1.1., 1.2 Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов’язання виконати, у відповідності з умовами вказаного Договору, роботу. Замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу згідно актам прийму виконаних робіт. Роботи, що доручено виконати –будівництво залізничного шляху.

Порядок будівництва, вводу в експлуатацію залізничних колій а також обов'язки, права і відповідальність залізниць, порядок укладання договорів, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту регламентовані Статутом залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 р. № 457.                                                            Відповідно до п. 65 Статуту залізниць України будівництво і реконструкція залізничних під'їзних колій, а також пристроїв, призначених для навантаження, вивантаження і очищення вагонів, здійснюється за проектами, погодженими з Укрзалізницею або за її дорученням з начальником залізниці.

На підставі укладеного договору підряду та у відповідності до п. 65 Статуту залізниць України, розроблений проект будівництва залізничної колії на станції Інкерман-1.

Відповідно вказаного проекту в період з 20.01.1999 по 20.04.1999 виконано будівництво під’їзної колії загальною протяжністю 781,5 метрів, що примикає стрілкою №2 до колії ВАТ «Севморзавод», яка складається з трьох колій, з котрих № 2 навантажувально-розвантажувальна, довжиною від стрілки примикання № 3 до упору 161,5 метрів.

Земельна ділянка, на якій побудовано залізничну колію знаходилась у користуванні Чорноморського науково-дослідницького інституту суднобудівництва на підставі акту на право постійного користування земельною ділянкою серії КМ 0123 ГС, виданого 21.06.1994.

Договір підряду № 67, проектна документація, акти виконаних робіт узгоджено з землекористувачем.

Згідно з рішенням Інкерманської міської ради депутатів від 27.02.2004 № 14/234 право постійного користування Чорноморського науково-дослідницького інституту суднобудівництва вказаною земельною ділянкою - припинено.

Враховуючи те, що об’єкт нерухомого майна - залізнична колія, протяжністю 781,5 метрів, що примикає до під’їзного шляху ВАТ «Севморзавод»стрілкою № 2, що складається із трьох колій, з яких № 2 навантажувально-розвантажувальна довжиною від стрілки примикання № 3 до упору 161,5 метрів, збудований силами та засобами позивача на законних підставах, з додержанням передбачених законодавством процедур, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права.

Згідно з частиною 5 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Підставою позову про визнання права власності є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно та стаття 16 Цивільного кодексу України , яка визначає визнання права як способу захисту цивільних прав та інтересів.

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.

У відповідності із нормами статей. 331 та 332 Цивільного кодексу України право власності на новостворене або перероблене майно виникає у особи за умови, що вказане майно створено або перероблено на кошти цієї особи, а його створення не суперечить вимогам закону або договору.

Так, право власності на новостворене нерухоме майно - житлові будинки, будівлі, споруди тощо виникає з моменту завершення будівництва, створення майна. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.                               Підставі для набуття права власності господарськими товариствами на час виникнення правовідносин з приводу будівництва залізничної колії регулювались у тому числі приписами Закону України «Про власність»№ 697-12, який діяв на момент закінчення будівництва залізничної колії.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про власність»об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.                                                                      Відповідно до п. 67 Статуту залізниці України, відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під'їзної колії і подання на цю колію рухомого складу допускається після прийняття цієї залізничної колії в експлуатацію комісією за участю представника Держнаглядохоронпраці і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії.

Залізнична колія, збудована позивачем, прийнята у експлуатацію на підставі акту від 28.04.1999, відповідно до вимог чинного законодавства. З часу прийняття в експлуатацію і до теперішнього часу, залізничні колії постійно експлуатуються.

Факт прийняття спірного об’єкту нерухомого майна в експлуатацію встановлений судом, підтвердженням чого служить Акт прийняття в експлуатацію від 28.04.1999.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

У суду відсутні відомості щодо наявності підстав вважати право власності Позивача на зазначене майно набутим неправомірно.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно посилань відповідача на статтю 392 Цивільного кодексу України в якості правової підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Підставою позову про визнання права власності є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно та стаття 16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права як способу захисту цивільних прав та інтересів.

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.

Перелік шлляхів захисту прав та законних інтересів осіб не є вичерпним та кожна особа вибирає його на власний розсуд, за умовами дотримання вимог законодавства.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті державного мита у розмірі 1776, 17 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі, встановленому Постановою КМ України від 21.12.2005 № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" в редакції, діючої на день подання позову до господарського суду міста Севастополя, а саме 236,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 82, 84-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Акваторія-порт» (99011,м. Севастополь, вул. Леніна, 41, ідентифікаційний код 20675771) право власності на під’їзну залізничну колію, розташовану в місті Інкерман міста Севастополя, загальною протяжністю 781, 5 метрів, що примикає до під’їзного шляху ВАТ «Севморзавод»стрілкою № 2, яка складається із трьох колій, з яких № 2 навантажувально-розвантажувальна, довжиною від стрілки примикання № 3 до упору 161,5 метрів.

3.          Стягнути з Виконавчого комітету Інкерманської міської ради депутатів (м. Севастополь, Інкерман, вул. Шевкопляса, будинок 37, ідентифікаційний код 00433288), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Акваторія-порт» (99011,м. Севастополь, вул. Леніна, 41, ідентифікаційний код 20675771)витрати по сплаті державного мита в сумі 1776, 17 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят шість грн. 17 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального кодексу

України і підписано 08.09.2010