Рішення № 11147972, 09.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.10                                                                                 Справа № 24/38пн

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", Луганська область, м. Стаханов

до 1.Калинівської селищної ради Попаснянського району Луганської області

2.Комунального підприємства "Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації", Луганська область, м. Попасна

про визнання права власності

Суддя Рябцева О.В.

Секретар судового засідання Гаврілова І.В.

в присутності представників сторін:

від позивача –Тєрєховська Н.Є. –нач. юридичного відділу, дов. від 05.01.2010 № 01/39;

від І відповідача –не прибув;

від ІІ відповідача –не прибув.

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлена вимога про визнання права власності на об’єкти нерухомого майно, а саме:

- прибудова-пристрій сушарки ковшів на феросплавному газі (інв. № 45627);

- будівля вагонорозморожувача (інв. № 46675);

- будівля адміністративно-побутового корпусу (інв. № 10041);

- будівля сторожової (інв. № 44745);

- будівля підстанції (інв. № 44262);

- будівля складу феросиліцію (інв. № 44752);

- будівля насосної пожежегасіння кабельного тунелю (інв. № 44490).

Заявою від 08.09.2010 позивач уточнив предмет позову, а саме найменування першого об’єкту, який визначено як прибудова до будівлі феросплавної дільниці № 1 - пристрій сушарки ковшів на феросплавному газі (інв. № 45627) загальною площею 153,8 кв.м. - пристрій сушарки ковшів на феросплавному газі (інв. № 45627).

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що Фондом державного майна України у 1994 році в процесі приватизації Відкритому акціонерному товариству "Стахановський завод феросплавів" передані об’єкти нерухомості. Протягом 2007 року, відповідно до укладеного договору, КП "Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації" проведено первинну технічну інвентаризацію об’єктів нерухомості позивача. 19.05.2009 позивач за результатами технічної інвентаризації звернувся до ІІ відповідача із заявою щодо реєстрації права власності, оскільки на момент переходу у власність право власності на нерухоме майно не підлягало реєстрації. КП "Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації" листом від 18.09.2009 № 37/09 відмовлено в реєстрації права власності на комплекс виробничих будівель та споруд: прибудова-пристрій сушарки ковшів на феросплавному газі (інв. № 45627), будівля вагонорозморожувача (інв. № 46675), будівля адміністративно-побутового корпусу (інв. № 10041), будівля сторожової (інв. № 44745), будівля підстанції (інв. № 44262), будівля складу феросиліцію (інв. № 44752), будівля насосної пожежегасіння кабельного тунелю (інв. № 44490), оскільки дані об’єкти побудовані після передачі майна Фондом державного майна України, та не увійшли до цілісного майнового комплексу, переданого ВАТ "Стахановський завод феросплавів". Оскільки КП "Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації" не визнає право власності ВАТ "Стахановський завод феросплавів" на зазначені об’єкти нерухомості, це стало підставою для звернення до суду.

І відповідач відзивом на позовну заяву від 09.08.2010 № 376 проти заявлених вимог не заперечує і не оспорює належність об’єктів нерухомості ВАТ "Стахановський завод феросплавів". Справу просить розглянути без участі її представника.

ІІ відповідач відзивом на позовну заяву від 11.08.2010 проти заявлених вимог не заперечує, але зазначає що не може бути відповідачем по справі про визнання права власності на нерухоме майно, оскільки бюро технічної інвентаризації не є органом, який оформлює право власності, а є органом, що реєструє таке право власності. Справу просить розглянути без участі його представника.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 09.12.1994 № 69-АТ ДП "Стахановський завод феросплавів" перетворено у ВАТ "Стахановський завод феросплавів" і передано останньому об’єкти нерухомого майна згідно переліку, складеному 26.12.2008, в кількості 175 одиниць. Спірні об’єкти у даному переліку відсутні.

Згідно наданих документів позивач побудував спірні об’єкти, крім будівлі адміністративно-побутового корпусу, після передачі майна Фондом державного майна України, тому вони не увійшли до цілісного майнового комплексу в ході приватизації, будівля адміністративно-побутового корпусу (інв. № 10041) не включена до вищевказаного переліку з невідомих підстав.

Так, згідно відомостей Інвентарних карток основних дільниць № 1 - пристрій сушарки ковшів на феросплавному газі (інв. № 45627 введено в експлуатацію 30.06.2004, будівля вагонорозморожувача (інв. № 46675) - 22.09.2006, будівля адміністративно-побутового корпусу (інв. № 10041) - 01.06.1988, будівля сторожової (інв. № 44745) - 07.11.2001, будівля підстанції (інв. № 44262) - 01.04.2001, будівля складу феросиліцію (інв. № 44752) - 17.11.2001, будівля насосної пожежегасіння кабельного тунелю (інв. № 44490) - 10.04.2001, тобто 6 об’єктів дійсно побудовано після приватизації позивача. Що стосується будівлі адміністративно-побутового корпусу, то як вбачається із матеріалів справи, він існував на час приватизації в грудні 1994 року, однак перелік майна, що приватизується був складений лише 26.12.2008, і в ньому вказаний об’єкт відсутній.

Всі об’єкти розташовані на земельній ділянці, що надана в постійне користування позивачу на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЛГ № 003799 від 12.12.2000, виданого Калинівськю селищною радою народних депутатів Попаснянського району.

На підставі договору позивача з КП "Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації" від 30.08.2007 підтверджено наявність вказаних об’єктів і видано технічні паспорти.

19.05.2009 позивач звернувся до КП "Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації" з заявою про реєстрацію права власності на вищевказані об’єкти. Листом від 18.09.2009 БТІ відмовило у їх реєстрації, оскільки вони не ввійшли до переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Стахановський завод феросплавів" згідно наказу Фонду державного майна України від 09.12.1994 № 69-АТ і не надано ніяких дозвільних документів на будівництво або прийняття їх в експлуатацію.

Згідно пояснень позивача 6 із 7 об’єктів побудовані ним самочинно, а будівля адміністративно-побутового корпусу помилково не включена до переліку, складеного Фондом державного майна України.

Відносно вказаних об’єктів нерухомості не виникало спорів відносно права власності з іншими суб’єктами. Позивач просить визнати за ним право власності з посиланням на п. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Пунктом 5 ст. 376 ЦК України визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Аналогічне визначено ст. 392 ЦК України, а саме власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки право власності позивача не визнається органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухомість через відсутність у позивача правовстановлювальних документів, визначених в Тимчасовому положенні про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2002 № 7/5, зареєстровано в Міністерства юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445) право позивача підлягає захисту шляхом офіційного визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача, оскільки звернення до суду обумовлено здійсненням ним самочинного будівництва, тобто даний спір виник з його вини.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

2.Визнати право власності за Відкритим акціонерним товариством "Стахановський завод феросплавів", Луганська область, м. Стаханов, ідентифікаційний код 00186513 на об’єкти нерухомості, що розташовані на території Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів": прибудова до будівлі феросплавної дільниці № 1 - пристрій сушарки ковшів на феросплавному газі (інв. № 45627) загальною площею 153,8 кв.м. - пристрій сушарки ковшів на феросплавному газі (інв. № 45627), будівля вагонорозморожувача (інв. № 46675), будівля адміністративно-побутового корпусу (інв. № 10041), будівля сторожової (інв. № 44745), будівля підстанції (інв. № 44262), будівля складу феросиліцію (інв. № 44752), будівля насосної пожежегасіння кабельного тунелю (інв. № 44490).

3.Судові витрати покласти на позивача.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Рішення підписано - 13.09.2010.

Суддя                                                                       О.В.Рябцева