Рішення № 11147803, 26.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/29526.08.10

За позовом Приватного підприємства "Компанія "Технологія розвитку"

до Музею книги і друкарства України

третьої особи Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської держаної адміністрації)

про спонукання до виконання певних дій та стягнення 249117,28 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

Від позивача Дубчак Н.С. –представник за довіреністю

Від відповідача не з`явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 159579,00 грн. що становить заборгованість за виконані роботи за договором підряду №2 від 22.05.2008 року, 7842,11 грн. трьох відсотків річних, 47311,00грн. пені, 34385, 17 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2010р. порушено провадження по справі № 8/295 та призначено її розгляд на 29.07.2010 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.07.2010 року надав суду клопотання про призначення у справі № 8/295 судової будівельно –технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2010 року розгляд справи відкладений на 26.08.2010 року у зв’язку з необхідністю викликати у судове засідання керівників Приватного підприємства "Компанія "Технологія розвитку" та Музею книги і друкарства України.

Ухвалою суду від 29.07.2010 року було залучено в якості третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації).

У судове засідання, призначене на 26.08.2010р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі № 8/295 судової будівельно –технічної експертизи.

Представник позивача уточнив суму пені та просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 29127,00 грн.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

22.05.2008р. Музей книги і друкарства Укпаїни в якості замовника та Приватне підприємство „Компанія „Технологія розвитку” в якості підрядника уклали договір підряду №2 на виконання капітального ремонту (надалі– договір), за умовами якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) зобов’язується забезпечити виконання капітальних ремонтних робіт згідно дефектного акту та кошторисної документації.

Як слідує з матеріалів справи, укладення договору відбувалось за результатами проведеного відповідачем тендеру, а тому виконання робіт мало проводитись згідно з кошторисною документацією, а також Державними будівельними нормами.

Згідно п. 2.1, 3.1, 3.2 договору, очікувана вартість робіт визначена кошторисною документацією та твердою договірною ціною і складає 639879,00грн. без ПДВ; початок робіт– на протязі п’яти днів з дня отримання від замовника підрядником авансу 30% від суми договору, що становить 191963,70грн. для придбання будівельних матеріалів (п.2.5 договору), закінчення робіт– на протязі 60 днів з дня початку робіт.

У п.4.2 договору сторони погодили, що на протязі трьох днів з моменту надання акту здачі-прийомки виконаних робіт, прийняти виконані роботи або подати зауваження для усунення недоліків.

Остаточний розрахунок здійснюється з підрядником на протязі п’яти днів після підписання замовником акту здачі-прийомки виконаних робіт по заключному етапу робіт (п.4.4 договору).

Аналіз умов угоди сторін, їх прав та обов’язків за договором дає підстави стверджувати про виникнення між ними зобов’язань, врегульованих у чинному законодавстві положеннями про договір підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити її.

Як слідує з матеріалів справи, а саме акту приймання виконаних підрядних робіт №1 за серпень 2008 року, вартість виконаних позивачем робіт склала 550482,00грн. (акт підписаний та скріплений печатками сторін), та неоплачений відповідачем у розмірі 35435,00грн.

Згідно укладеної між позивачем та відповідачем додаткової угоди №4 від 04.06.09р. до договору, відповідач зобов’язався сплатити позивачу на виконання капітального ремонту згідно договору суму 35435,00грн. (усі інші умови по договору залишаються в силі), однак до дати розгляду справи у суді відповідач свого зобов’язання не виконав.

Крім того, позивачем були виконані додаткові роботи, внаслідок чого об’єм робіт та кількість використаних матеріалів було збільшено, на підставі чого підрядником (позивачем) 12.11.2008р. було складено акт №2 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 124144,00грн.

Згідно п.6 додатку 7 Тендерної документації на закупівлю капітального ремонту, затвердженої Головою тендерного комітету Музею книги і друкарства України, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника– переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватись після підписання договору про закупівлю, крім випадків необхідності проведення додаткових робіт, не включених у початковий проект, але які стали необхідними для виконання проекту і технічно та економічно пов’язані між собою.

До дати виконання робіт (12.11.2008р.) згідно акту №2 приймання виконаних підрядником робіт за листопад 2008р. між позивачем та відповідачем не були узгоджені зміни вартості робіт та ціни матеріалів.

Відповідачем, під час виконання робіт за договором, було замовлено проведення експертизи підприємством „Київдержекспертиза”, висновком якої рекомендовано на затвердження кошторисну вартість меншу, ніж затверджену умовами договору.

Однак, згідно умов договору (п.7.3), жодна з сторін не має права передати іншим особам виконання своїх договірних зобов’язань без письмової згоди іншої сторони, а також договором не передбачено права відповідача проводити експертизи та змінювати вартість робіт за договором самостійно.

Позивач звертався до відповідача з проханням підписати акт №2 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 124144,00грн. згідно договору, однак відповідач свого зобов’язання за договором не виконав.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що обов’язок замовника (відповідача) прийняти виконані позивачем роботи та оплатити відповідний акт в сумі 124144,00грн. передбачений умовами договору.

Так, загальна вартість не оплачених відповідачем виконаних позивачем робіт за договором складає 159579,00 грн. (35435,00грн.+ 124144,00грн.).

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 29127,00 грн. пені, 34385,17 грн. інфляційних втрат, 7842,11 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача за виконані позивачем роботи виникло між позивачем і відповідачем на підставі договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних позивачем робіт, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем збитків від інфляції в розмірі 34385,17 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 7842,11 грн. зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 34385,17 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 7842,11 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату виконаних обсягів капітальних ремонтних робіт, що сталися з вини замовника, замовник сплачує пеню в розмірі 0,05% від неоплаченого платежу за кожен день прострочки на розрахунковий рахунок підрядника; при прострочці платежів більше ніж на п’ять днів термін закінчення робіт переноситься на термін затримки платежів.

Тому суд дійшов висновку про правомірність заявленої позивачем вимоги щодо сплати пені в розмірі 29127,00 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Виходячи з положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 14, 15, 525, 526, 610, 625, 629, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Музей книги і друкарства України (01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 21, корп. 9, 10; код 32071439) прийняти виконані Приватним підприємством "Компанія "Технологія розвитку" (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8-А; код 34046933) роботи за договором підряду №2 на виконання капітального ремонту від 22.05.2008 року.

Визнати підписаним між Музеєм книги і друкарства України (01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 21, корп. 9, 10; код 32071439) та Приватним підприємством "Компанія "Технологія розвитку" (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8-А; код 34046933) акт №2 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року на суму 124144,00 грн.

Стягнути з Музею книги і друкарства України (01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 21, корп. 9, 10; код 32071439) на користь Приватного підприємства "Компанія "Технологія розвитку" (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8-А; код 34046933) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита.

Стягнути з Музею книги і друкарства України (01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 21, корп. 9, 10; код 32071439) на користь Приватного підприємства "Компанія "Технологія розвитку" (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8-А; код 34046933) 159579 (сто п’ятдесят дев’ять тисяч п’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 00 коп. основного боргу, 29127 (двадцять дев’ять тисяч сто двадцять сім) грн. 00 коп. пені, 34385 (тридцять чотири тисячі триста вісімдесят п’ять) грн. 17 коп. інфляційних збитків, 7842 (сім тисяч вісімсот сорок дві) грн. 11 коп. трьох відсотків річних, 2309 (дві тисячі триста дев’ять) грн. 33 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяВ.С. Катрич