Рішення № 11147858, 27.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/32327.08.10           

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/323

за позовом Комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст»

доКиївського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

проскасування рішення

за зустрічним позовом про стягнення штрафу

за участю представників сторін: від КП «Київавтошляхміст»- Гуцул О.О., Гуцул В.О. від АМКУ- Клюсова Т.М., Савчук Н.О. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст»(надалі –КП «Київавтошляхміст») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі –Комітет) про скасування рішення від 18.03.2010 р. № 8/6-П “Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на те, що рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняте за неповно з’ясованими обставинами, а також, викладені в рішенні висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Від позивача та відповідача надходили клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався.

Комітет 27.08.2010 р. продав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

Комітет 02.07.2010 р. в порядку ст. 60 ГПК України подав зустрічний позов до КП «Київавтошляхміст»про стягнення штрафу в розмірі 17000 грн. та зобов’язання КП «Київавтошляхміст»привести плату за надання в користування місцем в мережевому каналі штучних споруд паркового пішохідного мосту для ТОВ «Ріка зв'язоксервіс»до економічно обґрунтованого рівня.

В обґрунтування вимог за зустрічним позовом Комітет посилається на безпідставне невиконання КП «Київавтошляхміст»рішення від 18.03.2010 р. № 8/6-П “Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” у встановлений законодавством строк.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2010 р. суд прийняв зустрічну позовну заяву Комітету про стягнення штрафу, а також про примусове виконання рішення Комітету для спільного розгляду з первісним позовом КП «Київавтошляхміст».

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами звернення ТОВ «Ріка зв'язоксервіс»Комітет, розглянувши справу № 59-6/09.09 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 18.03.2010 р. № 8/6-П, відповідно до якого:

- визнав, що Комунальне підприємство по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст»займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд в межах Паркового пішохідного мосту, з часткою 100 відсотків;

- визнав дії Комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст», що полягають у підвищенні плати за надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд Паркового пішохідного мосту без відповідного економічного обґрунтування, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

- зобов’язав Комунальне підприємство по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст»привести плату за надання в користування місцем в мережевому каналі штучних споруд паркового пішохідного мосту для ТОВ «Ріка зв'язоксервіс»до економічно обґрунтованого рівня

- наклав на Комунальне підприємство по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» штраф у розмірі 17000 грн.

Позивач за первісним позовом не погоджується з прийнятим Комітетом рішенням посилаючись на неповне з'ясування Комітетом обставин, які мають значення для справи.

У ході розгляду справи № 59-6/09.09 Комітетом встановлено, Між TOB «Ріка зв'язоксервіс»(Заявник, Товариство) та КП «Київавтошляхміст»(Підприємство) існують договірні відносини, закріплені Договором № 210 від 30.09.2005 р., відповідно до якого, КП «Київавтошляхміст»надає TOB «Ріка зв'язоксервіс»право на тимчасове використання місця в каналі телефонної каналізації для двох кабелів на Парковому пішохідному мосту загальною довжиною 429 п. м.

Згідно з п. 3.1. Договору, Товариство сплачує Підприємству щомісячно плату за користування каналом телефонної каналізації в сумі 171,6 грн. з ПДВ (0,20 грн./п.м.) за 1 кабель. Відповідно за 2 кабелі щомісячна оплата складає 343, 20 грн. з ПДВ.

За інформацією Заявника, в березні 2009 року КП «Київавтошляхміст» направив новий проект Договору про надання в користування мережевого (кабельного) каналу від 01 березня 2009 року (надалі - Проект Договору). Згідно з п. 3.1. Проекту Договору, плата за користування місця у мережевому каналі становить 2033,46 грн. з ПДВ, що майже в шість разів перевищує плату, встановлену відповідно до Договору.

Збільшення плати за користування місцем у мережевому каналі з 343, 2 грн. до 2033,46 грн. КП «Київавтошляхміст»обґрунтовує тим, що рішенням РНБОУ відмічено незадовільний технічний стан мостів та шляхопроводів, тому в умовах обмеженості бюджетного фінансування важливе значення має саме акумулювання коштів з метою утримання штучних споруд в належному експлуатаційному та технічному стані.

