Рішення № 11147090, 13.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.10 р.                     Справа № 14/230пд                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”,

ЄДРПОУ 33967456, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної

фірми „Оникс”, ЄДРПОУ 02074346, м.Донецьк

про визнання недійсним договору №262/542 (купівлі-продажу на умовах оплати з

відстрочкою платежу) від 02.03.2006р.

Головуючий суддя Левшина Г.В.          

                                                                      Суддя Курило Г.Є.

                                                                       Суддя                    Лейба М.О.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Патюк С.О.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Оникс”, м.Донецьк, про визнання недійсним договору №262/542 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) від 02.03.2006р.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невідповідність спірного договору вимогам закону, оскільки підпис від імені позивача на цьому договорі був проставлений шляхом факсимільного відтворення підпису генерального директора товариства Бурун Є.П. невідомою особою без згоди директора. Одночасно, позивач також стверджує про відсутність повноважень на підписання спірного договору у директора Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Оникс”.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву від 23.07.2009р., в яких позовні вимоги не визнав. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на дійсність оспорюваного правочину внаслідок його виконання сторонами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено судом, 02.03.2006р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір №262/542 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу).

Відповідно до п.1.1 договору від 02.03.2006р. №262/542 відповідач зобов’язався поставити та передати у власність позивачу, а позивач зобов'язався прийняти й оплатити товар на умовах та у порядку, визначеними цим договором, згідно замовлення на поставку та товаросупроводжувальної документації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1 “Бланк замовлення на поставку”).

Виходячи зі змісту позовної заяви, договір №262/542 від 02.03.2006р. підлягає визнанню недійсним, оскільки підпис від імені ТОВ “ТС Обжора” на цьому договорі був проставлений шляхом факсимільного відтворення підпису генерального директора товариства Бурун Є.П. невідомою особою без згоди директора. При цьому, як вказує позивач, письмової згоди між сторонами щодо застосування факсимільного відтворення підпису генерального директора ТОВ “ТС Обжора” Бурун Є.П. за допомогою засобів механічного або іншого копіювання у будь-яких договорах не існує. Таким чином, позивач посилається на відсутність волевиявлення щодо вчинення спірного правочину.

Крім того, позивач стверджує про відсутність повноважень на підписання спірного договору у директора Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Оникс”.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним договору №262/542 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) від 02.03.2006р.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченнях від 23.07.2009р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як вказувалось вище, обгрунтовуючи свої вимоги про визнання недійсним договору від 02.03.2006р. №262/542 позивач посилається на вчинення підпису від імені ТОВ “ТС Обжора” на договорі шляхом факсимільного відтворення підпису генерального директора товариства Бурун Є.П. невідомою особою без згоди директора. При цьому, як вказує позивач, письмової згоди між сторонами щодо застосування факсимільного відтворення підпису генерального директора ТОВ “ТС Обжора” Бурун Є.П. за допомогою засобів механічного або іншого копіювання у будь-яких договорах не існує.

Проте, за висновками суду, ініціювати питання про невідповідність власноручного підпису факсимільному відтворенню підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно–обчислювальному підпису або іншому аналогу може сама особа, підпис якої позивач вважає спірним. В матеріалах справи відсутня така особиста заява Бурун Є.П. або висновки експертів в галузі почеркознавства.

Крім цього, підписи представників позивача на спірному договорі скріплені печаткою позивача як юридичної особи. Згідно п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України №17 від 11.01.1999р. господарські об’єднання можуть мати тільки по одному примірнику основної печатки. Можуть виготовлюватися додаткові печатки з цифрами “1”, “2” і т.д., а також прості круглі печатки та різні штампи. Відповідно до п.3.4.1 Інструкції відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників господарських об’єднань. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації. Пунктом 3.1.12 тієї ж Інструкції передбачено, що у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники господарських об’єднань зобов’язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.

Будь-яких доказів звернення до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки або службового розслідування щодо незаконного використання печатки; рішення відповідних органів згідно ст.97 Кримінального процесуального кодексу України за результатами розгляду вказаного звернення, позивач до суду не надав.

Як встановлено судом, в матеріалах справи також містяться банківські виписки (а.с.89, 92 том 1), згідно яких позивачем на користь відповідача проводились оплати отриманого товару за договором №262/542 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) від 02.03.2006р.

Доказів вчинення дій, направлених на повернення отриманого товару неуповноваженою особою, повідомлення продавця про повернення помилково перерахованих часткових оплат отриманого товару, позивач до суду не надав.

Підпис представника позивача скріплений печаткою підприємства, в подальшому спірний договір виконувався сторонами, що свідчить у сукупності згідно ст.241 Цивільного кодексу України про наступне схвалення правочину позивачем.

З урахуванням викладеного, твердження позивача щодо факсимільного відтворення підпису директора товариства невідомою особою без згоди директора, а також щодо відсутності волевиявлення з боку позивача під час підписання спірного договору не відповідають фактичним обставинам справи.

Посилання позивача на підписання договору від 02.03.2006р. №262/542 з боку відповідача неуповноваженою особою, суд також не приймає до уваги.

Відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків (цивільну дієздатність) і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Як встановлено судом, спірний договір укладався від імені відповідача генеральним директором Катковським А.І., який діяв на підставі статуту.

Згідно з протоколом зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Оникс” від 28.05.1997р. №4 було призначено генеральним директором товариства Катковського А.І.

Відповідно до п.9.3.10.7 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Оникс” генеральний директор товариства без довіреності здійснює дії від імені товариства, самостійно здійснює будь-які правочини, укладає угоди від імені товариства.

Таким чином, за висновками суду, генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Оникс” Катковський А.І. мав повноваження на підписання спірного правочину.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем підстав для визнання спірного договору від 02.03.2006р. №262/542 недійсним до матеріалів справи не надано (зокрема, позивачем не доведено ані незаконність змісту правочину, ані недотримання форми, ані невідповідність волі та волевиявлення).

За таких обставин, враховуючи викладене, позов про визнання недійсним договору №262/542 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) від 02.03.2006р. підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Оникс”, м.Донецьк про визнання недійсним договору №262/542 (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) від 02.03.2006р.

В судовому засіданні 13.09.2010р. оголошено повний текст рішення.

Головуючий суддя                               

Суддя Курило Г.Є.

Суддя Лейба М.О.