Рішення № 11147553, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/13408.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" до Закритого акціонерного товариства «Київська Будівельна Компанія

«Київбудком»

про стягнення 205918, 81 грн. та вилучення майна

За зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Київська Будівельна Компанія

«Київбудком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»

про визнання недійсним договору фінансового лізингу та застосування

реституції

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача за первісним позовом Локшин А.В. (дов. №637 від 26.02.2010р.)

Від відповідача за первісним позовом Кузьменко М.В. (дов. 394 від 06.07.2009р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено повний текст рішення у справі з оголошеною в судовому засіданні перервою з 12.08.2010 року по 08.09.2010 року для виготовлення повного тексту рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Київська Будівельна Компанія «Київбудком»(далі по тексту - відповідач) про:

-          стягнення основного боргу в сумі 28317, 92 грн., пені –3360, 84 грн., 3 % річних –860, 38 грн. та інфляційних нарахувань –3002, 15 грн., що разом складає 35541, 29 грн. та неустойки в сумі 142059, 60 грн. за договором фінансового лізингу №23/08/06-2 від 23.08.2006 року;

-          вилучення та передачу позивачу предмету лізингу, а саме: Самоскида КАМАЗ 6520-002, 2006 року випуску, державний номер АА 0850 ВТ, номер кузова ХТС 65200061121395 в кількості 1 (одна) одиниця за залишковою вартістю 28317, 92 грн.;

-          стягнення з відповідача державного мита в сумі 2059, 19 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 236, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2010 року порушено провадження у справі № 9/134, розгляд справи призначено на 17.06.2010 року.

16          червня 2010 року до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Закритого акціонерного товариства «Київська Будівельна Компанія «Київбудком»(далі по тексту –відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (далі по тексту –позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) про:

-          визнання недійсним повністю договору фінансового лізингу № 23/08/06-2 від 23.08.2006 р.

-          застосування реституції за недійсним договором № 23/08/06-2 від 23.08.2006 р. про повернення Закритим акціонерним товариством «Київська будівельна компанія «Київбудком»предмету лізингу: Самоскидf КАМАЗ 6520-002, державний номер АА 0850 ВТ номер кузова ХТС 65200061121395, 2006 року випуску Товариству з обмеженою відповідальністю «ВіЄйБі Лізинг»; Товариству з обмеженою відповідальністю «ВіЄйБі Лізинг»повернути всі кошти, перераховані за період дії Договору № 23/08/06-2 від 23.08.2006 р. Закритому акціонерному товариству «Київська будівельна компанія «Київбудком».

В судовому засіданні 17.06.10р. суд розглянувши зустрічну позовну заяву по справі № 9/134 прийняв зустрічну позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі відповідною до ст. 60 ГПК України, про що виніс відповідну ухвалу, а розгляд справи призначив на 08.07.2010 р.

Представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача за первісним позовом надав усні пояснення по суті первісної позовної заяви, заперечення проти наведених позивачем за первісним позовом обґрунтувань та надав пояснення по суті зустрічної позовної заяви. У розгляді справи відповідно до ст. 77 ГПК України оголошена перерва на 08.07.2010 року, в зв’язку з прийняттям зустрічного позову та необхідністю надання сторонами додаткових пояснень у справі.

Первісні позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за період з квітня 2009 р. по травень 2009 р. виникла заборгованість по лізинговим платежам в сумі 42262, 75 грн. по Договору фінансового лізингу від 23.08.2006 р. № 23/08/06-2. Нарахування лізингових платежів відповідно до п.п. 3.4.1.-3.4.5. зазначеного договору здійснюється з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США, проте відповідач за первісним позовом здійснював оплату лізингових платежів без такого коригування, в зв’язку з чим і виникла заборгованість. Станом на 27.05.2010 р. заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом складала 42262, 75 грн., в зв’язку з чим у відповідності до п. 16.3.2 зазначеного Договору було достроково розірвано в односторонньому порядку вказаний договір, про що направлено відповідне повідомлення відповідачу за первісним позовом. Після розірвання договору відповідач за первісним позовом здійснив часткове погашення існуючої заборгованості, а саме: 08.07.2009 р. та 11.08.2009 р. здійснив такі платежі 7010, 49 грн. та 6934, 34 грн. відповідно. Таким чином, станом на дату подачі первісної позовної заяви заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом становить 28317, 92 грн.

Відповідно до зазначеного вище повідомлення та п. 10.1.1. Договору фінансового лізингу від 23.08.2006 р. № 23/08/06-2 відповідачу за первісним позовом було надано строк до 05.06.2009 р. повернути позивачу за первісним позовом лізингове майно, проте відповідач за первісним позовом станом на 27.04.2010 р. лізингове майно не повернув. Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі не виконання наймачем обов’язку щодо повернення речі, наймодавець вправі вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі викладеного позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом 28317, 92 грн. основного боргу, пеню –3360, 84 грн., 3 % річних –860, 38 грн. та інфляційні нарахування –3002, 15 грн., а також неустойку в сумі 142059, 60 грн. та вилучити у відповідача за первісним позовом предмет лізингу за Договором від 23.08.2006 р. №23/08/06-2. В обґрунтування своїх вимог позивач за первісним позовом посилається на ст.ст. 525, 526, 543, 554, 785 ЦК України, ст.ст. 10, 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»та ст. 10, 11, 16 Договору фінансового лізингу від 23.08.2006 р. №23/08/06-2.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що при укладанні Договору фінансового лізингу від 23.08.2006 р. №23/08/06-2 (далі за текстом –Договір) сторонами не було визначено в умовах про предмет договору вимоги до якості предмету лізингу, в порушення вимог ч. 4 ст. 180 ГК України, тобто сторони не узгодили предмет договору, а також умови укладеного договору не відповідають принципам справедливості, добросовісності та розумності правовідносин і покладають обов’язки тільки на відповідача за первісним позовом. Пункти 2.2, 3.11, 4.4, 5.1.6, 6.2, 8.1.3, 14.3, 16.3 (7 пунктів), стаття 16 (9 пунктів) договору допускають односторонню відмову від договору позивача за первісним позовом та односторонню зміну його умов, в той час як відповідач за первісним позовом таких прав не має взагалі.

Крім того, умови договору вимагають від відповідача сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови позивача за первісним позовом від договору (відповідач за первісним позовом позбавлений таких прав) і не встановлюють таких санкцій для надавача майна, що порушує вимоги ст.207 ГК України.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що в момент укладання Договору фінансового лізингу від 23.08.2006 р. №23/08/06-2 його зміст суперечив таким нормам чинного законодавства: ч.ч. 3, 4 ст. 180, ч. 8 ст. 181, ст.ст. 207, 15, 29 ГК України та ст.ст. 638, 509, 3 ЦК України, а також порушував вимоги ч. 1 ст. 203 ЦК України. На підставі викладеного позивач за зустрічним позовом просить у відповідності до ст. 215 ЦК України визнати недійсним повністю Договір фінансового лізингу від 23.08.2006 р. № 23/08/06-2 та застосувати реституцію за недійсним Договором фінансового лізингу від 23.08.2006 р. № 23/08/06-2.

06.07.2010 р. від відповідача за первісним позовом надійшли Заперечення на позовну заяву про стягнення заборгованості, вилучення майна, та стягнення штрафних санкцій, а також Доповнення до зустрічного позову про визнання недійсним Договору № 23/08/06-2 від 23.08.2006 р. Відповідач за первісним позовом заперечує проти позовних вимог в повній мірі на наступних підставах. Відповідач за первісним позовом здійснював лізингові платежі відповідно до вимог договору фінансового лізингу та графіку сплати лізингових платежів, що підтверджується Довідкою від 05.07.2010 р. № 366 наявною в матеріалах справи, а також і зазначається позивачем за первісним позовом в його позовній заяві. Таким чином, твердження позивача за первісним позовом про невиконання відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов’язань є безпідставними.

Крім того, право позивача за первісним позовом на власний розсуд проводити нарахування сум лізингових платежів та виставляти рахунки-фактури не передбачено умовами договору, укладеного між сторонами, а посилання позивача за первісним позовом, що нарахування лізингових платежів здійснено з корегуванням на зміну курсу гривні до долару США відповідно до п.п.3.4.1,3.4.5. договору не відповідає умовам договору. Відповідач за первісним позовом зазначає, що жодної довідки про курс гривні до долару США, за яким банк фактично здійснив продаж валюти позивачем за первісним позовом не направлено відповідачу за первісним позовом, а тому для відповідача за первісним позовом юридичний факт перерахунку лізингових платежів не настав. Посилаючись на викладене відповідач за первісним позовом просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

08.07.2010 р. від відповідача за зустрічним позовом надійшов Відзив на зустрічний позов, відповідно до якого останній стверджує, що зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню на наступних підставах. Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, ст.180 ГК України сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Предмет, ціну та строк дії договору було погоджено сторонами. Договір укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений мокрими печатками.

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства України договори фінансового лізингу можуть визнаватися недійсними і припинятися лише на майбутнє, оскільки фактичне користування майном згідно договору вже відбулось, що унеможливлює проведення двосторонньої реституції після визнання його недійсним, позаяк використання майна безповоротне і відновити сторони у первісному становищі практично неможливо.

Позивач за первісним позовом реалізував своє право на відмову від договору у зв’язку з чим договір фінансового лізингу на момент розгляду даної справи в суді є розірваним. Таким чином провадження за зустрічним позовом про визнання договору фінансового лізингу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України з підстав відсутності предмету спору.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

23.08.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТіБіАй Лізинг" (яке відповідно до Статуту зареєстрованого 29.12.2008 р. за № 1074105001301680 змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», при цьому усі права набуті Товариством у минулому, а також зобов’язання, взяті на себе товариством, зберігаються в повному обсязі, даний факт встановлено судом при розгляді господарської справи №9/135, в матеріалах якої міститься копія статуту позивача) та Закритим акціонерним товариством «Київська Будівельна Компанія «Київбудком»було укладено договір фінансового лізингу №23/08/06-2, за умовами якого позивач за первісним позовом надав у платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу відповідачу за первісним позовом Самоскид КАМАЗ 6520-002, 2006 року випуску, державний номер АА 0850 ВТ, номер кузова ХТС 65200061121395, для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності відповідача за первісним позовом на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів. Факт передачі відповідачу за первісним позовом предмету лізингу підтверджується Актом приймання –передачі майна в користування за Договором № 23/08/06-2 фінансового лізингу від 23 серпня 2006 р. від 12.09.2006 р. Пунктом 4 цього акту відповідач за первісним позовом підтверджує, що будь-які пошкодження майна відсутні, майно та його комплектація відповідають заявці відповідача та специфікації до договору.

Договір № 23/08/06-2 фінансового лізингу від 23.08.2006 р. викладений в письмовій формі, прошитий, пронумерований, скріплений печатками сторін та підписаний уповноваженими представниками сторін (Директором та Генеральним директором).

Відповідно до п.3.2. договору загальна вартість майна на момент кладення договору складає 332400, 00 грн. разом з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1. договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору.

У п 3.4.1. ст. 3 договору № 23/08/06-2 сторони погодили умову про те, що відповідач за первісним позовом здійснює платежі за договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу); сума Sn, що підлягає сплаті на користь позивача за первісним позовом на дату фактичного виконання платежу, визначається наступним чином: Sn=(So*Kn):Ko, де So –сума платежу у відповідності з графіком сплати лізингових платежів; Kn –курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України на дату сплати лізингового платежу згідно із графіком сплати лізингових платежів, збільшений на 1,5%; Ko –курс гривні до долару США, за яким Банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню)коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг; сторони погодились, що вказаний курс гривні до долару США визначається за даними Банку, оформленими ним відповідною довідкою; лізингодавець письмово інформує лізингоодержувача про такий курс протягом 3-х робочих днів з моменту фактичного проведення банком продажу (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту) та отримання від Банку вищевказаної довідки.

До моменту отримання від Банку вищевказаної довідки Ко прирівнюється до курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату укладання договору.

Згідно п. 3.4.2 договору порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений п. 3.4.1. договору, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України на дату фактичного виконання лізингового платежу перевищує курс гривні до долару США, за яким Банк, по дорученню Лізингодавця, фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті, отриманих лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг.

Відповідно до умов договору, відсутність у відповідача за первісним позовом довідки Банку не звільняє останнього від сплати лізингових платежів з коригуванням на зміну курсу гривні до долару США на дату сплати лізингового платежу згідно із графіком сплати лізингових платежів збільшеного на 1,5% та подільної на курс гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату укладання договору.

Довідка банківської установи про розмір Ко № 18/4-5840 від 22.11.2006 р. надсилалася відповідачу за первісним позовом та була їм отримана згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 18.12.2006 р. Доказів іншого матеріали справи не містять.

Відповідач за первісним позовом з моменту підписання договору і до грудня 2008 року здійснював оплату лізингових платежів відповідно до умов договору (з коригуванням на зміну курсу). А починаючи з 11.12.2008 р. почав здійснювати оплату лізингових платежів відповідно до додатку № 1 договору без відповідного коригування на зміну курсу. В наслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за первісним позовом по договору станом на 08.05.2009 р. в розмірі 24517, 39 грн. Зазначене підтверджується Таблицею взаєморозрахунків станом на 30.04.2010 р. між ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»та ЗАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком»згідно договору № 23/08/06-2 фінансового лізингу від 23.08.2006 р., поданою в матеріали справи позивачем за первісним позовом, та не заперечується відповідачем за первісним позовом.

Відповідно до п. 11.2.1. договору за порушення обов’язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1. договору та графіком сплати лізингових платежів лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки.

27.05.2009 р. позивачем за первісним позовом був нарахований лізинговий платіж відповідачу за первісним позовом в розмірі 25853, 44 грн. При цьому таке нарахування договором не передбачено.

Пунктом 10.2. договору фінансового лізингу встановлено, що позивач у випадку несплати відповідачем лізингового платежу (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати більше 30 днів з дні настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів, направляє відповідачу повідомлення про вилучення майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття позивачем рішення про розірвання договору є рекомендований або цінний лист позивача. Відповідач зобов’язаний за свій рахунок протягом 7 робочих днів з моменту направлення позивачем на адресу відповідача відповідної вимоги, повернути майно позивачу.

Згідно з п .16.3 договору фінансового лізингу №23/08/06-2 від 23.08.2006р., на вимогу позивача за первісним позовом цей договір може бути розірвано достроково в односторонньому порядку у випадку якщо відповідач за первісним позовом не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів.

27.05.2009 року позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом повідомлення №2830 в якому повідомив про одностороннє розірвання договору фінансового лізингу №23/08/06-2 від 23.08.2006 року та вимагав в строк до 05.06.2009 року включно повернути позивачу за первісним позовом лізингове майно за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 21Г. Зазначене повідомлення відповідач за первісним позовом отримав 22.06.2009 р.

В період з 08.07.2009 р. по 11.08.2009 р. відповідач за первісним позовом перерахував на рахунок позивача за первісним позовом лізингових платежів на загальну суму 13944, 83 грн.

Станом на момент розгляду справи відповідач за первісним позовом майно отримане від позивача за первісним позовом відповідно до договору фінансового лізингу №23/08/06-2 від 23.08.2006р. не повернув.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що первісно заявлені позовні вимоги про вилучення майна та стягненню основного боргу, пені, 3% річних, інфляційних нарахувань та неустойки підлягають задоволенню частково, а зустрічна позовна заява про визнання договору недійсним та застосування реституції задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Відповідно до ч. 7 зазначеної статті господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 ГК України, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Відповідно до ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Відповідно до ч.1-3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг»договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку передбаченому договором.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Згідно ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє вину сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право, зокрема, відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом та вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»відповідач зобов’язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмету лізингу повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані обумовленому договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 3 ст. 207 ГК України передбачено, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 292 ГК України лізинг –це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однієї стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів –фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об’єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Стаття 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлює, що фінансовий лізинг –це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

З огляду на викладені норми чинного законодавства та матеріали справи, суд дійшов висновку, що Договір фінансового лізингу №23/08/06-2 від 23.08.2006 р. є розірваним з 22.06.2009 р. та задовольняє вимогу позивача за первісним позовом про вилучення та передачу йому предмету лізингу, а саме: Самоскида КАМАЗ 6520-002, 2006 року випуску, державний номер АА 0850 ВТ, номер кузова ХТС 65200061121395.

Враховуючи, що відповідач за первісним позовом отримав повідомлення про розірвання (відмову від) Договору 22.06.2009 р. суд дійшов висновку, що зобов’язання у відповідача за первісним позовом по поверненню лізингового майна позивачу за первісним позовом виникло 22.06.2009 р. Також враховуючи ст. 321 та ч. 6 ст. 232 ГК України суд не погоджується з розрахунком позивача за первісним позовом неустойки визначеної ч. 2 ст. 785 ЦК України і відповідно розраховує розмір неустойки самостійно.

Розрахунок неустойки визначеної ч. 2 ст. 785 ЦК України за прострочення зобов’язання по поверненню лізингового майна.

Розмір плати за користування майном за останній місяць згідно додатку № 1 до договору (грн.)Період простроченняКількість місяців простроченняСума неустойки за період прострочення (грн.)

7102, 9823.06.09-23.12.09685235, 76 Суд також не погоджується з розрахунком позивача за первісним позовом основного боргу відповідача за первісним позовом, адже як вже було зазначено вище нарахування позивачем за первісним позовом 27.05.2009 р. лізингового платежу у розмірі 25853, 44 грн. не передбачено умовами договору, а тому заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом станом на 27.05.2009 р. становила 24517, 39 грн., а не 42262, 75 грн. як стверджує позивач за первісним позовом. А враховуючи, що відповідачем за первісним позовом після направлення йому повідомлення про розірвання (відмову від) договору було перераховано на рахунок позивача за первісним позовом 13944, 83 грн., сума основної заборгованості відповідача за первісним позовом за договором перед позивачем за первісним позовом складає 10572, 56 грн.

В зв’язку з неправильним розрахунком позивачем за первісним позовом суми основного боргу за договором відповідно не правильно були розраховані пеня, 3% річних та інфляційні нарахування за договором.

Розрахунок пені відповідно до п. 11.2.1 договору за порушення обов’язку своєчасної сплати лізингових платежів.

Залишок непогашеної заборгованості, грн.Період часу, за який нараховується пеняКількість днів, за які нараховується пеня Облікова ставка НБУ, % річнихЗагальний розмір нарахованої пені за період з 11.12.2008 р. по 08.06.2009 р. 3745, 6712.12.08-08.01.09281268, 96 7982, 7609.01.09-08.02.093112162, 72

12172, 3609.02.09-08.03.092812224, 1

23581, 1409.03.09.10.03.0911215, 51

16332, 3210.03.09-08.04.093012322, 17

20426, 9609.04.09-08.05.093012402, 94

24517, 3909.05.09-08.06.093112499, 75

Всього 1696, 15 Розрахунок 3% річних за порушення грошового зобов’язання, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Залишок непогашеної заборгованості, грн.Період часу, за який нараховується 3 % річнихКількість днів, за які нараховується 3% річнихРозмір 3% річних за 1 день, %Загальний розмір 3% за період з 11.12.2008 р. по 08.04.20109 р., грн.

3745, 6712.12.08-08.01.09280, 00828, 6

7982, 7609.01.09-08.02.09310, 008220, 29

12172, 3609.02.09-08.03.09280, 008227, 95

23581, 1409.03.09.10.03.0910, 00821, 93

16332, 3210.03.09-08.04.09300, 008240, 18

20426, 9609.04.09-08.05.09300, 008250, 25

24517, 39

17506, 909.05.09-07.06.09

08.07.09-10.08.0930

340, 0082

0, 008260, 31

48, 81

10572, 5611.08.09-08.04.102400, 0082208, 07

Всього 466, 39 Розрахунок інфляційних нарахувань нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Залишок непогашеної заборгованості, грн.Період часу, за який нараховується інфляційні нарахуванняКількість днів, за які нараховується інфляційні нарахуванняІндекс інфляцій за період прострочення, %Загальний розмір інфляційних нарахувань за період з 11.12.2008 р. по 08.04.20109 р., грн.

3745, 6712.12.08-31.12.08 20102, 150, 75

3745, 6701.01.09-08.01.098102, 928, 03

7982, 7609.01.09-31.01.0923102, 9171, 76

7982, 7601.02.09-08.02.098101, 534, 21

12172, 3609.02.09-28.02.09 19101, 5123, 90

12172, 3601.03.09-08.03.098101, 443, 98

16332, 3210.03.09-31.03.0921101, 4154, 89

16332, 3201.04.09-08.04.098100,939, 20

20426, 9609.04.09-30.04.09 21100,9128, 69

20426, 9601.05.09-08.05.098100,526, 36

24517, 3909.05.09-31.05.09 22100, 587,00

24517, 3901.06.09-30.06.0930101, 1269, 69

24517, 3901.07.09-07.07.09799, 90

17596, 908.07.09-31.07.092399, 90

17506, 901.08.09-10.08.091099, 80

10572, 5611.08.09-31.08.092099, 80

10572, 5601.09.09-30.09.0930100, 884, 58

10572, 5601.10.09-31.10.0931100, 995, 15

10572, 5601.11.09-30.11.0930101, 1116, 30

10572, 5601.12.09-31.12.0931100, 995, 15

10572, 5601.01.10-31.01.1031101, 8190, 31

10572, 5601.02.10-28.02.1028101, 9200, 88

10572, 5601.03.10-31.03.1031100, 995, 15

10572, 5601.04.10-08.04.10899, 70

Всього 2035, 98 Суд не погоджується з доводами відповідача за первісним позовом викладеними в Запереченнях на позовну заяву, з огляду на таке, як доводиться матеріалами справи відповідач за первісним позовом впродовж 2006-2008 років сплачував лізингові платежі з коригуванням на зміну курсу, і тільки починаючи з грудня 2008 року став здійснювати платежі по договору без відповідного коригування. Як вже зазначалося вище, відповідно до умов договору відсутність довідки банку не звільняє відповідача за первісним позовом від сплати лізингових платежів з коригуванням на зміну курсу. Більш того, матеріалами справи доводиться, що довідка Банку була отримана відповідачем за первісним позовом 18.12.2006 р.

Суд відмовляє в задоволені зустрічного позову та не приймає доводів викладених позивачем за зустрічним позовом з наступних підстав.

Як встановлено судом Договір № 23/08/06-2 фінансового лізингу від 23.08.2006 р. викладений в письмовій формі, прошитий, пронумерований, скріплений печатками сторін та підписаний уповноваженими представниками сторін (Директором та Генеральним директором), містить всі істотні умови передбачені ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг». Матеріали справи не містять доказів наявності у позивача за зустрічним позовом заперечень щодо певних умов договору (викладених, як того вимагає ГК України в протоколі розбіжностей) та/або заяв позивача за зустрічним позовом щодо узгодження певних умов договору. Тому суд не приймає твердження позивача за зустрічним позовом, що при укладанні договору не було дотримано ч. 8 ст. 181 ГК України. Крім того, відповідно до чинного законодавства у разі, якщо в договорі відсутні умови щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Також відповідно до п. 4. 2. Договору лізингоодержувач зобов’язаний в присутності лізингодавця перевірити якість, комплектність та відповідність майна умовам договору (в т. ч. відповідність майна встановленим лізингоодержувачем умовам та специфікаціям), що підтверджується в актах приймання –передачі майна. Підписавши Акт приймання –передачі від 12.09.2006 р. позивач за зустрічним позовом підтвердив що майно та його комплектація відповідають заявці відповідача та специфікації до договору і відповідно звичайному для договору рівню якості. Все зазначене свідчить про погодження сторонами істотних умов договору.

Пункт 4.2. Договору відповідає приписам ст. 13 Закону України «Про фінансовий лізинг»і відповідно п.п. 3.6, 3.7. Договору не суперечать чинному законодавству. Також матеріали справи не містять доказів монопольного становища відповідача за зустрічним позовом на ринку та відповідно зловживання таким становищем. Тому суд не приймає твердження позивача за зустрічним позовом про скоєння відповідачем за зустрічним позовом правопорушення передбаченого ст. 29 ГК України.

Твердження позивача за зустрічним позовом що в момент укладання договору його зміст суперечив ч.ч. 3, 4 ст. 180 ГК України не приймається судом на підставі ст. 2, 6 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 179, 268 ГК України. Твердження позивача за зустрічним позовом щодо одностороннього обов’язку проводити ремонт та обслуговування лізингового майна також не приймаються судом, адже відповідно до чинного законодавства (як цивільного кодексу так і Закону України «Про фінансовий лізинг») сторони мають право покладати вказаний обов’язок на свій розсуд на будь-яку із сторін. Щодо відсутності в Договорі приписів прямо передбачених законом, зокрема, права позивача за зустрічним позовом на односторонню відмову від договору, то факт відсутності в договорі такого припису не позбавляє останнього самого права, адже воно передбачене законом.

Підставою недійсності правочину, відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України. А саме, зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Як доводиться матеріалами справи в момент укладення договору його зміст не суперечив ані ГК України, ані ЦК України, ані Закону України «Про фінансовий лізинг», ані моральним принципам, особи, що підписали договір мали необхідний обсяг повноважень, волевиявлення учасників було вільним і спрямованим на реальне настання правових наслідків.

За таких обставин суд відмовляє позивачу за зустрічним позовом в задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за первісним позовом підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київська Будівельна Компанія «Київбудком»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10; код ЄДРПОУ 33880354) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г; код ЄДРПОУ 33880354) 10572, 56 (десять тисяч п’ятсот сімдесят дві) грн. 56 коп. основного боргу, 1696, 15 (одну тисячу шістсот дев’яносто шість) грн. 15 коп. пені, 466, 39 (чотириста шістдесят шість) грн. 39 коп. 3 % річних, 2035, 98 (дві тисячі тридцять п’ять) грн. 98 коп. інфляційних нарахувань, 85235, 76 (вісімдесят п’ять тисяч двісті тридцять п’ять) грн. 76 коп. неустойки, 2059, 19 грн. (дві тисячі п’ятдесят дев’ять) грн. 19 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Вилучити у Закритого акціонерного товариства «Київська Будівельна Компанія «Київбудком»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10; код ЄДРПОУ 33880354) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г; код ЄДРПОУ 33880354) предмету лізингу, а саме: Самоскид КАМАЗ 6520-002, 2006 року випуску, державний номер АА 0850 ВТ, номер кузова ХТС 65200061121395 в кількості 1 (одна) одиниця за залишковою вартістю 28317, 92 (двадцять вісім тисяч триста сімнадцять) грн. 92 коп.

4. У задоволенні інших позовних вимог за первісним позовом відмовити.

5. У зустрічному позові відмовити повністю.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Видати накази після набранням рішення законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко