Рішення № 11147428, 27.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.10 р.                     Справа № 6/261                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім „Дев’ятка” м. Горлівка

до відповідача: Приватного підприємства „Н-Кредо” м. Горлівка

про стягнення 299245,64 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Агарков М.М. – директор

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім „Дев’ятка” м. Горлівка, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, приватного підприємства „Н-Кредо” м. Горлівка, 299245,64 грн. збитків.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 01 від 11.10.2007р. щодо оплати виконаних позивачем робіт з переробки насіння соняшника та олії соняшникової пресової;

-          поставку відповідачем позивачу за період з 15.10.2007р. по 15.11.2007р. на переробку 456300 кг насіння соняшника та 31950 кг олії соняшникової пресової з якої відповідач виготовив, розлив та відвантажив позивачу 206525 пляшок олії соняшникової ємністю 920 мл, 165460 кг жмиху та 13200 кг шелехи соняшника;

-          неукладання сторонами додатків № 3 та № 4 до договору підряду № 01 від 11.10.2007р.;

-          ст. 843 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), якою встановлено, що у разі якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду;

-          загальну вартість переробки сировини за жовтень, листопад 2007р. та січень, лютий 2008р. в сумі 447225,25 грн.;

-          п.5 договору № 01 від 11.10.2007р., яким передбачено зберігання позивачем виготовленої продукції, у зв’язку з чим відповідач повинен сплатити позивачу 57664,21 грн. витрат зі збереження;

-          фактичне продовження строку дії договору до 31.12.2008р.;

-          припинення прав та обов’язків сторін зі спливом строку дії договору № 01 від 11.10.2007р.;

-          те, що у зв’язку з припиненням строку дії договору з 01.01.2009р., сума витрат позивача та неотриманні доходи є збитками позивача;

-          ст.ст. 526, 631, 837 ЦК;

-          ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України (далі – ГК).

У відзиві на позов від 10.09.2009р. відповідач зазначив, що позивачу у позові слід відмовити, оскільки господарський суд Донецької області 15.04.2009р. припинив провадження у справі № 6/168 між тими ж сторонами і з того ж предмету.

У поясненнях суду від 22.09.2009р. відповідач додатково пояснив, що: спір між тими ж сторонами щодо виконання умов договору № 01 від 11.10.2007р. розглядався господарським судом Донецької області та Донецьким апеляційним господарським судом у справі №18/193, які встановили, що відповідач провів повну оплату позивачу за виконані роботи за договором № 01 від 11.10.2007р. і згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) доведенню не підлягає.

У письмових поясненнях наданих суду 13.10.2009р. відповідач додатково зазначив, що: він повністю здійснив оплату за надані йому послуги на умовах договору № 01 від 11.10.2007р.; позивач був декілька разів сповіщений про порушення умов договору підряду; договір збереження відсутній у тексті договору № 01 від 11.10.2007р.; позивач не виконав умов договору і не переробив у олію насіння соняшника до 31.12.2007р.; позивач порушив умови договору щодо упаковки та маркування товару.

Відповідач зазначив також (лист № 79 від 26.10.2009р.), що: продукція постачалась у неналежній тарі і з непередбаченою договором наклейкою „ТОВ „Торговый дом „Копейка”; лабораторія позивача не була атестована у жовтні-грудні 2007р; позивач переробляв насіння соняшника відповідача разом зі своїм більш низької якості.

Клопотання відповідача про витребування у Микитівської філії ПАТ „Національний кредит” м. Горлівка документів про цінову політику позивача суд відхиляє оскільки згідно ст. 33 ГПК позивач сам повинен довести свої вимоги.

У відзиві на позов від 26.08.2010р. відповідач підтвердив свої попередні заперечення.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір № 01 про переробку продукції з сировини та матеріалів постачальника від 11.10.2007р. (далі – договір № 01) згідно якого постачальник - отримувач (відповідач) зобов’язався своїми силами і засобами поставити переробнику (позивачу) насіння соняшника, яке відповідає ГОСТу 22391, а переробник – приймати таку сировину з метою виготовлення з неї олії соняшникової гідратованої, вимороженої ТУУ 15.4-32781869-001. 2005 в ПЕТ тарі ємністю 920 мл ТМ „Смак-Олія” в картоному ящику по 15 шт з подальшою передачею готової продукції постачальнику - отримувачу; побічна продукція, отримана в ході переробки соняшника є власністю постачальника – отримувача; в побічну продукцію входить шелеха соняшника та жмих соняшника; вихід побічної продукції формується в процентному відношенні від виходу (виробництва) олії та відображається в додатку № 2 договору (п.1 договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:

-          кількість, якість, асортимент, строки поставки і вибірки сировини і продукції визначаються сторонами в щомісячно складеному плані-графіку поставок (додаток № 1 до договору) та вибірки сировини і продукції, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2);

-          оплата робіт з виготовлення продукції з сировини постачальника - отримувача проводиться на підставі щомісячно погоджуємих розцінок – додатки № 3, № 4 до договору (п.4);

-          переробник проводить накопичення, одночасне зберігання накопиченої партії продукції 100000 бут. у власних складських приміщеннях, які відповідають умовам зберігання; постачальник - отримувач має право проводити відпуск і реалізацію продукції зі складів переробника (п.5);

-          договір вступає в силу з моменту його підписання (п. 10);

-          строк за договором – 31.12.2007р. (п.11);

-          договір буде вважатися продовженим на наступний строк в разі, якщо ні одна з сторін не пізніше, ніж за два місяці до закінчення строку його дії, не заявить про бажання припинити договірні зобов’язання (п. 12).

Суд не приймає до уваги додатки № 2/10 та 2/11 до договору № 01 тому, що вони сторонами не підписані (а.с. 10-13, том 1-й).

Донецький апеляційний господарський суд у постанові від 16.02.2009р. у справі № 18/193 встановив, що відповідач звернувся до позивача з листом № 18 від 30.10.2007р. про відсутність наміру продовжувати договірні відносини між сторонами після закінчення строку дії договору № 01-31.12.2007р., а позивач листом № 277 від 29.12.2007р. повідомив відповідача, що договір № 01 розірвано, сировина що залишилась на складі підприємства буде перероблена у готову продукцію у рамках договірних відносин 2007р. у січні 2008р. Ці факти в силу ст.. 35 ГПК доведенню не підлягають. Зважаючи на це та п. 12 договору № 01, суд дійшов висновку, що строк дії договору № 01 закінчився 31.12.2007р.

Сторони не надали суду додаток № 1 до договору № 01 (див. п. 2 договору). Тому період коли саме відповідач повинен забрати свою продукцію або позивач повинен відвантажити відповідачу виготовлену олію та побічну продукцію сторонами не визначено. У зв’язку з цим суд дійшов висновку, що позивач не довів за який саме період він, згідно ч. 3 ст. 947 ЦК, має право вимагати від відповідача оплати витрат на зберігання продукції. Крім того, позивач не надав суду доказів (первинних бухгалтерських і інших документів), які б підтверджували вартість зберігання і не обґрунтував, чому саме у нього виникли саме збитки від зберігання продукції, а не витрати. Зважаючи на це, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення збитків від зберігання продукції необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Сторони не надали суду додатків № 3 та № 4 до договору № 01 (див. п. 4 договору) щодо узгодження вартості з переробки насіння соняшника. Представники сторін заявили суду, що такі додатки сторонами підписані не були. У зв’язку з цим позивач вважає, що ціна таких робіт встановлюється за рішенням суду згідно ч. 2 ст. 843 ЦК.

Позивач не надав суду доказів вартості проведених ним робіт з переробки насіння та валових витрат і амортизаційних відрахувань (ч. 1 ст. 142 ГК), оскільки позивач під збитками, які він хоче стягнути з відповідача і неотримані доходи (див. 1-й абз. зверху 3-го арк. позову). Суд вважає, що оскільки позивач вимагає стягнути з відповідача збитки в рамках договору № 01, то його нарахування щодо збитків у вигляді вартості з переробки пресової олії безпідставні – переробка олії соняшникової не є предметом договору № 01.

Суд не приймає до уваги висновок експерта № 5036 21.10.2009р. Донецької торгово-промислової, тому що: для визначення поставленого питання приймались до уваги документи за 2008 та 2009р.р., тобто, коли договір між сторонами вже не діяв; висновок не відповідає поставленому перед експертом питанню.

Частиною 1 ст. 598 ЦК встановлено, що зобов’язання припиняються частково або у повному обсязі, на підставах, встановлених договором або законом. Позивач не навів суду обґрунтувань, щодо припинення зобов’язань з оплати вартості робіт з переробки насіння соняшника на умовах ч. 2 ст. 843 ЦК. Посилання позивача на норми ст. 631 ЦК суд до уваги не приймає тому, що: зобов’язання, які виникли під час дії договору № 01, не припинені виконанням проведеним належним чином; згоди сторін щодо припинення цих зобов’язань суду не надано. Таким чином, суд дійшов висновку, що зобов’язання, з оплати вартості переробки насіння соняшника, може виступати у вигляді боргу – оплата вартості робіт в натурі. Позивач не навів достатніх обґрунтувань, що борг, який виник під час дії цього договору, трансформувався у збитки, як різновида відповідальності за невиконання зобов’язання (ст. 611 ЦК, ст.ст. 193 ч. 3, 216, 217 ч. 2 ГК).

Позивач вимагає стягнути з відповідача збитки, які у нього виникли на умовах договору № 01. Оскільки строк дії договору припинився 31.12.2007р., то збитки у вигляді вартості переробки насіння, проведеної після 31.12.2007р не може бути предметом розгляду по суті.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не доведенні і не обґрунтовані. Тому суд позивачу у позові відмовляє.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 216, 217, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 530, 598, 611, 622, 623, 837, 843, 854, 936, 946, 947 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позивачу у позові відмовити.

Суддя                               

В судовому засіданні 27.08.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.           Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2010р