Ухвала суду № 11147603, 05.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05.08.10№ 05-5- 12 / 10698 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екватор ЛД"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 14986,43грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовну заяву підписано особою, повноваження якої належним чином не підтверджені.

Відповідно до вимог ст. 28 Господарського процесуального Кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Як вбачається з позовної заяви Вами не додано до позовної заяви належних доказів, які б підтверджували повноваження п. ОСОБА_2, в якості Ген. директора Вашого підприємства.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 14986,43 грн. В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на те, що відповідачу був поставлений товар, проте відповідач лише частково виконав зобов'язання по його оплаті. Однак при цьому, всупереч вимогам щодо змісту позовної заяви, передбаченим ст. 54 ГПК України, позивач не зазначив, якими доказами підтверджується проведена позивачем часткова оплата поставленого товару у сумі 47288,72 грн. та повернення товару у сумі 27080,04 грн.

Як передбачено пунктом 3.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, підставою для повернення позовної заяви є відсутність викладу обставин, на яких грунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки, відповідно до роз'яснень ВАСУ (на даний час ВГСУ) від 04.03.1998 р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу IV ГПК України" платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита. Натомість до позову додано платіжне доручення № 564 від 13.01.10 р. на якому міститься напис "копія вірна", а отже до позову додано копію платіжного документа.

Також, прошу звернути увагу на наступне.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.93 р. № 15, на зворотньому боці пл. доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання пл. доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 7 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 16 серпня 2006 р. N 320. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Крім того, відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку, оскільки, відповідно до роз'яснень ВАСУ (на даний час ВГСУ) від 04.03.1998 р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу IV ГПК України" платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Натомість до позову додано платіжне доручення № 565 від 13.01.10 р. на якому міститься напис "копія вірна", а отже до позову додано копію платіжного документа.

Крім того, згідно з листом Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві №1021-4/л від 23.06.2010 р. з 23.06.2010 р. Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві змінені реквізити при сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а саме при подачі позову до Господарського суду міста Києва судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу повинні сплачуватись платниками та зараховуватись до Державного бюджету України за такими реквізитами:

код 22050003;

рахунок 31218264700001;

одержувач ГУ ДКУ у м. Києві;

код ЄДРПОУ 24262621;

банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві;

МФО 820019.

Проте з платіжного доручення № 565 від 13.01.2010 р., доданого до позовної заяви, що подана до суду 02.08.10 р., як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, вбачається, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені за іншими реквізитами.

Керуючись п.п. 1, 3, 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Звернути увагу позивача, що після усунення допущених порушень, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом.

Суддя Л.В. Прокопенко