Рішення № 11147806, 08.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/23808.07.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого

підприємства "Будтехносервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо будівельна компанія

«Максімус»

про           стягнення 159 927,23 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

Від позивача Острянко М.М. за довіреністю б/н від 12.04.2010р.

Від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 148656,84 грн. заборгованості за контрактом підряду №10/СП від 08.09.2009р. та 6178,42 грн. пені, 904,16 грн. трьох відсотків річних, 4187,81 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2010р. порушено провадження у справі № 8/238, розгляд справи призначений на 10.06.2010р.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2010р. розгляд справи відкладено на 08.07.2010р. у зв’язку з нез’явлення представника відповідача у судове засідання, неподанням сторонами витребуваних доказів.

У судове засідання, призначене на 08.07.2010р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

08.09.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Будтехносервіс»(далі –позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо будівельна компанія «Максімус»(далі –відповідач, замовник) був укладений контракт підряду №10/СП (далі –контракт).

Згідно п.1.1 контракту підрядник зобов’язується на власний ризик та власними силами виконати у відповідності до контракту роботи з монтажу внутрішніх систем водопроводу, каналізації, опалення на об'єкті «Будівництво складського комплексу МПП «Спектр»по вул. Промисловій, 20 в м. Обухів, Київської області», а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, передбачених контрактом.

Згідно з п.4.1 контракту, вартість робіт за контрактом склала 912052,80 грн., у т.ч. ПДВ.

Умовами договору сторони погодили, що на підставі рахунку-фактури виставленого підрядником замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс в розмірі 724534,80 грн. в т.ч. ПДВ; оплата фактично виконаних підрядником робіт (етапів робіт) здійснюється протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання обома сторонами акту виконаних робіт (етапів робіт) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт ф. №КБ-3; підрядник на протязі трьох робочих днів з моменту підписання актів приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в), перераховує на розрахунковий рахунок замовника вартість генпідрядних послуг у розмірі 5% від вартості виконаних робіт, що визначається відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в), без врахування вартості матеріалів, у разі порушення підрядником термінів оплати генпідрядних послуг, замовник має право затримати розрахунки за виконані роботи на термін пропорційний затримці оплати генпідрядних послуг (п.5.2, п.5.3, п.5.4 контракту).

Додатковою угодою №1 від 14.09.2009р. до контракту між сторонами погоджено збільшення обсягу робіт та загальна вартість таких робіт склала 159934,80 грн. з ПДВ, також погоджено виплату замовником підряднику авансу в розмірі 107098,80 грн. з ПДВ.

Передача-приймання виконаних згідно контракту робіт здійснюється сторонами щомісячно з складанням актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість робіт за формою КБ-3, які підписуються уповноваженими представниками сторін (п.6.1 контракту).

На виконання умов вказаного контракту позивач протягом вересня - грудня 2009 року виконав, а відповідач прийняв підрядні роботи на загальну суму 744 340,80 грн., про що сторонами були складені акти приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 (які наявні в матеріалах справи).

Таким чином, позивач виконав власні зобов’язання належним чином.

Відповідач в свою чергу власні зобов’язання не виконав належним чином, за виконані позивачем роботи в повному обсязі не розрахувався, а саме заборгованість відповідача перед позивачем складає 148656,84 грн. (744340,80 грн.-595683,96 грн.).

Також 31.12.2009р. між позивачем та відповідачем підписано та скріплено печатками сторін угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно п.5 якої з моменту набрання чинності угоди грошові зобов’язання позивача за контрактом становлять 0,00 грн., а грошові зобов’язання відповідача за контрактом становлять 148656,84 грн.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк згідно контракту, відповідач розрахунки з позивачем в повному обсязі не провів.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 148656,84 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 148656,84 грн. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 6178,42 грн. пені, 904,16 грн. трьох відсотків річних, 4187,81 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача за виконані позивачем роботи виникло між позивачем і відповідачем на підставі договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних позивачем робіт, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем збитків від інфляції в розмірі 4187,81 та трьох відсотків річних в розмірі 904,16 грн. зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 4187,81 та трьох відсотків річних в розмірі 904,16 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Встановлено п.10.6 контракту, що за порушення строків проведення розрахунків за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню за кожен день прострочення рахунку, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Тому суд дійшов висновку про правомірність заявленої позивачем вимоги щодо сплати пені в розмірі 6178,42 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача при задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 15, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 32, 33, 34, 42,49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо будівельна компанія «Максімус»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 31/27, літ. А; код 34925684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Будтехносервіс" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7; код 20589354) 148 656 (сто сорок вісім тисяч шістсот п’ятдесят шість) грн. 84 коп. основного боргу, 6178 (шість тисяч сто сімдесят вісім) грн. 42 коп. пені, 4 187 (чотири тисячі сто вісімдесят сім) грн. 81 коп. збитків від інфляції, 904 (дев’ятсот чотири) грн. 16 коп. трьох відсотків річних, 1 599 (одна тисяча п’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 27 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич