Рішення № 11147593, 09.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 41/109-13/8009.09.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" в особі

Житлово-комунального відділу

до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі

Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна Житло-сервіс"

про стягнення 17 6576,87 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача           Морозова Н.В. –дов. № 1/824 від 27.07.2010 р.

від відповідача           Бутрименко Н.М. –дов. № Д07/2009/09/23-7 від 23.09.2009 р.

від третьої особи           Дігтяр В.В. –дов. № 1582 від 07.05.2010 р.

                              Ніколаєнко В.В. –дов. № 1875 від 07.06.2010 р.

в судовому засіданні 07.09.10, відповідно до ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 09.09.10, а 09.09.10 відповідно до ст.82 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" в особі Житлово-комунального відділу про стягнення 211 853,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію не виконав в повному обсязі.

06.08.2008 року Відкрите акціонерне товариство "Київхімволокно" в особі Житлово-комунального відділу подало зустрічну позовну заяву до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" про стягнення 176 576, 87 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.09 первісний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Київхімволокно” на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” 154824, 04 грн. боргу, 43499, 35 грн. інфляційних втрат, 5789, 38 грн. 3% річних, 7741, 20 грн. штрафу, 2118, 54 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зустрічний позов задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на користь Відкритого акціонерного товариства “Київхімволокно” 176576, 87 грн. коштів, 1765, 77 грн. державного мита, 80, 20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, і просить його скасувати в частині визнання кредиторських вимог ВАТ “Київхімволокно” та припинити в цій частині провадження у справі.

Скарга була мотивована тим, що сума, яку просить стягнути ВАТ “Київхімволокно” з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” входить в розмір зобов’язання щодо погашення вимог кредиторів, передбачених мировою угодою від 20.06.06, яка затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.06 у справі № 24/222-б про банкрутство ВАТ “Київхімволокно”.

Мотивуючи апеляційну скаргу на рішення Скарга була мотивована тим, що сума, яку просить стягнути ВАТ “Київхімволокно” з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” входить в розмір зобов’язання щодо погашення вимог кредиторів, передбачених мировою угодою від 20.06.06, яка затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.06 у справі № 24/222-б про банкрутство ВАТ “Київхімволокно”.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва №41/109 від 14.10.09 вказане рішення залишене без змін.

На виконання рішення видані накази.

Постановою Вищого господарського суду України №41/109 від 27.01.10 судові рішення скасовані в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, справу в цій частині направлено на новий розгляд Господарського суду міста Києва.

Постанова мотивована тим, що суди, розглянувши вимоги зустрічного позову, усупереч положенням ст.ст. 38, 43 ГПК України, неповно з'ясували обставини, що мають значення для справи, а саме: не встановили, за який період споживання електричної енергії відповідачем утворилася переплата в розмірі 176 576,87грн., чи увійшла вказана сума до заявлених кредиторських вимог АК "Київенерго" у справі про банкрутство № 24/222-б, чи погашалися боржником зазначені вимоги та на яких умовах, тому що зазначені обставини впливають на розмір інфляційних збитків та 3% річних, нарахованих на дану суму.

Згідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва справу передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.10 матеріали справи 41/109 прийнято до свого провадження суддею Курдельчуком І.Д. та присвоєно їм № 41/109-13/80, розгляд справи призначено на 03.03.10.

До участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна Житло-сервіс" в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Україна Житло-сервіс".

Третьою особою заявлене клопотання про призначення судово-економічної експертизи для встановлення факту поставки, нарахування та оплати е\енергії і наявності та розміру заборгованості за неї.

Враховуючи, що у постанові касаційної інстанції визначений обов’язок місцевого господарського суду встановити за який період споживання електричної енергії відповідачем утворилася переплата в розмірі 176 576,87грн., чи увійшла вказана сума до заявлених кредиторських вимог АК "Київенерго" у справі про банкрутство № 24/222-б, і чи погашалися боржником зазначені вимоги та на яких умовах, господарський суд відхиляє клопотання про призначення експертизи як недоцільне у зв’язку з встановленням при попередньому розгляді справи факту наявності переплати.

Розгляд справи відкладався і в судових засідання оголошувались перерви в порядку ст. 77 ГПК України у зв’язку залученням третьої особи, витребуванням додаткових доказів, необхідністю отримати пояснення від працівників відповідача.

Крім того, судові засідання призначені на 03.03.10 та на 28.07.10 не відбулося, у зв’язку з поданням позивачем та відповідачем відповідно клопотань про призначення колегіального розгляду справи.

Зазначені клопотання були залишені без задоволення керівництвом суду про що винесені відповідні лист №03-2/19 від 03.03.10 та ухвала №41/109-13/80 від 29.07.10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2010 розгляд справи призначений на 07.09.10.

07.09.10 представник ВАТ “Київхімволокно” підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав викладених у зустрічній позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

Представник АЕК “Київенерго” заперечив проти позову у зв’язку з відсутністю доказів наявності боргу та

Представники третьої особи поклались на розсуд суду.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22, 27, 38, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, виконавши обов’язкові вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

28.03.91 між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі-позивач, постачальник) та Відкритим акціонерним товариством “Київхімволокно” в особі Житлово-комунального відділу (далі-відповідач, споживач) було укладено договір на користування електричною енергією № 305.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. 2.1. договору від 28.03.91 № 305 позивач відпускає електроенергію, як промислову продукцію абоненту, в межах дозволеної до використання потужності, згідно до встановлених даним договором умовами та величинами споживання електричної енергії та потужності, зазначеними в додатку № 1.

Згідно з п. 4.1. вказаного вище договору відповідач сплачує споживану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період у відповідності до прейскуранта № 09-01 та даного договору.

На виконання розпорядження КМДА від 10.11.03, №2079, розпорядження Дніпровської РДА від 12.07.04 №152-р та від 14.10.04 №210-р відомчі житлові будинки ВАТ «Київхімволокно»було передано до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району та на баланс райради та в оперативне управління ТОВ «Україна-Житло-сервіс».

Вимоги відповідача мотивовані тим, що кошти в сумі 176576, 87 грн. це кошти, які надлишково сплачені позивачем за спожиту електроенергію, що засвідчується актами від 29.09.06 №№ 161,162,163 складеними структурним підрозділом відповідача та підписаними у тристоронньому порядку.

Так, 29.09.06 між Відкритим акціонерним товариством “Київхімволокно” та Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” було складено акт погодження розрахунків за електричну енергію № 161, зі змісту якого вбачається, що ВАТ “Київхімволокно” підлягає поверненню сума 176576, 87 грн.

На вимогу ухвал Господарського суду м. Києва від 14.04.2010 та від 11.05.2010 у справі № 41/109-13/80 АЕК «Київенерго»надав пояснення згідно до яких Акти погодження розрахунків за електричну енергію від 29.09.2006 № 161, 162 та 163 (на яких ґрунтуються позовні вимоги) складені між Позивачем та Відповідачем на підставі Актів узгодження розрахунків за спожиту електроенергію між ЖКВ ВАТ «Київхімволокно»та ЖРЕО-402, ЖРЕО-414 ТОВ «Україна Житло-сервіс».

Як вбачається з п.3.4. Тимчасового положення про міжрайонне відділення з реалізації електроенергії, затвердженого 23.04.03 заступником Генерального директора в.о.директора СВП «Енергозбут Київенерго»Гомонай В.М. до функцій МВРЕ №6 віднесено розгляд звернень споживачів щодо правильності нарахувань та оплати, виправлення помилок в разі їх виявлення.

На підставі узгоджених сум Позивачем та Третьою особою було узгоджено суму нарахувань, які Відповідач здійснював Позивачу у період з жовтня 2004 року по листопад 2005 року, що і підтверджувалося актами № 161,162,163 від 29.09.06 з боку АК «Київенерго».

Зазначеними актами складеними і підписаними від імені Відповідача техніком Лях Л.О. та начальником МВРЕ-6 Тарасенко Г.І. на підставі Тимчасового Положення про МВРЕ № 6 в межах своїх повноважень, таких як розгляд звернень споживачів щодо правильності нарахувань та оплати, виправлення помилок в разі к виявлення (п. 3.4 Положення).

Вказаними вище актами від 29.09.06 в ході встановлення правильності нарахувань та оплати виявлено помилки, які в результаті такої перевірки виправлені.

Такі акти складені та підписані уповноваженою особою АЕК “Київенерго” начальником МВРЕ № 6 Тарасенко Г.І., яка діяла на підставі Тимчасового положення про міжрайонне відділення з реалізації електроенергії.

Водночас ці акти не встановлюють обов’язку здійснити повернення (переказ) грошових коштів, яке має бути проведене на вимогу заявника.

Отже, АЕК “Київенерго” самостійно визначила суму, що помилково сплачена та підлягає поверненню.

Відповідач визнав, що АК «Київенерго»складаючи та підписуючи такі акти погоджували суму нарахувань у розмірі 176 576,87 грн.

Таким чином і позивач і відповідач і третя особа 29.09.06 стали обізнаними про некоректність нарахувань і наявність підстав для повернення коштів ВАТ «Київхімволокно»не зважаючи на те, що Тимчасовим Положенням про МВРЕ № 6 не передбачено повноваження щодо визнання боргу та повернення коштів.

Крім того, позивач подав лист №44/6 від 14.02.08 в якому просив відповідача (вх.№6384 від 15.02.08) надати письмове підтвердження періоду, нарахування коштів за електроенергію спожиту будинками, які були передані третій особі.

Даний лист залишений без належного реагування.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16.05.08 відповідачем було направлено позивачу лист № 048-051-4593 з вимогою про повернення безпідставно нарахованої суми.

Зазначена вимога залишена позивачем без відповіді.

У відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що кошти в сумі 176 576, 87 грн. перебувають у АЕК "Київенерго" без належних на те правових підстав, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" заперечує проти зустрічного позову, стверджуючи, що сума 176 576, 87 грн. була визнана ВАТ "Київхімволокно" як заборгованість та є безспірною, оскільки визнана судом ухвалою від 05.07.2006 року про затвердження мирової угоди у справі № 24/222-б.

У постанові касаційної інстанції також визначений обов’язок місцевого господарського суду встановити., чи увійшла переплата в розмірі 176 576,87грн до заявлених кредиторських вимог АК "Київенерго" у справі про банкрутство № 24/222-б, і чи погашалися боржником зазначені вимоги та на яких умовах.

Здійснивши перевірку на виконання обов’язкової вказівки, що міститься у постанові касаційної інстанції щодо встановлення обставин включення вказаної суми до заявлених кредиторських вимог АК "Київенерго" у справі про банкрутство № 24/222-б та чи погашалися боржником зазначені вимоги та на яких умовах, додатково до проведеної перевірки при попередньому розгляді зустрічного позову, місцевий господарський суд встановив, що АЕК «Київенерго»звертався із заявою від 18.04.02 про визнання його кредитором на суму 7776487,71 грн. станом на 01.04.2002 року у справі №24/222-б про визнання ВАТ «Київхімволокно»у подальшому було усунено арифметичну помилку, визначено суму кредиторських вимог - 7735011,01грн. На зазначену суму АЕК «Київенерго»визнано кредитором ВАТ «Київхімволокно»і у подальшому, після 12.06.2002 року поточних вимог боржнику не пред’являлось.

Спір у даній справі виник щодо переплати, яка утворилась за період з листопада 2004 –жовтень 2005, а отже не могла бути предметом мирової угоди затвердженої ухвалою від 05.07.2006 року у справі № 24/222-б.

Оскільки переплата в розмірі 176 576,87грн до заявлених кредиторських вимог АК "Київенерго" у справі про банкрутство № 24/222-б не увійшла то і не погашалась.

У відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно (зокрема, грошові кошти) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України безпідставно набуте майно повертається також і у випадках, коли має місце повернення виконаного однією зі сторін у зобов'язанні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначені вище кошти все ще перебувають в АЕК “Київенерго” без належних на те правових підстав, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач просить стягнути інфляційні втрати в сумі 73971, 41 грн. та три проценти річних в сумі 9273, 91грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума трьох відсотків річних розраховується за формулою: сума заборгованості х 3% / кількість дні повного року х кількість днів прострочення.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня.

Сума втрат від інфляції розраховується за формулою: сума заборгованості (з урахуванням її зменшення) х індекс інфляції /100 мінус сума заборгованості (з урахуванням її зменшення).

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 9273,91 грн. та втрати від інфляції в сумі 73971,41 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Як зазначає відповідач не залежно від того, що частина будинків в які постачалась електроенергія була передана позивачем третій особі, позивач зважаючи на наявність фактичних договірних відносин, подаючи звіти в межах спірного періоду (10.2004-11.2005) подавав звіти, АЕК «Київенерго»відповідно до нараховувало і отримувало відповідні платежі в т.ч. і у спірній сумі.

З цим доводом погодитись неможливо, оскільки доказів звітування позивачем у спірному періоді (10.2004-11.2005) відповідачем не надано, а оплата прийнятої і спожитої електроенергії може і має бути здійснена споживачем , в даному випадку, особою на балансі якої перебувають відповідні будинки.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо обов’язку відповідача повернути позивачу помилково нараховані кошти за поставлену третій особі електроенергію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню .

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 60, 75, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Зустрічний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 24371729) 176 576 ,87 грн. безпідставно набутих коштів, 73971,41грн. інфляційних втрат, 9273,91 грн.три проценти річних, 2598,22 грн. державного мита, 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 13.09.2010