Матеріалами справи встановлено, що на обслуговування споруд (в т.ч. утримання споруд та поточний ремонт споруд) КП «Київавтошляхміст»передбачено отримання з бюджету на І півріччя 2009 року 13831200,00 грн. Разом з тим, брак коштів Підприємства у зв'язку з дефіцитом бюджетного фінансування не може бути підставою встановлення економічно необґрунтованої плати за користування місцем у мережевому каналі.

Калькуляція вартості утримання 1 п.м. кабелю у технологічних нішах і колекторах мостів та шляхопроводів м. Києва в місяць по КП «Київавтошляхміст»на 2009 рік (надалі - Калькуляція), містить в собі два пункти:

1. Утримання мостів і ш/п, які розташовані на магістральних вулицях міста в т. ч.: охорона мостів, зимове прибирання, літнє прибирання, нагляд за мостами, обстеження мостів;

2. Поточний ремонт в т. ч.: ямковий ремонт асфальтобетонного покриття, дрібний ремонт, ремонт та фарбування перильної огорожі, ремонт деформ. швів, ремонт тротуарів, ремонт гідроізоляції, інші роботи.

Отже, згідно з Калькуляцією, до місячної вартості утримання 1 погонного метра споруди шириною 10 см., де розташовані канали для комунікаційних мереж, включено усі складові витрат, але більшість з них не стосується безпосередньо вартості плати за користування місцем в мережевому каналі.

КП «Київавтошляхміст» повідомило, що облік та планування витрат на утримання мостів і шляхопроводів проводиться на всі об'єкти в загальному і не розподіляються по кожній споруді та не може надати дані окремо по Парковому пішохідному мосту.

Таким чином, по Парковому пішохідному мосту КП «Київавтошляхміст»не розроблялося жодних документів і калькуляцій, тому і підвищення плати за надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд Заявнику є економічно не обґрунтованим, так як відсутні будь-які документальні підтвердження підстав та економічні показники, через зміну яких підвищено плату за надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд. А статті витрат, що включенні до Калькуляції вартості утримання 1 п. м. кабелю у технологічних нішах і колекторах мостів та шляхопроводів м. Києва в місяць по КП «Київавтошляхміст»на 2009 рік є загальними та обраховувалися з «виконання комплексу робіт із технічного нагляду, утримання та ремонту всіх балансових споруд (163 од.)».

Для забезпечення телефонним зв'язком дев'яти абонентів Заявника, розміщених на Трухановому острові, які користуються двадцятьма чотирма телефонними номерами, Заявник змушений орендувати місця в телефонній каналізації для розміщення телефонного кабелю. Єдиним технологічно можливим шляхом прокладення кабелю на Труханів острів, є розміщення кабелю в телефонній каналізації Паркового пішохідного мосту. Іншого шляху розміщення телефонного кабелю технологічно не існує.

Оскільки Парковий пішохідний міст, в цілому, та мережевий (кабельний) канал Паркового пішохідного мосту, зокрема, є комунальною власністю територіальної громади м. Києва та закріплені за КП «Київавтошляхміст»на праві повного господарського відання відповідно до Статуту, то дане Підприємство є єдиним хто може надати в користування місце в мережевому каналі штучних споруд Паркового пішохідного мосту.

Матеріалами справи встановлено, що становище КП «Київавтошляхміст»на ринку надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд в межах Паркового пішохідного мосту, визначалось відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. року № 49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 01.04.2002 р. № 317/6605 (надалі - Методика).

Суд не погоджується з твердженнями позивача за первісним позовом, що крім прокладання кабелю на Труханів острів через Парковий пішохідний міст технологічно можливим може бути створення спеціальних штучних споруд та прокладення кабелів по дну р. Дніпро або над р. Дніпро, оскільки, як було встановлено Комітетом, такі послуги потребують великих матеріальних затрат та часу на оформлення відповідної документації та здійснення самих робіт тощо. Тому прокладення кабелів такими способами не є взаємозамінним з прокладенням кабелів шляхом розміщення їх в мережевому каналі штучних споруд в межах Паркового пішохідного мосту і не входять до товарних меж ринку, оскільки не виконується умова пункту 5.1. Методики, а саме, формування групи взаємозамінних товарів (послуг) у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару (послуги) до споживання іншого.

Щодо тверджень КП «Київавтошляхміст»про те, що надання місця в мережевому каналі різних штучних споруд (наприклад, на Парковому пішохідному мості і на Південному мості) є однаковими послугами тому їхня вартість повинна бути однаковою слід зазначити наступне.

Як правильно встановлено Комітетом, якщо порівняти приведені для прикладу Парковий пішохідний міст та Південний міст, то це дві абсолютно різні штучні споруди, якщо перший призначений для пішоходів, то другий - є частиною траси, де щодня проїжджає велика кількість транспортних засобів. По Південному мосту також проходить Сирецько - Печерська лінія київського метро. Тобто, затрати на обслуговування цих двох мостів абсолютно різні. Для Південного мосту ці затрати є більшими в кілька разів, так як на поточний ремонт, зокрема, ямковий ремонт асфальтобетонного покриття, яке зношується швидше ніж на Парковому пішохідному мості внаслідок великого потоку транспортних засобів. Таким чином, КП «Київавтошляхміст», витрати, пов'язані з утриманням Південного мосту, перекриває за рахунок менших витрат, які потрібні на утримання Паркового пішохідного мосту.

Отже, Комітетом було доведено, що КП «Київавтошляхміст», відповідно до абзацу другого частини першої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", займає монопольне (домінуюче) становище на ринку з надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд в межах Паркового пішохідного мосту, частка на ринку - 100%.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, оспорюваним рішенням Комітету було підставно зазначено, що дії КП «Київавтошляхміст», які полягають у підвищенні плати за надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд Паркового пішохідного мосту без відповідного економічного обґрунтування, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

В Роз’ясненнях Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.2000 р. № 02-5/35 зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ст. 251 ГК України Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за: вчинення дій, передбачених статтями 29, 30 і 32 цього Кодексу, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства, відновлення первинного стану або зміну угод, що суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству; створення, реорганізацію (злиття, приєднання), ліквідацію суб'єктів господарювання, вступ одного або декількох суб'єктів господарювання в об'єднання, придбання чи набуття будь-яким іншим способом у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв) та активів (майна) у вигляді цілісних майнових комплексів підприємств чи їх структурних підрозділів, а також в оренду цілісних майнових комплексів підприємств чи їх структурних підрозділів без згоди на це Антимонопольного комітету України чи його органів у випадках, якщо законом передбачено необхідність одержання такої згоди; неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням. Вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, юридичними особами, що не є суб'єктами господарювання, тягне за собою накладення на них Антимонопольним комітетом України або його територіальними відділеннями штрафу в розмірі, передбаченому законом.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України “Про захист економічної конкуренції” законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України “Про Антимонопольний комітет України”, “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно ст. 5 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України “Про захист економічної конкуренції”, “Про захист від недобросовісної конкуренції”, цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

В даному випадку, оспорюване рішення Комітету є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно ст. 24 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб’єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв’язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов’язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Згідно ст. 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3, 7 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов’язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до вказаних норм Комітет має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем за зустрічним позовом порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем за зустрічним позовом у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення Комітету є обов’язковим для виконання відповідачем за зустрічним позовом.

Копія рішення від 18.03.2010 р. № 8/6-П надіслана із супровідним листом від 19.03.2010 р. № 26-6/681 та отримано КП «Київавтошляхміст»26.03.2010 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 01201475.

Проте, КП «Київавтошляхміст»нараховану штрафну санкцію добровільно не сплатило.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи № 59-6/09.09 та повноту їх встановлення в оспорюваному Рішенні суд дійшов висновків про те, що Комітет із дотриманням вимог чинного законодавства України, повно і об’єктивно розглянув обставини справи № 59-6/09.09, дослідив подані документи, належним чином проаналізував відносини сторін.

Викладені в оспорюваному Рішенні висновки Комітету відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи № 59-6/09.09, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.

Позивачем за первісним позовом в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши подані докази, врахувавши відсутність правових підстав для скасування оспорюваного Рішення, прийнявши до уваги положення чинного законодавства, суд дійшов висновків про необґрунтованість та неправомірність позовних вимог за первісним позовом.

Поряд з цим, позовні вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача за первісним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В первісному позові відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Зобов’язати Комунальне підприємство по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст»(01014, м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 2, код 03359018) привести плату за надання в користування місцем в мережевому каналі штучних споруд паркового пішохідного мосту для ТОВ «Ріка зв'язоксервіс»до економічно обґрунтованого рівня.

Стягнути з Комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст»(01014, м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 2, код 03359018) до Державного бюджету України на рахунок управління державного казначейства України за місцем знаходження платника податків (код бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 17000 грн. штрафу, 170 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 30.08.2010 р.